Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!

Індивідуальні трудові спори

Індивідуальні трудові спори

Індивідуальні трудові спори

В цій статті ми розглянемо порядок виникнення та вирішення індивідуальних трудових спорів.

Про питання, пов’язані з колективними трудовими спорами, можна ознайомитись в наших попередніх матеріалах:

А. Класифікація та порядок вирішення трудових спорів.

Б.  Колективний трудовий спір на виробничому рівні.

В.  Порядок організації та проведення страйку.

Звертаємо вашу увагу на те, що законодавчого визначення поняття індивідуального трудового спору немає. Але, в загальному розумінні, індивідуальний трудовий спір – це неврегульовані розбіжності  та протиріччя  між працівником та власником (уповноваженим ним органом), які виникли в процесі трудових і пов’язаних з ними правовідносин та/або з питань застосування трудового законодавства (та інших нормативних правових актів).

Тож, чим індивідуальний трудовий спір відрізняється від колективного?

Основна відмінність -  це те що спір виникає між працівником і  власником або уповноваженим ним органом (далі – роботодавець). Тобто особистий спір, що стосується саме певного працівника, а не трудового колективу.

Також відмінними є органи, що розглядають індивідуальні трудові спори. Відповідно до статті 221 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), трудові спори мають право розглядати лише два органи, а саме: комісія по трудових спорах (далі - комісія) та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (далі - суд).

КЗпП встановлено особливий порядок розгляду  трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини. Розгляд таких спорів врегульований спеціальними законодавчими актами.

Тепер зупинимося більш детально на порядку вирішення індивідуальних трудових спорів.

 

Розгляд індивідуального трудового спору комісією по трудовим спорам

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш, як 15 чоловік.

Загальні збори визначають порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії.  Кількість робітників у складі комісії по трудових спорах підприємства повинна бути не менше половини її складу.

Комісія по трудових спорах обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії.

За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені комісії по трудових спорах у цехах та інших аналогічних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих же підставах, що й комісії по трудових спорах підприємств, установ, організацій.

У комісіях по трудових спорах підрозділів можуть розглядатись трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.

Організаційно-технічне забезпечення комісії по трудових спорах (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Комісія по трудових спорах підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка.

Комісія є первинним органом, що розглядає трудовий спір, який виник на підприємстві, установі, організації (далі - підприємство), окрім спеціальних випадків, а саме розгляду трудових спорів, що врегульовані спеціальним законодавством, та трудових спорів, які підлягають безпосередньому розгляду в судовому порядку.

Трудовий спір розглядається комісією, якщо не вдалося врегулювати розбіжності на безпосередніх переговорах працівника (або за участі первинної профспілкової організації) з роботодавцем.

Працівник і роботодавець мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії.

Законодавством встановлено обмеження терміну, протягом якого працівник може звернутися до комісії– три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення. Але, за наявності поважних причин, строк для звернення може бути поновлений.

ВАЖЛИВО, що у спорах про виплату належної працівнику заробітної плати, термін звернення не обмежений певним строком.

Заяви працівників, що надійшли до комісії, підлягають обов'язковій реєстрації.

Розглянемо покроково порядок розгляду трудового спору комісією та його виконання:

1. Подання заяви працівником про порушення прав та реєстрація заяви комісією.

2. Розгляд спору  комісією (за умови присутності не менше двох третин складу) за обов’язкової присутності працівника протягом 10 днів з дати подання заяви. У випадку нез’явлення працівника, розгляд переноситься на наступне засідання.

Якщо ж працівник не з’явився на розгляд повторно (без поважної причини), комісія може прийняти рішення про зняття цієї заяви з розгляду. Повторне звернення працівника можливе за умови дотримання загального строку для звернення (три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення). 

Лише за наявності особистої заяви працівника, розгляд може відбутися за його відсутності.  

Комісія для розгляду спору може викликати свідків, спеціалістів для проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, отримувати від роботодавця необхідні документи та розрахунки.

3. Прийняття рішення (більшістю голосів членів комісії) та оформлення протоколу, який підписується головою комісії/його заступником та секретарем. У рішенні обов’язково має бути:

  • повне найменування підприємства, установи, організації;
  • ПІБ працівника, який звернувся до комісії;
  • дата звернення до комісії;
  • дата розгляду спору;
  • суть спору;
  • прізвища членів комісії, роботодавця;
  • результати голосування і мотивоване рішення комісії.

4. Вручення копії рішення комісії працівнику та роботодавцю (протягом 3 днів з моменту прийняття рішення).

5. Протягом десятиденного строку з дня вручення рішення, працівник/роботодавець можуть оскаржити це рішення до суду.

6. Рішення комісії має бути виконано протягом 3 днів по закінченню 10 днів, які надаються для оскарження рішення комісії. У разі невиконання роботодавцем рішення комісії протягом 3 днів, працівникові видається посвідчення, що має силу виконавчого листа і може бути пред’явлено до державної виконавчої служби або приватного виконавця не пізніше тримісячного строку.

Посвідчення засвідчується підписом голови/заступника голови комісії та печаткою комісії. В посвідчені обов’язково мають міститися наступні дані:

  • найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору;
  • дата прийняття і видачі та номер рішення;
  • прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача;
  • найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках;
  • рішення по суті спору;
  • строк пред'явлення посвідчення до виконання.

 

Розгляд індивідуального трудового спору у судових органах

Якщо працівник або роботодавець не погоджується з рішенням комісії, вони можуть звернутися з заявою до судових органів.

Існує перелік трудових спорів, які підлягають безпосередньому розгляду у суді (без попереднього звернення до комісії з трудових спорів). Такому розгляду підлягають спори за заявами:

  • працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
  • працівників про поновлення на роботі, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;
  • керівника підприємства (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень;
  • власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
  • працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;
  • працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Також безпосередньо в суді розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу:

  • працівників, які запрошені на роботу в порядку переведення з іншого підприємства;
  • молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство;
  • вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
  • виборних працівників після закінчення строку повноважень;
  • працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
  • інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

Термін для звернення до суду є таким самим, як і для звернення до комісії, - в тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. У справах про звільнення – протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. І, так само, спори що стосуються оплати праці -  не обмежені будь-яким строком звернення.

Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, встановлено строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

За наявності поважних причин пропуску вказаних строків, суд може поновити строки звернення.

Порядок подання, вимоги до написання позовної заяви, порядок та строки розгляду справи, визначені Цивільним процесуальним кодексом України.