Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 02.04.2024

1.     Працівник проходить огляд ВЛК: на який період зберігати заробіток

Обов’язковий медогляд проходять:

• громадяни України, яких направляють для підготовки до військової служби;
• особи, яких призивають або приймають на військову службу, приймають на службу у військовому резерві;
• військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими та іншими спеціальностями у Службі безпеки України під час проведення мобілізації (ч. 13 ст. 2 Закону про військовий обов’язок).

Проте медогляд не відбувається за власним рішенням особи. Громадяни України, які перебувають у запасі чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

• прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для проходження медогляду;
• проходити медогляд і лікування за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК) відповідного ТЦК (ч. 10 ст. 1 Закону про військовий обов’язок).

Тому передусім військовозобов’язаний працівник отримує повістку про виклик до ТЦК. Після уточнення і надання ним своїх облікових даних його направляють для проходження ВЛК, яка визначить ступінь придатності до військової служби.

Медогляд військовозобов’язаних проводять за рішенням керівників ТЦК на збірних пунктах районних (міських) ТЦК або в закладах охорони здоров’я комунальної чи державної форми власно­сті. Огляд проводять лікарі, яких включають до складу ВЛК ТЦК (п. 3.1 розд. ІІ Положення № 402).

Постанову ВЛК ТЦК про ступінь придатності військовозобо­в’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюють довідкою ВЛК (наведено в додатку 4 до Положення № 402). Копію цієї довідки видають особі, яка пройшла медогляд.

Коли лікарям ВЛК ТЦК складно остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, лікар — член ВЛК направляє його на амбулаторне або стаціонарне обстеження. Надалі його оглядає ВЛК ТЦК та вносить відповідний запис про направлення до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) (п. 3.11 розд. ІІ Положення № 402).

Якщо військовозобов’язаного визнали таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу), лікар — член ВЛК ТЦК направляє його для отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаного оглядає ВЛК ТЦК (п. 3.12 розд. ІІ Положення № 402).

Тож проходження ВЛК може тривати не один день. Чіткого строку для цього Положення № 402 не містить.

Військовозобов’язаний працівник має документально підтверджувати виклики до ТЦК — повістками, а період проходження ВЛК — довідками та іншими медичними документами.

Документи, що засвідчують проходження ВЛК

Перелік документів, які засвідчать проходження ВЛК, що їх має надати працівник, залежить від того, скільки днів триває медогляд, чи потребує працівник додаткових медобстежень або лікування.

Огляд у ВЛК триває один день

Якщо працівник пройшов огляд у ВЛК за один день, достатньо повістки про виклик до ТЦК, за якою його того самого дня направили на ВЛК.

Повістка засвідчує, що особа виконала обов’язки, пов’язані з військовим обліком. На цей час працівникові зберігають середній заробіток. Тому немає потреби вимагати, аби працівник засвідчив свою відсутність на роботі в цей день додатковими медичними довідками від медзакладу. До того ж він матиме на руках копію довідки ВЛК, яку може надати додатково. У ній зазначена дата проведення медогляду.

Огляд у ВЛК триває понад один день або тиждень

Окрім повістки, яка підтвердить поважну причину неявки працівника на роботу на дату, що в ній зазначена, весь період проходження медогляду працівник має підтвердити медичними документами — від дня направлення ВЛК на медобстеження до дня, коли він отримає копію довідки ВЛК.

Особам, які проходять обстеження у лікувально-профілактичних закладах за направленням ТЦК, видають довідку довільної форми. Її засвідчують підписом завідувача відділення і печаткою лікувально-профілактичного закладу (п. 2.18 Інструкції № 455).

Якщо позаштатна постійно діюча ВЛК функціонує при ТЦК або медзакладі, куди направили працівника, всі медобстеження він проходить в одному закладі. Цей заклад може видати працівникові довідку на весь період, коли він проходив медогляд і обстеження за направленням лікарів — членів ВЛК.

Коли ж лікарі — члени ВЛК видають направлення для додаткових оглядів, обстежень та отримання додаткових медвисновків від інших спеціалістів, працівник має власноруч зібрати ці направлення та решту медичних документів. Можливо, доведеться отримувати довідки про вид і час обстежень в інших лікувально-профілактичних закладах, куди він звертатиметься за направленням лікарів — членів ВЛК.

Обстеження в медзакладах за направленням ТЦК підтверджується довідкою

Військово-лікарська експертиза завершується, коли ВЛК сформувала свої виснов­ки і затвердила постанову.

Особа, яка проходила ВЛК, може не погодитися з постановою та оскаржити її до штатної ВЛК (ВЛК регіону). У разі якщо штатна ВЛК визнає заяву чи скаргу щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, вона має переглянути оскаржувану постанову ВЛК або ухвалити рішення про направлення особи на повторний (контрольний) медогляд (п. 3.4 розд. ІІ Положення № 402).

