Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!

Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 15.10.2025

1. На підприємстві мало замовлень — чи можна перевести працівників на 4-денний робочий тиждень 

У зв’язку з браком замовлень на продукцію одне з підприємств планує перейти на чотириденний робочий тиждень. Федерація професійних спілок пояснила, які наслідки матиме такий графік для працівників — як із точки зору нарахування пенсійного стажу, так і у випадках роботи зі шкідливими умовами праці за Списком № 2.

Неповний робочий час: що каже закон

Згідно зі статтею 56 Кодексу законів про працю України, неповний робочий час може встановлюватися у двох формах:

неповний робочий день;

неповний робочий тиждень.

Тривалість роботи визначається угодою між працівником і роботодавцем. Оплата у такому випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Запровадити неповний робочий тиждень можна як за згодою сторін, так і з ініціативи роботодавця — але лише за наявності змін в організації виробництва, а не через банальний брак замовлень.

Вплив на пенсійний стаж

Головне питання для працівників — як це позначиться на їхньому майбутньому пенсійному забезпеченні.

Час роботи на умовах неповного робочого тижня зараховується до страхового стажу для пенсії, якщо за місяць сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі не менше мінімального.

Якщо зарплата буде нижчою за мінімальну і, відповідно, сплата ЄСВ — меншою, тоді місяць зарахується у стаж частково, пропорційно сумі сплаченого внеску.

Таким чином, ризик полягає не у самому графіку, а у розмірі заробітної плати, з якої сплачуються внески.

Стаж у шкідливих умовах: нюанси Списку № 2

Для тих, хто працює у шкідливих умовах, скорочений тиждень має особливе значення.

Якщо робота ведеться на умовах неповного робочого дня, право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У стаж зараховуються лише дні, коли працівник був зайнятий у шкідливих умовах не менше половини робочого дня.

Якщо встановлено неповний робочий тиждень, то у стаж не включаються дні, коли працівник узагалі не працював. Це означає, що право на додаткові пільги може скоротитися.

Відпустки та додаткові гарантії

Щорічна основна відпустка при неповному робочому часі зберігається в повному обсязі.

Додаткові відпустки за ненормований робочий день можливі лише при неповному тижні, але не при неповному дні.

Соціальні відпустки (для працівників із дітьми, а також для постраждалих від Чорнобильської катастрофи) надаються незалежно від графіка роботи.

Висновки

Запровадження 4-денного робочого тижня не позбавляє працівників пенсійного стажу, але може знизити його повноту, якщо зарплата стане нижчою за мінімальну. Для тих, хто працює у шкідливих умовах за Списком № 2, кількість днів, що зараховуються у стаж, залежатиме від фактичної зайнятості.

Працівникам радять уважно стежити за своїми трудовими договорами та рівнем нарахувань ЄСВ, аби уникнути ризиків при майбутньому оформленні пенсії.

 

2. Аптечка на підприємстві: чи повинна вона бути, що має містити, облік і оподаткування

Як бути в ситуації, якщо працівник поранився на роботі? Або йому стало зле? Звісно, від усіх проблем із здоров’ям роботодавець не допоможе і в найважчих випадках доведеться терміново звернутися до лікаря. Але на робочому місці, які обладнує роботодавець, повинна бути аптечка.

 Що каже закон:

  1. Роботодавець має створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (див. ст. 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці»);
  2. Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов’язані:

-         терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;

-         негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося (п. 5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №337)

-         засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці (п. 4.5 розділу IV Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС від 25.01.2012 №67).

Таким чином, аптечка – це те, що має бути для того, щоб швидко допомогти в разі нещасного випадку на роботі.

А якщо умови праці передбачають наявність шкідливих факторів, яких уникнути не можна – вони просто є, то тут є пряма норма щодо наявності аптечок:

  1. у виробничих цехах – п. 42 Інструкції з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств, затвердженої Головним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ СРСР від 31.12.1966 №658-66 (досі чинна!).
  2. на нафтохімічних підприємствах – п. 34 Правила охорони праці для нафтохімічних підприємств, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 03.07.2008 №156 тощо.

Однак, що має містити аптечка на робочому місці, загального чіткого переліку немає! 

