Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 20.08.2024

1.   Які документи підтверджують факт неможливості виконання працівником роботи за станом здоров'я?

Відповідно до Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв'язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров'я за наявності у нього права на призначення дострокової пенсії за віком, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2022 р. № 1449, невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров'я може бути підтверджена:

-     довідкою закладу охорони здоров'я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;

-     повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акту огляду МСЕК, або індивідуальною програмою реабілітації;

-     медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров'я.

 

2. Суд ухвалив рішення поновити працівника на роботі: як його виконати, якщо посаду скасували

Суд вважає звільнення працівника неправомірним, через те що під час звільнення працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Відпустку не переривали, тому звільняти не мали права. Як поновити працівника на роботі, якщо не існує ані управління, ані посади, з якої його звільнили?

Працівника звільнили із займаної посади за скороченням штату 03.01.2024. Про майбутнє скорочення попередили 29.10.2023. За рішенням суду працівника необхідно поновити на посаді й виплатити середній заробіток за шість місяців.

В описаній ситуації можливі два варіанти.

Поновити працівника на рівнозначній посаді (якщо різні департаменти і відділи — одночасно перевести його до іншого відділу чи департаменту).

Внести зміни до штатного розпису й поновити працівника на тій посаді, яку скоротили.

Ці варіанти ґрунтуються на рішеннях Верховного Суду. Служителі Феміди в таких ситуаціях дають настанови¹:

У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу — ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано — рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Обов’язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції.

¹ Постанови ВС від 19.12.2018 у справі № 807/2391/15, від 26.05.2021 у справі № 260/261/20, від 13.04.2023 у справі № 540/3994/20.

Cередній заробіток обчисліть виходячи з виплат за два останніх місяці перед звільненням, тобто за листопад — грудень 2023-го (абз. 4 п. 2 Порядку № 100). Оскільки в цьому періоді працівник не мав заробітку, адже перебував у відпустці без збереження зарплати, розрахуйте із посадового окладу працівника на день звільнення (абз. 21—23 п. 4 Порядку № 100).

 

3. Звільнення під час призупинення договору

На початку війни працівник виїхав за кордон. Трудовий договір із ним призупинили. Як звільнити працівника, які документи та звіти оформити?

Призупинення дії трудового договору — це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором (ст. 13 Закону №2136).

Як звільнити працівника?

Законодавство не забороняє припиняти трудові відносини з працівником під час призупинення дії трудового договору. Тому, якщо сам працівник бажає звільнитися і є ініціатором, він може звільнитися за власним бажанням.

Позаяк працівник перебуває за кордоном, заяву на звільнення він може надіслати роботодавцю в електронній формі (у месенджер або на електронну пошту) або ж надіслати паперову заяву поштою. На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ про звільнення та проводить остаточний розрахунок.

Відповідно до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Увага: якщо працівник був прийнятий на роботу до 10.06.2021 і це основне місце роботи, то трудова книжка зберігається у роботодавця. Тому роботодавець має видати працівникові ще й належним чином оформлену трудову книжку.

З огляду на те що працівник перебуває за кордоном й отримати копію наказу та трудову книжку не зможе, складають акт довільної форми про неможливість видачі.

Отримати трудову книжку і копію наказу працівник зможе після повернення додому, особисто звернувшись до роботодавця, або на надану поштову адресу в Україні, зазначену у заяві, бо згідно з абз. 4 п. 37 Правил №270 у міжнародних поштових відправленнях пересилати, зокрема, трудові книжки забороняється.

Підстави для звільнення під час призупинення трудового договору

Якщо ініціатором звільнення є працівник або він згодний зі звільненням, роботодавець може звільнити його за власним бажанням або за угодою сторін.

Також до безумовних підстав для звільнення є закінчення строку дії його трудового договору або смерть працівника. Звільнення у звʼязку зі скороченням штату теж можна застосувати, але деякі працівники мають переважне право на збереження робочого місця.

Як виплатити кошти за невикористану відпустку?

Позаяк працівник тривалий час не працював, то цілком можливо, що у день звільнення йому нема чого виплачувати. Або ж до виплати після оподаткування належатиметься лише компенсація за невикористану відпустку.

Звісно, що працівникові, який у день звільнення відсутній на роботі, найлегший спосіб виплатити зарплату вчасно — це перерахувати її на банківський рахунок працівника в Україні.

