Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 16.09.2025
1. У Держпраці пояснили, чи можна відмовити в наданні відпустки працівнику підприємства критичної інфраструктури
Закон дозволяє роботодавцеві в період дії воєнного стану відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Підприємства критичної інфраструктури відіграють ключову роль у забезпеченні стабільності та безпеки держави, особливо в умовах воєнного стану. Відповідно, працівники таких підприємств мають особливий режим праці, а питання щодо їхніх відпусток регулюється окремими нормами законодавства.
Державна служба з питань праці пояснює, чи можна відмовити в наданні відпустки працівнику підприємства критичної інфраструктури.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець має право відмовити працівнику у наданні відпустки, якщо той виконує роботи, пов’язані з функціонуванням критичної інфраструктури. Це правило діє виключно на період воєнного стану.
Закон передбачає, що підставою для відмови може бути участь працівника у роботах на об’єктах критичної інфраструктури, у виготовленні продукції оборонного призначення, або ж у виконанні мобілізаційного завдання. У таких випадках роботодавець має законне право не надавати жодного виду відпусток, крім двох винятків, які гарантуються законодавством:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, за умов залучення до критично важливих або оборонних завдань, працівник може тимчасово втратити можливість скористатися щорічною основною, додатковою, соціальною чи іншими видами відпусток, окрім зазначених вище. Це обмеження має тимчасовий характер і діє лише в умовах воєнного стану.
2. Мін'юст роз'яснив порядок звільнення з військової служби та повернення на роботу
Міністерство юстиції надало Роз'яснення від 6 серпня 2025 року щодо низки важливих юридичних і соціальних викликів, що стоять перед захисниками та захисницями після завершення військової служби.
Так у Роз'ясненні зосереджені основні аспекти, про які варто знати в разі демобілізації. Про те, як оформити документи на звільнення, отримати належні виплати, повернутись до роботи та скористатися державними програмами підтримки наведено нижче.
Підстави для звільнення з військової служби
Звільнення військовослужбовців із військової служби відбувається:
- у запас, якщо військовослужбовці під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров'я до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців;
- у відставку, якщо військовослужбовці визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби.
Також передбачені підстави звільнення під час дії воєнного стану:
- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- за станом здоров'я:
- на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців;
- за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- у зв'язку з позбавлення або обмеження волі;
- за сімейними обставинами або іншими поважними причинами (ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу")
- у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- у зв'язку із скороченням штатів або неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
- у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Повний перелік підстав для звільнення військовослужбовців зазначений в ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Як подати рапорт на звільнення
Військовослужбовець, який бажає звільнитися з військової служби, подає рапорт та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапорті зазначається:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Після надходження повідомлення або видання наказу про звільнення особа повинна здати в установлені строки посаду. Відтепер він підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за обраним місцем проживання.
Важливо: особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Особа, звільнена з військової служби, зобов'язана у п'ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Демобілізовані за станом здоров'я, які придатні для військової служби, можуть зараховуватися до військового оперативного резерву у порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.
Виплати після звільнення
Військовослужбовець має право на наступні грошові виплати:
- компенсацію за невикористані щорічні відпустки, зокрема за минулі роки;
- у разі наявності УБД компенсацію за невикористану додаткову відпустку - 14 діб за кожний рік служби;
- одноразову грошову допомогу при звільненні (для мобілізованих - 4 % від місячного грошового забезпечення за кожен місяць служби, але не менше 25 % грошового забезпечення);
- компенсацію за недоотримане речове майно;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, якщо її не виплатили за рік служби;
- одноразову допомогу для оздоровлення, якщо в поточному році її не було виплачено.
Повернення на роботу після звільнення з військової служби
Місце роботи та посада зберігаються за працівниками, призваними на військову службу, на весь період служби. Це стосується всіх роботодавців: і державних, і приватних, і фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали.
Особа надає роботодавцю військовий квиток із позначкою про звільнення. Заяву на повернення до роботи подавати не потрібно.
Військовослужбовець має приступити до роботи на наступний день після того, як йому поставлять позначку про звільнення та візьмуть на військовий облік в ТЦК та СП.
Працівник має право одразу приступити до роботи або оформити одну з відпусток:
- щорічну основну відпустку;
- додаткову відпустку для учасників бойових дій (14 календарних днів на рік).
