1.     Допомога військовим і постраждалим від війни: за яких умов не оподатковувати ПДФО 

Перелік доходів, що їх не оподатковують ПДФО, викладені в пункті 165.1 Податкового кодексу України (ПК).

Щоб визначити, яку допомогу звільняти від ПДФО, маєте знати:

-         до якої категорії суб’єктів господарювання належите (приватні підприємства, благодійні чи громадські організації, бюджетні установи);

-         у вигляді чого надаєте благодійну допомогу — грошові кошти, рухоме або нерухоме майно, послуги лікування чи реабілітації, інші роботи/послуги;

-         якій категорії фізосіб надаєте — військовослужбовці, члени їхніх сімей, працівники, внутрішньо переміщені особи (ВПО), постраждалі від збройної агресії.

Для кожної пільгової категорії осіб діють конкретні податкові пільги.

Військовослужбовці, члени їхніх сімей та військовозобов’язані

Не утримуйте податку, якщо у вигляді благодійності надаєте товари (роботи, послуги):

-         учасникам бойових дій (УБД);

-         військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’я­заним) та працівникам військових формувань;

-         особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям та працівникам силових структур (абз. 2 пп. «а», «б», абз. 2, 5 пп. «в» пп. 165.1.54 ПК).

Але перелік товарів (робіт, послуг), що їх звільняють від оподаткування, не є виключним. До нього потрапили й ті, що входять до Переліку № 112 (пп. «а» пп. 170.7.8 ПК). Якщо окремих товарів немає в Переліку № 112, їх передачу вважають додатковим благом та оподатковують, наприклад, транспортні засоби.

До товарів за Переліком № 112 належать, зокрема:

-         засоби індивідуального захисту (бронежилети, бронещити, шоломи, вибухозахисні ковдри, сумки);

-         тепловізори, стрілецькі приціли;

-         продукти харчування;

-         білизна, намети, мішки спальні, одяг та взуття;

-         побутова хімія та засоби гігієни, посуд столовий тощо.

Пільга з ПДФО діє для такої благодійної допомоги в будь-якій сумі (вартості), коли її надають благодійники, в т. ч. волонтери. До них належать не лише благодійні та громадські організації, а й будь-які інші юрособи та фізособи-підприємці (ФОПи).

Звільнення від ПДФО також працює, якщо благодійну допомогу надали фізособам-волонтерам, які передають її безпосередньо військовим або через відповідні органи управління військових формувань та силових структур.

Окремо визначили оплату (компенсацію) вартості:

-         лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації;

-         платних послуг лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації;

-         послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Детального переліку таких товарів і послуг немає (пп. «а» пп. 170.7.8 ПК). Тому користуйтеся медичною документацією та первинними документами на оплату цих товарів (послуг). Неоподатковувана сума такої благодійної допомоги не обмежена.

Військовослужбовцям, військовозобов’язаним і членам сімей УБД без зайвого оподаткування можна надати допомогу на відновлення втраченого майна, житлові, соціальні, побутові та інші потреби за Переліком № 653 (пп. «б» пп. 170.7.8 ПК). Суму такої допомоги обмежують сукупно за звітний (податковий) рік — не більше ніж 500 розмірів мінімальної зарплати станом на 1 січня (у 2024 році — 3,55 млн грн).

У Переліку № 653 знаходимо закупівлю:

-         товарів (послуг), необхідних для відбудови пошкоджених або відновлення знищених житлових, господарських будівель і споруд;

-         побутової техніки вартістю до трьох розмірів мінімальної зарплати (із 01.04.2024 — 24 000 грн) за одиницю, але не більше ніж три одиниці техніки різного побутового призначення;

-         меблів загальною вартістю до 15 розмірів мінімальної зар­плати (із 01.04.2024 — 120 000 грн);

-         транспортних засобів (легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів тощо, окрім сільськогосподарської техніки) вартістю до 100 розмірів мінімальної зарплати (із 01.04.2024 — 800 000 грн).

Проте йдеться про закупівлю перелічених товарів саме на відновлення втраченого майна. Тобто звільнення від ПДФО спрацює, якщо особа підтвердить, що внаслідок бойових дій втратила майно, яке їй відновлюють (оплачують придбання нового). Якщо військовослужбовець користувався власним авто під час несення військової служби й воно зазнало пошкоджень або знищене, передачу йому автівки не оподатковують ПДФО (в межах визначеної суми).

Такої прив’язки немає, якщо оплачуєте (компенсуєте):

-         житло, житлово-комунальні послуги та паливо;

-         взуття, одяг, засоби особистої гігієни та предмети домашнього вжитку;

-         мобільні телефони вартістю більше ніж два розміри мінімальної зарплати (з 01.04.2024 — 16 000 грн);

-         продукти харчування, дитячі товари і дитяче харчування;

-         освітні послуги;

-         послуги психологічної та соціальної реабілітації.

Такі види допомоги стануть у пригоді членам сімей УБД.

Статус УБД особа має підтвердити відповідним посвідченням. Військовозобов’язаний має надати військово-обліковий документ (ВОД).

Військовослужбовці підтверджують проходження військової служби одним із документів:

-         копією ВОД із позначками про відправлення для проходження військової служби;

-         засвідченою копією наказу про зарахування до списків особового складу військової частини;

-         засвідченою копією контракту про проходження військової служби.

У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку суму такої благодійної допомоги на користь осіб, перелічених у підпункті:

-         «а» підпункту 165.1.54 ПК — відображайте з ознакою доходу «187»;

-         «в» цього самого підпункту — з ознакою доходу «205».

