Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 20.03.2025
1. Складання графіка відпусток: чи потрібні підписи працівників?
Єдиним належним доказом, що працівник був ознайомлений із графіком відпусток на початку року, є його особистий підпис у документі, тобто у графіку відпусток. Тому графік відпусток все-таки має бути доведений до відома працівників під підпис.
Відповідно до частини десятої ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
При цьому в цій нормі не зазначено, що графік відпусток має бути доведений до відома працівників під підпис.
Графік відпусток може бути доведений до відома працівників усно, шляхом вивішування на дошках інформації, поширений корпоративною поштою. Але з урахуванням тих обставин, що у разі належно складеного графіка відпусток та повідомлення про початок відпустки (відповідно до вимог частини одинадцятої ст. 10 Закону №504) роботодавець має право відправити працівника у відпустку без його заяви, може постати питання, що працівник не був ознайомлений із графіком відпусток.
Єдиним належним доказом, що працівник був ознайомлений із графіком відпусток на початку року, є його особистий підпис у документі, тобто у графіку відпусток.
Отже, фахівці ФПУ рекомендують, щоб графік відпусток все-таки був доведений до відома працівників під підпис.
2. Оплата лікарняного: чи можна її отримати, якщо підприємство не сплачує ЄСВ
Відповідь дали в ПФУ.
Попри війну, яку розпочала Росія, українці можуть брати лікарняний і отримувати оплату по ньому. В Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області розповіли, чи оплатять лікарняний особі, яка працює на підприємстві, що є боржником з ЄСВ з лютого 2024 року.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV застраховані особи мають право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Якщо підприємство є боржником з єдиного соціального внеску, це може вплинути на розмір виплат.
Якщо протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку ваш страховий стаж становить менше 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності буде нарахована на основі заробітної плати (доходу), з якої сплачуються внески. Однак виплата не може перевищувати розмір допомоги, обчислений на основі мінімальної заробітної плати, що діяла на момент настання страхового випадку.
Застраховані особи, які мають страховий стаж менше 6 місяців за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на страхові виплати в таких розмірах:
- допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
- допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
3. Звільнення заднім числом — чи має роботодавець на це право
Після пандемії, а потім ще й повномасштабного вторгнення, багато громадян України почали працювати віддалено. Зазвичай такий формат відносин влаштовує як працівників, так і роботодавців, але водночас ускладнює певні процеси. Наприклад, якщо людина вирішить звільнитись за згодою сторін та надішле заяву поштою, заднім числом з нею "попрощатися" не зможуть.
Про те, чи можуть звільнити українців заднім числом у 2025 році, зазначається в Кодексі законів про працю (КЗпП).
Чому звільнення заднім числом неможливе?
Уявімо, що 11 березня 2025 року роботодавець отримав поштою заяву від працівника про звільнення за угодою сторін із 8 березня 2025 року. В такій ситуації перед недосвідченим роботодавцем може постати дилема, чи може він задовольнити таке прохання та провести розрахунок 12 березня. Щоб розібратись з цим, варто звернутись до законодавства України.
Кодекс законів про працю (КЗпП), не передбачає можливості звільнення за угодою сторін із попередньою датою. Відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП, припинення трудових відносин має бути результатом взаємної домовленості між роботодавцем і працівником, із чітко узгодженою датою розірвання трудового договору.
Якщо заява від працівника надійшла пізніше бажаної дати звільнення, роботодавець не може оформити звільнення заднім числом — це суперечить чинним нормам законодавства. У день припинення трудових відносин, роботодавець має:
- видати наказ про звільнення та повідомити працівника про розрахунок;
- здійснити остаточний розрахунок;
- на вимогу працівника внести запис у трудову книжку.
Якщо виплату належних сум затримано з вини роботодавця, підприємство зобов’язане компенсувати середній заробіток за весь період затримки, але не більше ніж за шість місяців (ст. 117 КЗпП).
Що робити, якщо заява на звільнення отримана із запізненням?
Якщо роботодавець отримав заяву із запізненням, слід:
- Зареєструвати її в журналі вхідної документації датою фактичного отримання.
- Надіслати працівнику письмову відповідь із поясненням неможливості звільнення заднім числом.
- Запропонувати працівнику подати нову заяву з актуальною датою, враховуючи терміни її доставки.
Звільнення заднім числом суперечить трудовому законодавству України та може призвести до фінансових санкцій для роботодавця. Тому, якщо є можливість зв’язатися з працівником, краще пояснити ситуацію телефоном або електронною поштою та рекомендувати якомога швидше надіслати оновлену заяву з коректною датою.
4. Директор у відпустці, як звільнити співробітника?
Потрібно звільнити співробітника, а директор знаходиться у відпустці Як правильно оформити запис у трудовій книжці? Виконуючий обов’язки може підписувати трудову книжку?
Відповідно до частини 1 статті 57 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, — статут (положення) суб’єкта господарювання. Частиною 4 статті 57 ГКУ визначено, що у статуті суб’єкта господарювання мають бути відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їхню компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами (ч. 2 ст. 64 ГКУ).
