Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 11.05.2026
1. Електронні трудові договори-2026: оформлення та типові помилки
Національна асоціація адвокатів України розповідає про електронні трудові договори.
Правова природа
Відповідно до Кодексу законів про працю України трудовий договір – це угода між працівником та роботодавцем, яка передбачає фіксацію умов праці та винагороду за роботу.
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Дотримання письмової форми є обов'язковим у випадках, визначених у ст. 24 КЗпП. Проте відповідно до ст. 2 Закону №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Стаття 29 КЗпП зобов'язує роботодавця ознайомити працівника з умовами праці, а також допускає використання електронних засобів комунікації з накладанням електронного підпису.
Відповідно до ст. 7 Закону №2136-IX у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання та зберігання наказів роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин, а також будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації.
Таким чином, законодавство прямо допускає електронну форму взаємодії сторін трудового договору.
Відповідно до ст. 49-6 КЗпП за згодою між працівником та роботодавцем трудового договору в спрощеному режимі регулювання трудових відносин може бути укладено у формі електронного документа згідно із Законом «Про електронні документи та електронний документообіг».
Трудовий договір у спрощеному режимі є окремим видом трудового договору (глава III-Б КЗпП). Водночас відповідні підходи можуть застосовуватися і до всіх інших трудових договорів.
Відповідно до ст. 5, 6, 7 Закону від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити. Для ідентифікації автора використовується електронна підпис. Оригіналом електронного документа є електронний екземпляр із підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного.
Стаття 7 Закону №2136-IX визначено обов'язок сторін повідомляти свої актуальні контактні дані, зокрема електронну пошту та месенджери.
На сьогодні також існують законодавчі ініціативи, які варто мати на увазі:
- законопроект №14141 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні» – спрощує електронне укладання трудових договорів та передбачає цифрову ідентифікацію працівників;
- проект Трудового кодексу №14386 від 15.01.2026 – передбачає зокрема й врегулювання електронного документообігу під час працевлаштування.
Як укласти
Для належного оформлення трудового договору в електронній формі потрібні заява працівника про прийняття на роботу, підписана електронним підписом або через системи електронного документообігу, письмовий трудовий договір, підписаний обома сторонами за допомогою електронного підпису або систем електронного документообігу, наказ роботодавця про прийняття на роботу, а також повідомлення до Державної податкової служби в порядку, передбаченому постановою Кабміну від 17.06.2015 №413.
Передусім слід перевірити готовність сторін підписати договір в електронному форматі: чи є у роботодавця кваліфікований електронний підпис (КЕП / ЕЦП) у директора або уповноваженої особи, яка має повноваження приймати на роботу і підписувати трудовий договір, чи є у працівника КЕП (електронний ключ, через Дію, через ПриватБанк тощо), а також чи можуть сторони використати системи електронного документообігу, наприклад Вчасно, Dubidoc тощо.
Після цього потрібно підготувати текст трудового договору та направити його працівнику для ознайомлення з положеннями. Після погодження тексту трудовий договір підписується одним із двох способів: або текст договору завантажується до системи електронного документообігу, де кожна зі сторін підписує його за допомогою електронного ключа, або кожна зі сторін окремо підписує його електронним ключем і сторони обмінюються текстом підписаного трудового договору у форматі PDF разом із протоколами електронного підпису.
Електронний трудовий договір, підписаний електронним ключем, має таку ж юридичну силу, як і паперовий договір з особистим підписом.
Після підписання працівником та роботодавцем трудовий договір вважається укладеним. Роботодавець видає наказ про прийняття на роботу, в якому вказує підставу: заяву працівника та письмовий трудовий договір.
Ризики та помилки
Скан-копія або фото договору без підписання сторонами електронним ключем не є електронним трудовим договором. На практиці найпоширенішою помилкою є підміна електронного трудового договору сканованим документом.
Найчастіше це виглядає так: роботодавець надсилає працівнику трудовий договір у форматі PDF, працівник його роздруковує, підписує, сканує та надсилає назад, а роботодавець роздруковує цей файл або просто зберігає його в електронному вигляді. Юридично така модель не означає укладення електронного трудового договору. Це лише копія паперового документа.
