Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 24.04.2025
1. Перевірка військово-облікового документа при працевлаштуванні – обов’язкова
Що таке військово-обліковий документ? Це офіційне посвідчення того, що громадянин підлягає виконанню військового обов'язку. Залежно від категорії громадянина, таким документом є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення, для резервістів - військовий квиток.
Під час прийому на роботу або на навчання громадян України, які належать до категорії призовників, військовозобов'язаних чи резервістів, державні органи, місцеве самоврядування, підприємства та установи зобов'язані перевірити наявність у них військово-облікових документів. Це обов'язкова процедура, що дозволяє вести персональний військовий облік відповідно до вимог п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Прийом на роботу, навчання або взяття на персональний військовий облік можливе лише після того, як громадяни будуть поставлені на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ або відповідних підрозділах розвідки.
Окрема норма стосується осіб, які прибули з тимчасово окупованих територій. Згідно з п. 21 Порядку №1487, взяття їх на персональний військовий облік відбувається після реєстрації як внутрішньо переміщених осіб та взяття на військовий облік за місцем фактичного проживання, нагадує Волинський обласний ТЦК та СП.
2. Як роботодавцю отримати компенсацію за працевлаштування молоді
Державна служба зайнятості України активно долучається до підтримки молоді в питаннях працевлаштування та адаптації на сучасному ринку праці. Одним із ефективних способів такої підтримки є компенсація витрат роботодавцям, які наймають молодих спеціалістів. Ці ініціативи спрямовані на зменшення витрат бізнесу та одночасне створення можливостей для молоді здобути перший професійний досвід.
З початку 2025 року, за повідомленням Урядового порталу, вже близько 700 роботодавців скористалися запропонованою компенсаційною підтримкою, а майже 800 молодих українців було працевлаштовано в рамках цієї програми.
Роботодавець може отримати компенсацію, якщо:
- компенсація надається роботодавцям за працевлаштування молоді віком до 25 років зі страховим стажем до 1 року,
- компенсація надається роботодавцям за працевлаштування молоді віком до 35 років - на перше робоче місце,
- працевлаштування має відбуватися за направленням центру зайнятості, що підтверджує реєстрацію молодої особи як безробітного,
- тривалість працевлаштування 1 рік,
- компенсація витрат відбувається кожен непарний місяць роботи працевлаштованої людини (тобто у перший, третій, п'ятий, сьомий, дев'ятий, одинадцятий місяці). Максимальна тривалість виплати компенсації роботодавцю – півроку,
- роботодавець отримує компенсацію у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, що значно знижує витрати на оплату праці на початкових етапах трудових відносин,
- подати заяву потрібно протягом 2 місяців із дня працевлаштування.
Документи можна подавати:
- особисто звернутися в центр зайнятості за місцем провадження діяльності роботодавця,
- через електронний кабінет роботодавця з накладенням електронного підпису,
- електронною поштою із накладенням електронного підпису.
Компенсація частини зарплати молодих працівників є ефективним інструментом, що допомагає зменшити фінансове навантаження на роботодавця на початковому етапі співпраці.
3. Де забороняється використовувати працю жінок?
Зокрема, залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволено як тимчасовий захід.
Держпраці зазначає, що якщо подивитися на статистику стосовно зайнятості жінок і чоловіків в українському суспільстві, то зайнятими є приблизно 63 % жінок і 68 % чоловіків. Отже, жінки нарівні з чоловіками як здобувають вищу освіту, так і залучені до ринку праці.
Утім, є винятки.
Згідно зі ст. 174 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування). Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Відповідно до ст. 175 КЗпП залучення жінок до робіт в нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволено як тимчасовий захід.
Статтею 176 КЗпП не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до трьох років. Угода сторін трудового договору, яка суперечить цьому правилу, не допускається.
Статтею 178 КЗпП передбачено, що вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.
Особи, винні в порушенні вимог законодавства про працю, несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.
4. Верховний Суд пояснив, з якого моменту на військовослужбовця поширюються гарантії щодо збереження місця роботи
У постанові у справі №280/7366/23 від 14.03.2025 року КАС ВС висловився стосовно моменту з якого на військовослужбовця поширюються гарантії щодо збереження місця роботи. Відповідне роз'яснення надали у П'ятому апеляційному адміністративному суді.
Згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, відповідному підрозділі СЗР України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими (ч.4 ст. 119 КЗпП).
Згідно з ч. 5-6 ст. 119 КЗпП, гарантії, визначені у частині третій цієї статті, не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
КАС ВС звернув увагу, що гарантії, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, не поширюються на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.
Отже, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України гарантії щодо збереження місця роботи, посади поширюються на працівника з дня прийняття його на військову службу під час дії воєнного стану.