 Що має бути в аптечці водія? 

Коли ми заходимо, наприклад, в аптеку, і бажаємо придбати стандартну аптечку, то, як правило, нам пропонують аптечку для водіїв. Її зміст визначено ДСТУ 3961-2000 «Аптечка медична автомобільна». 

Стандарт поділяє аптечки на два типи:

-         Тип АМА-1 – для легкових автомобілів та транспорту місткістю до 9 осіб (тобто більшість приватних авто);

-         Тип АМА-2 – для транспорту, що перевозить 9 і більше осіб (автобуси, мікроавтобуси тощо).

Своєю чергою, АМА-1 поділяється на дві частини – набір №1 (засоби для зупинки кровотечі) та набір №2 (засоби для інших невідкладних станів).

 Якою має бути аптечка для військових? 

Склад такої аптечки визначає Перелік, затверджений наказом Міноборони України від 24.07.2024 р. №506.

 Що має містити аптечка в звичайному офісі? 

А ось на цей випадок жодних стандартів немає. 

По суті аптечка медична - це футляр, що містить набір лікарських препаратів і виробів медичного призначення для надання першої медичної допомоги. Але від яких саме випадків купляти ліки та які саме, тут кожен роботодавець вирішує самостійно. 

Як зазначав ще ФСС НВ у листі від 16.08.2005 р. №261-05-3: 

«Перелік необхідних лікарських засобів, якими повинні комплектуватися медичні аптечки, визначається характером шкідливих і небезпечних виробничих чинників, які можуть виникнути на робочому місці».

Була і така порада від Фонду:

«Всі питання щодо аптечки можна врегулювати в колективному договорі, а за його відсутності в наказі» (лист від 31.08.2010 р. №823-06-2).

Найпростіший шлях для офісу – це подивитися на перелік ліків та лікарських засобів, які містить аптечка водія (наведений вище) і, в разі необхідності, додати до вашої аптечки ті ліки і засоби, яких в цьому переліку немає, а для ваших працівників вони є необхідними. 

В будь-якому випадку, оскільки для офісу чіткого переліку немає, то набір в аптечці може бути як дуже різноманітним, так і мінімальним. Головне, щоб допомагав. 

Облік аптечки та лікарських препаратів

Створити аптечку можна двома шляхами – або придбати вже готову, або купити футляр і лікарські засоби для неї окремо. Відповідно, облік можна вести як разом, так і окремо. 

-         Якщо ви придбали готову аптечку

Якщо очікуваний строк корисного використання аптечки перевищує один рік (п. 4 НП(С)БО 7), то, залежно від вартісного ліміту, який підприємство визначить у наказі про облікову політику (п. 5.2 НП(С)БО 7), аптечку в обліку буде ідентифікована як ОЗ (субрахунок 109) чи МНМА (субрахунок 112).

Аптечку як ОЗ амортизують, як правило, за прямолінійним методом. 

Аптечку як МНМА амортизують, застосувавши такі методи амортизації, як «100%», або ж за потреби «50%/50%» (п. 27 НП(С)БО 7).

-         Якщо ви вирішили збирати аптечку самостійно

В такому випадку придбавається окремо футляр для аптечки і лікарські засоби для неї. 

Футляр буде використовуватися понад рік, отже, залежно від вартісного критерію, може обліковуватися або як ОЗ, або як МНМА. 

А от лікарські засоби, незалежно від вартості та строків зберігання, будуть обліковуватися як запаси на субрахунку 209. Їх списання на витрати здійснюється відповідно до методу, обраного підприємством. ПСБО 1 вимагає списання активів на той момент, коли вони втратили ознаки активу. Проте наскільки прискіпливо слідкувати за обігом лікарських засобів на підприємстві, кожен роботодавець вирішує для себе окремо. 

Є два варіанти:

  1. списати вартість придбаних ліків на витрати одразу при передачі їх в аптечку. Це підходить на той випадок, коли підприємство точно знає, що не отримає від цих ліків іншого доходу, не збирається їх перепродавати тощо;
  2. списувати вартість придбаних ліків вже після їх використання або закінчення терміну придатності.

