Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 18.02.2026

1. Зміни у трудових відносинах у 2025-2026 роках

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомляє, що у відповідь на реалії війни, економічні та соціальні виклики законодавство зазнало як тактичних змін, так і системних реформ у 2025–початку 2026.

Частина 1. Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”

Стан до змін (було)

До 14 червня 2025 року діяли базові норми Закону від 15.03.2022 №2136-IX, які встановлювали:

• особливий правовий режим трудових відносин під час воєнного стану;
• можливість запровадження надзвичайних механізмів (переведення працівників на іншу роботу без згоди за потреби, захист від звільнення у низці випадків тощо).

Зміни, що набули чинності (стало з 14 червня 2025)

На основі Закону України №4412-IX від 01.05.2025 внесено ключові оновлення до Закону про організацію трудових відносин:

1) Захист працівників у зоні активних бойових дій

Працівника не можна звільнити за прогул лише через відсутність, якщо його робоче місце у зоні бойових дій.

Такий час не оплачують і він не зараховується до стажу, що дає право на основну відпустку.

Було: відсутність спеціальних захисних норм.

Стало: чітка заборона звільнення за прогул у зоні бойових дій.

2) Обов’язок підтримувати контакт

Обидві сторони трудового договору (працівник і роботодавець) зобов’язані:

• бути на зв’язку;
• повідомляти про зміни контактних даних не пізніше ніж за 10 календарних днів.

Якщо зв’язок втрачено — достатньо надіслати повідомлення на останні відомі контакти.

Було: таких вимог явно не прописано.

Стало: чітка вимога щодо інформаційного обміну.

3) Призупинення дії трудового договору

Запроваджено максимальний строк призупинення — до 90 календарних днів:

• може ініціюватися за бажанням будь-якої сторони;
• може продовжуватися за згодою сторін до завершення або скасування воєнного стану;
• після закінчення строку сторони мають або відновити роботу, або законно припинити договір;
• роботодавець повинен повідомити працівника за 14 днів до відновлення праці.

Було: відсутні чіткі обмеження за термінами.

Стало: встановлено ліміт і правила комунікації.

Частина 2 — адаптація до сучасних потреб (2025–2026)

Ключові зміни у 2025 році (було — стало)

1) Мінімальна заробітна плата

Закон про Державний бюджет України на 2026 збільшив мінімальну зарплату з 8 000 грн до 8 647 грн з 01.01.2026.

Було: 8 000 грн.

Стало: 8 647 грн (2026).

2) Вирішення питання щодо працевлаштування осіб з інвалідністю

Запроваджено нове регулювання (Закон №4219-IX, діє з 01.01.2026):

замість штрафів — цільовий внесок за недотримання квот;

чіткі вимоги щодо включення працівника до квоти: місце — основне, зарплата ≥ мінімальної, нормальний/адаптований режим роботи;

обов'язкові квартальні звіти про виконання квот.

Було: обов’язкові квоти з адміністративними санкціями.

Стало: система цільових внесків і нові механізми підтримки, з посиленими антидискримінаційними вимогами.

3) Строки для судових позовів

У 2025 році Конституційний Суд визнав неконституційним тримісячний строк для звернення до суду щодо стягнення зарплати та інших виплат, який був встановлений ст. 233 КЗпП.

Було: обмеження 3 місяцями.

Стало: обмеження не відповідає Конституції — строки відновлюються загальними нормами.

4) Перевірки Держпраці під час воєнного стану

З 01.10.2025 Державна служба України з питань праці відновила право проводити позапланові перевірки щодо випадків цькування (мобінгу), причому вони не можуть проводитися одночасно з іншими перевірками.

Перевірки відтепер проводяться з таких питань: додержання вимог Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.

Частина 3. Системна реформа — Проєкт нового Трудового кодексу України (2026)

-         Новий ТК — системні зміни

Уряд і Мінекономіки активізували роботу над проєктом нового Трудового кодексу, який має замінити чинний КЗпП (1971 р.). 

Над створенням документа Мінекономіки працювало понад два роки — у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів.

Кодекс закріплює чіткі ознаки трудових відносин. Документ визначає 8 ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні. Попередні оцінки щодо детінізації ринку праці – 43 млрд грн на рік.

• Гнучкі трудові договори. Кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.
• Цифровізація трудових відносин. Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах.
• Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме Уряд.
• Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей. Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). А також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.
• Реформа інспекції праці: впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.
• Більше можливостей для працевлаштування молоді. Зокрема Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи – учнівський трудовий договір.

 Проєкт Трудового Кодексу України ухвалено на засіданні Уряду 07.01.2026.

 

2. Для роботи понад норму робочого часу потрібна поважна причина

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках та лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації підприємства (у разі створення такої організації), установи, організації про їх застосування.

Детальні роз’яснення щодо надурочних робіт надала фахівчиня управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області працівникам підприємства транспортної галузі у м. Знам’янці.

Надурочною вважається робота:

• понад установлену тривалість робочого дня чи робочої зміни (ст. 52 КЗпП України);
• понад скорочену тривалість робочого дня для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу (ст. 51 КЗпП України — для осіб віком від 16 до 18 років, для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших);
• понад установлену згідно із законодавством скорочену тривалість роботи напередодні святкових, неробочих та вихідних днів (ст. 53 КЗпП України);
• понад норму робочого часу за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП України).

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

• при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
• при проведенні громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
• за необхідності закінчення роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;
• за необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
• для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником;
• за необхідності виконання домашніми працівниками невідкладних робіт, передбачених трудовим договором, невиконання яких загрожує життю чи здоров’ю члена домогосподарства, або в інших виняткових випадках, визначених трудовим договором.

Надурочні роботи можуть провадитися лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства (у разі створення такої організації), установи, організації про їх застосування.

 

3. Як неоформленому працівнику повернути собі стаж за відпрацьований рік?