Не провести нарахування та виплату (за можливості) належних сум працівникові при звільненні роботодавець не має права, бо це потягне за собою штрафні санкції та виплату працівникові його середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, за ст. 117 КЗпП.

У місяці проведення розрахунку відповідного кварталу суму нарахованої компенсації та нарахований ЄСВ відображають у додатку 1 Єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, а утриманий ПДФО та ВЗ разом зі сумою компенсації — у додатку 4ДФ за ознакою «101» та датою звільнення, як звичайну зарплату. Крім того, звільненого працівника потрібно відобразити у додатку 5 з датою припинення трудових відносин, наказу та підставою звільнення.

 

4. Чи правомірно звільнити працівника, якщо він перебуває у відпустці без збереження зарплати

Працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати. Написав заяву про звільнення. Чи можемо ми його звільнити? Чи виходити йому принаймні на один день на роботу?

Якщо працівник під час будь-якої відпустки подає заяву про звільнення, наприклад, за власним бажанням, за угодою сторін, за переведенням до іншого підприємства, діємо так само, якби працівник ходив на роботу. У таких випадках останній день роботи часто настає до останнього дня відпустки.

Виняток: працівник спеціально подав заяву про звільнення з таким розрахунком, щоб останній день двотижневого строку попередження роботодавця про майбутнє звільнення припав на останній день відпустки. Тоді останній день відпустки буде й днем звільнення.

 Законодавство не передбачає у цьому разі видавати наказ про переривання відпустки, щоб працівник вийшов на роботу на один день. Це й не потрібно, адже в разі припинення трудових відносин відпустка переривається автоматично.

Якщо працівник не прийшов до відділу кадрів у день звільнення — надішліть листа із нагадуванням, щоб прийшов за трудовою книжкою або прислав заяву, за якою адресою йому надіслати трудову. До листа додайте засвідчену копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані й виплачені працівнику кошти.

 

5. Чи можна не брати декретну відпустку за сумісництвом?

Чи можна відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами оформити за основним місцем роботи, а за сумісництвом й надалі працювати, а на час пологів взяти щорічну оплачувану відпустку?

Нагадаємо, що нині навіть відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами стала більш гнучкою. Закон і раніше дозволяв жінці самостійно обирати, користуватися нею чи ні, або користуватися частково.

З 29 липня 2023 року діє Закон №3238, яким надано право працюючим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.

Наприклад, у разі прийняття зазначених змін жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів — після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів.

Запитання щодо сумісництва виникло недарма, адже нині, попри те що ЄСВ за працівників сплачується окремо за всіма місцями роботи, нарахування лікарняних та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюється лише за одним місцем роботи (ч. 1 ст. 22 Закону №1105), і пріоритет віддається основному місцю роботи. То який сенс оформлювати декретну відпустку за всіма місцями роботи, якщо жінка працездатна?

Таким чином, у цій ситуації виходить, що за основним місцем роботи працівниця йтиме у відпустку по вагітності та пологах на підставі лікарняного листка, і роботодавець за основним місцем роботи нарахує декретні. Саме роботодавець за основним місцем роботи подасть заяву-розрахунок до ПФУ для їх отримання та після отримання фінансування перерахує декретні працівниці. Про що подасть повідомлення до ПФУ. І не забуде відобразити нарахування та виплату допомоги у єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Роботодавець за місцем роботи за сумісництвом, якщо працівниця не бажає скористатися правом на відпустку, має виплачувати працівниці зарплату за фактично відпрацьований час, що відповідає табелю обліку робочого часу. А якщо працівниця за згодою такого роботодавця вирішить піти у щорічну основну відпустку, він має нарахувати та виплатити їй відпускні у встановленому законодавством порядку. Заборони робити такий вибір чинне законодавство для працівниці не містить

 

6. Особливості надання щорічної відпустки особам з інвалідністю

 Фахівці Держпраці нагадали, що тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить: для I і II груп – 30 календарних днів, для III групи – 26 календарних днів.

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомляє, що працівники з інвалідністю, які нещодавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти у щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві.

Працівники з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку у зручний для них час (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).

Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

• для I і II груп – 30 календарних днів,
• для III групи – 26 календарних днів.

 

7. Які наслідки при виплаті зарплати з затримкою? 