У такому разі працівникові знадобиться подати нові довідки, направлення та інші медичні документи, що він отримуватиме від штатної або позаштатної ВЛК та медзакладів, де проходитиме обстеження.

Зверніть увагу! Якщо працівник надає медичні документи від інших медзакладів, приміром, приватних, у яких пройшов огляд і обстеження на свій розсуд, а не за направленням лікарів — членів ВЛК, такі документи не засвідчують проходження медобстеження за направленням ТЦК. Адже лікарі — члени ВЛК із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності під час медогляду мають ознайомитися з медичними записами в ЕСОЗ та іншими медичними документами, що надає військовозо­бов’я­заний (п. 3.1 розд. ІІ Положення № 402). Тому працівник, який має хвороби, стани та фізичні вади, що впливають на ступінь придатності до військової служби, мусить самотужки і завчасно подбати про отримання довідок про результати його медобстежень, які він надасть до початку проходження ВЛК.

Позначки в Табелі за дні проходження ВЛК

У Табелі обліку робочого часу (типова форма № П-5; далі — Табель) дні, коли працівника викликали до ТЦК і він проходив ВЛК, позначайте кодом «ІН» або «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків)).

Якщо окремі дні проходження ВЛК працівник не зможе підтвердити медичними документами, за цей час у Табелі проставте інші причини неявок із кодом «І» або «30». За цей час не зберігайте працівникові середнього заробітку.

Коли працівник не надав жодних документів про проходження ВЛК, а лише повістку і згодом став до роботи, внесіть зміни до наказу про увільнення працівника від роботи. Визначте в ньому дати початку та закінчення його увільнення і період збереження середнього заробітку (лише день виклику до ТЦК).

Збереження середнього заробітку на час проходження ВЛК

Для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, громадян України увільняють від роботи на час, необхідний для виконання таких обов’язків та перебування в лікувальному закладі. Це правило стосується також осіб, яких ТЦК направляють на медогляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах) або лікування. На цей час за ними зберігають місце роботи (посаду) і середню зарплату (ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок).

Ця вимога кореспондує з обов’язком роботодавця на час, коли працівники виконують державні або громадські обов’язки, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки вони виконують у робочий час, зберігати за такими працівниками місце роботи (посаду) і середній заробіток (ч. 1 ст. 119 Кодексу законів про працю; КЗпП).

Тому за наказом (розпорядженням) керівника увільняйте працівника від роботи зі збереженням посади і середньої зарплати на час, коли за викликом до ТЦК він проходить огляд у ВЛК, медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах та лікування за направленням ВЛК.

На час огляду ВЛК зберігайте за працівником середній заробіток

Середній заробіток за час проходження ВЛК обчислюйте за правилами з Порядку № 100. Виплати беріть за останніх два календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівник за викликом ТЦК з’явився для проходження ВЛК.

За середнім заробітком оплачуйте робочі дні за графіком роботи (змінності) працівника.

Нетипові ситуації

Працівник не може заздалегідь знати, коли йому вручать повістку і скільки часу потребуватимуть його відвідини ТЦК та огляд ВЛК. Тому розглянемо, як має діяти роботодавець у нетипових ситуаціях.

Повістка на ВЛК під час відпустки

Працівник перебуває у відпустці тривалістю 14 календарних днів (к. дн.) із 11.03.2024. Він сповістив роботодавця про виклик до ТЦК на 18.03.2024 для уточнення облікових даних та проходження ВЛК.

У разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, щорічну відпустку переносимо на інший період або подовжуємо (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки).

Довідка про проходження медогляду за направленням ТЦК є документом, що підтверджує тимчасову непрацездатність (п. 1.2 Інструкції № 455; пп. 4 п. 2 розд. IV Порядку № 189).

Отже, підготуємо наказ про припинення щорічної відпустки та увільнення працівника від роботи на час виклику до ТЦК та проходження ВЛК.

Перенести щорічну відпустку на інший період або подовжити її на невикористані дні зможемо, коли працівник повернеться до роботи і напише відповідну заяву. Цілком можливо, це станеться не скоро. Адже після проходження ВЛК працівника можуть одразу мобілізувати на військову службу.

Повістка на ВЛК під час хвороби

Працівникові сформували е-лікарняний на період із 18 по 22 березня 2024 року. За місцем проживання йому вручили повістку з викликом до ТЦК на 20.03.2024. Про цей факт працівник повідомив роботодавця.

Хвороба є поважною причиною не з’явитися до ТЦК (ст. 39-1 Закону про військовий обов’язок; Перелік № 673). Тож працівник має законне право з’явитися до ТЦК після одужання і надати відповідні документи про тимчасову непрацездатність.