Постраждалі з територій бойових дій

Фізособам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких тривають (тривали) бойові дії, та/або які вимушено залишили місце проживання у зв’язку з бойовими діями в таких населених пунктах, можна надати благодійну допомогу:

-         на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), в т. ч. для оплати (компенсації) вартості ліків, донорських компонентів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг лікування, санаторно-курортного оздоровлення. Сума такої допомоги не обмежена;

-         відновлення втраченого майна, житлові, соціальні, побутові та інші потреби за Переліком № 653 (п. 170.7.8 ПК). Сума допомоги обмежується сукупно за звітний (податковий) рік — не більше ніж 500 розмірів мінімальної зарплати станом на 1 січня (у 2024 році — 3,55 млн грн).

Статус таких фізосіб підтверджуйте на підставі Переліку № 309 (п. 25 підрозд. 1 розд. XX ПК).

Самого лише статусу ВПО може буде недостатньо. Особа має підтвердити своє місце проживання (реєстрацію) на території населених пунктів, у яких тривають (тривали) бойові дії, позначками в паспортному документі або довідками (витягами) від держорганів. З-поміж таких документів ДПС наводить¹ і ті, що підтверджують місце реєстрації на території за Переліком № 309, і довідку ВПО, якщо особи вимушено покинули місце проживання.

¹ ІПК ДПС від 17.05.2024 № 2766/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Коли особі, постраждалій від бойових дій, компенсуєте витрати на лікування чи придбаваєте їй нове майно, отримайте від неї документи, що засвідчують понесені витрати. Важливо, щоб ці документи підтверджували, що отримувачем товарів (робіт, послуг) є фізособа, якій надаєте благодійну допомогу.

Приміром, благодійну допомогу на користь ВПО у вигляді орендної плати податківці розцінюють² як нецільову з відповідним оподаткуванням. Адже цього виду допомоги немає в Переліку № 653. Там є допомога у вигляді забезпечення житлом. Тобто безоплатно надати постраждалому житло для проживання можете без зайвих податків, а якщо сплатили за нього орендну плату — матимете клопіт із ПДФО.

² ІПК ДПС від 15.03.2024 № 1416/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Суму благодійної допомоги на користь таких осіб відображайте в Додатку 4ДФ з ознакою доходу «205».

Постраждалі від збройної агресії в період воєнного стану

До оподатковуваного доходу не включайте благодійну допомогу, яку надаєте постраждалим унаслідок збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану (пп. «в» пп. 170.2.2 ПК).

Але надати її безпосередньо постраждалим підприємство не може. Податкова пільга спрацює, якщо таку благодійну допомогу розподіляють через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки Товариства Червоного Хреста України, благодійних організацій, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Тобто можете не оподатковувати перекази коштів на бюджетні рахунки або рахунки благодійних та громадських організацій, що їх відкривають для надання допомоги постраждалим. Суми такої благодійності не обмежуються.

Порядок підтвердження статусу постраждалих осіб, щоб не оподатковувати надану допомогу, має визначити уряд. Допоки такого порядку немає, статус осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, надавач благодійної допомоги має право підтвердити власним рішенням (п. 26 підрозд. 1 розд. ХХ ПК).

Немає обмежень щодо регіону чи населеного пункту, де мешкав (мешкає) постраждалий. Цілком можливо надавати допомогу всім, хто проживає на території України. У такому разі не потрібно вимагати від осіб довідок ВПО чи інших документів про соціальний статус чи місце проживання. Достатньо паспорта громадянина України і довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП).

Надавач благодійної допомоги на свій розсуд визначає, які документи має надати постраждалий від збройної агресії Ключова вимога звільнення від оподаткування такого виду благодійної допомоги — кошти надходять бюджетній установі або благодійній організації, а вона розподіляє їх серед постраж­далих.

Кошти, що їх переказали на користь постраждалих, показуйте в Додатку 4ДФ з ознакою доходу «169».

ВПО та малозабезпечені

Продуктові набори і дитячі подарунки для ВОП та малозабезпечених сімей можете формувати вартістю в межах неоподатковуваного розміру дарунка (пп. 165.1.39 ПК). У 2024 році — 1775 грн щомісяця на одну фізособу. Ця пільга з ПДФО діє незалежно від того, чи зверталася особа із заявою та який її статус. Фізособа має лише надати довідку про присвоєння РНОКПП.

Тобто щомісячний продуктовий набір або подарунки дітям ВПО та малозабезпеченим сім’ям у межах 1775 грн не потрапляють під оподаткування ПДФО.

Вартість подарунків показуйте в Додатку 4ДФ з ознакою доходу «160». 

 

2. Бракує стажу для неподільної частини відпустки: скільки днів надавати? 

Працівник використав 10 календарних днів відпустки із повних 24 днів за робочий рік. А на основну неподільну частину (14 календарних днів) за цей рік йому забракло відпускного стажу через тривалу відпустку без збереження зарплати. Скільки днів щорічної основної відпустки має надати роботодавець за поточний робочий рік, щоби не порушити законодавство?

Розподіл щорічної відпустки на частини

Щоб розібратися з цим питанням, звернемося до норм Закону про відпустки *, який регулює механізм надання відпусток.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР .

Частиною 1 ст. 12 Закону про відпустки передбачено поділ щорічної відпустки на частини.

Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна його частина становитиме не менше 14 календарних днів

З цієї норми випливає, що:

-       роботодавець може розділити щорічну відпустку працівника, але не зобов'язаний . Тобто поділ відпустки, запропонований працівником, має бути узгоджений з інтересами роботодавця. Як правило, працівник та роботодавець погоджують рішення про поділ на частини щорічної відпустки при складанні графіка відпусток;

-       при розподілі щорічної відпустки на частини обов'язково має бути основна неподільна частина не менше ніж 14 календарних днів . Тобто більше можна (наприклад, 15, 16, 20 днів), а менше – ні. Інші частини можуть бути надані в будь-якій кількості днів: хоч по одному дню;

-       послідовність надання кожної з частин може бути будь-яка . Тобто необов'язково, щоб неподільна частина відпустки була надана першою.

Вимога про тривалість неподільної частини застосовується до надання щорічної відпустки за кожний робочий рік окремо.