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради  зазначає, що проблема нелегальної зайнятості залишається актуальною в Україні, а її наслідки — серйозними для працівника: відсутність страхового стажу, соціальних гарантій, лікарняних, відпусток і пенсійних прав.

Законодавство України надає механізм, який дозволяє офіційно підтвердити період роботи та повернути страховий стаж, навіть якщо роботодавець не укладав трудовий договір і не сплачував ЄСВ.

1. Чи можна «повернути» стаж за рік неоформленої роботи?

Так.

Відповідно до ст. 232 Кодексу законів про працю України (КЗпП) працівник має право звернутися до суду з позовом про:

• визнання факту трудових відносин,
• встановлення періоду фактичної роботи,
• зобов’язання роботодавця оформити трудові відносини та внести записи до трудової книжки.

Це прямо зазначено у ст. 232 КЗпП — суди розглядають спори про встановлення факту роботи без укладення трудового договору.

2. Що працівник отримує в разі позитивного рішення суду?

Стаття 235 КЗпП зобов’язує суд у разі встановлення фактичної роботи без договору одночасно вирішити такі питання:

• Визнати трудові відносини
• Встановити точний період роботи (місяці/роки)
• Зобов’язати роботодавця:
  • внести записи до трудової книжки та кадрових документів;
  • нарахувати і виплатити зарплату не нижче середньої по регіону за відповідним видом економічної діяльності — незалежно від того, скільки роботодавець фактично платив;
  • сплатити ПДФО (податок на доходи фізичних осіб);
  • сплатити ЄСВ за весь період роботи.

Саме сплата ЄСВ забезпечує працівнику зарахування страхового стажу за весь установлений судом період.

Тобто працівнику офіційно «повертається» повний стаж, навіть якщо роботодавець нічого не оформляв та не платив внесків.

3. Чи може Держпраці встановити факт трудових відносин без суду?

Коротко: ні, не може.

Що може зробити Держпраці:

• провести перевірку (за умови допуску роботодавцем),
• скласти акт,
• видати припис про усунення порушень (припис Держпраці — це обов’язкова вимога, однак він не встановлює юридичного факту трудових відносин, а лише зобов’язує роботодавця усунути порушення. Виконання припису фактично є волевиявленням роботодавця: він може або виконати його, або сплатити штраф. Тобто: припис не створює трудових прав для працівника; він не вносить запис у трудову книжку; не забезпечує виплату зарплати за період фактичної роботи; не гарантує сплату ЄСВ і зарахування стажу),
• накласти штраф (ст. 265 КЗпП).

Але:

Держпраці НЕ може:

• встановити юридичний факт трудових відносин,
• визначити період роботи,
• внести записи до трудової книжки,
• зобов’язати сплатити ЄСВ,
• забезпечити автоматичне відновлення страхового стажу.

Припис — це вимога усунути порушення.

Він не створює трудових прав для працівника.

Більше того, якщо роботодавець:

• не допускає інспектора,
• не надає документи,
• блокує перевірку,

Інспектор праці Держпраці може виявити порушення, накласти штраф — але не підтвердити трудові відносини.

4. Чому саме суд дає результат?

Суд — єдиний орган, який:

• незалежно від волі роботодавця встановлює факт трудових відносин;
• ухвалює рішення, обов’язкове до виконання (ст. 129-1 Конституції України);
• зобов’язує сплатити ЄСВ;
• забезпечує виконання рішення через виконавчу службу;
• відновлює всі трудові та соціальні гарантії працівника.

Тільки судове рішення автоматично формує юридичні наслідки, які відновлюють стаж і права працівника.

5. Висновок

Так, працівник може повернути собі стаж за рік (або більше) неоформленої роботи.

Але це можливо тільки через суд, оскільки лише суд має право:

• встановити факт трудових відносин;
• визначити період роботи;
• зобов’язати сплатити ЄСВ;
• забезпечити зарахування страхового стажу до ПФУ.

Держпраці не має таких повноважень — вона може виявити порушення, зобов'язати їх усунути та накласти штраф.

 

4. Коли дозволена нічна робота жінок?

Адвокатка Ганна Лисенко у своєму Телеграм-каналі зауважила, що питання залучення жінок до роботи в нічний час і досі викликає багато плутанини у роботодавців. Особливо — коли йдеться про жінок з дітьми або вагітних працівниць.

Що вважається нічною роботою?

Нічна робота вважається з з 22:00 до 06:00 год.

Оплата нічної праці - у підвищеному розмірі, не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відображаємо в табелі обліку робочого часу нічні роботу.

Загальне правило за ст. 55 + ст. 176 КЗпП України:

Забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Тобто у мирний час — заборона жорстка і без варіантів.

Які правила діють під час війни?

Воєнний стан = інші правила за ст. 8 Закону №2136/
Дозволяють залучення жінок до роботи у нічний час:

• вагітні жінки - за її письмової згоди,
• жінки, які мають дитину до 1 року - за її письмової згоди,
• жінки, які мають дитину старше 1 року до 3 років - без її згоди.

Таким чином, під час воєнного стану вагітні жінки та жінки з дітьми до 1 року мають права працювати вночі за їх згодою, а жінки з дітьми від 1 року і старше без згоди.

Практичні рекомендації роботодавцю:

Отримуйте письмову згоду від жінок із дітьми до 3 років – на нічну роботу під час прийняття на роботу або в письмовому трудовому договорі вкажіть окремим пунктом.

Наприклад, «Надаю згоду на роботу в нічний час на посаді менеджера зі збуту, протипоказань за станом здоровʼя не маю».

Які ризики 

Штрафи при перевірках Держпраці:

• Фінансовий штраф підприємству – ст. 265 КЗпП – 1 мінімальна зарплата за кожного працівника.
• Адміністративний штраф керівнику – ст. 41 КУпАП – від 510 до 1 700 грн.

Нічна робота жінок — можлива.

Але:

• тільки з розумінням категорій;
• з документами;
• без самодіяльності.

 

 5. Що робити під час повітряної тривоги працівникам і роботодавцям?

