Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 11.06.2026

1. Робота на пів ставки: чому українці ризикують втратити частину стажу

На формування страхового стажу впливає не лише факт працевлаштування, а й регулярна сплата внесків до Пенсійного фонду. Особливо це важливо для працівників із неповною зайнятістю або у випадках, коли підприємство тимчасово не працює.

Чому працювати на пів ставки може бути ризиковано?

В Україні робота на пів ставки давно перестала бути винятком. Для бізнесу це спосіб оптимізувати витрати в умовах війни та економічної нестабільності, а для працівників можливість хоча б частково зберегти дохід. Однак саме така форма зайнятості дедалі частіше створює приховану проблему для майбутніх пенсій.

Річ у тому, що українська пенсійна система прив’язана не до кількості відпрацьованих годин, а до суми сплачених страхових внесків. Через це офіційна робота ще не гарантує повний страховий стаж.

У Пенсійному фонді пояснюють, щоб місяць роботи повністю зарахували до страхового стажу, роботодавець має сплатити мінімальний страховий внесок. Його розмір залежить від мінімальної зарплати та ставки ЄСВ.

Довідково: Якщо внесок менший, стаж можуть зарахувати лише частково. На практиці це означає, що людина може роками офіційно працювати, але втрачати частину майбутнього пенсійного стажу.

Особливо це стосується працівників із мінімальними зарплатами, сезонною зайнятістю або скороченим графіком роботи.

Чому проблема стала масовою саме зараз?

Після початку повномасштабної війни український ринок праці суттєво змінився. Бізнес почав частіше переводити працівників на неповну зайнятість, щоб зберегти робочі місця та скоротити навантаження на фонд оплати праці.

Крім цього, частина українців свідомо погоджується на роботу з мінімальною офіційною зарплатою, отримуючи решту доходу в конверті. У короткостроковій перспективі це дозволяє отримувати більше грошей на руки і відразу, однак у майбутньому безпосередньо впливає на пенсію.

Фактично проблема стажу сьогодні стала наслідком ширшої тенденції, як от тінізації ринку праці та поширення нестандартної зайнятості.

Чому люди часто дізнаються про проблему запізно?

Найбільший ризик у тому, що нестачу стажу більшість людей помічає лише перед виходом на пенсію. До цього моменту працівник може бути впевнений, що офіційне працевлаштування автоматично гарантує повний стаж.

Однак при перевірці виявляється, що частина місяців врахована лише частково або не зарахована взагалі. У результаті людині може бракувати кількох років для виходу на пенсію у 60 років. Тоді пенсійний вік автоматично зміщується до 63 або навіть 65 років, зауважує ПФУ.

Як це впливає на майбутню пенсію?

Проблема не обмежується лише віком виходу на пенсію. Недостатній страховий стаж також безпосередньо впливає на розмір виплат.

Зверніть увагу! Чим менше внесків сплачувалося протягом життя, тим нижчою буде пенсія. Саме тому робота на пів ставки у поєднанні з низькою офіційною зарплатою може створювати подвійний ризик - і для стажу, і для майбутнього доходу після завершення роботи.

Фактично українська пенсійна система сьогодні дедалі більше залежить не від формального працевлаштування, а від реального рівня "білих" доходів та сплачених внесків.

Чи слід перевіряти страховий стаж самостійно?

• У Пенсійному фонді рекомендують українцям регулярно перевіряти свій страховий стаж та сплату внесків через довідку ОК-5 або електронний кабінет ПФУ.
• Експерти радять не відкладати таку перевірку до пенсійного віку. Якщо проблему виявити раніше, людина ще може вплинути на ситуацію: змінити формат зайнятості, офіційний рівень зарплати або добровільно сплачувати внески.
• На практиці кілька років неповного стажу сьогодні можуть означати не лише пізніший вихід на пенсію, а й значно нижчі виплати у майбутньому.

 

2. Зарплату не виплачують кілька тижнів: що робити працівнику

Багато українців сприймають затримку заробітної плати як тимчасові труднощі роботодавця та погоджуються почекати навіть кілька тижнів. Але насправді це є порушенням закону, і працівник має знати, як діяти, щоб реально отримати свої гроші.

Коли мають виплачувати заробітну плату?