У такому випадку відсутній електронний підпис, а отже, працівник надалі може заявити, що не підписував договір, не висловлював волі на його укладення. Крім того, немає належного підтвердження цілісності документа. Усе це створює ризики визнання відсутності належного оформлення трудових відносин.
А неправильно оформлений і підписаний трудовий договір може стати підставою для трудового спору щодо того, чи був договір укладений, чи були погоджені його умови, чи існує належний доказ підписання і чи дотримано процедури оформлення.
Практика показує: проблема не в самому електронному договорі, а в тому, як його укладають. І саме тут проходить межа між зручністю для бізнесу та юридичними ризиками.
2. Як діяти роботодавцю, якщо працівник звільнився через центр зайнятості
Під час воєнного стану працівники можуть звільнятися дистанційно — через центр зайнятості. У Держпраці пояснили, як у такому випадку діяти роботодавцю, щоб не порушити трудове законодавство та правильно оформити всі документи.
Що означає «звільнення через центр зайнятості»
Йдеться про спрощений механізм припинення трудового договору, запроваджений законом №2220-IX. Ним можуть скористатися, зокрема, внутрішньо переміщені особи або працівники з територій, де тривають бойові дії, якщо вони не мають можливості подати заяву роботодавцю напряму.
У такому випадку працівник подає заяву про звільнення через центр зайнятості — особисто або онлайн. Після цього служба зайнятості повідомляє роботодавця, податкову та Пенсійний фонд.
Датою звільнення вважається день, наступний після подання такої заяви.
Як роботодавцю оформити звільнення
Спеціальної процедури для роботодавця закон не встановлює — він має діяти за нормами Кодексу законів про працю.
Зокрема, роботодавець зобов’язаний:
- видати наказ про звільнення;
- передати працівнику його копію;
- провести остаточний розрахунок;
- письмово повідомити про всі нараховані та виплачені суми;
- внести запис до трудової книжки (за потреби).
Виплати мають бути здійснені в день звільнення або не пізніше наступного дня після вимоги працівника.
Алгоритм дій після повідомлення від центру зайнятості
У Держпраці радять роботодавцям діяти поетапно:
- Уточнити дату і підставу звільнення (за потреби — звернутися до центру зайнятості).
- Видати наказ про звільнення.
- Нарахувати всі належні виплати.
- Повідомити працівника доступним способом (електронно або іншим узгодженим каналом).
- Передати документи та провести розрахунок.
Комунікація під час воєнного стану
Закон №2136-IX зобов’язує сторони трудового договору підтримувати зв’язок і повідомляти про зміну контактних даних протягом 10 днів.
Якщо працівник не виходить на зв’язок, роботодавець має право:
- використовувати останні відомі контакти;
- вважати таке повідомлення належним.
У разі повної відсутності зв’язку вимоги щодо повідомлення можуть не застосовуватися.
Що робити, якщо зв’язок втрачено
Якщо роботодавець не може провести розрахунок:
- зарплата працівника депонується до моменту виплати;
- трудова книжка зберігається окремо до 2 років, а потім передається до архіву (до 50 років).
Фахівці наголошують: навіть у разі дистанційного звільнення через центр зайнятості роботодавець повинен повністю дотриматися трудових гарантій працівника та правильно оформити кадрові документи.
Такий підхід дозволяє уникнути спорів і забезпечити законність процедури звільнення.
3. Допомога по частковому безробіттю під час війни-2026: деталі отримання від Держпраці
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомляє, що у 2022 році держава запустила один із найбільш практичних механізмів підтримки бізнесу та працівників під час війни — допомогу по частковому безробіттю. Саме це врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №702 від 21.06.2022, якою затверджено Порядок надання допомоги по частковому безробіттю.
Документ не про «соціальні виплати», а про юридичну та фінансову конструкцію, яка дозволяє підприємству не звільняти людей, якщо робота зупинилась або суттєво скоротилась через війну.