Розглянемо вже типову ситуацію: посеред робочого дня пролунав сигнал повітряної тривоги. Далі роботодавцям і працівникам слід чітко розуміти, як діяти, якщо оповіщення про повітряну тривогу застало у робочому приміщенні.

Нагадаємо, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України (п. 1, 7 ч. 1, п. 1, 7 ч. 2 ст. 19 КЦЗУ) до повноважень місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належать, зокрема, забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі у формі, доступній для осіб із вадами зору та слуху.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 КЦЗУ громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі у формі, доступній для осіб із вадами зору та слуху.

Отже, йдеться також про інформацію про надзвичайні ситуації, яка на сьогодні має характер оповіщення про повітряну тривогу.

Що робити власникам приміщень, де під час повітряної тривоги перебувають люди?

Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру. Але матеріальні та технічні ресурси, які залучаються для цивільного захисту населення, застосовуються як на державному та місцевому рівнях, так і на так званому об’єктовому рівні, тобто на рівні підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Отже, забезпечення цивільного захисту лежить в основі обов’язків керівників (адміністрації) таких юросіб. Стосується це й дій таких керівників (адміністрації тощо) щодо своїх працівників, клієнтів, відвідувачів під час оповіщення про повітряну тривогу.

Організація оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Положення №733.

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні відповідної інформації і до госпсуб’єктів, що забезпечується шляхом здійснення заходів, визначених у ст. 30 КЦЗУ (п. 36, 37 Положення про ЄДСЦЗ). Зокрема, на вимогу цієї статті й затверджено Положення №733.

Положення №733 встановлює для керівників та власників об’єктів із масовим перебуванням людей дві вимоги:

1. Керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, власники зобов’язані встановлювати у населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях, у місцях масового перебування людей сигнально-гучномовні пристрої, електронні інформаційні табло, а також у службових і виробничих приміщеннях – радіотрансляційні точки.
2. Забороняється підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, власникам відмикати канали та лінії електрозв’язку, що використовуються системами оповіщення, демонтувати їх без погодження з відповідним місцевим органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування).

Увага! У разі реорганізації, зміни форми власності або власників підприємств, установ і організацій передача апаратури та технічних засобів оповіщення узгоджується з органом місцевого самоврядування з обов’язковим наданням акта приймання-передачі та акта, що підтверджує їх технічну готовність до використання.

Із загальною характеристикою об’єктів із масовим перебуванням людей можна ознайомитись у п. 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки.

До них належать об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб чи такі, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), які мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше ніж 25 осіб, а для одноповерхових – більше ніж 50 осіб.

Зокрема, йдеться про навчальні (у т. ч. дошкільні) заклади, заклади охорони здоров’я зі стаціонаром, будинки для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, санаторії і заклади відпочинку, розважальні, культурно-освітні та видовищні заклади, криті спортивні будинки і споруди, готелі, мотелі, кемпінги, торговельні підприємства та інші аналогічні за призначенням об’єкти з масовим перебуванням людей, у т. ч. торговельні центри, супер- та гіпермаркети тощо.

Треба розробити План реагування!

Повертаючись до КЦЗУ, варто врахувати і приписи ст. 130, де передбачено розроблення планів реагування на надзвичайні ситуації, у т. ч. для оповіщення повітряної тривоги. І тут поділ за кількістю людей уже дещо інший.

Загалом плани реагування розробляються на всіх рівнях: на державному, місцевому та суб’єктами господарювання.

План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня вже є – він затверджений Постановою КМУ від 14.03.2018  №223.

Натомість План реагування на надзвичайні ситуації госпсуб’єкта розробляється відповідним госпсуб’єктом з кількістю працюючого персоналу понад 50 осіб та затверджується керівником такого суб’єкта господарювання.

Що має включати План реагування?

Саме для госпсуб’єктів наразі не маємо чітких рекомендацій на законодавчому рівні. Але ДСНС протоколом від 14.11.2017 №10 схвалила Методрекомендації посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву.

У цих Методрекомендаціях наведено орієнтовний План реагування (додаток 2). Утім, стверджувати, що всі підприємства, установи та організації мають скористатися ними та затвердити свій План реагування, зарано. Можливо, вся ця ситуація буде ретельно переглянута після закінчення воєнного або надзвичайного стану в Україні.

У госпсуб’єктів з кількістю працюючого персоналу 50 осіб і менше посадова особа з питань цивільного захисту розробляє Інструкцію щодо дій персоналу госпсуб’єкта у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яку затверджує керівник такого суб’єкта господарювання (п. 2 Порядку №626).

Що має включати Інструкція щодо дій персоналу?

Інструкція має містити відомості про:

• можливі (прогнозовані) надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на об’єкті суб’єкта господарювання;
• сигнали оповіщення про небезпеку;
• дії персоналу після отримання таких сигналів;
• маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття у захисних спорудах цивільного захисту;
• заходи зі збереження матеріальних цінностей.

Орієнтовний зразок Інструкції щодо дій персоналу невеликих підприємств у разі загрози чи виникненні надзвичайних ситуацій наведено у додатку 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту (див. наприкінці цієї статті).

Отже, на сьогодні, на відміну від цивільного захисту державного рівня, де є План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, для госпсуб’єктів відповідного порядку розроблення плану чи інструкції не передбачено. А тому їх відсутність на підприємствах незалежно від кількості працівників та відвідувачів для посадових осіб не передбачає можливості проводити будь-які перевірки, інспектування чи застосовувати відповідальність. Утім, навіть за таких умов не варто нехтувати найнеобхіднішими засобами небезпеки.

Потрібно зважати на те, що наведені вище нормативні та локальні акти стосуються загальних заходів цивільного захисту в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які включають в себе порядок дій у разі оповіщення повітряної тривоги як окремий розділ (частину) плану чи інструкції.