На підприємстві зарплата виплачується з затримкою, тому в додатку 4ДФ до Єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ в графі 3а ставиться фактично виплачена зарплата у звітному місяці, яка може бути більшою від нарахованої суми. Які наслідки та штрафи можуть бути накладені на підприємство та бухгалтера? Як правильно звітувати у випадку тривалих затримок виплати зарплати, щоб уникнути штрафу?

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ч. 3 ст. 97 КЗпП зазначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

За невчасну виплату заробітної  плати роботодавця можуть притягнути до фінансової, адміністративної, або, навіть, до кримінальної відповідальності (згідно з ст. 175 ККУ - за безпідставну невиплату зарплати).

Так, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП роботодавець несе фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При затримці виплати зарплати менше ніж на один місяць – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Крім того, у ст. 41 КпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1700 грн). За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).

Згідно з пп. 2 п. 4 розділу IV Порядку № 4 графи розд. I додатка 4ДФ Єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ при затримці виплати зарплати заповнюється:

• у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається зарплата за звітний місяць, яка нарахована працівнику;
• у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченої зарплати працівнику;
• у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з зарплати, нарахованої працівнику;
• у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
• у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого із зарплати, нарахованої працівнику;
• у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.

При цьому, нарахована зарплата є обов’язковою для відображення у графі 3а незалежно від того, виплачена така зарплата чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування ПДФО, який сплачується за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

І тільки зарплата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в додатку 4ДФ єдиної звітності за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Аналогічно відображається і ПДФО та ВЗ, що перераховується у встановлені терміни до бюджету у наступному місяці, у разі своєчасної виплати заробітної плати.

Отже, розібравши ситуацію розуміємо, що бухгалтер підприємства вірно проводить відображення у додатку 4ДФ єдиної звітності виплату затриманої зарплати. Відобразити інакше, для уникнення штрафів, виплачену з затримкою зарплату не передбачено законодавством. Тобто єдиним і вірним методом уникнення штрафів є своєчасна виплата зарплати. 

 

8. Умови призначення лікарняних: нагадування від ПФУ

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує право на її отримання, є належним чином оформлений листок непрацездатності

Фахівці Головного управління Пенсійного фонду Вінниччини – керівник Відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності Валерій Кузьмінець та начальник Відділу перевірки правильності розрахунку розміру страхових виплат у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності Ірина Палій зупинилися на таких аспектах.

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує право на її отримання, є належним чином оформлений листок непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) у разі настання страхового випадку. Однак якщо втрати доходу немає (наприклад, простій підприємства, призупинення трудових відносин), допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності:

- внаслідок захворювання застрахованої особи або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

- допомога виплачується застрахованим особам з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;

- для догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з 1-го дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;

- допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;

- для догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з 1-го дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, – не більш як за 7 календарних днів.

 

9. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності ветеранам війни

Допомогу з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які є ветеранами війни, постраждалими учасниками Революції Гідності та членами сімей загиблих (померлих) ветеранів вій­ни, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, виплачують у розмірі 100% середньої заробітної плати/доходу (п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV).

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав (ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII; далі — Закон № 3551).

До ветеранів війни належать:

• учасники бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники війни.

До кола осіб, які мають пільгу — 100% середньої заробітної плати (доходу), учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни відносять на підставі копій відповідних посвідчень згідно з нормами Закону № 3551.

Під час нарахування допомоги страхувальник може застосувати пільгу за наявності у застрахованої особи відповідного посвідчення.

 

10. Змінили персональні дані? Терміново повідомте Пенсійний фонд!

Виплата пенсійних коштів здійснюється на підставі дійсних документів, що засвідчують особу. Тож нагадуємо, що громадяни, у яких відбулися зміни персональних даних, зобов'язані сповістити про це Пенсійний фонд протягом 10 днів з моменту виникнення цих змін. 

Зокрема, необхідно повідомити Фонд про зміни у таких випадках:

1)    отримали ID-картку замість паспорта старого зразка;

2)    отримали новий паспорт у разі втрати старого;

3)    змінили прізвище, ім'я, по батькові;

4)    отримали новий реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);

5)    змінили місце постійної реєстрації;

6)    працевлаштувалися або звільнились з роботи; 

7)    зареєструвалися чи знялися з обліку як фізична особа-підприємець (ФОП).