Зверніть увагу, щорічні відпустки включають основний і додаткові. Оскільки норма щодо поділу відпустки стосується загалом щорічної відпустки (без конкретики основної чи додаткової), то виходить, що при поділі їх не заборонено міксувати. Тобто, наприклад, працівник має право на щорічну основну відпустку (24 календарні дні) та щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день (7 календарних днів). На обидві щорічні відпустки поширюється норма про їх поділ. З використанням їх частинами може бути варіанти.

Для наочності припустимо, що працівник погодив з роботодавцем їх використання наступним чином: спочатку 12 днів основного, потім ще 5 днів основного, а потім одним шматком 7 днів основного + 7 днів додаткового = неподільні 14 днів щорічної відпустки. Але такий розподіл практично здебільшого виняток. Роботодавці, як правило, перестраховуються та застосовують норму поділу до щорічної основної відпустки.

Проаналізуємо, чи є якісь послаблення роботодавцям щодо надання та поділу щорічних відпусток працівникам під час дії воєнного стану.

Корективи воєнного стану

Обмеження тривалості відпустки. Під час дії військового стану роботодавець може обмежувати тривалість щорічної основної відпустки 24 календарними днями за поточний робочий рік ( ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 *).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ .

Це обмеження стосується працівників, тривалість щорічної основної відпустки яких перевищує 24 календарні дні. І не поширюється на дні відпусток, що накопичилися у попередніх робочих роках. На цю ситуацію таке обмеження не впливає.

Термін використання залишку щорічної відпустки. Під час дії військового стану не застосовуються норми щодо терміну використання залишку щорічної відпустки, встановлені ч. 7 ст. 79 КЗпП та ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки. Вони визначали таке: невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. На час воєнного стану цю норму не застосовуємо.

Також не застосовують норми, встановлені ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки — це заборона ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль та ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці.

Ненадання відпустки. У період дії військового стану роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до 3 років), якщо працівника залучено до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення, мобілізаційного завдання ( ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 ).

Відмова у наданні відпустки стосується лише перерахованої категорії працівників. Для всіх інших працівників надання відпустки має бути реалізовано роботодавцем у загальному порядку. Тобто не стосується цієї ситуації.

Розподіл щорічної відпустки. У випадку військовий стан не поставило на паузу норму про розподіл щорічної відпустки на частини. Також продовжує діяти вимога про неподільну не менш як 14-денну частину відпустки.

Однак і тут є винятки. Вони стосуються лише осіб, щодо яких застосовується спрощений режим регулювання трудових відносин і лише у період дії воєнного стану. На їх прохання щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості (п. 1 ч. 8 ст. 49 ⁵ КЗпП).

Під час дії військового стану норми про розподіл щорічної відпустки на частини для всіх інших працівників працюють, як і раніше, з дотриманням вимоги про неподільну частину щорічної відпустки.

Тобто в даній ситуації діють загальні правила розподілу відпустки на частини.

Таким чином, роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов'язковому порядку (зокрема, щорічні відпустки у встановлені графіком строки). А ось у наданні щорічних відпусток поза графіком роботодавець може відмовити працівникові. На це звертає увагу Держпраці .

З теоретичною частиною ознайомилися, тож попрактикуємось.

Практична ситуація

Приклад.  Працівник у травні 2024 року використав 10 календарних днів відпустки із повних 24 днів за робочий рік 12.10.2023 — 11.10.2024. За графіком відпусток йому має бути надано 14 календарних днів відпустки (неподільна частина) з 26 серпня 2024 року. Але з 30 травня до 28 червня 2024 року (30 календарних днів) він перебував у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін, яка не заробляє відпускний стаж.

Скільки днів відпустки надати?  На нашу думку, у цій ситуації можемо надати працівникові відпустку з огляду на незароблений відпускний стаж. Тобто не 14 днів, а менше – за мінусом незароблених днів відпустки.

Розрахуємо тривалість другої частини відпустки. Припустимо, що за поточний робочий рік, крім зазначеного в умовах прикладу відпустки без збереження, більше не було періодів, які не заробляють відпустку.

Зароблена відпустка за поточний робочий рік складає:

24: 366 х 336 = 22,03 ≈ 22 (к. дн.),

де 24 - повна тривалість щорічної основної відпустки;

366 — кількість календарних днів у відповідному робочому році за мінусом святкових та неробочих днів, яких цього року не було через воєнний стан;

336 - кількість днів, що входять до відпускного стажу (366 - 30).

Таким чином, за робочий рік 12.10.2023 — 11.10.2024 працівник має право не на 24, а на 22 календарні дні відпустки. Використано з них 10 днів відпустки. Залишок - 12 календарних днів (22 - 10).

Тому надаємо працівникові 12 календарних днів відпустки замість 14.

Це порушення? Чи не вважатиметься це порушенням законодавства щодо надання неподільної частини відпустки не менше ніж 14 календарних днів?

Вважаємо, що ні. Ось дивіться. При складанні графіка відпусток працівник та роботодавець погодили поділ відпустки на частини відповідно до норм законодавства. Тобто одна частина становила 10 днів, а друга неподільна – 14.

Працівник використав першу 10-денну частину. А при наданні другої частини відпустки відкрилися нові обставини. Вони вплинули на тривалість відпустки. І роботодавець надав її таку тривалість, на яку працівник мав право на момент відпустки, оскільки він не заробив відпустку повної тривалості за поточний робочий рік.

Ми вважаємо, що під час перевірки (якщо саме така ситуація зацікавить контролерів Держпраці) ці обставини будуть враховані. А надавати відпустку, якщо вже відомо, що вона буде перегуляною і за яку при звільненні треба буде утримати відпускні, нелогічно.

Чи можна надати 2 дні у рахунок наступного робочого року? Насправді бухгалтери, намагаючись дотримуватися неподільних днів відпустки «щонайменше 14», іноді роблять так. Якщо виходити з умов цієї ситуації, то надають відпустку 14 днів: 12 днів за поточний робочий рік + 2 дні за наступний.