- відпустку без збереження заробітної плати (надається в обов'язковому порядку за бажанням працівника) - для учасників війни (до 14 календарних днів щорічно);
- відпустку без збереження заробітної плати (надається за згодою роботодавця) - на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без обмеження строку.
Заходи підтримки для демобілізованих
Для демобілізованих доступна комплексна підтримка від фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Отримати її можна із поданням відповідної заяви на безоплатній основі.
Зокрема, надається:
- правова, соціальна, психологічна допомога;
- публічні, соціальні, медичні, реабілітаційні, освітні та інші послуги;
- допомога в оформленні документів щодо забезпечення житлом, земельними ділянками, з питань зайнятості, отримання грантової підтримки на розвиток підприємницьких ініціатив
- надання допомоги з питань участі у спортивних змаганнях, у здійсненні заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації.
Допомогу можуть також отримати
- особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалі учасники Революції Гідності, члени сімей такої категорії осіб;
- члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
- члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
- члени сімей осіб, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, та інші.
3. Стажування чи випробування при прийнятті на роботу: як правильно?
Досить часто при прийнятті на роботу працівнику влаштовують стажування. Метою такого стажування, яке зазвичай є безоплатне, називають перевірку знань та практичних навичок працівника. І вже за результатами його проходження можуть оформити працівника або взагалі відмовити в його працевлаштуванні. Але чи правомірні такі дії роботодавця? У яких випадках може бути стажування? Що варто знати працівнику?
Що потрібно знати про стажування?
Стажування може вважатися правомірним, лише якщо воно проводиться у спосіб і порядок, визначені законодавством.
Метою стажування у більшості випадків є набуття професійних умінь та навичок до початку самостійної роботи або задля підвищення рівня професійної компетентності (стаття 29 Закону України «Про зайнятість населення»). Слід зазначити, що стажування, як правило, передує працевлаштуванню.
Відповідно до законодавства стажування може бути передбачено тільки для певних категорій осіб, а саме:
- студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти та учні професійно-технічних навчальних закладів;
- безробітні;
- державні службовці відповідно до статті 48 Закону України «Про державну службу»;
- категорії осіб згідно з окремими законодавчими актами (наприклад, прокурор місцевої прокуратури, адвокат, нотаріус тощо).
У інших випадках прийняття роботодавцем працівника на стажування вважається незаконним.
Оформлення стажування
Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За бажанням стажиста запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
Стажування безробітних здійснюється за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості. Для організації професійного навчання безробітних центрами зайнятості укладається договір про професійне навчання безробітного у роботодавця.
Стажування студентів та учнів професійно-технічних навчальних закладів здійснюється шляхом укладення договору про стажування. Разом з укладенням договору роботодавець затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.
Строк стажування
Період стажування залежить від конкретної категорії осіб.
Наприклад, стажування студентів та учнів професійно-технічних навчальних закладів не може перевищувати 6 місяців.
Стажування безробітних не може перевищувати трьох місяців (лист Мінсоцполітики від 13.07.2016 №451/021/106-16).
Для державних службовців може проводитися стажування з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому державному органі або за кордоном відповідно до законодавства.
Оплата стажування
Необхідно знати, що безоплатне стажування чинним законодавством взагалі не передбачено. Наведемо деякі приклади оплати стажування:
- студенти та учні професійно-технічних навчальних закладів отримують заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок, які встановлені на підприємстві;
- безробітним виплачується допомога по безробіттю за час проходження професійного навчання та стажування на робочому місці;
- за державним службовцем на час стажування зберігаються його посада та заробітна плата.
Важливо! Кодекс законів про працю, яким регулюється порядок та процедура прийняття на роботу, не передбачає стажування при прийнятті на роботу. Натомість роботодавець може встановити випробування при прийнятті на роботу, що відповідає законодавству згідно зі статтею 26 КЗпП.
Що потрібно знати про випробування?
Випробування при прийнятті на роботу може бути обумовлене при укладенні трудового договору з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Звертаємо увагу! Умова про випробування повинна бути вказана в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Законодавством встановлено категорії осіб, для яких випробування не встановлюється:
- особи, які не досягли вісімнадцяти років;
- молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
- молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;
- особи, звільнені в запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- особи, обрані на посаду;
- переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітні жінки;
- одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- особи на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщені особи;
- при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію;
- в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Зверніть увагу! У період дії воєнного стану випробування може бути встановлено для будь-якої категорії працівників.