Відповідно, напрошується висновок, що окремого плану чи інструкції про дії працівників саме під час оповіщення повітряної тривоги не потрібно.

Тоді постає цілком логічне запитання: які дії мають бути вчинені підприємцями (власниками бізнесу) та юрособами?

Як слід діяти під час оповіщення повітряної тривоги?

Загалом на сьогодні додаток 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту, який ми згадували вище, варто використати для роботи персоналу у період дії воєнного стану. Зокрема, правила, передбачені у цьому додатку 7, враховані й у порадах та роз’ясненнях для бізнесу під час дії повітряної тривоги. Відповідна інформація розміщена на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та органів державної/виконавчої влади.

Отже, ФОПи та ЮО, які вже на постійній основі вивели персонал на роботу до офісу (у т. ч. й у поєднанні роботи офіс/онлайн), мають надати чіткі інструкції керівників, адміністраторів тощо (можливо, навіть письмово з розміщенням інформації на вході для ознайомлення відвідувачів). Дамо кілька порад щодо цього. 

Порада 1.

Магазини, супермаркети, місця надання перукарських, косметичних послуг, кав’ярні, кафе, ресторани, інші місця сфери торгівлі, громадського харчування та послуг повинні стежити за повідомленням об’єктової системи оповіщення і повідомляти відвідувачів та працівників про повітряну тривогу.

До речі, тут варто врахувати, що оповіщення може здійснюватись як через гучномовці, сирени, встановлені безпосередньо у населених пунктах, так і через операторів електронних комунікацій із залученням електронних комунікаційних мереж загального користування (телефонний зв’язок, текстові повідомлення), через інтернет-ресурси – сайти, соціальні мережі (п. 18 Положення №733). На нашу думку, до цього переліку варто додати мобільні застосунки, які на сьогодні вже показують свою ефективність. 

Порада 2.

Після початку оповіщення адміністратор (керівник) має повідомити всіх відвідувачів про найближче укриття та за направленнями (вказівками), розміщеними на стінах, підлозі, рухомих (пересувних) вказівниках, які зазвичай використовуються у торговельних та виставкових залах, пройти до сховища (розташованого безпосередньо у місці проведення торгівлі/послуг або спеціальному укритті поза межами цього місця).

Це важливо! Іноді дістатися до найближчого укриття буває не так просто. Для таких випадків варто дослухатися до порад правоохоронних та аварійно-рятувальних служб – зокрема, про правило двох стін. Вважається, що від небезпеки має відділяти щонайменше дві стіни, бо одна, ймовірно, зруйнується від удару, а друга візьме на себе уламки стіни, шибок тощо.

Порада 3.

Збереження матеріальних цінностей під час загрози чи небезпеки.

Звісно, фактично ми говоримо про період з початку оповіщення про повітряну загрозу до оголошення про відбій. Якщо, знову ж таки, звернутися до додатка 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту, то вони пропонують, що:

1. всі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
2. заходи із захисту від надзвичайних ситуацій або з ліквідації їхніх наслідків мають враховувати необхідність запобігання або зменшення можливих збитків підприємству;
3. відповідальність за організацію охорони майна підприємства під час захисту від надзвичайних ситуацій або ліквідації їхніх наслідків покладається на конкретну посадову особу.

Отже, порядок дій адміністратора чи іншої відповідальної особи за матеріальні цінності під час дії повітряної тривоги може включати:

• визначення конкретної особи, яка з моменту оповіщення про повітряну тривогу має, зокрема, закрити касу, максимально обмежити доступ до приміщень з ТМЦ та у разі, якщо доводиться полишати магазин чи інше окремо виділене місце для торгівлі, замкнути приміщення. З огляду на розташування магазину/приміщення чи наявності у ньому ТМЦ власник, керівник або адміністратор повинні самостійно визначити докладніший порядок дій для максимального збереження майна та життя людей, у т. ч. особу, відповідальну за ТМЦ на час оповіщення;
• обов’язки відповідальної особи щодо проведення належних протипожежних профілактичних заходів (вимкнути газо-, електропостачання тощо, підвищити захисні властивості приміщення: зачинити вікна, двері тощо);
• забезпечення відеофіксації приміщень та території ззовні (у т. ч. за відсутності електропостачання у приміщенні). За певних обставин, коли після оповіщення у приміщенні буде виявлено недостачі чи зникнення окремих ТМЦ, слід одразу повідомити правоохоронні органи.

Трапляються випадки, коли відвідувачі чи працівники відмовляються залишати приміщення. Тоді слід наголосити на ваших правилах (розміщених на видному місці) та звернутися по допомогу до охорони (за її наявності). Як свідчить практика, деяких відвідувачів доводиться тривалий час переконувати залишити приміщення та пройти в укриття задля власної безпеки. Тут варто врахувати, що примушувати відвідувача силоміць ви не маєте права, адже це право людини – пройти в укриття чи прийняти інше рішення. У будь-якому разі – не залишати у приміщенні сторонніх осіб без присутності персоналу (або, за потреби, призначеного чергового, як це роблять банківські установи).

Відповідальна особа, призначена керівником чи власником або самим ФОПом, має чітко окреслити місце укриття. Тобто відвідувачі та працівники повинні чітко знати, куди слід пройти (ще до того, як буде оповіщення про повітряну тривогу).

Зверніть увагу!

Для тих роботодавців, які відмовляють чи забороняють працівникам іти під час повітряної тривоги в укриття, зауважимо, що навіть попри відсутність прямої відповідальності за недотримання правил під час оповіщення повітряної тривоги у разі настання негативних наслідків, що буде пов’язано з життям та здоров’ям людей (працівників, відвідувачів тощо), дії роботодавця (власника чи керівника) оцінюватимуться вже під час кримінальних проваджень за кожним фактом негативних наслідків. 

Контролюючі органи та наслідки порушення правил

Кому надсилати скарги у разі невиконання роботодавцем (власником адміністрацією) правил після оповіщення повітряної тривоги?