Отже, підписувати накази (розпорядження) про прийняття на роботу і про звільнення має право та особа, за якою закріплено таке право в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами. Такими особами можуть бути або заступник директора, або виконуючий обов’язки директора за його відсутності.
5. Приймаєте на роботу особу з інвалідністю: які документи треба мати?
Держпраці зазначає, що особа з інвалідністю поряд з іншими має право заробляти собі на життя працею, яку вона вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась.
Якщо особа з інвалідністю вирішила працевлаштуватись, їй необхідно надати роботодавцеві такі документи:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- документ про освіту;
- довідку медико-соціальної експертної комісії;
- виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;
- індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями;
- трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Своєю чергою, роботодавці (підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю), відповідно до статті 18 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
6. Як підтвердити трудовий стаж
Що робити людині, якщо її трудова книжка знаходиться на тимчасово окупованій території? Як підтвердити стаж?
Питання: Що робити людині, якщо її трудова книжка знаходиться на тимчасово окупованій території? Як підтвердити стаж?
Відповідь:
З 01.01.2004 стаж обчислюється за даними системи персоніфікованого обліку. До 2004 року — за записами у трудовій книжці.
У разі відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в ній немає необхідної інформації або містяться неправильні чи неточні дані про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються виписки або довідки установ, організацій, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено підтвердження стажу, зокрема, показами свідків. У такий спосіб це можливо, зокрема, якщо підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій рф території України або їх майно пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій.
Відповідно до зазначеного Порядку, якщо підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території, можливо підтвердити пільговий стаж не тільки довідками, які свідчать про особливий характер роботи, а й за даними з реєстру застрахованих осіб.
7. Стало відомо, які періоди праці не зарахують до стажу
Українцям можуть не зараховувати до стажу деякі періоди трудової діяльності.
Пенсію нараховують виходячи із страхового стажу. До нього входять періоди офіційного працевлаштування, за які було сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ), а також враховуються соцвідпустки для догляду за дитиною до трьох років. Однак деякі періоди трудової діяльності не входять до стажу.
Стаж до 2004 року вважається на підставі трудової книжки та інших паперових документів, стаж з 01.01.2004 року зараховується на підставі даних про сплату внесків.
Говорячи про осіб, які працювали за кордоном, зазначається, що їхній робочий час буде враховано лише в тому випадку, якщо країна в якій людина працювала, уклала спеціальну угоду про взаємний облік трудового стажу. Зазначимо, у квітні 2024 року ВРУ ухвалила зміни до закону, які дозволяють для визначення права на пенсію зараховувати стаж в інших країнах, навіть якщо немає жодної угоди (але Кабмін затримується з ухваленням порядку такого зарахування).
Наразі договори підписані тільки з такими країнами:
- Болгарія;
- Естонія;
- Іспанія;
- Латвія;
- Литва;
- Польща;
- Португалія;
- Словаччина;
- Чехія;
- Азербайджан;
- Молдова;
- Грузія;
- Румунія;
- Угорщина;
- Монголія.
Тобто якщо людина працювала офіційно в одній із цих країн, то період роботи там їй зарахується. Стаж, який людина придбала в Україні та іншій країні, підсумовується.
Очне навчання у вузах, технікумі, училищі, яке проходило до 2004 року, зараховується до стажу, а те, що після 01.01.2004 не зараховується.
8. Як дізнатись, що сплачені добровільно страхові внески зараховані до стажу
Сплачені внески після надходження коштів на рахунок Пенсійного фонду обліковуються автоматично.
Якщо людина сплачує страхові внески через вебпортал електронних послуг ПФУ, то сплачені нею внески після надходження коштів на рахунок Фонду обліковуються автоматично. Про це повідомили у Мінсоцполітики.
Але, вказують там, за бажання, інформацію про зарахування платежу і про кількість днів набутого страхового стажу можна перевірити в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ.
Для цього необхідно сформувати електронну довідку ОК-5. На останній сторінці довідки в розділі «Звітний рік» відображається заробітна плата для пенсії, розрахована з добровільно сплаченого внеску, а також – кількість днів набутого страхового стажу.
9. Кількість найманих працівників змінилася: як рахувати кількість військовозобов’язаних для бронювання?
Підприємство оформила бронь на працівників, виходячи з тієї їх кількості, яка була на момент оформлення такої броні. Але потім кількість працівників часто змінюється – хтось звільняється, когось узяли на роботу. Чи треба в такому випадку коригувати бронь?
Річ у тім, що чинний порядок бронювання це питання не розглядає. Що, з одного боку, погано, адже не виключає суперечок з ТЦК при перевірці. А з іншого боку, все, що не заборонено, то дозволено: тобто цю прогалину в законодавстві роботодавець може використати на користь собі і працівникам. Розглянемо на прикладах.
Порядок №76 на сьогодні встановлює обмеження щодо бронювання працівників. Зокрема, для критично важливих підприємств дозволено бронювати не більше 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних працівників. Звісно, є певні випадки, коли бронюванню підлягають усі військовозобов’язані деяких критичних підприємств, але зараз ми розглянемо базовий випадок.