Важливо! В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Це означає, що в цей період працівник має право на всі гарантії, передбачені для працівників підприємства.
Праця найманої особи у період випробування оплачується роботодавцем в обов’язковому порядку. Умови та розміри оплати праці підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП). Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що пройшов випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника обійманій посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
У справах про поновлення на роботі працівник має право звернутися із позовом до суду протягом одного місяця з дня вручення копії наказу про звільнення. Позивачі звільнені від судового збору у справах про поновлення.
4. Перенесення вихідних та робочих днів у воєнний час
Держпраці у листі від 27.08.2025 №Ц/2/2178-38-25 надала роз’яснення щодо застосування норм трудового законодавства, які регулюють перенесення вихідних та робочих днів в умовах воєнного стану.
Фахівці нагадують, що за частиною шостою статті 6 Закону від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану не застосовуються такі норми КЗпП:
- стаття 53,
- частина перша статті 65,
- частини третя – п’ята статті 67,
- статті 71, 73, 78-1.
Як діяла стаття 67 КЗпП "Вихідні дні" раніше і тепер?
Раніше стаття 67 КЗпП передбачала, що у випадку збігу святкового чи неробочого дня з вихідним — вихідний переносився на наступний робочий день. Також Кабінет Міністрів міг рекомендувати підприємствам переносити робочі та вихідні дні з метою раціонального використання робочого часу. Проте у період воєнного стану ці норми були призупинені Законом №2136-IX.
Згодом Законом від 22.11.2023 №3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» було оновлено статтю 67 КЗпП. Зокрема, передбачено, що:
- перенесення вихідних і робочих днів (крім випадків, визначених КЗпП) може встановлюватися трудовим чи колективним договором;
- за відсутності відповідних положень у договорах — рішення приймає роботодавець наказом, погодженим з профспілковим органом або обраними представниками працівників.
У зв’язку з цим, Держпраці зробила висновок: частина четверта статті 67 КЗпП у чинній редакції може застосовуватися навіть в умовах воєнного стану та не підпадає під обмеження Закону №2136-IX.
Держпраці також наголосила, що за роз’ясненнями можна звертатися до Міністерства економіки як до головного органу, відповідального за політику у сфері праці та трудових відносин. Листи органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами та носять виключно інформаційний характер.
5. Звільнення за прогул у 2025 році
Звільнення за прогул — це юридичний лабіринт, де один невірний крок роботодавця може коштувати компанії не лише фінансових втрат, а й репутації.
Хоча це законне право, судова практика показує, що суди часто стають на бік працівника через процедурні помилки. А у 2025 році цей лабіринт став ще складнішим. Нові зміни в законодавстві, зокрема Закон №4412-IX, кардинально змінили правила гри.
Як правильно оформити процедуру звільнення за прогул у 2025 році, враховуючи всі нюанси КЗпП та ключові законодавчі зміни воєнного стану, розповідає Янків Богдан у цій статті.
Що таке прогул: три години, що вирішують все
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю, прогул — це не просто відсутність на роботі. Це відсутність працівника на роботі без поважних причин понад три години (безперервно або сумарно) протягом одного робочого дня.
Ключові моменти тут:
- Тривалість: Більше трьох годин. Запізнення на дві години — це порушення дисципліни, але ще не прогул.
- Причина: Відсутність саме “поважної” причини. Тягар доведення її неповажності лежить на роботодавцеві.
- Підсумовування: Три години не обов’язково мають бути послідовними. Працівник може бути відсутнім годину вранці, годину після обіду та годину наприкінці дня — це також вважатиметься прогулом.
- Важливо: Обідня перерва, яка не входить до робочого часу, не перериває підрахунок, але й не враховується в загальну тривалість прогулу. Фіксувати в акті потрібно саме години відсутності на робочому місці.
Ключовий нюанс: «робоче місце» vs «територія підприємства»
Найпоширеніша помилка роботодавців — плутати поняття «відсутність на робочому місці» та «відсутність на роботі». Судова практика та роз’яснення Держпраці чітко вказують: якщо працівник перебуває на території підприємства, але не на своєму конкретному робочому місці (за столом, верстатом), це не є прогулом.
Таке діяння може бути розцінене як порушення трудової дисципліни, за яке можна оголосити догану, але не звільнити за п. 4 ст. 40 КЗпП. Прогул — це відсутність саме на території підприємства чи об’єкта, де працівник має виконувати свої обов’язки.