В Україні існують чіткі вимоги до термінів виплати заробітної плати. Вони прописні у Кодексі законів про працю України та законі "Про оплату праці".

За цим законодавством, роботодавець зобов'язаний виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць:

• першу частину (аванс) – з 16 по 22 число поточного місяця;
• другу частину – з 1 по 7 число наступного місяця.

Будь-яке відхилення від цих термінів уже вважається порушенням трудових гарантій, хоча компенсація за них нараховується не завжди.

Зауважте! Аванс – це не добровільна виплата роботодавця, а обов’язкова частина зарплати за першу половину місяця (приблизно 15 днів роботи). Його невиплата або затримка теж вважається порушенням трудового законодавства, навіть якщо повна зарплата буде виплачена пізніше.

Чи можна отримати компенсацію за затримку?

Закон "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачає компенсацію заробітної плати через затримку, але є важливий нюанс:

• якщо затримка становить менше місяця, компенсація зазвичай не нараховується;
• якщо зарплату затримали на місяць і більше, то роботодавець зобов’язаний виплатити втрачені кошти.

Що робити, якщо зарплату затримують?

Якщо компанія затримує виплати на кілька тижнів, фахівці радять не чекати без дій. Є кілька офіційних варіантів захисту. По-перше, можна подати звернення до контролюючих органів

Скаргу слід писати до:

• Державної служби з питань праці;
• Державної податкової служби;
• а в разі серйозних порушень – до правоохоронних органів.

Після звернення вони можуть провести перевірку роботодавця. Часто вже сам факт скарги змушує компанію погасити борги.

По-друге, якщо реакції немає, працівник має право звернутися до суду та вимагати виплату всієї заборгованої зарплати та компенсацію за затримку. Судові рішення у таких справах зазвичай стають на бік працівника, якщо є підтвердження трудових відносин.

Важливо! Якщо частину зарплати людина отримувала "у конверті", варто звертатися до Державної служби з питань праці або Державної податкової служби, які можуть провести перевірку та притягнути компанію до відповідальності, розповів адвокат АО "ЮФ "Онопенко та партнери" у коментарі порталу з пошуку роботи robota.ua. За його словами, до суду в такому випадку йти неефективно, оскільки довести факт неофіційних виплат без документів складно.

Яка відповідальність чекає роботодавця?

За затримку зарплати працівникам закон передбачає серйозні санкції для роботодавця відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України.

• за затримку понад 1 місяць — штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати;
• за порушення мінімальних гарантій оплати праці — подвійний штраф за кожного працівника.

Крім фінансових санкцій, можливі адміністративні або навіть кримінальні наслідки у разі систематичних порушень.

Зауважте! Затримка зарплати визнається порушенням трудового законодавства, тому це повноцінна підстава для звільнення. Якщо роботодавець порушує строки виплат, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням і зробити це у зручний для себе термін, тобто без відпрацювання ще двох тижнів.

Що ще потрібно знати про зарплати в Україні?

Середня заробітна плата в Україні у березні 2026 року зросла до 30 356 гривень. Порівняно з лютим цього ж року показник підвищився на 7,2%.

Водночас проблема заборгованості із виплати зарплат залишається актуальною. Станом на 1 квітня 2026 року загальна сума боргів перед працівниками сягнула 3,6 мільярда гривень.

Мінімальна заробітна плата у 2026 році становить 8 647 гривень. Це перше підвищення з 2024 року, адже до цього її розмір тривалий час залишався на рівні 8 тисяч гривень.

Уряд також заклав подальше поетапне зростання мінімалки. Так, із 1 січня 2027 року вона має збільшитися до 9 347 гривень, а ще через рік – із 1 січня 2028-го – досягти 10 059 гривень.

 

3. Чи потрібно сплачувати податок за страхові та пенсійні внески, які сплачує роботодавець

У Державній податковій службі роз’яснили, чи включаються до оподатковуваного доходу працівника кошти, які роботодавець сплачує за договорами добровільного медичного страхування та недержавного пенсійного забезпечення.

Суми, сплачені роботодавцем-резидентом за власний рахунок за такими договорами, не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Йдеться про:

• договори недержавного пенсійного забезпечення працівника;
• договори добровільного медичного страхування.

Податкова пільга діє за умови, що сума таких платежів не перевищує 30% нарахованої заробітної плати конкретного працівника.

