Відпустка без збереження заробітної плати під час дії воєнного стану
Відпустка без збереження заробітної плати під час дії воєнного стану
В загальному питання відпустки під час воєнного стану ми розкривали в цій статті (https://kievprofenergo.in.ua/page/623/), тому зараз ми зупинимося саме на відпустці без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану.
Основним актом який регулює цей вид відпустки є Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон 2136), який діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
Стаття 12 Закону 2136 регулює 2 різновиди відпустки без збереження заробітної плати.
Перший різновид відпустки без збереження заробітної плати
Згідно частини 3 статті 12 Закону 2136 «протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"» (тобто вона може бути надана працівнику в межах воєнного стану, але без обмежень 15-денним строком).
Нагадаємо, що Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року продовжено строком на 90 діб.
Важливими нюансами частини 3 статті 12 Закону 1236 є:
- Відпустка надається у період дії воєнного стану.
- Строк та тривалість відпустки обмежується лише дією воєнного стану та бажанням працівника.
- Відпустка надається за погодженням з роботодавцем, так як в статті присутнє формулювання «може», тобто надання такої відпустки є не обов’язком роботодавця, а його правом.
Для надання такого виду відпустки працівник має написати заяву, в якій необхідно вказати з якої дати він бере відпустку та або вказати певну кількість календарних днів відпустки, або вказати: «до припинення/скасування воєнного стану». На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ. Звертаємо вашу увагу на те, що якщо працівник вказав у заяві «до припинення/скасування воєнного стану», то роботодавець видає наказ по дату, яка чинна на момент видачі наказу (на сьогоднішній день воєнний стан продовжено до 21 листопада 2022 року). У випадку продовження воєнного стану, роботодавець видає ще один наказ про продовження відпустки без збереження заробітної плати. Таким чином на одну заяву працівника можу бути декілька наказів роботодавця.
Важливим є те, що період перебування у цій відпустці включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до п. 7 ст. 82 Кодексу законів про працю і п. 7 ст. 9 Закону Про відпустки.
Другий різновид відпустки без збереження заробітної плати
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону 2136 «у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки"».
Основними нюансами для надання цього виду відпустки є:
- Відпустка надається у період дії воєнного стану за заявою працівника.
- Працівник має підтвердити факт виїзду за межі території України або набути статусу внутрішньо переміщеної особи.
- Відпустка надається в обов’язковому порядку.
- Тривалість відпустки має становити не більше 90 календарних днів.
Згідно коментаря Мінекономіки від 01.08.2022 «закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він “виїхав за межі території України” або “набув статусу внутрішньо переміщеної особи”. Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.
У разі повернення працівника, який перебуває у відпустці відповідно до частини 4 статті 12 цього Закону, на територію України, виходячи із умов її надання цієї відпустки, вважається, що особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки».
На відміну він попереднього виду відпустки, час перебування у відпустці без збереження заробітної плати згідно ч.4 ст.12 Закону 2136 не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
Відкликання з відпустки без збереження заробітної плати
Згідно зі ст.79 КЗпП та ст.12 Закону про відпустки відкликання працівника можливе тільки з щорічної відпустки та допускається за згодою працівника і лише в окремих випадках, передбачених законодавством.
Відкликання працівника з інших видів відпусток законодавством не передбачено. Тож якщо працівнику надали відпустку без збереження заробітної плати, відкликати його з такої відпустки не можна.
Але за згодою сторін відпустку без збереження зарплати можна припинити достроково. Така процедура прямо не передбачена законодавством, але й не заборонена.
Жовтень 2022