Тут варто врахувати, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державної і громадської безпеки та порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінностей (пп. 2 пункту «б» частини першої статті 38 Закону про місцеве самоврядування), з одного боку.

А з іншого – у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів право перевіряти додержання госпсуб’єктами, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг належить до повноважень Держпродспоживслужби (п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів, пп. 6 п. 4 Положення №667).

І наслідки можуть бути вкрай неприємними: припинення госпсуб’єктами сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і довкілля, – до усунення виявлених недоліків (пп. «а» п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів). 

Додаток 7
до Методрекомендацій посадовим особам з питань цивільного захисту
з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву,
схвалених протоколом ДСНС від 14.11.2017 №10 

Типова інструкція щодо дій персоналу невеликих підприємств при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій

1. Загальні положення

1.1. Типову інструкцію розроблено Українським НДІ цивільного захисту відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту України.

1.2. Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки з питань цивільного захисту та надзвичайних ситуацій на підприємстві, в установі, організації, закладі (далі – підприємство) може бути встановлено один з трьох режимів функціонування об’єктової ланки функціональної або територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту:

режим повсякденного функціонування;

режим підвищеної готовності;

режим надзвичайної ситуації.

Режими встановлюються органами виконавчої влади, а в окремих випадках на території підприємства – його керівником.

1.3. Усі працівники підприємства, незалежно від обійманих посад, повинні знати та суворо виконувати вимоги Типової інструкції щодо дій персоналу підприємства при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій. За невиконання вимог Інструкції персонал підприємства може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

2. Характеристика можливої обстановки в районі підприємства при виникненні надзвичайної ситуації

У розділі перелічуються можливі джерела потенційної небезпеки на території самого підприємства або поблизу нього, додається характеристика можливої обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаної з руйнуванням або іншим негативним впливом.

Відомості про джерела небезпеки та характер їхнього впливу на підприємство надають районні державні адміністрації, виконавчі органи міських рад.

3. Порядок оповіщення адміністрації та персоналу про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій

3.1. Оповіщення адміністрації, робітників та службовців підприємства щодо надзвичайних ситуацій проводиться за заздалегідь розробленою схемою.

3.2. Адміністрація у неробочий час оповіщається телефоном (вказується відповідальний виконавець). Залежно від обстановки оповіщається й решта персоналу.

3.3. У робочий час персонал підприємств оповіщається про надзвичайну ситуацію (вказується спосіб).

3.4. При отриманні інформації про надзвичайну подію вмикають сирени, виробничі гудки, що буде означати подання попереджувального сигналу «Увага всім», після чого негайно приводяться у готовність радіо- та телеприймачі для прийняття повідомлення.

3.5. Кожний працівник підприємства повинен знати сигнали оповіщення цивільного захисту та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Порядок укриття персоналу в захисних спорудах цивільного захисту

4.1. На випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із загрозою або початком забруднення повітря хімічно небезпечною чи радіоактивною речовиною, всі працівники підприємства підлягають укриттю в захисній споруді цивільного захисту (вказується адреса та приналежність споруди).

4.2. Для термінового укриття працівників у разі зараження небезпечною хімічною речовиною використовуються загерметизовані приміщення (вказується адреса), забезпечується перебування у них без подачі повітря впродовж _____ годин.

4.3. При отриманні інформації про радіоактивну небезпеку працівники укриваються в приміщенні (вказується приміщення, адреса), яке забезпечує захист осіб, що переховуються, від ураження іонізуючим випромінюванням при радіоактивному забрудненні.

5. Порядок видачі персоналу засобів індивідуального захисту

5.1. Засоби індивідуального захисту (вказується які) видаються після отримання відповідного розпорядження або за рішенням керівника підприємства (вказується місце видачі).

5.2. Працівники, які отримали такі засоби, повинні перевірити їх стан, провести підбір та мати постійно при собі або на робочому місці.

5.3. Протигази переводяться у робочий стан за командою або самостійно, при наявності небезпеки забруднення повітря.

6. Порядок виділення автотранспорту для проведення евакуації

6.1. При проведенні термінової евакуації персоналу та відвідувачів з небезпечних зон залучається весь наявний службовий, а також особистий транспорт працівників підприємства, які повинні надавати його в розпорядження адміністрації.

7. Додержання протиепідемічних заходів при загрозі розповсюдження небезпечних інфекційних захворювань

7.1. Якщо на території підприємства або поблизу нього виникла небезпека розповсюдження особливо небезпечних інфекційних захворювань, усі працівники повинні суворо виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної служби щодо проведення термінової профілактики та імунізації, ізоляції та лікування виявлених хворих, дотримуватися режиму із запобігання розповсюдженню інфекції.

7.2. При необхідності працівники, які прибули на роботу, повинні проходити санітарне обробляння (вказується місце його проведення), дезінфекцію або міняти одяг, а водії транспортних засобів – здійснювати спеціальне обробляння автотранспорту (вказується місце його проведення), а також виконувати інші вимоги та заходи, які перешкоджають розповсюдженню особливо небезпечних інфекційних захворювань.

8. Збереження матеріальних цінностей у період загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

8.1. Усі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.

8.2. Заходи із захисту від надзвичайних ситуацій або з ліквідації їхніх наслідків повинні враховувати необхідність попередження або зменшення можливих збитків підприємству.

8.3. Відповідальність за організацію охорони майна підприємства під час захисту від надзвичайних ситуацій або ліквідації їхніх наслідків покладається на (вказуються посада, прізвище).

9. Особливості дій працівників при деяких надзвичайних ситуаціях

9.1. При загрозі хімічного зараження оповіщаються всі працівники та відвідувачі, які перебувають на території підприємства.

9.2. Вентиляційні установки та кондиціонери терміново виключаються, закриваються вікна, двері, кватирки, приміщення герметизуються. Вихід із будівлі й вхід до неї припиняється до особливого розпорядження адміністрації.