Приклад. Підприємство придбало 10 футлярів аптечок загальною вартістю 5350 грн (в т.ч. ПДВ 350 грн) і всі їх передало на робочі місця. Окремо було придбано лікарські препарати для укомплектації аптечки вартістю 8000 грн, закуплені в аптеці, що не є платником ПДВ:

Таблиця 1

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

Сума, грн

Отримали аптечки від постачальника

153

631

5000,00

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

350,00

Перераховано оплату за аптечки постачальнику

631

311

1000,00

Отримано лікарських препарати

209

631

8000,00

Перераховано оплату за лікарські препарати постачальнику

631

311

8000,00

Аптечки передали в експлуатацію

112

153

13000,00

При передачі аптечок в експлуатацію нарахували амортизацію

92 (91, 93, 949)

132

13000,00

Списано вартість ліків після формування аптечок

92 (91, 93, 949)

209

8000,00

 

Оподаткування аптечки на підприємстві

 Чи потрібно визначати податкові різниці? Так, якщо аптечка обліковується як ОЗ. Але здебільшого аптечки обліковуються як МНМА, тому різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, не застосовуються.

Як обліковується ПДВ? Підприємство має право на податковий кредит на підставі зареєстрованої податкової накладної, якщо продавець є платником ПДВ. Ставка ПДВ залежить від типу товару: 7% - на лікарські засоби, які відповідають вимогам пп. «в» п. 193.1 ПКУ, 20% - на все інше. 

Зверніть увагу: якщо аптечка придбавається для підрозділу, який здійснює виключно звільнені від ПДВ операції, або операції, які не є об’єктом оподаткування, або для невиробничого підрозділу, то треба буде нарахувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

ПДФО та військовий збір. Ці податки не утримуються, оскільки аптечка на підприємстві придбавається не за добровільним рішенням роботодавця (не є додатковим благом), а через вимогу закону (гарантована законодавством з охорони праці). 

Чи нараховується ЄСВ? Ні. Вартість аптечки не є частиною фонду оплати праці, тому ЄСВ не нараховується (див. Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстатом від 13.01.2004 №5).

Висновки:

  1. Аптечка на робочому місці — обов’язкова вимога законодавства, незалежно від умов праці. Забезпечення засобів для домедичної допомоги — прямий обов’язок роботодавця.
  2. Вартість аптечки не обкладається ПДФО, ЄСВ і може бути врахована в податковому обліку без податкових різниць. 
  3. Комплектація аптечки має відповідати умовам праці, і, якщо вона не визначена законодавством, може бути врегульована в колективному договорі або наказі керівника підприємства.

 

3. Чи вносити до трудової книжки запис про мобілізацію — Держпраці

До трудової книжки необхідно вносити записи про прийняття, переведення чи звільнення працівника, а також про нагороди та заохочення.

За працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається місце роботи і посада у роботодавців, у яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Увільнення таких працівників від виконання роботи за трудовим договором оформлюється відповідним наказом роботодавця.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу, але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу.

Тому, зазначили посадовці Держпраці у листі від 10.06.2025 № 933/2.3/2.1-ЗВ-25а, вносити запис до трудової книжки про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором на час проходження ним військової служби не обов'язково.

 

4. Від чого залежить розмір лікарняних та в яких випадках їх не виплачуватимуть

Держпраці пояснює, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованій особі у відсотковому розмірі середньої заробітної плати, який залежить від страхового стажу:

1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;

3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Крім того, якщо працівник протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мав страховий стаж менше шести місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності розраховується виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням

Підставою для відмови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності є період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.Також, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі:

  1. Одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
  2. Навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
  3. Перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
  4. Примусового лікування, призначеного за судовим рішенням.

 

5. Коли можливе дисциплінарне стягнення за роботу, що не передбачена трудовим договором, — Держпраці

Згідно з трудовим законодавством України, зокрема ст. 21, 139 КЗпП, дисциплінарна відповідальність може наставати лише за порушення трудової дисципліни, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні трудових обов'язків, покладених на працівника трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Основні вимоги до працівника фіксуються у трудовому договорі, а також у локальних актах роботодавця: посадовій інструкції, колективному договорі та правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Проте у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Це передбачено ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX .

У Держпраці зауважили, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст.103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Однак, навіть у випадках, доручення роботи необумовленої трудовим договором під час воєнного стану відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2136-IX, а також у разі зміни умов трудового договору для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, мають бути додержані наступні вимоги:

-       Завдання повинні бути поставлені з дотриманням вимог законодавства і доведені до працівника. У разі зміни істотних умов праці про такі зміни працівник має бути проінформований до їх введення, отримана згода працівника щодо подальшої роботи після запровадження нових умов. Заборонено примушувати працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.(ст. 9 КЗпП).

-       Працівник має бути належним чином проінформований про нові обов'язки та порядок їх виконання, зокрема ознайомлений з правилами охорони праці, мати допуск до роботи підвищеної небезпеки, тощо.

-       Існує причинний зв'язок між невиконанням працівником доручених завдань та його виною (умислом чи необережністю).

Таким чином, якщо невиконані обов'язки не були передбачені трудовим договором, і не були доручені в порядку, визначеному законом під час воєнного стану, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є неправомірним. Недоведеність роботодавцем будь-якої зі складових дисциплінарного проступку, як-от законність покладання обов'язків, вина працівника і причинний зв'язок, унеможливлює застосування дисциплінарного стягнення до працівника.

Окремо посадовці зазначили, що роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).

 

6. Як відпустка для догляду за дитиною до трьох років позначається на розмірі пенсії: пояснення ПФУ

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (відповідно до Закону України "Про відпустки"). Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають дитину, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. Про це повідомляє Пенсійний фонд України. 

Дані про перебування застрахованої особи у такій відпустці не відображені ні в трудовій книжці, ні в інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка надається застрахованій особі Пенсійним фондом України. У зв’язку з цим для зарахування періоду перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку можливе на підставі даних роботодавця, який надавав таку відпустку, у вигляді копії його відповідного наказу. Страховий стаж за період цієї відпустки обчислюється на підставі даних роботодавця, який надавав відпустку (копії відповідного наказу), і зараховується до нього як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Під час зарахування періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку треба враховувати те, що зазначена відпустка надається лише особам, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Хто має право на відпустку для догляду за дитиною?

Відпустка для догляду за дитиною після завершення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами може бути надана за бажанням одному з батьків. Також право на таку відпустку надається іншим особам, серед них: 

-         бабуся, дідусь;

-         інші родичі, які фактично доглядають за дитиною;

-         особа, яка усиновила або взяла дитину під опіку;

-         прийомні батьки чи батьки-вихователі.

Законодавством передбачено, що право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може реалізовувати лише одна з зазначених осіб одночасно.

Відпустка завершується в день, коли дитині виповнюється три роки — на роботу працівник виходить наступного дня. Якщо дитина потребує домашнього догляду, і це підтверджено медичним висновком, тривалість відпустки може бути продовжена до шести років. Така відпустка оформлюється на підставі заяви працівника та відповідної довідки за формою № 080-1/о.

Як оформити відпустку батьку дитини?

Щоб скористатися правом на відпустку, необхідно звернутися до роботодавця із заявою та пакетом документів. Зокрема, для батька дитини потрібно подати: 

-         письмову заяву на ім’я роботодавця;

-         копію свідоцтва про народження дитини;

-         довідку з місця роботи матері про те, що вона стала до роботи до закінчення декретної відпустки;

-         довідку органу соціального захисту про припинення виплати допомоги матері.

Після отримання цих документів роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки. За бажанням особи, упродовж такої відпустки дозволяється працювати неповний робочий день або дистанційно. У випадку виходу на роботу відпустка переривається, проте виплата допомоги при народженні дитини не припиняється.

Особи, які перебувають у цій відпустці, також мають право достроково вийти на роботу. Для цього потрібно подати роботодавцю заяву щонайменше за 10 календарних днів до передбачуваного повернення.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Які виплати надаються у декретній відпустці?

Виплат у звʼязку з відпусткою по догляду за дитиною до 3-х років не передбачено. Батьки дітей отримують лише одноразову допомогу при народженні — 41 280 грн. З цієї суми 10 320 грн виплачується одразу, решта — рівними частинами протягом 36 місяців. Після оформлення відпустки на батька, допомога виплачується йому.