Професійна порада: Щоб уникнути юридичних спорів, максимально точно визначайте поняття «робоче місце» у внутрішніх документах: трудовому договорі, посадовій інструкції або Правилах внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР). Замість загального «офіс компанії» вкажіть: «кабінет №15, 2-й поверх» або «складальна лінія №2, цех №1». Це унеможливить маніпуляції та посилить вашу позицію, що підтверджується практикою Верховного Суду.
Крок 0: Аудит ризиків перед початком процедури — версія-2025
Перш ніж запускати маховик бюрократичної процедури, далекоглядний роботодавець у 2025 році має зробити паузу і провести швидкий, але критично важливий аудит ризиків. Цей «нульовий крок» заощадить час, гроші та нерви.
Перевірка статусу території: чи не діє пряма заборона?
Чи не розташоване визначене трудовим договором робоче місце працівника в Переліку територій активних бойових дій? Перевірте актуальний Перелік територій, що затверджується Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінрозвитку).
Чинний базовий наказ — №376 від 28.02.2025 з подальшими оновленнями. Цей перелік є «живим» документом. Статус території необхідно перевіряти за останньою чинною редакцією саме на конкретну дату відсутності працівника. Якщо відповідь «так» — процедура звільнення за прогул є незаконною згідно з прямою нормою Закону України №4412-IX.
Перевірка статусу працівника: чи є імунітет?
Наприклад, якщо працівник є членом виборного профспілкового органу, то навіть під час воєнного стану для його звільнення потрібна попередня згода профспілки.
Це критично важливий виняток, прописаний у Законі №2136-IX, який залишає в силі ст. 43 КЗпП для цієї категорії працівників. Ігнорування цієї вимоги — гарантований програш у суді. Для звільнення рядових членів профспілки згода на період воєнного стану не потрібна.
Покроковий алгоритм звільнення: діємо без помилок
Щоб ваше рішення вистояло в будь-якому суді, дійте чітко за процедурою.
Крок 1. Негайна фіксація відсутності
Щойно ви зрозуміли, що працівник відсутній і час перетнув тригодинну межу, дійте:
- Складіть акт про відсутність. Це ключовий доказ. В акті, складеному у довільній формі, вкажіть дату, ПІБ та посаду працівника, і головне —
- точний час його відсутності. Згідно з найкращими практиками, акт має підписати комісія, що складається не менше ніж із двох-трьох осіб.
- Найкраща практика, що витримує перевірку судом: Не обмежуйтесь одним актом наприкінці дня. Складіть кілька актів у різний час (наприклад, о 10:00, 14:00 та 17:00) або ініціюйте процес доповідною запискою від безпосереднього керівника, а вже на її підставі складайте фінальний акт комісії. Це створює залізобетонну доказову базу.
- Зазначте в табелі обліку робочого часу. Поставте позначку «НЗ» (неявка з нез’ясованих причин) до моменту, поки ситуація не проясниться. Проставляти код «ПР» (прогул) на цьому етапі передчасно.
Крок 2. Отримання письмових пояснень (за новими правилами комунікації)
Це обов’язковий етап (ст. 149 КЗпП). Ви повинні надати працівнику можливість пояснити причини своєї відсутності.
- Найкращий спосіб — вручити офіційну вимогу про надання пояснень під підпис.
- Якщо працівник не виходить на зв’язок, надішліть вимогу рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на його адресу реєстрації, а також на інші відомі контакти, використовуючи нові правила комунікації.
- Якщо працівник відмовляється надавати пояснення — складіть про це відповідний акт про відмову у присутності свідків.
Нові правила комунікації-2025
З 14 червня 2025 року, згідно із Законом №4412-IX, сторони трудового договору зобов’язані підтримувати зв’язок та оновлювати контактні дані. Ця норма створює не пастку, а «безпечну гавань» для добросовісної сторони.
Як це працює: Закон встановлює дзеркальну відповідальність. І працівник, і роботодавець зобов’язані повідомляти один одного про зміну контактних даних (e-mail, телефон, адреса) протягом 10 днів.
Якщо одна зі сторін цього не зробила, то комунікація, здійснена іншою стороною за останніми відомими контактами, вважається належною. Це створює юридичну презумпцію повідомлення.