Ми не радимо так робити.

По-перше, наступний робочий рік ще не розпочався. А за правилами надання щорічних відпусток, за другий та наступні роки роботи відпустку повної тривалості може бути надано працівникові у будь-який час відповідного року, погоджене з роботодавцем, тобто після того, як робочий рік розпочнеться. У наведеному випадку – з 12.10.2024.

По-друге, вимога про поділ на частини щорічної відпустки (неподільна частина — не менше 14 календарних днів ) застосовується до надання щорічної відпустки за кожний робочий рік окремо .

Висновки

-         У загальному випадку щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна частина такої відпустки становитиме не менше ніж 14 календарних днів.

-         Вимога про поділ на частини щорічної відпустки застосовується до надання щорічної відпустки за кожний робочий рік окремо.

-         При розподілі щорічної відпустки на частини необов'язково, щоб неподільна частина відпустки була надана першою. Однак роботодавець може наполягати на такій умові.

-         Якщо працівник уже використав меншу частину щорічної відпустки поточного року і через відпустку без збереження зарплати йому не вистачило відпускного стажу на 14 календарних днів неподільної частини, то роботодавець може надати йому кількість днів неподільної частини відпустки, яку покриває його відпускний стаж. 

 

3. Зміна дати народження у трудовій книжці 

У трудовій книжці працівниці на її першій роботі (у колгоспі, в 1983 р.) було допущено помилку у даті народження. Чи може роботодавець за останнім місцем роботи внести зміни до її трудової, оскільки звернутися саме до тих роботодавців змоги не має?

Відповідно до пп. 2.2 Інструкції №58 при заповненні трудової книжки працівника вперше до неї вносяться відомості, зокрема про прізвище, ім'я та по батькові та дата народження.

Якщо згодом виявлено помилку в трудовій книжці в частині дати народження працівника, то для виправлення такої помилки слід звернутися до пп. 2.13 Інструкції №58.

Згідно з пп. 2.13 Інструкції №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів.

Ці зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження, записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Тобто, для виправлення помилки в даті народження працівника, яку допустив перший роботодавець при оформленні трудової книжки, не потрібно звертатися до такого першого роботодавця, виправити можероботодавець за останнім місцем роботи працівника.

Для здійснення виправлення достатньо невірну дату охайно закреслити однією рискою та поруч вказати вірну дату. Разом з тим, на обкладинці робиться запис: «Дату народження змінено з… на …. Підстава: свідоцтво про народження Серія Х-ХХ №ХХХХХХ, ким та коли видано». А також ставляться підпис уповноваженої особи, що внесла такий запис, та печатка підприємства (за наявності). 

 

4. Звільнити дистанційно: місія здійсненна  

Працівник знаходиться за кордоном. Він хоче звільнитись за власним бажанням. Чи можна зробити це дистанційно?

Загальні правила

Так, звісно, можна звільнити працівника без фізичної зустрічі з ним. Але для цього потрібно правильно оформити всі документи.

Із цим погоджуються і фахівці Держпраці. На своєму сайті вони надали відповідь на запитання «Чи може працівник подати дистанційно заяву про прийняття на роботу, звільнення або переведення на іншу роботу?»

Так, за умови підтвердження факту особистого написання заяви шляхом використання електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП), шляхом поштового відправлення, іншим погодженим із роботодавцем засобом.

Отже, є декілька варіантів оформлення дистанційного звільнення:

— електронний документообіг з ЕЦП;

— обмін скан-/фотокопіями документів;

— обмін паперовими документами через пошту.

Давайте розглянемо кожен із них.

Документообіг з ЕЦП

Приписом ч. 3 ст. 29 КЗпП передбачено, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Також у трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника.

Простими словами, у трудовому договорі має бути визначено, як саме працівника ознайомлюють із його трудовими документами: чи то особисто під підпис (сам прийшов і розписався ручкою), чи то через електронний документообіг і як саме з його використанням. Накласти ЕЦП на документ можна, наприклад, за допомогою Порталу Дія:

От як може виглядати процес звільнення працівника за власним бажанням з використанням ЕЦП:

1) працівник оформлює та направляє роботодавцю підписану ЕЦП заяву про звільнення;

2) роботодавець приймає заяву та на її підставі видає наказ про звільнення, підписує його ЕЦП та направляє працівнику для ознайомлення;

3) якщо програма (сервіс) для підписання електронних документів це дозволяє, то працівник підписує наказ на знак ознайомлення з ним. Якщо поставити одразу два підписи на одному документі не виходить, то працівник оформлює повідомлення про ознайомлення з наказом про звільнення, накладає на нього ЕЦП та надсилає роботодавцю.

— заява про звільнення за власним бажанням;

— наказ про звільнення за власним бажанням.

Обмін скан-/фотокопіями документів

Існує воєнна норма щодо електронного документообігу. Припис ч. 2 ст. 7 Закону № 2136* дозволяє сторонам трудового договору у період дії воєнного стану домовитися про:

-       альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин;

-       будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Тому в непростий для нашої країни час, коли працівники розкидані по Україні та світу, роботодавці практикують електронний документообіг без використання ЕЦП. Електронна комунікація проходить за допомогою електронної пошти та месенджерів («Вайбер», «Телеграм» тощо) з використанням скан-/фотокопій документів.

Але такий порядок обміну документацією також потрібно обов’язкового закріпити документально. Чи то в трудовому договорі, чи то в заяві працівника, чи то в будь-якому іншому документі. Але працівників слід із ним ознайомити під підпис.