5. У Держпраці нагадали, яка відповідальність посередників за порушення у працевлаштуванні
У Східному міжрегіональному управлінні Держпраці нагадали, яка відповідальність посередників за порушення у працевлаштуванні.
Посадові особи суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, які порушили вимоги законодавства під час надання таких послуг, несуть відповідальність згідно із законодавством (частина 11 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» від 20.03.2023 №2982, який набув чинності з 14.10.2023 року, главу 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення» доповнено статтею 166-28 такого змісту:
Здійснення суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи та фізичних осіб – підприємців від 7000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи та фізичних осіб – підприємців від 8000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи та фізичних осіб – підприємців від 3500 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
6. Як оформити пенсію онлайн через Дія.Підпис: покрокова інструкція
Міністерство соціальної політики України повідомляє, що українці можуть оформити пенсію дистанційно, без відвідування Пенсійного фонду України. Для цього необхідно скористатися Дія.Підписом – спрощеним аналогом кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Необхідні кроки перед оформленням пенсії
Перш ніж розпочати процедуру онлайн оформлення пенсії, потрібно:
- Завантажити та встановити мобільний застосунок "Дія" на смартфон.
- Активувати сервіс Дія.Підпис у додатку.
- Підготувати скановані копії необхідних документів, які повинні:
- бути скановані з оригіналів,
- мати чітке та читабельне зображення,
- зберігатися у форматах JPG або PDF,
- не перевищувати розмір 1 МБ кожен файл,
- мати назви, що відповідають виду документа.
Кроки процедури подання заяви
Для дистанційного оформлення пенсії через вебпортал ПФУ виконайте наступні дії:
1. Авторизація на вебпорталі:
- Відкрийте вебпортал електронних послуг ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua/).
- Натисніть "Вхід" у правому верхньому куті.
- Оберіть опцію "Увійти до системи" через "Дія.Підпис".
- Натисніть "Отримати код для входу".
- Відскануйте QR-код за допомогою застосунку "Дія" на смартфоні.
2. Підтвердження через Дія.Підпис:
- Підтвердіть авторизацію на смартфоні.
- Активуйте Дія.Підпис.
- Пройдіть перевірку особи за фото.
- Введіть п'ятизначний код (запам'ятайте його для першого використання).
3. Подання заяви:
- У особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ перейдіть до розділу "Щодо пенсійного забезпечення".
- Оберіть вкладку "Заява на призначення пенсії".
- Виберіть потрібний вид пенсії (за віком, за вислугою років тощо).
- Заповніть анкету-опитування.
- Додайте підготовлені скан-копії документів через кнопку "Додати файл".
- Натисніть "Сформувати заяву".
4. Завершення процедури:
- Підпишіть заяву за допомогою Дія.Підпису.
- Відправте заяву, натиснувши "Підписати та відправити до ПФУ".
- Відстежуйте статус розгляду заяви у розділі "Мої звернення".
Таким чином, можна повністю оформити пенсію дистанційно, без візиту до органів Пенсійного фонду України.
7. Соціальна допомога замість пенсії: на що можуть розраховувати громадяни, яким не вистачає стажу
Громадяни України, які мають страховий стаж менш ніж 15 років, можуть отримувати соціальну допомогу у 65 років. Її розмір відповідає розміру прожиткового мінімуму.
Як повідомляє "Урядовий портал", щоб оформити таку допомогу, потрібно звернутись або в органи соціального захисту за місцем проживання або реєстрації, чи у центр надання адміністративних послуг.
Задля цього потрібно мати такі документи:
- заява за формою, затвердженою в Мінсоцполітики;
- паспорт, трудова книжка, ідентифікаційний код;
- довідка Пенсійного фонду про страховий стаж;
- декларація про доходи сім'ї, яка заповнюється на підставі довідок про доходи членів родини.
У випадку, якщо особа недієздатна, потрібне рішення про призначення опікуна. Відповідні документи треба подавати після пред'явлення паспорта.
"Соціальна допомога призначається у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням доплати не може бути меншою за 100% зазначеного прожиткового мінімуму", — зазначає "Урядовий портал".
Зауважимо, що розмір відповідної виплати становить 2361 гривні. Вона була збільшена цього року на понад 12%. Водночас страховий стаж для виходу на пенсію при досягненні пенсійного віку є таким:
- від 31 року та більше — щоб вийти на пенсію в 60 років;
- від 21 до 31 року — щоб вийти на пенсію в 63 роки;
- від 15 до 21 року — щоб вийти на пенсію в 65 років.
Нагадаємо, в Україні налічується понад 10 мільйоні пенсіонерів. Середня пенсія нині становить 5851 гривня.
8. Як в Україні посвідчуються правочини за участю малолітніх та неповнолітніх осіб
Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.