Навіщо прийнли постанову №702 і яка її логіка
Постанова №702 — це відповідь держави на типову ситуацію воєнного часу:
- підприємство існує;
- працівники готові працювати;
- але робота частково або повністю відсутня (через бойові дії, окупацію, руйнування логістики, втрату ринку тощо);
- звільнення означає втрату кадрів і соціальну кризу.
Тому держава фактично каже роботодавцю: «Не звільняй — оформи скорочення робочого часу / зупинку, а ми частково компенсуємо людям втрату доходу».
Це компромісна модель між двома крайнощами: масові звільнення або утримання персоналу повністю за рахунок роботодавця.
Хто має право на допомогу: не всі і не завжди
Порядок №702 чітко закладає: допомога не є автоматичною, вона надається за наявності підстав.
Основна умова: має бути втрата частини заробітку через скорочення тривалості робочого часу або неможливість виконання роботи з причин, пов’язаних із воєнною агресією.
Це ключове: якщо підприємство працює нормально, але просто «хоче компенсацію» — допомога не надається.
Допомога орієнтована саме на ситуацію, коли:
- діяльність не припинена повністю,
- але частково обмежена,
- і працівник реально втрачає частину доходу.
Чому цей механізм важливий для роботодавця
З точки зору трудового права, постанова №702 стала «юридичним містком», який дозволяє:
- зберегти трудові відносини
- не переходити одразу до скорочення штату
- не створювати конфлікти через невиплату зарплати
- не втрачати кваліфікованих працівників
- перекласти частину соціального навантаження на державу
Для бізнесу це критично, бо звільнення під час кризи — це легко, але повернути людей після відновлення роботи майже неможливо.
Хто виплачує кошти і як вони доходять до працівника
Важливий момент: гроші отримує роботодавець, а вже він зобов’язаний виплатити їх працівникам.
Це не «виплата напряму працівнику», як у класичних соціальних програмах.
І тут виникає правовий нюанс: роботодавець стає фактично розпорядником державних коштів, а отже має:
- підтвердити підстави;
- вести облік;
- правильно оформити документи;
- уникнути подвійного фінансування;
- підтвердити, що працівник справді втратив частину зарплати.
Порядок передбачає подання документів до відповідного органу служби зайнятості.
Допомога по частковому безробіттю ≠ простій
Часто роботодавці плутають цей механізм із простоєм (ст. 34 КЗпП).
Але простій — це внутрішній режим роботи підприємства, де оплата здійснюється за правилами трудового законодавства (наприклад, 2/3 тарифної ставки).
А допомога по частковому безробіттю — це державний механізм компенсації втрати доходу, який може застосовуватися паралельно із режимами:
- неповного робочого часу,
- скорочення змін,
- часткового зупинення виробництва.
Тобто простій — це про те, що робить роботодавець.
А допомога — про те, як держава частково компенсує наслідки.
Документальна дисципліна: ключ до отримання допомоги
Постанова №702 показує важливий сигнал бізнесу:
Хто не веде документи — той не отримає компенсацію.
Щоб отримати кошти, роботодавцю потрібно підтвердити:
- факт скорочення роботи;
- причини (війна як форс-мажорна обставина);
- перелік працівників;
- розрахунок втрати заробітку.
А також надати документи за формами, визначеними Порядком.
У 2025 році Порядок оновлювався, що означає: механізм «живий» і держава його адаптує.
Найбільший ризик: відповідальність за неправильні дані
У цьому механізмі є небезпечна зона для роботодавця:
- якщо подані дані не відповідають реальності
- якщо працівник не втратив заробіток фактично
- якщо підприємство не скоротило час роботи, але «намалювало» це документально
— це може призвести до вимоги повернення коштів і юридичних наслідків.
Фактично, програма допомоги — це підтримка, але одночасно й контрольна модель: держава платить лише за реальну втрату.
Що означає постанова №702 для працівника
Для працівника це можливість:
- не втратити роботу під час кризи;
- отримати хоча б частковий дохід;
- зберегти стаж і трудові гарантії.
І що важливо: працівник не має самостійно «бігати по інстанціях» — основна дія відбувається через роботодавця.
Тобто працівник фактично залежить від того, наскільки відповідально підприємство підійде до оформлення.