Рішення: Заздалегідь зафіксуйте в трудовому договорі або окремій заяві працівника офіційні та пріоритетні канали комунікації (конкретний e-mail, номер телефону) та його обов’язок повідомляти про їх зміну. Це встановить чіткі «правила гри» і зафіксує ті самі «останні відомі дані», захищаючи вас у разі спору.
Крок 3. Аналіз причин та ухвалення рішення
Оцініть отримані пояснення. Законодавство не дає вичерпного списку поважних причин , але судова практика відносить до них хворобу (навіть без лікарняного, якщо є інші докази) , форс-мажори (ДТП, стихійне лихо) , виконання громадянського обов’язку або догляд за хворим родичем.
Застосовуйте двофакторний аналіз, як це роблять суди:
- Об’єктивність причини: Чи дійсно подія (ДТП, хвороба родича) була поважною?
- Добросовісність працівника: Чи вжив він усіх можливих заходів, щоб повідомити вас про свою відсутність? Неповідомлення за наявності такої можливості може бути розцінене судом як прояв несумлінності.
Важливо: Хвороба без лікарняного та статус викривача
Актуальна практика Верховного Суду (зокрема, у знаковій постанові від 09 жовтня 2024 року у справі №759/13330/22) підтверджує, що поважність причини відсутності через стан здоров’я може бути доведена не лише листком непрацездатності, а й будь-якими іншими релевантними доказами: довідкою від лікаря, випискою з медкарти, показаннями свідків.
Однак у згаданій справі суд став на бік працівника, який мав статус викривача корупції, наголосивши, що до таких осіб заборонено застосовувати негативні заходи впливу, включно зі звільненням. Тягар доведення, що звільнення не пов’язане з діяльністю викривача, лежить на роботодавці.
Якщо причина неповажна або пояснень немає — ви можете переходити до звільнення.
Крок 4. Видання наказу та дотримання строків
Звільнення — це дисциплінарне стягнення, і для нього є чіткі строки (ст. 148 КЗпП):
- Наказ можна видати не пізніше одного місяця з дня виявлення прогулу.
- Але не пізніше шести місяців з дня його вчинення.
Ключовий юридичний нюанс: «День виявлення прогулу» — це не день самої відсутності, а день, коли ви отримали повну картину подій, тобто дата отримання пояснювальної записки або дата складання акта про відмову її надати. Саме з цього дня починається відлік місячного строку.
У наказі чітко вкажіть підставу: п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Ознайомте працівника з наказом під підпис. У день звільнення проведіть повний розрахунок та видайте копію наказу.
Особливості звільнення під час воєнного стану: Увага, ключові зміни 2025 року!
Сам по собі воєнний стан не є поважною причиною для прогулу. Проте, з 14 червня 2025 року набрав чинності
Закон №4412-IX, який встановив пряму законодавчу заборону на звільнення за прогул працівника, чиє місце роботи (визначене трудовим договором) знаходиться в зоні активних бойових дій.
Це більше не питання оцінки «поважності» причини, а імперативна норма закону. Перед початком процедури звільнення роботодавець зобов’язаний перевірити статус території в офіційному Переліку територій, що затверджується Мінрозвитку (чинний базовий наказ №376 від 28.02.2025). Якщо територія належить до зони активних бойових дій, звільнення за прогул є незаконним.
Призупинення договору та стратегічні дилеми 2025 року: Уникаємо пастки з відкладеною нормою
Якщо працівник з території активних бойових дій не виходить на зв’язок, одним з механізмів є призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136-IX).
Важливо: Закон №4412-IX дійсно вводить обмеження на одностороннє призупинення строком у 90 календарних днів, однак ця норма є відкладеною. Вона набере чинності лише 14 березня 2026 року.
Станом на липень 2025 року не існує законодавчого обмеження строку одностороннього призупинення договору за ініціативою роботодавця (крім тривалості воєнного стану).
Стратегічна дилема-2025: Прогул vs. Відсутність понад 4 місяці
Заборона звільнення за прогул працівника із зони бойових дій створює для роботодавця складну юридичну дилему. Що робити, якщо зв’язок із таким працівником відсутній місяцями? Тут на сцену виходить інша підстава для припинення договору — п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП (відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль).
Ключова відмінність полягає в тому, що прогул — це дисциплінарне стягнення за вину, тоді як звільнення за п. 8-3 ст. 36 КЗпП — це припинення договору через тривалу невизначеність.