 

7. Як онлайн подати заяву на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю?

Пенсійний фонд України розповідає, що забезпечують призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Закону України від 20.03.2023 №2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».

Особи, які мають право на отримання цієї допомоги, можуть подати заяву на призначення виплати онлайн – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Довідково

Підстава: постанова КМУ від 27.12.2023 №1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (далі – Постанова №1396).

Алгоритм дій такий:

1. Зайдіть в особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

2. В особистому кабінеті на панелі ліворуч у розділі «Комунікації з ПФУ» оберіть опцію «Заява на страхову виплату».

3. У спливаючому вікні «Заяви на страхову виплату» з наданого переліку оберіть розділ «Заява про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».

4. У заяві заповніть усі обов’язкові поля, позначені зірочкою «*»: внесіть загальні та адресні дані, зазначте інформацію про страховий випадок, оберіть спосіб виплати для призначення допомоги.

5. Завантажте скан-копії необхідних (згідно з п. 10 Постанови №1396) документів (наприклад, акт / копію нотаріально засвідченого акта розслідування нещасного випадку, що стався).

6. Надайте згоду на передачу та обробку персональних даних. Натисніть кнопку «Зберегти чернетку», якщо робота з документом не закінчена, та кнопку «Сформувати заяву», якщо документ повністю заповнений і готовий до подання.

7. Перевірте дані сформованої заяви, підпишіть її за допомогою КЕП та надішліть до Пенсійного фонду України.

 

8. Пенсія в разі втрати годувальника дітям військовослужбовця

Діти військовослужбовців, які загинули або померли, мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які були на його утриманні. Дітям пенсія призначається незалежно від їх перебування на утриманні годувальника.

Також право на пенсію в разі втрати годувальника мають, зокрема, діти:

-         старші 18 років, якщо вони здобувають освіту за денною формою навчання, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років;

-         сироти до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

-         які є особами з інвалідністю, незалежно від віку, якщо інвалідність встановлена до досягнення ними 18 років.

Розмір пенсії

Розмір пенсії в разі втрати годувальника встановлюється у відсотках грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника.

-       Якщо годувальник загинув (помер) внаслідок виконання військових обов’язків, пенсія призначається в таких розмірах:

–        на одну дитину – 70% грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника;
– на двох і більше дітей – по 50% грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника на кожну дитину.

-         Якщо годувальник помер внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, пенсія обчислюється в розмірі 30% його грошового забезпечення на кожну дитину.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім’ї, який має право на таку пенсію.

До пенсії в разі втрати годувальника членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України на підставі відповідного посвідчення встановлюється підвищення в розмірі 25% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.

Водночас якщо сума пенсії у разі втрати годувальника (з усіма надбавками й доплатами) особи, яка має статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, менша за 7 800 грн, такій особі нараховується адресна доплата до цього розміру.

Якщо пенсію в разі втрати годувальника призначено на двох або більше дітей, адресна допомога встановлюється в такому розмірі, щоб сума виплат на кожну дитину становила 6 100 грн.

 Важливо!

Особам, які мають право на отримання підвищення та/або надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплата проводиться за однією з підстав за вибором людини.

Куди звертатися для оформлення пенсії?

Якщо загиблий (померлий) годувальник не був пенсіонером на момент смерті, спочатку потрібно звернутись до уповноваженого органу (підрозділу) силової структури, де він проходив службу. Саме цей орган відповідає за формування необхідного пакету документів та передачу їх до Пенсійного фонду України.

Якщо годувальник уже отримував пенсію (був військовим пенсіонером), тоді можна звертатися безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг Фонду.

Заява про призначення пенсії неповнолітнім дітям годувальника подається їх законним представником (матір’ю / батьком).

 

9. Важливо знати: чи може пенсіонер оскаржити рішення ПФУ

Українці продовжують отримувати пенсії та інші соціальні виплати. Бувають ситуації, коли пенсіонер з тих чи інших причин не погоджується з рішенням або діями Пенсійного фонду України (ПФУ). Фахівці адвокатського об'єднання «Бачинський та партнери» розповіли, чи можна оскаржити рішення ПФУ.