Чому цей Порядок важливий саме зараз (у 2026 році)
Попри те, що постанова ухвалена ще у 2022 році, вона залишається актуальною, бо:
- війна триває,
- бізнес регулярно стикається з перебоями,
- релокація і мобілізація змінюють структуру підприємств,
- часткова зупинка діяльності стала звичною реальністю.
Постанова №702 — це приклад того, як соціальна політика перетворюється на інструмент утримання ринку праці від обвалу.
Висновок
Постанова КМУ №702 — це не просто бюрократичний порядок, а реальний інструмент для виживання підприємств у воєнний час.
Вона створює законний механізм, який дозволяє бізнесу:
- не звільняти людей,
- оформити скорочення робочого часу,
- отримати компенсацію для працівників,
- зберегти кадровий потенціал.
Але програма працює лише тоді, коли роботодавець діє юридично грамотно та документально підтверджує підстави.
Інакше допомога перетворюється на ризик.
4. Заброньований працівник не повернувся з відпустки: алгоритм дій для роботодавця
Ситуація, коли заброньований працівник після відпустки не повертається на роботу та повідомляє про намір залишитися за кордоном, стає дедалі поширенішою для українського бізнесу. Для підприємств, особливо тих, що мають статус критично важливих, це не лише кадрова проблема, а й питання дотримання вимог щодо бронювання та трудового законодавства. Водночас одиничний випадок відсутності працівника сам по собі не призводить до втрати такого статусу, але потребує чітко структурованих дій роботодавця.
Практичне значення цієї ситуації полягає насамперед у необхідності правильного документування. Роботодавець має зафіксувати факт відсутності працівника: відобразити це у табелі обліку робочого часу як неявку з нез'ясованих причин, оформити доповідну записку керівника та скласти відповідний акт. Ці документи є ключовими доказами у разі трудового спору. Без належної фіксації відсутності будь-які подальші кадрові рішення можуть бути визнані незаконними.
Наступний критичний етап - з'ясування причин неявки. Навіть якщо працівник усно повідомив про відмову повертатися, роботодавець зобов'язаний запросити письмові пояснення, зокрема через електронні канали зв'язку, якщо такі були погоджені. В умовах воєнного стану допускається використання альтернативних способів комунікації, але роботодавець має мати підтвердження отримання повідомлень працівником. В іншому разі існує ризик судового оскарження звільнення та поновлення працівника з виплатою середнього заробітку.
Щодо припинення трудових відносин, найбільш обґрунтованою підставою у подібних випадках є звільнення за прогул. Водночас воно можливе лише за умови отримання пояснень або фіксації їх відсутності. Альтернативою можуть бути звільнення за власним бажанням або за угодою сторін, якщо працівник погоджується оформити це дистанційно. У день звільнення роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок та належно повідомити працівника про нараховані суми і кадрові документи.
Окрему увагу слід приділити наслідкам для бронювання. Після звільнення роботодавець повинен ініціювати анулювання броні працівника, а також оперативно - не пізніше наступного дня - подати відповідні відомості до Пенсійного фонду. Для бізнесу це означає додаткове адміністративне навантаження та необхідність суворого дотримання строків. Загалом, така ситуація демонструє важливість системного кадрового обліку та юридично грамотних дій, адже помилки можуть коштувати компанії як фінансових втрат, так і репутаційних ризиків.
5. Відкликання працівника із навчальної відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю: позиція експертів
Чи може роботодавець відкликати працівника із навчальної відпустки або відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку з виробничою необхідністю?
Федерація робтодавців зазначає, що за загальним правилом, для того щоб працівника, який перебуває у відпустці, можна було залучити до роботи в цей період, необхідно здійснити відкликання з відпустки за його згодою.
Норми статті 79 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та частини третьої статті 12 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон №504) передбачають можливість відкликання тільки із щорічної відпустки.
Водночас слід зазначити, що згідно зі статтею 4 Закону №504 додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 13, 14 і 15 Закону №504) і відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону №504) до щорічних відпусток не належать, тобто правових підстав для дострокового відкликання працівника з відпустки немає.
Аналогічна ситуація з відпустками без збереження заробітної плата, які надаються за нормами частин 3 та 4 статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон №2136).