Актуалізувати особисті дані можна таким чином:

-       особисто звернутися до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду;

-       дистанційно подати відповідну заяву через вебпортал Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua/.

 

11. Керівник сам веде бухоблік 

Як документально оформити директора як відповідального за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юрособи?

Організація ведення бухобліку та підписання фінзвітності

Підприємство самостійно обирає форми організації бухобліку з дотриманням вимог Закону про бухоблік (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). Однією з дозволених форм є самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Зверніть увагу!

Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Вибір форми організації бухобліку потрібно оформити документально. І цей вибір належить до компетенції власника (власників) підприємства або уповноваженого органу (посадової особи — у цьому випадку директора) відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 2 ст. 8 Закону про бухоблік).

Якщо рішення ухвалили власники, то його оформлюють протоколом загальних зборів учасників підприємства, а якщо керівник, — то, відповідно, наказом керівника. Часто вибір форми організації бухобліку фіксують у наказі про організацію бухобліку на підприємстві, до якого за потреби можуть вносити зміни.

Для бухобліку достатньо, щоб директор мав відповідні повноваження посадової особи, яка відповідає за ведення бухобліку. Складаючи паперову звітність, він має поставити підписи і в полі «Керівник», і в полі «Головний бухгалтер». У разі формування та подання звітності в електронному форматі достатньо одного електронного підпису директора підприємства.

Підписання податкової звітності

У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку податкову декларацію підписує такий керівник (пп. 48.5.1 ПКУ).

Платники податків — юрособи зобов’язані подати до ДПС відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юрособи, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків у вигляді заяви за формою №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» (п. 66.4 ПКУ, пп. 9.3 розд. IX Порядку №1588). Якщо вносять зміни щодо відповідальної особи, заповнюють розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за формою №1-ОПП, інформацію про засновників не подають.

У розділі 10 наводять відомості про керівника підприємства — ті самі, які наводилися у розділі 9 під час первісного подання форми №1-ОПП. Якщо підприємство новостворене і вперше подає форму №1-ОПП, потрібно буде заповнити обидва розділи — 9 та 10, при цьому інформація про керівника у цих розділах дублюватиметься.

У полі «Дата призначення» заяви за формою №1-ОПП має бути зазначено дату, з якої керівник почав виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.

Висновки

Отже, з метою документального оформлення керівника як особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юрособи, потрібно вчинити так:

1) впевнитися, що юрособа має право обрати таку форму ведення бухобліку — її звітність не має оприлюднюватися, і вона не є бюджетною установою;

2) оформити це рішення протоколом загальних зборів засновників, наказом керівника або встановити цю форму організації ведення бухобліку у наказі про організацію бухобліку;

3) протягом 10 днів з дати оформлення документа, зазначеного у попередньому пункті, подати до ДПС заяву за формою №1-ОПП з інформацією про керівника у розділі 10.

 

12. Не сплатили податки вчасно – чекайте на податкову вимогу від ДПС! 

Сплатити податковий борг треба не пізніше 10 календарних днів з дати отримання податкової вимоги. Втім, щодо платників з ТОТ заходи стягнення не застосовуються.

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: 

• дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами; 
• платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; 
• платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄВ до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. 

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається)  платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати ЄВ (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з ЄВ, яка включає нараховані та несплачені суми ЄВ (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Протягом 10 календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені – п. 5 розд. VІ Інструкції №449.

 

13. Зміна строку використання ОЗ

Підприємство, платник податку на прибуток і ПДВ, у 2022 році придбало ноутбуки, за якими встановило строк служби — 36 місяців. Чи можна зменшити цей строк до 24 місяців?

Строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством а бо з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг) (п. 4 НП(С)БО 7).

Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), потрібно враховувати (п. 24 НП(С)БО 7):

— очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

— передбачений фізичний та моральний знос;

— правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта й інші чинники.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) під час визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс) (п. 23 НП(С)БО 7).

Таким чином, строк корисного використання — це очікуваний строк використання. Тобто строк, в який об’єкт планують використовувати.

Але фактичний строк може відрізнятися від очікуваного (запланованого). Тож, аби наблизити очікуваний строк до фактичного, строк переглядають.

Щодо цього у п. 25 НП(С)БО 7 зазначено: строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів переглядають на кінець звітного року в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання. Амортизацію об’єкта основних засобів нараховують виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.

