Відеоспостереження, локаут і понаднормові: що не так із новим Трудовим кодексом

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні урядовий проєкт нового Трудового кодексу. Це рішення, попри наявність дискусійних норм та зауважень, відкриває шлях до подальшого доопрацювання та фінального голосування за документ, що має замінити застарілий КЗпП 1971 року.

Попри загальну підтримку ідеї, Комітет та інші зацікавлені сторони (зокрема, профспілки та Головне науково-експертне управління) висловили низку зауважень до проєкту.

Найбільш дискусійні положення:

• Відеоспостереження та моніторинг кореспонденції: Новели, що потребують ретельного балансування для захисту права працівника на приватність.

• Необмеженість строкових договорів: Потребує уточнення, щоб уникнути зловживань.

• Нечіткість окремих підстав припинення трудового договору. Наприклад, наявність «причин економічного, технологічного чи організаційного характеру» може широко тлумачитись та потребує уточнення. Можливість розірвання трудового договору у разі втрати працівником права на керування транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи може мати тимчасовий характер та ін.

• Звуження прав працівників: Окремі норми щодо відпусток, тривалості понаднормових годин (збільшення зі 120 до 180 годин на рік) та умов для переведення на "дистанційку" викликали критику.

• Визначення мінімальної зарплати: Запропонований механізм, що віддає визначення відсотка від середньої зарплати на розсуд Кабміну, не відповідає рекомендаціям ЄС (50% від середньої за видами економічної діяльності).

• Ослаблення ролі профспілок: Заміна процедури погодження звільнення консультаціями.

• Запровадження локауту: Профспілки вважають, що цей інструмент може бути негативно сприйнято в українському суспільстві.

Проте Комітет рекомендував прийняти законопроєкт за основу. Це означає, що документ буде винесено на голосування у першому читанні, після чого розпочнеться етап доопрацювання, внесення поправок та фахових дискусій перед другим читанням.