Припустимо, на критично важливому підприємстві на момент подання документів про бронювання в січні 2025 року працювало 70 працівників. Отже, скільки воно мало право забронювати?
Насамперед треба було встановити кількість військовозобов’язаних (адже не всі працівники можуть бути такими). При цьому Порядок №76 не говорить про те, що тих військовозобов’язаних, які вже мають відстрочки (з інших підстав, ніж робота на критично важливому підприємстві), треба з цього розрахунку виключити.
Уявімо, що на підприємстві працюють тільки військовозобов’язані. Отже, забронювати можна половину – 35 осіб. Але подавати документи на бронь має сенс тільки на тих працівників, які не тільки перебувають на військовому обліку, а й оновили свої військово-облікові дані (за останньою вимогою), і не мають статусу «У розшуку» або «Порушення правил військового обліку».
Та зараз нас цікавить лише один момент – кількість таких працівників. На момент переоформлення броні на підприємстві працювало 70 військовозобов’язаних, на 35 з них оформили бронь. А далі – почалося…
Чотирьох незаброньованих працівників в лютому мобілізували – чи треба коригувати бронь? Ні, не треба. Чинний порядок бронювання такої вимоги не містить. А усі працівники, яким була оформлена бронь, отримали її законно виходячи з тих даних, які діяли на момент подання документів на її оформлення.
Мало того, згідно з Порядком №76 до загальної кількості військовозобов’язаних працівників зараз враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року. Отже, вони будуть враховуватися для розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників при подальшому бронюванні.
Четверо працівників у лютому звільнилися, з їх числа один, якому була оформлена бронь – чи треба коригувати бронь? Щодо всіх інших, хто залишився працювати, – ні, такого обов’язку немає. А от щодо звільненого працівника бронь анулюється, адже вона була оформлена за місцем роботи.
Двох заброньованих перевели на інші посади – чи треба коригувати бронь? Ні, не треба. Згідно з Порядком №76 бронь анулюється у випадку звільнення військовозобов’язаного з критично важливого підприємства (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного критично важливого підприємства).
Прийняли у березні на роботу чотирьох нових військовозобов’язаних – чи можна на них оформити бронь? Давайте порахуємо. У підприємства в січні був ліміт – 35 осіб і весь це й ліміт, скоріш за все, було вибрано. Проте у лютому 1 бронь була анульована. У березні кількість військовозобов’язаних працівників становить: 70 – 4 (звільнені) + 4 (новоприйняті) = 70 осіб (мобілізовані враховуються).
Тобто ліміт бронювання не змінився (35 осіб). Якщо 1 бронь, яка була анульована через звільнення працівника, досі не використана, то роботодавець має право вирішити, на кого її «витратити»: на одного з новоприйнятих працівників, чи на когось із «старих», які не отримали броні через ліміт раніше.
10. Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?
Відповідно до п.п. 165.1.64 та 165.1.65 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі — волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19.04.2011 р. № 3236-VI «Про волонтерську діяльність»;
- відшкодування неприбутковою організацією особі — волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону № 3236.
11. Допомога на поховання застрахованої особи: як отримати
Як подати заяву на виплату коштів на поховання застрахованої особи?
ВІДПОВІДЬ: Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) державою гарантовано право на соціальний захист у вигляді допомоги на поховання у разі смерті застрахованої особи або членів сім’ї, які перебували на її утриманні. До таких осіб належать: дружина (чоловік), батько, мати, дід, баба за прямою лінією спорідненості, діти, брати, сестри, онуки, які не досягли 18 років або старші, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років тощо.
У розумінні п. 2 ст. 20 Закону № 1105 до членів сім’ї, котрі були на утриманні померлого, належать особи, котрі були на повному його утриманні, допомога, яку вони отримували від померлого, була єдиним та основним джерелом засобу до існування. Члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування у вигляді пенсії, заробітної плати тощо, не вважаються такими, які перебували на утриманні померлої особи. Право на призначення допомоги на поховання застрахованої особи мають члени сім’ї померлого або особа, котра здійснила поховання. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у 2024 р. — 4100 грн).
Зауважте: відповідно ч. 5 ст. 24 Закону № 1105 встановлено граничний термін для звернення про допомогу на поховання — 6 календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї. Особа, котра здійснила поховання, звертається до роботодавця та надає такі документи: заяву, документ, що посвідчує особу, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть. На підставі цих документів роботодавець ухвалює рішення про призначення допомоги на поховання (наказ, розпорядження, протокол тощо). Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 1105 термін призначення — не пізніше дня, що настає за днем звернення.
Наступний крок — формування та подання через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі ПФУ заяви-розрахунку для отримання страхових коштів. Термін її подання — не пізніше 5 робочих днів із дати ухвалення рішення про призначення допомоги на поховання. У строк, не пізніше наступного робочого дня після отримання фінансування від ПФУ (ч. 3 ст. 24 Закону № 1105-XIV), працедавець перераховує кошти особі, котра зверталася із заявою про допомогу. Обов’язково потрібно прозвітувати про виплачену допомогу на поховання впродовж місяця із дня виплати шляхом подання до ПФУ повідомлення про виплату страхових коштів.