Отже, працівник, який перебуває у навчальній відпустці або відпустці без збереження заробітної плати, має право не виконувати незаконне розпорядження роботодавця.
Також не слід забувати, що відповідно до статті 202 КЗпП роботодавець повинен створювати для працівників, які навчаються в закладах освіти, усі необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.
6. Чи дозволяє закон розірвати трудовий договір при залученні до суспільно корисних робіт
Працівник, залучений до виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, не має права розірвати трудовий договір за власною ініціативою. Про це нагадали у Держпраці.
Суспільно корисні роботи визначаються як види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб, які запроваджуються в умовах воєнного стану для виконання завдань оборонного характеру, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в цей період, а також для подолання їх наслідків.
Крім того, такі роботи спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та систем життєзабезпечення населення. Вони не можуть бути пов’язані з підприємницькою діяльністю чи іншою діяльністю, спрямованою на отримання прибутку, та, як правило, включають роботи і послуги, що не потребують спеціальної підготовки.
Законодавством передбачено, що трудова повинність у період воєнного стану не потребує обов’язкової згоди особи на виконання такого трудового обов’язку. Відповідно, працівник, залучений до суспільно корисних робіт, не має права звільнитися за власним бажанням протягом періоду виконання таких робіт.
7. Чи потрібен військовий квиток для реєстрації як безробітного
Донецька обласна служба зайнятості пояснила, чи потрібен військовий квиток для реєстрації як безробітного.
«Так, для окремих категорій громадян подання військово-облікового документа є обов’язковим. Зокрема, це стосується осіб, які звільнилися зі строкової служби, а також військовозобов’язаних під час воєнного стану та резервістів. Наявність військово-облікового документа або відсутність може впливати на процедуру реєстрації в центрі зайнятості чоловіків призовного віку», - заявили у відомстві.
Зазвичай потрібно подавати військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або посвідчення про приписку до призовної дільниці з відміткою про взяття на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або з відміткою про виключення з військового обліку.
Військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов’язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов’язаним або резервістом.
Військово-обліковий документ оформляється та видається (замінюється):
- в електронній формі – засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки й оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
- у паперовій формі.
У службі зайнятості підкреслили, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
«Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
У разі відсутності військово-облікового документа особі може бути відмовлено у наданні статусу безробітного та реєстрації в центрі зайнятості до моменту подання необхідних документів», - йдеться у заяві.
8. Донація крові та робота: коли працівник отримує додатковий день відпочинку
Працівники, які здають кров, мають низку трудових гарантій, однак їх застосування залежить від того, на який день припадає донація — робочий чи вихідний.
Відповідно до Кодексу законів про працю України та Закону «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», працівник має право на:
- звільнення від роботи у день медичного обстеження;
- звільнення у день донації крові або її компонентів;
- додатковий день відпочинку після донації.
За ці дні зберігається середній заробіток за рахунок роботодавця.
Порядок оформлення
Щоб скористатися гарантіями, працівнику слід не пізніше ніж за один робочий день до донації подати заяву на ім’я керівника. У ній потрібно зазначити дату донації (або медичного обстеження) та спосіб використання додаткового дня відпочинку.
Такий день можна:
- використати одразу після донації;
- або приєднати до щорічної відпустки відповідно до затвердженого графіка.
Якщо донація припадає на вихідний
Якщо кров здають у вихідний або святковий день:
- звільнення від роботи у цей день не застосовується, адже він і так є неробочим;
- якщо наступний день також вихідний або святковий — окремий день відпочинку в цей період не надається.
Водночас після кожного дня донації працівник має право на додатковий оплачуваний день відпочинку — за умови, що наступний день є для нього робочим згідно з графіком.
На що звернути увагу
У Держпраці наголошують: неналежне оформлення документів або відсутність підтвердження може стати підставою для відмови у наданні гарантій. Тому важливо завчасно подбати про заяву та визначити спосіб використання дня відпочинку.