Заборона Закону №4412-IX стосується конкретно прогулу. Формально вона не поширюється на звільнення за 4-місячну відсутність. Однак застосування цієї норми до працівника із зони бойових дій є високоризиковим.
Суд може розцінити це як спробу обійти пряму заборону закону, особливо якщо працівник хоча б раз намагався вийти на зв’язок, що нівелює умову “відсутності інформації”.
Висновок
Звільнення за прогул у 2025 році — це не про швидкість, а про точність. Кожен документ, кожен підпис, кожен дотриманий строк — це цеглинка у вашому юридичному захисті.
Пам’ятайте, що звільнення є вашим правом, а не обов’язком. Іноді догана може бути більш доцільним рішенням. Але якщо ви обрали шлях звільнення, дотримуйтесь цього оновленого та поглибленого алгоритму, і ви зможете захистити інтереси компанії та уникнути тривалих судових спорів.
6. Безробітні жінки можуть отримати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами через ПФУ чи ЦНАП
Жінки, які перебувають на обліку в центрі зайнятості як безробітні, мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Про це повідомляє Пенсійний фонд України.
Для призначення допомоги такій жінці потрібно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з такими документами:
- паспортом (або іншим документом, що посвідчує особу);
- реєстраційним номером облікової картки платника податків (за наявності);
- заявою, в якій зазначено, зокрема, обраний спосіб виплати (банківські реквізити або дані поштового відділення). Форма заяви затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 року за № 145/39201;
- інформацією про номер запису (16-значний код) у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, яку можна отримати в лікаря або в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України;
- довідкою центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
- посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи(за наявності).
Документи можна подати одним зі способів:
- при особистому зверненні до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України; через виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті ради; через центр надання адміністративних послуг;
- поштою – на адресу територіального управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві;
- в електронній формі – через вебпортал електронних послуг, мобільний застосунок Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) або засобами Соціального веб-порталу електронних послуг з накладенням кваліфікованого електронного підпису (за технічної можливості).
Для призначення виплати жінка має звернутися за допомогою не пізніше як через шість місяців після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Розмір допомоги
Жінкам, які зареєстровані як безробітні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами у 2025 році надається у розмірі 100 відсотків мінімальної допомоги з безробіття:
- 3 600 грн – безробітним, які були застрахованими особами;
- 1 500 грн – іншим категоріям осіб без страхового стажу / звільненим, зокрема, за порушення трудової дисципліни.
Існує гарантований мінімальний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами – 757 грн на місяць. Це 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з розрахунку на місяць – 3 028 грн х 25%.
Термін, на який призначається допомога
Допомога призначається на:
- 126 календарних днів – 70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після пологів;
- 140 календарних днів – у разі ускладнення пологів, що підтверджується довідкою з лікувального закладу – 70 календарних днів до пологів та 70 календарних днів після пологів;
- 180 календарних днів жінкам, віднесеним до 1-3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 90 календарних днів до пологів та 90 календарних днів після пологів.
7. Контакт-центр Служби зайнятості відповідає. Хто має право на навчання та перенавчання?
Державна служба зайнятості пропонує своїм клієнтам аж шість способів професійного навчання та перепідготовки. Доки багато українців витрачають чималі суми, щоб отримати нові вміння та навички, держава пропонує такі способи підтримки своїх громадян абсолютно безкоштовно.
Все більше людей телефонують до контакт-центру Служби зайнятості, щоб дізнатися більше про всі програми навчання та чи мають вони право отримати такі послуги.
1. Перший спосіб отримання освіти – навчання в одному з восьми сучасних центрів професійно-технічної освіти, такі наразі працюють в Полтавській, Рівненській, Харківській, Львівській, Дніпропетровській, Сумській, Івано-Франківській та Одеській областях. Право на таке навчання мають: всі громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства (які постійно проживають в Україні, визнані біженцям в нашій країні, отримали тут притулок, визнані особами, які потребують додаткового захисту, мають тимчасовий захист та одержали дозвіл на імміграцію в Україну).
2. Другий спосіб навчання – отримання ваучера на навчання, тобто фінансова підтримка у розмірі 30 тис. грн, яка направляється Службою зайнятості на навчальний центр, який обирає зареєстрований безробітний. Право на таке навчання мають: люди віком 45+ років, ветерани та ветеранки, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені громадяни, звільнені з військової служби, люди, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії рф проти України та особи, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок воєнної агресії проти України. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням.