Оплачуємо всі дні, на які відкритий е-лікарняний, що отримав статус «готовий до оплати».

Якщо працівник з’явився до ТЦК і пройшов огляд ВЛК, фактично він порушив режим, встановлений лікарем. Тому за цей час він втрачає право на допомогу з тимчасової непрацездатності починаючи з дня, коли порушив режим (ч. 2 ст. 16 Закону № 1105). На період огляду ВЛК працівника увільняють від роботи зі збереженням середнього заробітку.

Огляд ВЛК у вихідний день

Працівник отримав повістку і має з’явитися до ТЦК 16.03.2024 (субота, вихідний за графіком роботи). У цей самий день він пройшов ВЛК.

У неробочий для працівника день йому не зберігають середнього заробітку (ч. 1 ст. 119 КЗпП; ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок). До того ж за середнім заробітком, що його обчислюємо з виплат за останніх два місяці роботи, оплачуємо робочі дні/години (п. 8 Порядку № 100).

Тому якщо працівник з’явився за повісткою до ТЦК і проходив ВЛК в суботу (свій вихідний за графіком роботи), середнього заробітку за цей день не зберігаємо.

Повістка, огляд ВЛК та мобілізація в один день

Працівник сповістив про повістку з викликом до ТЦК на 18.03.2024. А вже 19.03.2024 повідомив, що на дату явки до ТЦК (18.03.2024):

• пройшов огляд ВЛК;
• отримав мобілізаційне розпорядження;
• відбув до військової частини для проходження служби.

На час виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також медоглядом ВЛК, за працівником зберігають місце роботи (посаду) і середній заробіток (ч. 1 ст. 119 КЗпП; ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок).

За працівниками, яких призвали на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігають місце роботи і посаду, але не середній заробіток (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Для громадян, яких мобілізували на військову службу, початком її проходження вважають день відправлення з ТЦК до військової частини (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону про військовий обов’язок).

Тож у день, коли працівника відправили з ТЦК до військової частини, в його військово-обліковому документі зроблять позначку про початок проходження військової служби.

Тоді виходить, що 18.03.2024 роботодавець має зберегти працівникові середній заробіток як на час явки до ТЦК та огляду ВЛК. Водночас у той самий день розпочинається військова служба, на період якої середнього заробітку не зберігають.

Ми впевнені, якщо первинною все-таки є явка за повісткою та огляд ВЛК, роботодавець має право зберегти працівникові середній заробіток за 18.03.2024. Починаючи із 19.03.2024 середнього заробітку не зберігайте.

Ці нюанси слід відобразити в наказі про увільнення працівника від роботи на час проходження військової служби під час мобілізації.

Працівник має надати роботодавцеві повістку, довідку медзакладу про огляд ВЛК або копію довідки ВЛК, мобілізаційне розпорядження та копію військово-облікового документа із позначкою про початок проходження військової служби.

Повістка та ВЛК не за місцем роботи

Працівник працює у Києві. У вихідний день (16.03.2024 — субота) перебував за місцем реєстрації (Закарпатська область) та отримав повістку з вимогою з’явитися до ТЦК 18.03.2024 (понеділок).

Працівник відвідав ТЦК та пройшов огляд ВЛК 18.03.202. На робоче місце з’явився 20.03.2024 (середа), адже придбати квиток мав змогу лише на 19.03.2024 і витратив час на дорогу.

У цій ситуації 18.03.2024 увільняємо працівника від роботи зі збереження на цей день середнього заробітку. Підстава видати наказ — повістка і медичні документи (за наявності).

На 19.03.2024 (день перебування у дорозі) працівник може взяти один день щорічної основ­ної відпустки або відпустки без збереження зарплати. Або підготуємо наказ про дистанційну роботу на один день (якщо є можливість виконувати її в дорозі з наявними технічними засобами та зв’язком).

Якщо виклик до ТЦК та на огляд ВЛК заскочили працівника у службовому відрядженні:

• продовжте відрядження, якщо в цьому є потреба, на день, необхідний для огляду ВЛК;

або

• скоротіть строк відрядження, якщо немає потреби у подальшому перебуванні працівника у відрядженні або його одразу мобілізували на військову службу.

Зважте, що довідка про проходження огляду ВЛК підтверджує тимчасову непрацездатність. Тому є всі підстави не включати день огляду ВЛК до строку відрядження. Із дозволу керівника візьміть до уваги вимушену затримку у відрядженні в разі захворювання (п. 9, 10 розд. II Інструкції № 59).

Е-лікарняний відкрили в період огляду ВЛК

Працівник повідомив, що на 11.03.2024 отримав повістку до ТЦК і проходить огляд ВЛК. Водночас з електронного кабінету ПФУ роботодавець дізнався, що працівникові відкрили е-лікарняний із 12 до 15 березня 2024-го.