9. Як повернути помилково сплачені податки: покрокова інструкція для платників
У Головному управлінні ДПС у Полтавській області пояснюють: порядок повернення помилково або надміру сплачених податків і пені визначено наказом Міністерства фінансів України №60 від 11 лютого 2019 року. Цей документ регулює взаємодію податкової служби, казначейства та місцевих фінансових органів під час повернення коштів платникам.
Подати заяву на повернення можна онлайн — через приватну частину Електронного кабінету платника податків або на вебпорталі ДПС.
Для цього у розділі «Заяви, запити для отримання інформації» заповнюється заява за формою:
J1302002 – для юридичних осіб,
F1302002 – для фізичних осіб.
Заява подається до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково сплаченої суми. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, який підтверджує помилкову сплату.
Подати заяву на повернення помилково сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати.
Крім того, Заяву також можна подати на паперовому носії до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково сплаченої суми.
10. Процедура припинення діяльності як волонтера
Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звертає увагу, що відповідно до п. 2-1 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебпорталі. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Мінфіну від 30.10.2014 №1089 затверджено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Порядок №1089).
Згідно з абзацом першим п. 3.1 розд. ІІІ Порядку №1089 виключення волонтера антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – волонтер) з Реєстру волонтерів здійснюється на підставі заяви про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за формою №3-РВ (далі – Заява за ф. №3-РВ), наведеної у додатку 4 до Порядку №1089. Заява за ф. №3-РВ подається волонтером до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі у такому самому порядку, як і при включенні до Реєстру волонтерів.
Так, відповідно до пп. 2.1 та 2.2 розд. ІІ Порядку №1089 заяву в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 15.07.2021 №1689-IX «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» фізична особа – благодійник подає засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), Електронного кабінету, що функціонує відповідно до ст. 42-1.1 ПКУ, або за допомогою електронних комунікацій. Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.
У Заяві за ф. №3-РВ фізичною особою – благодійником зазначається дата припинення діяльності як волонтера, яка не може бути пізніше дати подання такої заяви (абзац другий п. 3.1 розд. ІІІ Порядку №1089).
У разі отримання Заяви за ф. №3-РВ територіальний орган ДПС протягом одного робочого дня виключає волонтера з Реєстру волонтерів (п. 3.2 розд. ІІІ Порядку №1089).
Відповідно до п. 3.4 розд. ІІІ Порядку №1089 у рішенні територіального органу ДПС про виключення волонтера з Реєстру волонтерів зазначаються дані про волонтера, причина виключення волонтера з Реєстру волонтерів та дата припинення фізичною особою діяльності як волонтера. Рішення підписується керівником територіального органу ДПС (заступником керівника або уповноваженою особою) за основним місцем обліку волонтера. Рішення про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації оформляється за формою №5-РВ (далі – Рішення про виключення з Реєстру волонтерів за ф. №5-РВ) (додаток 5 до Порядку №1089).
Протягом одного робочого дня, що настає за днем виключення волонтера з Реєстру волонтерів, територіальний орган ДПС у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, направляє один примірник Рішення про виключення з Реєстру волонтерів за ф. №5-РВ за місцем проживання фізичної особи, зазначеним у Реєстрі волонтерів, розміщує примірник рішення в електронній формі в Електронному кабінеті.
У разі виключення волонтера з Реєстру волонтерів за Заявою за ф. №3-РВ до Реєстру волонтерів вноситься зазначена в заяві дата припинення діяльності фізичної особи як волонтера або, якщо така дата в заяві не зазначена, то дата припинення діяльності фізичної особи як волонтера, що відповідає даті подання заяви (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку №1089).
Датою виключення з Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку №1089).
Заяви за ф. №3-РВ, подані в паперовій або електронній формі, та Рішення про виключення з Реєстру волонтерів за ф. №5-РВ підлягають обов’язковій реєстрації у журналі у день їх отримання / прийняття (п. 3.7 розд. ІІІ Порядку №1089).
Виключення волонтера з Реєстру волонтерів за Заявою за ф. №3-РВ не обмежує можливості його повторного включення до Реєстру волонтерів (п. 3.8 розд. ІІІ Порядку №1089).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму Заяви за ф. №3-РВ за ідентифікатором F1308403.