3. Третя можливість – навчання учасників бойових дій. Такий вид здобуття освіти передбачає навчання за робітничими професіями або ж за освітніми програмами. Тобто після завершення курсу, слухач отримує свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації або документ про підвищення кваліфікації. Право на таке навчання мають: учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни.
4. Навчання жінок за експериментальним проектом, яке здійснюється за запитом роботодавця. Право на таке навчання мають: усі жінки, що шукають роботу, незалежно від віку.
5. Навчання зареєстрованих безробітних до 10 місяців. Учасникам цієї програми отримують сертифікат на навчання, який покриває його вартість, проте не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Також для користувачів такою послугою є можливість отримати сертифікат на проживання. Право на таке навчання мають: зареєстровані безробітні.
6. Платформа онлайн-навчання Державної служби зайнятості має широкий перелік курсів, які доступні онлайн за посиланням.
Право на таке навчання мають: усі.
У випадку зацікавленості одним із перелічених навчань, можна звернутися до найближчого центру зайнятості для з’ясування деталей. Можна прочитати про всі умови на сайті Державної служби зайнятості у розділі «Навчання», або ж звернутися з додатковими питаннями до спеціалістів контакт-центру за безкоштовним номером 1518. Такі консультації надаються: з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п’ятницю з 9:00 до 16:45.
8. Податкова знижка за навчання: які документи потрібно подати
ДПСУ повідомляє, що громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.
Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним.
Витрати, які включаються до податкової знижки
Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.
Це кошти, які були використані як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.
Як отримати
Подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік необхідно подати декларацію до 31 грудня 2025 року.
Які документи треба додати
- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка прописки – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає декларацію на отримання податкової знижки);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає декларацію на отримання податкової знижки);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити.
Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
Як подати декларацію
Скористатися одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет платника.
9. Особи з інвалідністю та батьки дітей з інвалідністю можуть платити менше податків - інструкція
Особи з інвалідністю та батьки дітей з інвалідністю можуть скористатися податковою соціальною пільгою. Вона дозволяє зменшити суму оподатковуваного доходу та знизити розмір податку на доходи фізичних осіб, що утримується із заробітної плати (стаття 169 Податкового кодексу України). Про це повідомляє Податкова служба України.
Хто має право на пільгу
У розмірі 150 % прожиткового мінімуму:
- платники податку, які утримують дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
- особи з інвалідністю I або II групи (у тому числі з дитинства),
У розмірі 200 % прожиткового мінімуму:
особи з інвалідністю I та II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни.
Умови застосування пільги
- Пільга застосовується до заробітної плати (та прирівняних до неї виплат, компенсацій і винагород), нарахованої протягом звітного місяця.
- Місячний дохід такого платника не повинен перевищувати суму, що дорівнює: прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного року × 1,4 (результат округлюється до найближчих 10 грн), у 2025 році - 4090 грн.
Як отримати
Слід подати роботодавцю:
- заяву про застосування пільги
- документи, які підтверджують право особи на неї (копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи, для батьків дітей з інвалідністю – копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо звертається опікун), пенсійне посвідчення дитини, медичний висновок, виданий МОЗ, тощо).
Як раніше повідомляв Інформатор, громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання в українських закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці. Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Про це 21 серпня повідомляє Податкова служба.
До податкової знижки включаються витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти - це кошти, які були використані як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування. Подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік необхідно подати декларацію до 31 грудня 2025 року.
Які документи треба додати:
- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка прописки – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає декларацію на отримання податкової знижки);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає декларацію на отримання податкової знижки);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку. Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
10. Соцвиплати: кому можуть призначити пенсію по втраті годувальника
Українці продовжують отримувати пенсії та інші соцвиплати. Деяким громадянам можуть призначити пенсію у зв'язку втратою годувальника. У Головному управлінні Пенсійного фонду України (ПФУ) в Луганській області розповіли, хто може її оформити.
Хто може отримати пенсію по втраті годувальника
У ПФУ пояснили, що відповідно до ст.36 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.
До непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника належать:
- чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
- діти (у тому числі діти, які народилися протягом 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли восьми років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення восьми років;
- діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти ‒ до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
У Фонді додали, що дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до постанови КМУ від 01.04.2022 №377 «Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та протягом одного місяця після його завершення пенсію на випадок втрати годувальника дітям від 18 до 23 років призначають, а виплату раніше призначеної пенсії продовжують без довідки з навчального закладу. Ці дані ПФУ отримує з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Також право на пенсію на рівні з рідними дітьми мають усиновлені діти. Неповнолітні діти, які мають право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право в разі їх усиновлення.