Таким чином, у межах установленого ліміту працівник не сплачує податок із коштів, які роботодавець спрямовує на його медичне страхування або недержавне пенсійне забезпечення.

У ДПС окремо підкреслили, що йдеться саме про суми, які роботодавець сплачує за власний рахунок, а не утримує із заробітної плати працівника.

 

4. Звільнення без відпрацювання двох тижнів: у яких випадках українці мають на це право за законом

Згідно із чинним законодавством, в Україні працівники підприємств чи установ повинні відпрацювати два тижні у разі звільнення за власним бажанням. Проте за згодою обох сторін керівництво компанії може піти на поступки й погодитися на інші умови звільнення. Крім того, законодавством чітко встановлені випадки, коли працівник взагалі звільняється від обов’язку відпрацьовувати два тижні.

Про це йдеться у статті 38 Кодексу законів про працю.

У яких випадках можна звільнитися з роботи без відпрацювання

Подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням зазвичай зобов’язує його залишатися на робочому місці ще протягом чотирнадцяти днів перед остаточним розрахунком. Водночас закон дозволяє врегулювати це питання напряму з керівництвом, узгодивши звільнення бодай на наступний же день. Якщо компанія не має заперечень, сторони розривають відносини без будь-яких обов’язкових відпрацювань.

Окрім того, чинне законодавство в Україні допускає негайне звільнення у разі наявності поважних причин, серед яких:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю 1 групи;
• прийняття на роботу за конкурсом.

Коли порушуються трудові права працівника

В Україні працівники мають повне право звільнитися за власним бажанням у будь-який зручний для них день, якщо керівництво компанії порушує закон чи умови договору. Це стосується тих випадків, коли на підприємстві постійно затримують виплату заробітної плати, не забезпечують встановлений державою мінімум в оплаті праці або ж самовільно додають нові обов’язки без згоди самого працівника тощо.

 

5. Які гарантії рівної оплати праці жінок і чоловіків передбачає законодавство України

Роботодавці зобов’язані забезпечувати рівну оплату праці жінок і чоловіків за виконання однакової або рівноцінної роботи. Законодавство України забороняє будь-яку дискримінацію у сфері оплати праці за ознакою статі та гарантує працівникам рівні трудові права незалежно від гендеру.

Згідно зі статтею 24 Конституції України, усі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Законодавство не допускає надання привілеїв або встановлення обмежень за ознакою статі.

Кодекс законів про працю України також гарантує рівність трудових прав громадян і забороняє будь-які прояви дискримінації у сфері праці, зокрема за статевою ознакою (стаття 2¹).

Крім того, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» прямо зобов’язує роботодавців забезпечувати жінкам і чоловікам рівну оплату праці за однакову роботу або працю однакової цінності.

Що це означає на практиці:

• однаковий рівень заробітної плати за аналогічну посаду та однаковий обсяг обов’язків;
• рівні можливості для отримання премій, надбавок і доплат;
• недопущення зменшення рівня оплати праці через стать працівника;
• застосування об’єктивних критеріїв оцінки виконаної роботи.

Тобто, якщо жінка та чоловік виконують роботу однакової складності, працюють в однакових умовах і несуть однакову відповідальність, розмір їхньої оплати праці має бути рівним, нагадує Держпраці.

При цьому роботодавець зобов’язаний:

• забезпечувати прозору систему оплати праці;
• застосовувати єдині підходи при встановленні посадових окладів;
• не допускати дискримінаційних положень у колективних договорах та внутрішніх локальних актах.

 

6. Відпустка під час війни: коли роботодавець може відмовити у 2026 році

 Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомляє, що питання надання відпусток під час воєнного стану залишається одним із найпоширеніших серед працівників та роботодавців. Багато хто переконаний, що право на щорічну відпустку є абсолютним і роботодавець не може відмовити у її наданні. Проте воєнний стан вніс суттєві корективи до трудового законодавства.

Загальне правило: право на відпустку залишається

Право працівника на відпочинок гарантоване Конституцією України, Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки». Однак під час воєнного стану діють спеціальні правила, встановлені Законом України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Саме цей закон дозволив роботодавцям у певних випадках обмежувати реалізацію права на відпустку.

Чи може роботодавець відмовити у щорічній відпустці?