9.3. Працівникам видаються засоби індивідуального захисту, одночасно вживаються заходи із забезпечення відвідувачів ватно-марлевими пов’язками.

9.4. Відповідальні за забезпечення герметизації приміщень (посада, прізвище), за забезпечення працівників та відвідувачів засобами індивідуального захисту (посада, прізвище).

9.5. При виявленні у приміщенні, де укриваються працівники, небезпечної хімічної речовини працівники повинні вийти (вказати куди) або з дозволу адміністрації залишити зону зараження. Виходити із зони необхідно тільки у засобах індивідуального захисту та рухатися в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру.

9.6. При виникненні пожежі на підприємстві всі працівники зобов’язані суворо виконувати вимоги Інструкції з пожежної безпеки, евакуацію проводити згідно з Планом евакуації.

9.7. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки та організацію дій персоналу при загрозі або виникненні пожежі покладається на (посада, прізвище).

9.8. При загрозі або радіоактивному забрудненні території підприємства усі працівники повинні уважно слідкувати за мовним повідомленням управління з питань надзвичайних ситуацій, яке передається по радіо та телебаченню після попереджувального сигналу «Увага всім!», за інформацією інших засобів масової інформації про обстановку в місті та суворо виконувати рекомендації із захисту від радіоактивного забруднення.

9.9. Працівник (посада, прізвище) організовує на території підприємства контроль за радіаційною обстановкою за допомогою побутового дозиметра (називається тип приладу) та постійно інформує про результати вимірювань адміністрацію підприємства, управління з питань надзвичайних ситуацій.

9.10. При перевищенні гранично припустимих норм опромінення організується облік доз опромінювання. Відповідальний за виконання цього заходу (посада, прізвище).

9.11. Скорочується до мінімуму вхід у будівлю та вихід з неї. Контроль за дотриманням режиму поводження й роботи працівників, який дозволяє максимально понизити наслідки радіоактивного опромінення, покладається на (посада, прізвище).

9.12. При загрозі або виникненні катастрофічних стихійних лих працівник підприємства за розпорядженням адміністрації повинен зупинити виробництво, виконати необхідні протипожежні заходи, відключити від електромережі електрообладнання, підготуватися до евакуації або вивезення до безпечного місця найбільш цінних матеріальних засобів.

9.13. Контроль за обстановкою на території підприємства при стихійних лихах і за вжитими заходами захисту персоналу покладається на (посада, прізвище).

9.14. Якщо з’явилися постраждалі, їм надається перша медична допомога із залученням санітарних дружин або постів підприємства, вживаються заходи з госпіталізації постраждалих до медичних закладів.

9.15. Працівник (посада, прізвище) постійно слідкує за інформацією, яку надає управління з питань надзвичайних ситуацій, про обстановку в місті та доводить її до адміністрації й персоналу підприємства.

9.16. При надходженні анонімної інформації про загрозу на території підприємства або поблизу нього терористичного акту працівник, який прийняв її, повинен терміново доповісти керівнику підприємства та до правоохоронних органів і діяти згідно з розпорядженнями та рекомендаціями.

Для довідки:

Крім Інструкції, на невеликому (малому) підприємстві завчасно розробляється план евакуації при пожежі або загрозі вибуху. Особливо це важливо для тих об’єктів, на території яких у робочий час може перебувати багато відвідувачів.

Деякі конкретні заходи, які не відображені в документах планування, потребують того, щоб їх було включено до посадових інструкцій працівників. Крім того, на малому підприємстві необхідно розробляти і доводити до всіх працівників Порядок оповіщення керівництва і працівників у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації в будь-який час доби, у тому числі в неробочий час.

Усі заходи із запобігання і ліквідації можливих надзвичайних ситуацій під час розроблення Інструкції мають бути продумані та обґрунтовані і включені до Інструкції.

Усі працівники повинні бути завчасу навчені дій, чітко знати свої обов’язки і неухильно виконувати їх.

 

6. Чи може роботодавець під час простою перевести працівника на іншу роботу без його згоди?

Це питання виникло в ході інформаційно-роз’яснювальної роботи, яку проводили посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області.

Вони послалися на ст. 34 КЗпП, відповідно до якої в разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності й кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, до установи, організації, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Інспектори також звернули увагу на те, що ст. 3 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надає роботодавцеві право в період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу до іншої місцевості, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.

У такому разі оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою від середньої заробітної плати за попередньою роботою.

 

7. Навчання працівників у 2026 році: гранична сума без оподаткування – 25 941 грн на місяць

Головне управління ДПС у Рівненській області  нагадує, що з 1 січня 2026 року Законом про Державний бюджет України на 2026 рік встановлено, що впродовж 2026 року мінімальна заробітна плата (МЗП) становить 8647 гривень.

Цей розмір впливає на деякі показники при оподаткуванні доходів фізичних осіб. Зокрема на розмір неоподатковуваної вартості навчання.

Так, якщо роботодавець скеровує своїх працівників на навчання, працівник має певні пільги з оподаткування його вартості. Сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, не обкладається ПДФО, якщо її розмір не перевищує трикратного розміру МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізособи (пп. 165.1.21 Податкового кодексу України).

Тобто неоподатковувана вартість навчання у 2026 році становить 25 941 грн на місяць.

 

8. Як оплачується лікарняний, який сформований внаслідок нещасного випадку на виробництві

Допомога у випадку тимчасової непрацездатності через виробничу травму або професійне захворювання призначається та виплачується роботодавцем, у якого стався страховий випадок. Її розмір становить 100% середньої зарплати працівника. Перші 17 днів лікарняного оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи чи організації.

Якщо працівник працює ще й у інших роботодавців (наприклад, має кілька місць роботи чи займається підприємницькою діяльністю), то й там він отримує допомогу у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу. У цьому випадку перші 5 днів оплачує роботодавець, а з 6-го дня - ПФУ.