Отже, для ноутбуків, введених в експлуатацію 2022 року, строк використання для потреб нарахування амортизації можна переглянути на кінець року: на кінець 2022 року, на кінець 2023 року, на кінець 2024 року.

Увага: НП(С)БО 7 вже не передбачає можливості перегляду строку серед року. Пам’ятаємо, що до 29.07.2022 таке право було, але потім редакцію п. 25 НП(С)БО 7 змінили, і перегляд строку корисного використання (експлуатації) тепер прив’язаний до кінця звітного року.

Тож якщо на кінець 2024 року підприємство все ще користуватиметься ноутбуками 2022 року і плануватиме використовувати їх і наступного, 2025 року, то воно може переглянути строк використання. Але — не шляхом зменшення до 24 місяців, адже станом на 31.12.2024 такі ноутбуки вже будуть в експлуатації більше ніж 24 місяці.

 

14. У меню «Стан розрахунків з бюджетом» е-кабінету недостовірна інформація: куди звернутися

 Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків із бюджетами і фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС за формою F/J1300207 (далі — Запит) можете надіслати через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надішлють через е-кабінет не пізніше ніж 15 робочих днів із дня, коли його отримала податкова. Це буде витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою F/J1400207 (далі — Витяг). Витяг формують за період, що платник вибрав під час створення Запиту, з урахуванням строків давності станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Якщо маєте підстави вважати, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини е-кабінету відображена недостовірна інформація щодо податків, зборів та ЄСВ, а саме, задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата, надішліть звернення до органу ДПС за основним/неосновним місцем обліку.

Такі звернення розглядають і вирішують у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження. Ті, що не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР).

 

15. Як сформувати Запит щодо стану розрахунків з бюджетом? 

З 01.05.2024 в Е-кабінеті є доступним отримання Витягу щодо стану розрахунків починаючи з 2013 року за кожен рік окремо та в розрізі платежів (у т.ч. ЄСВ).

ДПС у Харківській області інформує, що для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті є доступним отримання Витягу щодо стану розрахунків починаючи з 2013 року за кожен рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на відміну від отримання такого документа тільки за звітні періоди поточного року.

Розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання Запиту про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС (далі – Запит) стосовно розрахунку пені, яку буде нараховано у разі погашення такого боргу поточною датою.

Якщо платник податків у Запиті, який подається через Електронний кабінет, зазначає про необхідність підпису Витягу щодо стану розрахунків, то на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника. У разі якщо автоматично сформований Витяг щодо стану розрахунків містить платежі, які обслуговуються не одним територіальним органом ДПС (за основним/неосновним місцем обліку платника), то забезпечується накладання кваліфікованих електронних підписів керівниками підрозділів економічного аналізу відповідних територіальних органів ДПС. При цьому платнику податків стане доступним Витяг щодо стану розрахунків, на якому буде зазначено прізвище та ім’я керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за його основним місцем обліку.

Для формування Витягу необхідно:

1. Створити «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207» у приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:

- для поля «період з «01» січня 20_року по «________ »__ 20__ року» Запиту:

вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі – Витяг). За кожен рік Запит подається окремо;

- для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп. 129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** □ » Запиту:

встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;

- для поля «В розрізі платежів □ » Запиту:

встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;

- для поля «З підписом**** (станом на 1 число звітного місяця) □ » Запиту:

встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Водночас встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-е число місяця будь-якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

2. Надіслати Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

3. Отримати Витяг за формою «J/F1400207». 

 

16. Який зміст повинна мати правильно складена довіреність? 

Щоб документ набув чинності, він не має суперечити передбаченим законом вимогам. Нотаріусу важливо, щоб у довіреності були чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Вони мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Мін'юст зазначає, що уповноважити одну особу на вчинення дій від імені іншої можна шляхом оформлення довіреності. Такий правочин дозволяє позбутися незручностей, які можуть виникнути через зайнятість, відстань, брак часу тощо.

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.

Водночас фахівці юстиції не посвідчують документ на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем. А в довіреності на укладання договору дарування обов’язково зазначають прізвище, ім’я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови вона є нікчемною.

У тексті довіреності мають бути зазначені: місце й дата складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження – для юридичної особи) представника й особи, яку представляють, а в необхідних випадках – і посади, які вони обіймають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначають реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім’я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об’єднанні.