Наприклад, звільнення працівника за власним бажанням може відбуватись так:

1) працівник пише від руки заяву про звільнення, сканує (фотографує) її та надсилає електронний документ на еmail чи в обумовлений месенджер;

2) роботодавець на підставі отриманої заяви видає паперовий наказ про звільнення, сканує (фотографує) його із усіма підписами та надсилає електронний документ працівнику на еmail чи в обумовлений месенджер;

3) працівник отримує наказ та у відповідь надсилає роботодавцю електронний лист чи повідомлення із текстом, наприклад, «З наказом ознайомлений (ознайомлена) 10.09.2024» або оформлює паперове повідомлення про ознайомлення з наказом про звільнення, підписує його, робить скан-/фотокопію та надсилає роботодавцю.

Обмін документами через пошту

Якщо порядок електронного документообігу не узгоджено, то залишається варіант обміну паперовими оригіналами через пошту. Тут нічого особливо вигадувати не треба. Кожен обирає зручного для себе поштового оператора чи перевізника.

Процедура звільнення за власним бажанням у цьому разі може бути такою:

1) працівник оформлює паперову заяву про звільнення, підписує її та відправляє поштою роботодавцю;

2) роботодавець на підставі отриманої заяви видає паперовий наказ про звільнення, проставляє усі необхідні від нього підписи та надсилає паперовий документ працівнику поштою;

3) працівник отримує наказ, підписує у графі про ознайомлення і відправляє назад роботодавцю.

Інші документи

Заява та наказ про звільнення — це не єдині документи, які оформлюють при розірванні трудових відносин. Також працівнику потрібно видати:

-       повідомлення про нараховані та виплачені кошти при звільненні;

-       копію наказу про звільнення;

-       трудову книжку.

Перші два документи можна відправити будь-яким обумовленим і описаним вище способом: з використанням електронної комунікації чи поштою в паперовому вигляді.

А от якщо паперова трудова книжка (далі — ТК) і досі зберігається у роботодавця, то її теж слід видати працівнику в день звільнення (п. 4.1 Інструкції № 58*).

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 № 58.

А якщо працівника нема на роботі в день звільнення, тоді в цей день потрібно надіслати йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання ТК. Адже переслати ТК можна лише за його письмової згоди. І при цьому майте на увазі, що їх заборонено пересилати у міжнародних поштових відправленнях (п. 2 Переліку № 958*).

* Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, затверджений постановою КМУ від 08.09.2023 № 958.

Також ТК можна видати родичам працівника, який знаходиться за кордоном. Але для цього потрібна довіреність.

Якщо заздалегідь відомо, що працівник не зможе особисто забрати ТК, можна одразу зробити хід конем. Працівник може письмово повідомити роботодавця, що бажає отримати ТК поштою або через представника. Наприклад, вказати це у заяві про звільнення або оформити окрему заяву.

Висновки

-         Працівника можна звільнити дистанційно за умови підтвердження факту особистого написання заяви шляхом використання ЕЦП, шляхом поштового відправлення, іншим погодженим із роботодавцем засобом.

-         При звільненні також слід видати повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні та копію наказу про звільнення.

-         Паперову трудову книжку слід видати працівнику чи його родичам (за довіреністю) або відправити поштою.

 

5. Про умови праці в довідці МСЕК нічого не зазначено!  

Працівник отримав ІІ групу інвалідності. Але у графі 12 «Висновок про умови праці» довідки МСЕК нічого не зазначено. Як визначити, ким він може працювати?

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем унаслідок втрати здоров’я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (ч. 3 ст. 7 Закону №2961).

Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації. Тобто документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи, є довідка до акта огляду МСЕК за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577.

Після встановлення інвалідності працівник надає роботодавцю копію довідки до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації.

Отримавши копії вищезазначених документів, роботодавець повинен проаналізувати рекомендації МСЕК, а саме наведені висновки про умови та характер праці у довідці до акту огляду МСЕК (форма №157-1/о, пункт 12) або ж висновки про умови та характер праці у повідомленні установи про результати огляду МСЕК (форма №162/о, пункт 10).

Крім довідки та повідомлення роботодавцю треба брати до уваги й індивідуальну програму реабілітації, яка:

-       визначає, що індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами й організаціями (ч. 2 ст. 5 Закону №875);

-       гарантує особам з інвалідністю право працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації (ч. 2 ст. 18 Закону №875).

Тож висновки МСЕК про умови та характер праці особи з інвалідністю є для роботодавців обов’язковими, згідно з якими мають бути створені умови праці з урахуванням цих рекомендацій (ст. 12 Закону №2694).

Якщо в довідці до акту огляду МСЕК у п. 12 «висновок про умови та характер праці»:

-       зазначено, що особа з інвалідністю може працювати в «особливих умовах праці» без конкретизації таких умов,

-       або коли у названому розділі нічого не зазначено,

-       або якщо немає індивідуальної реабілітаційної програми особи з інвалідністю,

-       роботодавець має право звернутися за роз’ясненнями до МСЕК, яка встановила інвалідність та надала (не надала) такі трудові рекомендації.

Тоді комісія повинна надати конкретніші рекомендації щодо умов роботи працівника з інвалідністю або ж підтвердити, що він справді не може виконувати покладених на нього трудових обов’язків через стан здоров’я.

Звертаючись до МСЕК із проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено групу інвалідності, займаній посаді чи виконуваній роботі, потрібно детально описати умови праці, в яких працює працівник. Варто пам’ятати, що на стан здоров’я працівника прямо чи опосередковано можуть впливати різні умови праці, зокрема температура та вологість повітря, фізичні навантаження, характер рухів чи робочих поз працівника, наявність у робочій зоні шкідливих речовин чи інших небезпечних факторів, вібрації, шуму, випромінювань тощо.

І вже залежно від наданої відповіді роботодавець прийматиме те чи інше рішення.

 

6. Як оплатити два лікарняних поспіль за різними страховими випадками: роз’яснення ПФУ

ПФУ роз’яснив особливості надання допомоги з тимчасової непрацездатності (далі — лікарняні), якщо страхові випадки сталися один за одним та не пов’язані між собою.

Застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору, гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, лікарняні призначають і виплачують за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загально­обо­в’я­­зкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

Лікарняні внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, ПФУ виплачує застрахованим особам із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Лікарняні виплачують у порядку та розмірах, визначених законодавством (ч. 2 ст. 15 Закону № 1105). Ці виплати не залежать від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності.

Роботодавець оплачує перші п’ять днів хвороби в порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2015 № 440.

На підставі інформації про медичні виснов­ки, що відображають один випадок тимчасової непрацездатності, формують листки непраце­здатності в порядку черговості створення медичних висновків, тобто кожен наступний є продовження першого.

Отже, коли в застрахованої особи настає новий випадок тимчасової непрацездатності через нове захворювання, травму або іншу причину, що не пов’язані та не є наслідками попереднього, лікарняні за рахунок коштів ПФУ надають на загальних підставах із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Джерело: лист ПФУ від 04.09.2024 № 2800-030401-8/53352

 

7. Які дії роботодавця у разі смерті працівника? 

Які дії (зробити виплати, подати звіти) повинно зробити підприємство у випадку смерті працівника? Кому виплачувати компенсацію за невикористану ним відпустку?

Які дії, виплати, звіти підприємства у випадку смерті працівника?

У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ та виплатити усі належні померлому працівникові грошові суми членам його сім’ї або спадкоємцям, але не раніше отримання копії свідоцтва про смерть.

Тобто, проводячи останній розрахунок, роботодавець має нарахувати цьому працівнику зарплату за відпрацьований період, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, лікарняні тощо.

Тож, провівши всі необхідні розрахунки, бухгалтер має відобразити їх у відповідних додатках єдиної звітності. Далі детальніше.

 Додаток 5 єдиної звітності

Отримавши свідоцтво про смерть працівника, роботодавець вносить інформацію про цього працівника у додаток 5 єдиної звітності.

Якщо, наприклад працівник помер у червні, а свідоцтво роботодавець отримав у серпні (а це різні квартали), то потрібно буде подати уточнюючу інформацію за ІІ квартал. Відобразити цю інформацію за звітний квартал (ІІІ квартал) не вдасться, тому що це інформація за минулий період.

Якщо, наприклад працівник помер у липні чи серпні, а свідоцтво роботодавець отримав у серпні, то це вже один квартал, і інформацію відображають у єдиній звітності з типом «Звітний» за ІІІ квартал.

Заповнюється додаток 5 як при звичайному звільненні працівника з вказанням підстави для звільнення у графі 17 – п. 8.2. ч. 1 ст. 36 КЗпП; у графі 16 – вказується дата та номер наказу (оформлений у серпні по факту отримання свідоцтва про смерть (в даному випадку дата наказу та дата смерті можуть бути різні), згідно з яким проведено звільнення. При цьому датою закінчення трудових відносин буде дата смерті, вказана у свідоцтві, вона і зазначається у графі 10.

Що стосується додатків 1 та ф. №4ДФ єдиної звітності, то відображення інформації про звільнення працівника у зв’язку зі смертю здійснюється у місяці нарахування належних виплат, тобто незалежно від дати смерті, якщо вона сталася у минулих періодах.

 Додаток 1 єдиної звітності

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку №773 нарахування зарплати, здійснені за попередній звітний період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включаються в зарплату місяця, в якому були здійснені такі донарахування.

Отже, якщо нарахування проводиться за минулі періоди, то їх коригувати не можна, а потрібно відображати нараховані виплати при звільненні померлому працівнику тільки у місяці нарахування (у серпні).

Відображення у додатку 1 нарахувань здійснюється у звичайному порядку. Єдине, якщо нарахування здійснені за минулий період (місяць), то у графі 9 – код типу нарахувань треба вказати «1».

Звертаємо увагу: якщо припинення трудових відносин з працівником відбулося не останнім робочим днем місяця, ЄСВ сплачується з фактично нарахованої суми. У випадку, якщо дата смерті працівника є останній робочий день/останній день місяця і цей працівник (для якого місце роботи було основним, а не місцем роботи за сумісництвом) не був особою з інвалідністю, у роботодавця виникає обов’язок щодо сплати ЄСВ не менше мінімального розміру (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тому тут з’явиться ще один рядок з кодом «13» у графі 9 та відображенням у графі 18 суми різниці між МЗП та фактично нарахованим доходом і у графі 20 – нарахована сума ЄСВ на цю різницю.

 Додаток 4ДФ єдиної звітності

У Додатку 4ДФ нарахована сума остаточного розрахунку відображається також у місяці того кварталу, коли проведено нарахування, тобто нарахована сума компенсації (графи 3 та 3а) буде відображена у серпні за ІІІ квартал з відображенням утриманих ПДФО (графи 4 та 4а) та ВЗ (графи 5 та 5а) за ознакою доходу «101». Крім того, у графі 8 потрібно буде зазначити дату звільнення працівника (це буде дата смерті, зазначена у свідоцтві).

Тож, стає зрозумілим, що проведені суми остаточного розрахунку з працівником підлягають відображенню у Додатку 4ДФ саме на працівника підприємства, з яким припиняються трудові відносини. А ось виплата самих належних сум працівнику – перераховуються на банківські реквізити (чи видаються через касу) членам сім’ї.

 Кому виплачувати компенсацію за невикористану ним відпустку?

Відповідно до ч. 1 ст. 1227 ЦКУ зокрема, суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, невиплачена за життя зарплата працівника має бути виплачена членам сім'ї.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Це визначено нормами пп. 14.1.263 ПКУ.

Окрім того, членами сім’ї відповідно ст. 3 СКУ є особи, які:

1) спільно проживають;

2) пов’язані спільним побутом;

3) мають взаємні права та обов’язки.

 

8. Матеріальна допомога на поховання родича працівника 

Як оформити й оподаткувати матеріальну допомогу на поховання родича працівника?

Як правило, матеріальна допомога надається на підставі заяви отримувача та наказу керівника про надання такої допомоги. Той факт, що це матеріальна допомога разового характеру на поховання, підтверджується заявою від працівника з доданням копії свідоцтва про смерть родича.