До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, якщо вони:
- були на повному утриманні померлого годувальника;
- одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів для існування.
Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів для існування, але й які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такої пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений ст. 26 закону, така пенсія призначається довічно.
Який розмір пенсії по втраті годувальника
Пенсію у разі втрати годувальника призначають у розмірі:
- на одного непрацездатного члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника;
- на двох і більше непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
У ПФУ зазначили, що відповідно до постанови Кабміну №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення» мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячної державної допомоги не може бути нижчим:
- на одного непрацездатного члена сім’ї – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- на двох непрацездатних членів сім’ї ‒ 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- на трьох і більше непрацездатних членів сім’ї ‒ 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
11. Як поскаржитися на неякісну відбудову: інструкція для мешканців постраждалих будинків
Відновлення пошкоджених обстрілами будинків – важливий етап повернення до нормального життя для багатьох громад в Україні. Проте буває, що після завершення ремонту мешканці виявляють: дах протікає, стіни тріскають, а вікна встановлено абияк. Як діяти в такому випадку? Куди звертатися, якщо ремонт зроблено неякісно, а кошти вже освоєні?
Команда ГО «Вікно Відновлення» підготувала покрокову інструкцію. Юридичну консультацію надала юристка, дослідниця та консультантка зі стратегічного розвитку і комунікацій Оксана Купер.
Крок 1. Уточніть інформацію про об’єкт
Перед поданням скарги важливо зібрати:
- адресу об’єкта;
- назву замовника (хто укладав договір);
- назву підрядника (хто виконував роботи);
- джерело фінансування (бюджет, донор, тендер у Prozorro);
- докази неякісного ремонту – фото, відео, показання свідків.
Якщо відбудова фінансується з публічних коштів – перевірте наявність об’єкта у Prozorro або DREAM.
Куди подавати скаргу
Якщо відновлення фінансується з бюджету:
- До замовника робіт – це може бути орган місцевого самоврядування або комунальне підприємство. Скаргу подають письмово або через електронну приймальню.
- До Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) – якщо йдеться про порушення будівельних норм.
- До Держаудитслужби або Рахункової палати – у разі підозр на зловживання бюджетними коштами.
Якщо відбудову фінансував донор:
Звертайтесь до:
- відповідної донорської організації (наприклад, UNDP, NEFCO, ЄБРР);
- Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури – електронною поштою на miu@mtu.gov.ua або через форму на сайті.
Європейський інвестиційний банк, наприклад, публічно заохочує скарги щодо якості робіт, які були профінансовані за його участі.
Якщо ви співвласник або мешканець:
- Зверніться до балансоутримувача (ОСББ, ЖЕК, орган місцевої влади);
- Ініціюйте створення комісії для фіксації дефектів;
- За потреби – залучіть незалежного технічного експерта.
Як оформити скаргу
У скарзі вкажіть:
- свої ПІБ та контакти;
- суть скарги (які дефекти виявлено, коли і ким виконано роботи);
- докази (фото, відео, посилання на тендер);
- вимоги: перевірка, експертиза, виправлення дефектів, притягнення до відповідальності.
Чи можна притягнути винних до відповідальності?
Так, якщо:
- порушено будівельні норми (ДБН) – відповідальність несе підрядник і технічний нагляд;
- завдано шкоди майну або здоров’ю – можливий судовий позов;
- виявлено фінансові порушення – звертайтеся до правоохоронних органів.
Приклад
Якщо вас не влаштовує якість ремонту даху в будівлі дитячого садка або школи:
- Дізнайтесь, хто замовник (наприклад, відділ освіти громади);
- Знайдіть закупівлю на Prozorro;
- Зафіксуйте дефекти;
- Подайте письмову скаргу до замовника;
- Надішліть копію до ДІАМ або іншого відповідного органу.
Якість відбудови – це не лише питання естетики чи комфорту, а й безпеки. Мешканці мають право вимагати відповідальності за неякісно виконані роботи. Головне – діяти послідовно та документувати всі етапи.
За процесами відновлення та відбудови в Україні стежте тут: https://recovery.win/