Підставою для виплати є листок непрацездатності з відповідною причиною та акт розслідування нещасного випадку чи професійного захворювання, оформлений за встановленою постановою КМУ від 17.04.2019 р. №337 формою. Електронний лікарняний автоматично надсилається всім роботодавцям, з якими працівник має трудові відносини, через кабінет страхувальника на порталі ПФУ.

У Головному управлінні ПФУ у Вінницькій області пояснили, що причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, може бути змінена Пенсійним фондом після завершення розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на підставі актів розслідування на причини непрацездатності:

«Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві»

або «Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання».

Після внесення нової причини непрацездатності, роботодавець може нарахувати лікарняні у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та подати до ПФУ заяву-розрахунок на фінансування страхових виплат.

 

9. Пенсії в Україні — чим страховий стаж відрізняється від трудового

Попри те, що в Україні триває повномасштабна війна з РФ, громадянам не припинили виплати пенсій та інших соціальних допомог. Пенсія, як відомо, залежить від набутого трудового і страхового стажу — це схожі поняття, однак між ними існує велика різниця.

Що таке страховий стаж

Термін "страховий" запровадили з набранням чинності Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" 1 січня 2004 року. Це період (строк), коли людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. За нього щомісяця треба сплачувати страхові внески у розмірі, який не має бути меншим за мінімальний страховий внесок

Що таке трудовий стаж

До 1 січня 2004 року стаж в Україні визначали інакше — як трудовий, розповідали раніше у Пенсійному фонді.  Це період роботи, про який є підтвердження у трудовій книжці або ж про нього є записи в інших документах. При цьому основним документом, що підтверджує стаж до 2004 року, залишається трудова книжка.

Натомість починаючи з 2004 року, уся інформація про сплачені українцями внески є у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це означає, що підтверджувати трудову діяльність в період з 1 січня 2004 року трудовою книжкою вже не потрібно. 

Зарахування періодів роботи до стажу

Як зазначають у ПФУ, трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, визначається як страховий. Його зарахування відбувається автоматично. Якщо ж брати період після 1 січня 2004 року, то стаж надається, якщо особа сплачувала страхові внески.

Про що ще варто знати

Нагадаємо, вже у 2026 році деяких пенсіонерів можуть позбавити виплат. У групі ризику перебувають ті громадяни, які не підтвердять свою особу шляхом фізичної ідентифікації. 

До того ж пенсіонери мають сповіщати ПФУ щодо того, чи отримують вони пенсію або страхові виплати від органів пенсійного забезпечення Росії. Надати інформацію про це можна дистанційно на вебпорталі або особисто подавши відповідну заяву до сервісного центру.

 

10. Як отримати статус УБД та які переваги він надає захисникам та ветеранам

Військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань, які брали або беруть участь у бойових діях, мають право на отримання статусу учасника бойових дій.

Цим статусом гарантовано широкий спектр пільг. Наприклад, на оплату комунальних послуг, проїзд в громадському транспорті, безоплатні медичні послуги тощо. Тому отримання статусу УБД є суттєвим покращенням соціального захисту військовослужбовця та членів його сім’ї. Впродовж останніх років Міноборони докладало чимало зусиль, аби максимально спростити та прискорити процедуру отримання статусу УБД.

АрміяInform розповідає про те, хто та як може отримати статус УБД та які найбільш поширені пільги надаються цим статусом.

Хто має право на отримання статусу УБД?

Право на статус мають ті, хто захищав Україну та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони. Зокрема, військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Державної спеціальної служби транспорту, Держслужби спеціального зв’язку та захисту інформації. Представники Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, поліцейські, які залучалися до бойових дій.

Головна умова отримання статусу — підтверджена участь у виконанні бойових чи спеціальних завдань у районах, де велися активні бойові дії.

Як оформити статус УБД?

Наразі статус УБД надається військовослужбовцям як в автоматичному режимі засобами Єдиного державного реєстру ветеранів війни, так і шляхом оформлення та подання на розгляд комісій відповідних документів.

Оформлення в автоматичному режимі

Порядок надання в автоматичному режимі статусу УБД визначений постановою Уряду від 10 вересня 2024 р. № 1041. За такої умови отримання статусу УБД жодної участі військовослужбовця у цьому процесі не потрібно.

За даними Міноборони у 2025 році статус УБД автоматично отримали понад 120 тисяч військовослужбовців.

Як це працює? Відомості, необхідні для надання військовослужбовцю статусу УБД засобами Реєстру (прізвище, власне ім’я, по батькові; стать; дату народження; період виконання бойових (службових, спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях; місце виконання бойових (службових, спеціальних) завдань; тощо), у п’ятиденний строк з дня початку виконання бойового наказу (розпорядження) або службового (спеціального) завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях вносяться до Реєстру уповноваженою особою військової частини.

Повідомлення про набуття статусу учасника бойових дій надсилається засобами Реєстру:

• особі, яка набула статусу учасника бойових дій (за наявності в Реєстрі відомостей щодо електронної пошти такої особи);
• уповноваженій особі військової частини для подальшого інформування про це особи, яка набула статусу учасника бойових дій (у разі відсутності в Реєстрі відомостей щодо електронної пошти такої особи).

У разі надання військовослужбовцю статусу УБД посвідчення учасника бойових дій йому видається уповноваженою посадовою особою військової частини, в якій служить військовослужбовець.

Оформлення статусу УБД через спеціальні комісії

У разі неможливості внесення відомостей до Реєстру, статус УБД надається військовослужбовцю шляхом оформлення та подання на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій відповідних документів згідно з порядком, затвердженим постановою Уряду від 20 серпня 2014 р. № 413.

Наразі в Збройних Силах України та в Міністерстві оборони України створено 21 Комісію. Інформація щодо назви відповідної комісії, їх поштові адреси, номери телефонів для зв’язку розміщена на сайті social.mil.gov.ua.

Наразі існує два працюючих способи отримати статус УБД шляхом оформлення та подання на розгляд Комісій необхідних документів.