Так, може.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №2136-IX, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Також надання щорічної основної відпустки може бути обмежене тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Тобто якщо працівник має право на більш тривалу щорічну відпустку (наприклад, педагоги, особи з інвалідністю чи інші категорії працівників), роботодавець може надати лише 24 календарні дні, а решту перенести на період після припинення або скасування воєнного стану.

Коли відмова у відпустці є законною?

Найширші повноваження роботодавець має щодо працівників, які:

залучені до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури;

виконують роботи з виробництва товарів оборонного призначення;

виконують мобілізаційні завдання або замовлення.

Для таких працівників роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки. Виняток становлять лише відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до трьох років.

Чи означає це, що у відпустку взагалі не можна піти?

Ні.

Закон надає роботодавцю право відмовити, але не зобов'язує його це робити. Більшість роботодавців продовжують надавати відпустки відповідно до графіків, якщо це не створює ризиків для роботи підприємства.

Тому кожна ситуація оцінюється індивідуально з урахуванням виробничої необхідності, кількості працівників та специфіки діяльності підприємства.

Що буде з невикористаними днями відпустки?

Невикористані дні не зникають.

Якщо через воєнний стан працівник не зміг використати належну йому відпустку, такі дні переносяться на майбутній період. Крім того, при звільненні працівник має право на грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Важливий нюанс 2026 року

У травні 2026 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційним обмеження щодо окремих категорій працівників, для яких мінімальна тривалість щорічної основної відпустки перевищує 24 календарні дні, зокрема неповнолітніх осіб та осіб з інвалідністю. Це рішення може вплинути на подальшу практику застосування статті 12 Закону №2136-IX.

Висновок

Під час воєнного стану роботодавець дійсно може відмовити працівнику у наданні відпустки або обмежити її тривалість до 24 календарних днів. Проте таке право не є безумовним і повинно застосовуватися з урахуванням вимог Закону №2136-IX та реальних потреб підприємства.

Головне, що варто пам'ятати працівникам: невикористані дні відпустки не втрачаються, а можуть бути використані після завершення воєнного стану або компенсовані при звільненні.

 

7. Мобілізація не є підставою для втрати роботи: що гарантує закон

Мобілізація або підписання контракту на військову службу не є підставою для втрати роботи. За працівником зберігаються місце роботи і посада.

Про це йдеться у матеріалі Міністерства юстиції України, підготовленого в межах спільного з Нацбанком інформаційного проєкту, присвяченого фінансовим правам і фінансовій грамотності військовослужбовців та їхніх родин.

Зазначається, що ці правила поширюються на всіх роботодавців незалежно від форми власності підприємства чи установи.

Після завершення служби працівник має право повернутися на свою посаду.

Водночас гарантії не діють для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а також для людей, які обіймали виборні посади, якщо строк їхніх повноважень уже завершився.

Чи зараховується служба до стажу

Період проходження військової служби враховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю та державної служби.

Це враховується, зокрема, при призначенні пенсії.

Що потрібно зробити після мобілізації

Після мобілізації працівник має повідомити роботодавця та надати документи, які підтверджують проходження служби.

Це можуть бути:

• військовий квиток;
• довідка з ТЦК та СП;
• витяг із наказу.

Після цього роботодавець видає наказ про увільнення працівника від виконання обов’язків на час служби. Це не є звільненням, а лише тимчасове припинення виконання обов’язків.

Чи виплачується зарплата

Під час проходження військової служби роботодавець не зобов’язаний виплачувати мобілізованому працівнику середню зарплату. Такі виплати можливі лише за його ініціативою.

Основним джерелом доходу у цей період є грошове забезпечення військовослужбовця.

Якщо працівника незаконно звільнили під час мобілізації, він має право звернутися до Держслужби України з питань праці та оскаржити звільнення в суді.

 

8. Повернення до роботи після демобілізації: деталі від Держпраці

Роз’яснює головний державний інспектор управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області. Питання стосовно збереження гарантій для ветеранів та процедура їх повернення до виконання трудових обов’язків регулюються Кодексом законів про працю України та Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» №2232-XII.

Правові підстави

Відповідно до ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на військову службу, зберігаються місце роботи та посада. Закінченням служби, згідно з п. 3 ст. 24 Закону №2232, вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Процедура відновлення трудовогопроцесу.