Працівник може зазначити у заяві бажану суму, а може і не зазначати її. На підставі заяви видається наказ керівника, яким погоджено надання допомоги та визначено її суму. Сума допомоги визначається на розсуд керівника — вона може визначатися ним самостійно, незалежно від того, чи уточнено розмір допомоги у заяві, чи ні, або надаватися саме в тому розмірі, в якому працівник просить у заяві.

ПДФО та ВЗ

В описаній ситуації працівникові можна виплатити нецільову благодійну допомогу в розмірі 4 240,00 грн на підставі пп. 170.7.3 ПКУ.

Сума такої допомоги включається до оподатковуваного доходу фізособи, отриманого протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. Тобто суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2024 році це 4 240,00 грн (3 028,00 грн х 1,4)).

Таким чином, у 2024 році надання працівникові матеріальної допомоги на поховання родича у розмірі 4 240,00 грн не оподатковуватиметься ПДФО, а отже, й ВЗ. У додатку 4ДФ єдиної звітності таку не оподатковувану ПДФО допомогу відображають за ознакою доходу «169».

Якщо роботодавець надасть суму, більшу за неоподатковувану, сума перевищення допомоги над розміром 4 240,00 грн підлягатиме оподаткуванню ПДФО 18% та військовим збором 1,5%, й у додатку 4ДФ єдиної звітності сума перевищення відображається другим рядком за ознакою доходу «127».

ЄСВ

Для роботодавців базою нарахування ЄСВ для застрахованих осіб є сума заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку зі сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, входить до виплат, на які ЄСВ не нараховується (п. 14 Порядку №1170).

Крім того, нецільова матеріальна допомога не належить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції №5).

Таким чином, надана працівникові матеріальна допомога на поховання родича не є базою для нарахування ЄСВ, отже, вона не відображається у податковому розрахунку і в додатку 1 єдиної звітності.

 

9. Індексація зарплати у вересні 

За даними Держстату, споживчі ціни в липні 2024 порівняно з червнем 2024 не змінилися, водночас з початку року зросли на 4,3%. Отже, індекс інфляції за липень 2024 становить 100,0%. Таким чином, відсоток індексації заробітної плати у вересні не зміниться.

Але перш ніж перейти до розрахунків, нагадаємо правила нарахування індексації у 2024 році.

Ми вже неодноразово зазначали, що грудень 2023 року став базовим місяцем для розрахунку індексації. Звісно, це правило діє для тих, хто у 2024 році не збільшував окладів (місячних тарифних ставок) для працівників. Для тих, хто збільшував, — базовим є місяць підвищення окладу (тарифної ставки).

Нагадаємо, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, береться за 1 або 100 відсотків (п. 5 Порядку №1078). Ось цей місяць підвищення окладів ми і вважаємо базовим.

Він має і ще одну ознаку: обчислюють індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Позаяк згідно із Законом про Держбюджет-2024 обчислення почали з січня 2024 року, то попередній місяць і є базовим — це грудень 2023 року.

Якщо базовий місяць — грудень 2023 року

Для тих працівників, у кого базовий місяць — грудень 2023 року, це означає, що:

-       рахуємо індексацію з січня 2024 року. Попередні індекси інфляції при цьому не враховуємо;

-       при цьому інфляція, яка виникла у 2023 році, участі в розрахунку індексації взагалі не бере. А інфляція попередніх років — лише у сумі фіксованої індексації.

Індекс споживчих цін для визначення порогу індексації обчислюють множенням місячних індексів споживчих цін починаючи з січня 2024 р. — цього вимагає Держбюджет-2024.

Розрахунок індексу споживчих цін:

за січень — червень: 1,043 = 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022. У відсотках цей показник становитиме: 1,043 х 100 = 104,3%.

ІСЦ за липень — 100%.

Індексацію грошових доходів населення провадять у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.

У липні 2024 року, як бачимо з розрахунку, поріг індексації не перевищено. Тож цей показник на нарахування індексації у вересні не впливатиме.

Отже, для тих працівників, у яких базовий місяць — грудень 2023 та січень-лютий 2024, у вересні 2024 потрібно нараховувати індексацію на рівні серпня.

Про правила індексації у серпні 2024 ми написали в статті «Індексуємо зарплату з серпня!» в «ДК» №30/2024.

Щоб порахувати суму індексації, ви можете скористатися нашим калькулятором на сайті «ДК».

А зараз покажемо, як працює цей калькулятор і як відбуватиметься розрахунок  індексації у вересні 2024 року на прикладах.

Приклад 1 Оклади працівників підвищили у грудні 2023 р. (базовий місяць), і до вересня 2024 року зарплату не збільшували.

Розрахунок ІСЦ за січень — червень 2024 становить 104,3% (див. таблицю).

Таблиця

Розрахунок індексу споживчих цін для обчислення індексації зарплати в 2024 році

ІСЦ за липень — 100%.

ІСЦ за липень не перевищив порогу індексації (103%), тож у вересні індексацію здійснюватимуть за показником серпня на рівні 4,3%.

Максимальний розмір індексації становитиме 130,20 грн (3 028 х 4,3 : 100). Якщо з якихось причин зарплата працівника у вересні становитиме менше ніж 3 028 грн, то індексації підлягатиме фактично нарахована сума зарплати, і, відповідно, сума індексації буде менша.

Якщо оклад (тарифну ставку) підвищували у 2024 році

У цьому випадку базовим місяцем є місяць підвищення окладу (тарифної ставки). Й індексувати зарплату треба буде лише тим працівникам, у яких базовим місяцем є січень або лютий 2024 року.

Приклад 2 Оклади працівників підвищили у січні 2024 р. (базовий місяць), і до вересня 2024 року зарплату не збільшували.

Розрахунок ІСЦ за лютий — червень 2024 становить 1,038 = 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022. Тобто у відсотках ІСЦ становить 103,8%.