Перший спосіб отримати статус УБД, це подання командиром військової частини протягом 30 календарних днів з дня участі військовослужбовця у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) на розгляд відповідної Комісії довідки про безпосередню участь його у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно додатку № 6 до постанови № 413.

У цьому випадку військовослужбовець повинен надати посадовим особам військової частини із числа штатного (позаштатного) підрозділу по роботі з учасниками бойових дій або підрозділу персоналу військової частини такі документи:

• копія паспорта, завірена підписом військовослужбовця;
• копія ідентифікаційного коду, завірена підписом військовослужбовця;
• дві кольорові фотокартки розміром 3×4 см на матовому папері, зображення обличчя має займати 65–70% фотокартки.

Посадові особи відпрацьовують Довідки, формують необхідний пакет документів за підрозділ та відправляють на розгляд відповідної Комісії.

Комісія протягом одного місяця з дня отримання документів приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу УБД.

У разі надання військовослужбовцю статусу УБД посвідчення учасника бойових дій йому видається уповноваженою посадовою особою військової частини, в якій служить військовослужбовець.

Другий спосіб отримання статусу УБД, це самостійно військовослужбовцю подати документи на розгляд відповідної Комісії, а саме: заяву за формою згідно з додатком 8 до постанови № 413 та додатки до Заяви. Заяву військовослужбовець оформлює власноручно у паперовій формі, вона повинна містити повну, передбачену додатком 8 до постанови № 413, інформацію. До заяви військовослужбовець обов’язково долучає такі документи:

• Довідку про безпосередню участь його у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України (за наявності).

Для її отримання військовослужбовцю необхідно надати відповідний рапорт на ім’я командира військової частини. У рапорті військовослужбовцю бажано вказати свій контактний номер телефону, щоб відповідальна посадова особа мала змогу з ним зв’язатися. Рапорт повинні зареєструвати у стройовій частині;

• копію паспорта, завірену підписом заявника;
• копію ідентифікаційного коду, завірену підписом заявника;
• дві кольорові фотокартки розміром 3×4 см на матовому папері, зображення обличчя має займати 65–70% фотокартки.

Військовослужбовець також може додавати інші документи, які підтверджують факт виконання ним особисто або у складі військової частини бойових (службових) завдань.

З метою якнайшвидшого отримання статусу УБД, документи необхідно надіслати на розгляд тієї Комісії, яка розглядає документи саме з військової частини, що надала Довідку. Подавати документи варто цінним листом з повідомленням про вручення.

Комісія має ухвалити рішення про надання (відмову у наданні) статусу УБД протягом одного місяця з дня отримання документів.

У разі надання військовослужбовцю статусу УБД, посвідчення учасника бойових дій йому видається уповноваженою посадовою особою військової частини, в якій служить військовослужбовець.

Найпоширеніші пільги для УБД

Учасники бойових дій, а також їхні родини мають право на пільги від держави. Умовно їх можна розділити на медичні, транспортні, освітні тощо. Більша частина пільг регламентується Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Медичні пільги

Учасники бойових дій мають право на:

• безкоштовні ліки, імунобіологічні препарати та вироби медичного призначення за рецептами лікарів;
• першочергове безкоштовне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

Наразі зубопротезування можна робити не лише в державних лікарнях, але й приватних, які мають угоду з Національною службою здоров’я України. .

• безкоштовне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості такого лікування;
• користування після виходу на пенсію чи зміни місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
• щорічне медичне обстеження і диспансеризацію;
• першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергову госпіталізацію.

Пільги на комунальні послуги

• 75% знижка на квартплату;
• 75% знижка на комунальні послуги (газ, електроенергія та інші послуги);
• 75% знижка вартості палива, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

Площа житла, на яку надається знижка, під час розрахунків плати за опалення становить 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні та додатково 10,5 кв. м на сім’ю.

А для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75% знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. м на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. м на сім’ю).

Важливо: пільгу можна оформити не лише на власне житло, але й орендоване.

Пільги на проїзд

• безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування у сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, зокрема внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
• безплатний проїзд один раз на два роки (в обидва боки) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, або проїзд один раз на рік (туди й назад) вказаними видами транспорту з 50% знижкою;

Щодо проїзду, то для міського сполучення достатньо показувати посвідчення учасника бойових дій. Для проїзду в інші регіони, наприклад, потягом, потрібен ще лист талонів, який дається разом з посвідченням УБД.

Інші соціальні пільги для УБД

• Учасник бойових дій отримує допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.
• Також УБД мають право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати терміном 14 календарних днів на рік.
• Переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.
• Позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду.

Пільги на освіту

Держава забезпечує учасникам бойових дій цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти:

• повна або часткова оплата навчання коштом коштів державного та місцевих бюджетів;
• пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти;
• соціальні стипендії;
• безоплатне забезпечення підручниками;
• безоплатний доступ до мережі «Інтернет», систем баз даних у закладах освіти;
• безоплатне проживання в гуртожитку.

Пільги, які мають сім’ї учасників бойових дій:

• Передбачено пільги на оздоровлення та відпочинок дітей учасників бойових дій.
• За місцем проживання сімей учасників бойових дій, їх дітям передбачені першочергові місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах, а також дитячих оздоровчих таборах.
• Діти учасників бойових дій мають право на переведення на бюджетну форму навчання при здобутті вищої, професійно-технічної та фахової передвищої освіти на денній формі.
• Діти учасників бойових дій, що навчаються на денній формі, мають право на безоплатне або пільгове проживання в гуртожитках.
• За умови відсутності заборгованості у студентів, які є дітьми учасників бойових дій, вони мають право на соціальну стипендію.

Звісно, це не повний перелік пільг, які регламентовані державою. Але ми намагалися розповісти про ті, які наразі є актуальними. Також зауважимо, що мати право на пільгу не завжди достатньо для того, аби нею користуватися. В багатьох випадках її ще потрібно належним чином оформити.