• Взяття на військовий облік: особи, звільнені з військової служби, зобов’язані протягом 5 днів стати на військовий облік за місцем проживання (п. 11 ст. 26 Закону №2232). На час виконання цих обов’язків за громадянами зберігається місце роботи, посада та середня заробітна плата (ч. 2 ст. 21 Закону №2232).
• Документальне підтвердження: для допуску до роботи працівник надає роботодавцю копію військового квитка з відповідною відміткою або витяг із наказу про виключення зі списків особового складу.
• Фіксація дати виходу: для юридичного закріплення моменту початку нарахування заробітної плати працівнику варто подати заяву про ставання до виконання обов’язків у зв’язку з демобілізацією.
• Розпорядчий акт роботодавця: вихід працівника на роботу оформлюється наказом (розпорядженням) про допуск до роботи. У документі зазначається дата виходу та підстави (надані документи про звільнення зі служби).

Гарантії та особливості

Припинення строкових договорів: якщо на час відсутності основного працівника було прийнято іншу особу, строковий трудовий договір з нею припиняється у зв’язку з виходом основного співробітника.

Збереження права при реорганізації: у разі перейменування чи реорганізації підприємства, обов’язок щодо працевлаштування ветерана на аналогічну посаду переходить до правонаступника.

Чи знаєте ви?

Навіть під час проходження процедури взяття на військовий облік у ТЦК та СП (протягом 5 днів після звільнення) Закон зобов’язує роботодавця увільнити працівника від роботи із збереженням середнього заробітку.

 

9. 7000 гривень на догляд за немовлям – українцям роз’яснили умови нової державної допомоги 

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило про порядок надання допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку.

Зазначається, що виплата призначається матері або іншому законному представнику дитини (за винятком прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею одного року.

Для отримання допомоги заявник має звернутися із заявою встановленого зразка у зручний спосіб.

Розмір виплати

Розмір допомоги становить 7 000 грн на кожну дитину. Починаючи з 2027 року сума визначатиметься відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для догляду за дитиною з інвалідністю застосовується коефіцієнт 1,5, що становить 10 500 грн.

Підтвердження статусу дитини з інвалідністю здійснюється через дані Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Умови призначення та виплати

Допомога перераховується на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку.

Виплата призначається з наступного дня після завершення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або після завершення відповідної допомоги, якщо звернення подано не пізніше останнього дня третього місяця після досягнення дитиною одного року. Допомога надається включно до місяця, в якому дитині виповнюється один рік.

Якщо станом на 1 січня 2026 року дитині ще не виповнився рік, право на отримання допомоги зберігається з цієї дати для відповідних категорій осіб, які фактично здійснюють догляд.

Необхідні документи

Для оформлення виплати потрібні:

• заява встановленої форми;
• свідоцтво про народження дитини;
• рішення про встановлення опіки (для опікунів).

Способи подання документів

Подати документи можна через:

• ЦНАП або уповноважених осіб органів місцевого самоврядування;
• сервісні центри Пенсійного фонду України або поштою;
• портал або мобільний застосунок «Дія» (за наявності технічної можливості).

 

10. Матері дітей з інвалідністю мають право на пенсію в 50 років: за наявністю 15 років страхового стажу

Пенсійний юрист Тетяна Ходіневич у своєму Фєйсбуці розповіла, що матері дітей з інвалідністю мають право на дострокове призначення пенсії за віком.

Така пенсія може бути оформлена у 50-річному віці за наявності не менше 15 років страхового стажу.

Важлива умова: дитині має бути встановлено інвалідність до досягнення 6-річного віку.

Також право на таку пенсію виникає і в тому випадку, якщо дитина не мала офіційно встановленої інвалідності до 6 років, але були медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю саме до цього віку.

На практиці багато жінок навіть не знають про наявність такого права або звертаються вже значно пізніше.

Юрист наголосила: «Якщо у вас така ситуація, рекомендую своєчасно звернутися до Пенсійного фонду України із відповідною заявою».

Оформити пенсію можна:

• онлайн через Вебпортал ПФУ;
• або особисто у сервісному центрі.

Дуже важливо завчасно підготувати документи та сформувати відповідне звернення, щоб уникнути відмови.