Скільки може тривати розгляд скарги у ПФУ

Юристи пояснили, що існує два шляхи оскарження рішень чи дій ПФУ: адміністративний та судовий.

В адміністративному порядку скарга на рішення регіональних управлінь Фонду подається до ПФУ.

«Строк такого оскарження становить один рік з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу», – йдеться у повідомленні.

Фахівці зауважили, що до скарги обов’язково слід додавати документи, що свідчать про прийняття неправильних рішень.

«Рішення за результатами поданої скарги приймається протягом одного місяця від дня її надходження та обов’язково надсилається на адресу заявника чи вручається йому особисто», – наголосили юристи.

Вони зазначили, що використання процедури адміністративного оскарження не є обов’язковим.

Громадянин має право одразу звернутись до окружного адміністративного суду за місцем проживання.

«При цьому строк звернення до суду становить: якщо спочатку використовувалась процедура адміністративного оскарження – три місяці, якщо особа одразу звертається до суду – шість місяців з дня отримання негативного для громадянина рішення органу Пенсійного фонду України», – йдеться у повідомленні.

В яких випадках оскаржують рішення ПФУ

Юристи пояснили, що найбільшу кількість оскаржувальних рішень пенсійних органів становлять скарги (або позовні заяви до суду):

-         про відмову в призначенні пенсії;

-         на дії щодо неправильного обрахунку страхового стажу;

-         зарахування або незарахування до пільгового стажу певних періодів роботи;

-         відновлення права на достроковий вихід на пенсію.

 

 10. Як отримати офіційну інформацію від КМДА: куди подавати запити та де шукати офіційні публікації

Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації апарату Київської міської державної адміністрації нагадує: мешканці та всі зацікавлені можуть отримати офіційну інформацію від міської адміністрації кількома способами.

1. Подати запит на публічну інформацію

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит можна подати у будь-який зручний спосіб:

-         електронною поштою:publicinfo@kyivcity.gov.ua(зверніть увагу, що це нова електронна адреса, яка працює з початку 2025 року);

-         поштою на адресу: вул. Хрещатик, 36, 01001, м. Київ (на конверті вказати: «Запит на інформацію»);

-         через онлайн форму:

 https://kyivcity.gov.ua/publichna_informatsiya_257928/podati_zapit_onlayn_257949/;

-         усно за телефонами: (044) 202-76-42, (044) 202-71-18;

-         принести особисто на вул. Хрещатик, 36.

Запит можна скласти в довільній формі або ж скористатись шаблоном, який доступний за посиланням: https://e.surl.li/cumzqd.

Він обов’язково має містити:

-         ім’я або найменування запитувача;

-         поштову або електронну адресу, номер телефону (за наявності);

-         опис запитуваної інформації або реквізити документа (якщо відомі).

Популярність запитів зростає: за 7 місяців 2025 року КМДА отримала 2 226 звернень, що на 18% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Зростання показує, що мешканці все активніше користуються своїм правом знати, як працює місто, на що витрачаються бюджетні кошти та які рішення ухвалюються.

Представники медіа можуть звертатися через онлайн-форму, розміщену на Офіційному порталі Києва в розділі Для Медіа / For Media за посиланням https://kyivcity.gov.ua/dlya_zmi/podati_zapit_zmi/.

2. Стежити за офіційними публікаціями КМДА

Офіційна інформація про діяльність Київської міської державної адміністрації доступна у відкритих джерелах. Розпорядження КМДА, офіційні новини, корисні матеріали, інструкції, рекомендації і оголошення публікуються на Офіційному порталі Києва за посиланнямkyivcity.gov.ua

Також інформація про життєдіяльність міста доступна в соціальних мережах на офіційних сторінках міської адміністрації:

WhatsApp: https://whatsapp.com/channel/0029Vb68nFAJpe8dDslm3L42;

Facebook: https://www.facebook.com/kyivcity.gov.ua;

Instagram: https://www.instagram.com/kyivcityofficial;

Telegram: https://t.me/KyivCityOfficial;

YouTube-канал: https://bit.ly/346drFd;

X (Twitter): https://x.com/kmda_official.

Кияни можуть обирати зручний спосіб, щоб отримувати перевірену та актуальну інформацію про роботу міської влади.