Дитина наділена в залежності від віку частковою цивільною дієздатністю (особа, яка не досягла чотирнадцяти років – малолітня особа) або неповною цивільною дієздатністю (особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років – неповнолітня особа).
Малолітні та неповнолітні особи мають право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, які забезпечують їх побутові потреби, відповідають їх фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість.
Інші правочини, в тому числі щодо нерухомого майна, від імені малолітньої особи вчиняються її законними представниками — батьками (усиновлювачами) або опікунами.
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
Згідно вимог статті 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:
- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
- видавати письмові зобов’язання від імені дитини;
- відмовлятися від майнових прав дитини.
Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною зазначених правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.
При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.
9. Борги за комуналку попередніх власників: чи треба їх платити
В Україні побутові споживачі мають оплачувати комунальні послуги. Зокрема, необхідно платити за газ, світло, воду та опалення. Бувають випадки, коли українці накопичують борги за комуналку. Юристи адвокатського об'єднання «Бачинський та партнери» розповіли, чи повинні нові власники житла оплачувати комунальні борги попередніх господарів.
Чи повинен новий власник житла сплачувати борги за комунальні послуги
Фахівці пояснили, що відповідно до чинної судової практики, нових власників житла не зобов’язують сплачувати за газ, воду, яка була використана попередніми мешканцями.
«Існують випадки, але це стосується лише визначених пунктів у договорі купівлі-продажу майна. Також варто звертати увагу на акт прийому-передачі майна, де можуть бути зазначені зобов’язання попереднього власника щодо погашення боргів», – пояснили вони.
Також юристи додали, що якщо такі умови не прописані, новий власник не несе відповідальності за борги попереднього власника.
Коли борги старого власника житла можуть перейти на нового
За словами експертів, у Цивільному кодексі є роз’яснення щодо відсутності вимоги сплати боргів за попереднього власника.
«Однак при попередній домовленості ситуація змінюється. Наприклад, у договорі купівлі-продажу квартири може зазначатися, що покупець має зобов’язання щодо розрахунків за попередні борги за комунальні послуги», – йдеться у повідомленні.
Чи можна перевірити наявність боргів за комуналку перед придбанням житла
Юристи зазначили, що перевірити наявність чи відсутність боргів за комунальні послуги можна через:
- Державний реєстр;
- Єдиний реєстр боржників.
Фахівці додали, що також існують онлайн сервіси, які працюють по коду ЄДРПОУ, реєстраційним номером об’єкта нерухомості.
Як діяти, якщо після купівлі житла виявилися комунальні борги
За словами юристів, борги попереднього власника за комунальні послуги не мають відображатися у платіжках.
«Якщо трапилась помилка, варто звернутися до організації для отримання пояснень. Також слід перевірити, чи була проведена остаточна оплата за комунальні послуги на момент продажу майна», – йдеться у повідомленні.
Експерти додали, що якщо борги не були вказані в договорі купівлі-продажу або акті прийому-передачі, новий власник має право вимагати від попереднього власника їх погашення.
У випадку, якщо організації з комунальних послуг повідомляють про необхідність сплати боргу, не треба звертатися до попереднього власника.
«Такі вимоги є не законними, тому потрібно наполягати на виконанні Цивільного кодексу. Згідно з законодавством, борги за комунальні послуги мають сплачувати ті, хто користувався послугами, а не новий власник, якщо в договорі купівлі-продажу не було вказано іншого», – резюмували юристи.
10. Податки з переказу на картку: у питанні поставили крапку
В українському інтернеті спливла “страшилка” – нібито тепер будь-який переказ на картку, навіть на 1 гривню, вважається доходом і з нього потрібно сплачувати податки. Люди почали панікувати: “А якщо брат надіслав на день народження? Чи мама – на комуналку?”
Гроші від рідних – не дохід. Якщо переказ прийшов від близьких родичів (мама, тато, бабуся, діти, онуки, брати, сестри, чоловік чи дружина) – жодних податків, навіть декларація не потрібна.
Повернув борг – і добре. Якщо вам хтось дав у борг, а ви потім віддали – теж не вважається прибутком. Просто повернення грошей.
Переказ – не дохід. Факт поповнення карти сам собою нічого не означає. Податки сплачуються лише з реального доходу – наприклад, за роботу, послугу чи продаж чогось. І це правило діє вже багато років.
Податкова не стежить за кожною гривнею. Прямого доступу до ваших рахунків ДПС немає – діє банківська таємниця. Щоб податкова отримала інформацію про перекази, потрібне рішення суду.
Що ще потрібно декларувати:
– якщо вам платили за товар чи послугу,
– якщо це не родич і не обов’язок, а саме заробіток.
Тоді до 1 травня наступного року потрібно подати декларацію та заплатити 18% ПДФО + військовий збір (1,5–5%).