ІСЦ за липень — 100%.

ІСЦ за липень не перевищив порогу індексації (103%), тож у вересні індексацію здійснюватимуть за показником серпня на рівні 3,8%.

Максимальний розмір індексації становитиме 115,06 грн (3 028 х 3,8 : 100).

Приклад 3 Оклади працівників підвищили у лютому 2024 р. (базовий місяць), і до вересня 2024 року зарплату не збільшували.

Розмір ІСЦ за березень — червень 2024 становить 1,035 = 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022. Отже, у відсотках ІСЦ становить 103,5%.

ІСЦ за липень — 100%.

ІСЦ не перевищив поріг індексації (103%), тож у вересні індексацію здійснюватимуть у розмірі 3,5%.

Розмір індексації становитиме 105,98 грн ( 3 028 х 3,5 : 100).

Приклад 4 Оклади працівників підвищили у березні 2024 р. (базовий місяць), і до вересня 2024 року зарплата не збільшувалася.

Розрахунок ІСЦ за квітень – червень 2024 становить 1,03 = 1,002 х 1,006 х 1,022. Таким чином, у відсотках ІСЦ становить 103%.

ІСЦ за липень — 100%.

Як бачимо, розрахунок ІСЦ і далі дорівнює порогу індексації (103%), перевищення порогу ще не відбулося. Тож у вересні таким працівникам індексувати зарплату ще не треба!

Тим, хто підвищив оклади (тарифні ставки) працівників у квітні 2024 р. або пізніше, індексувати зарплату ще не потрібно.

Що можна зробити, аби не індексувати зарплату у вересні?

Тим роботодавцям, які підпадають під індексацію у вересні, можна збільшити оклади (тарифні ставки) працівників:

-       з 1 вересня на суму такої індексації. Тоді вересень стане новим базовим місяцем й обчислювати ІСЦ треба буде починати з індексу інфляції за жовтень. Індексація зарплати не проводитиметься до нового перевищення ІСЦ порогу у 103%. Позаяк зарплату підвищать на суму індексації, то фіксованої індексації не виникне;

-       далі щокварталу або щомісяця можна підвищувати оклади (тарифні ставки) на будь-яку суму (навіть на 1 грн), робити це доцільно в тих місяцях, в яких зарплату ще не індексували. Тоді місяць підвищення стане новим базовим місяцем, розрахунок ІСЦ для нього треба буде проводити наново і в цьому місяці так само, як і у двох наступних, індексувати зарплату буде не потрібно. Фіксованої індексації при цьому теж не виникне (підвищення зарплати на будь-яку суму більше за відсутню індексацію у такому місяці).

 

10. Хто з неприбуткових подає додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів? 

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подають отримувачі гуманітарної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (із змінами) (далі – Закон №1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Пунктом 5 ст. 1 Закону №1192 визначено, що отримувачі гуманітарної допомоги – юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:

а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України від 22.03.2012 №4572-VI «Про громадські об’єднання» (із змінами) – для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;

б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;

в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади – для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;

г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України від 28.11.2002 №330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» (із змінами);

ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами);

д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (із змінами);

е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;

ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;

з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);

и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні;

Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги зі статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону №1192 (п. 6 ст. 1 Закону №1192).

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469), подають отримувачі гуманітарної допомоги, зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, та набувачі гуманітарної допомоги зі статусом юридичної особи, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону №1192.

 

11. Ліміт для фізосіб на перекази з картки на картку: 150 тис. грн 

Постанова НБУ від 27 серпня 2024 року №102

З 1 жовтня 2024 року до 31 березня 2025 року банкам заборонено здійснювати перекази в межах України з усіх рахунків фізосіб на рахунки інших фізосіб, що у сумі перевищують 150000 гривень на місяць. Це стосується переказів, під час яких використовуються реквізити електронних платіжних коштів фізосіб-отримувачів.

НБУ запровадив ліміт на перекази з картки на картку для фізосіб. Дуже резонансне рішення, хоча, на наш погляд, воно торкнеться небагатьох (звісно, ​​крім горезвісних «дропів»). Чому так? Дивіться.

По-перше, ліміт застосовується лише до переказів між рахунками фізосіб. Власні перекази між своїми рахунками не підпадають під обмеження. Перекази на рахунки інших фізосіб, незалежно від кількості одержувачів , здійснюються в межах ліміту. Тобто весь ліміт можна використовувати на переказ одному одержувачу або можна той самий ліміт використовувати для переказів, наприклад, десяти одержувачам.

По-друге, кількість переказів не обмежується , обмежується лише загальна сума.

По-третє, ліміт стосується переказів, у яких використовуються реквізити електронних платіжних засобів фізосіб — одержувачів . Простими словами, це перекази на карту фізособи. Якщо при оплаті за платіжною інструкцією використовуються реквізити банківського рахунку, оформлені як IBAN (тобто платіж не за 16-значним номером картки, а на рахунок у форматі UA + багато цифр), то обмеження застосовуватися не повинно.

По-четверте, ліміт застосовується до внутрішніх перекладів. Для переказів фізосіб за кордон у валюті діють інші правила та інші ліміти (щодо переказів валюти на іноземні картки).

По-п'яте, ліміт вважається окремо для кожного банку. Отже, якщо у вас є рахунки у двох банках, ви можете використати ліміт двічі. Проте наявність кількох рахунків чи карток у одному банку не збільшує ліміт.

Ліміт набуде чинності з 1 жовтня 2024 року і діятиме протягом шести місяців. Але поживемо – побачимо.

Ці правила мають загальний характер.

Зокрема, є винятки для волонтерів. У постанові НБУ прописано досить широкі критерії волонтерства, які дозволяють банкам приймати рішення як щодо незастосування ліміту, так і щодо його застосування до волонтерів у певних випадках.

Крім того, банк може збільшити ліміт для фізосіб, які мають місячний дохід понад 150 тис. грн із підтверджених джерел .