За період огляду ВЛК, а також направлення працівника на обстеження та лікування зберігаємо за ним середній заробіток.

ПФУ стверджує, що Закон № 1105 не містить підстав надавати допомогу з тимчасової непрацездатності за дні хвороби працівника, які збіглися з періодом проходження обстеження за направленням ТЦК, за який роботодавець зберігає середню зарплату.

Але можлива ситуація, коли працівник пройшов огляд ВЛК й отримав копію довідки ВЛК, але наступного дня йому відкрили е-лікарняний. Підстав не оплачувати цей е-лікарняний немає, адже огляд ВЛК завершився. А працівник цілком міг захворіти наступного дня або ж звернутися по планову меддопомогу та лікування в амбулаторних умовах.

Проте в такому разі варто з’ясувати, чи не мобілізували працівника одразу на військову службу. Адже мобілізованого працівника увільняють від роботи без збереження середньої зарплати. Е-лікарняних у період військової служби роботодавець не оплачує. Це підтверджує і ПФУ.

ВЛК не надають документів на запит роботодавця, тому важливо отримати від працівника медичні довідки і документи, які засвідчують огляд, обстеження та лікування за направленням ВЛК. Проте роботодавець може звернутися до ТЦК із запитом про підтвердження, що працівникові вручили повістку і він проходить військову службу.

 

2. Працівник з інвалідністю: гарантії під час воєнного стану

За даними Мінсоцполітики, за два роки повномасштабної війни кількість осіб з інвалідністю збільшилася на понад 300 тисяч. Люди з інвалідністю — це частина суспільства. Тож важливо надати їм можливості та інструменти, щоб вони мали змогу брати участь у суспільному житті.

Роботодавець має забезпечити соціальний захист працівників з інвалідністю та створити всі умови для того, щоб вони змогли реалізувати себе нарівні з іншими.

Гарантії зайнятості осіб з інвалідністю надають у порядку, що передбачає законодавство про працю (ч. 2 ст. 3 КЗпП). Основний законодавчий акт, який разом із КЗпП визначає такі гарантії, — Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875).

Законодавство забезпечує особам з інвалідністю право працювати з урахуванням індивідуальної програми реабілітації (ІПР). Вони можуть займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, якої не забороняє закон (ст. 17 Закону № 875).

Яких шість гарантій має дотримати кадровик, щоб не порушити трудового законодавства — далі в статті.

Прийняття на роботу

Працевлаштовувати осіб з інвалідністю маємо відповідно до медичних рекомендацій (ст. 172 КЗпП).

Перш ніж укладати трудовий договір з особою з інвалідністю, пересвідчіться, чи відповідає майбутня робота медичним рекомендаціям для працівника. Для цього проаналізуйте довідку до акта огляду МСЕК та ІПР.

КЗпП забороняє укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я (ч. 6 ст. 24 КЗпП).

Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зо­бо­в’я­зані враховувати рекомендації МСЕК та ІПР, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ; далі — Закон № 2694).

Особа з інвалідністю під час працевлаштування зобов’язана надати документи про стан здоров’я:

• довідку до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності (форма № 157-1⁄о, затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 № 577) або пенсійне посвідчення, якщо отримує пенсію у зв’язку з інвалідністю;
• ІПР.

Підстава — частина друга статті 24 КЗпП.

Попросіть надати й довідку, й ІПР. З першого документа дізнаєтеся дату та строк встановлення інвалідності, загальні вимоги до трудової діяльності особи з інвалідністю. Також довідка МСЕК потрібна, щоб зарахувати до нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю. ІПР потрібна, щоб пересвідчитися, що умови праці на робочому місці відповідають медичним рекомендаціям.

Якщо особа з інвалідністю надала всі документи та робота на майбутній посаді відповідає медичним рекомендаціям, оформляйте трудові відносини.

А якщо відмовити у працевлаштуванні? Не відмовляйте в роботі з мотивів інвалідності. Але винятки є. Особа з інвалідністю надає довідку МСЕК і відмовляється надати ІПР? Повідомте її, що без ІПР ви не можете укласти трудового договору. Підстава для відмови — особа не надала всіх необхідних документів, що передбачає стаття 24 КЗпП. Тож роботодавець не може дотримати норм законодавства про працю та про охорону праці.

Якщо особа з інвалідністю не надасть ІПР, роботодавець не зможе забезпечити їй безпечні та нешкідливі умови праці, що призведе до порушення вимог частини шостої статті 24 КЗпП та Закону № 875. За порушення законодавства про працю роботодавцю загрожують фінансові санкції, а посадову особу притягнуть до адміністративної відповідальності (табл. 1).

Таблиця 1

Відповідальність посадових осіб за порушення гарантій для працівників з інвалідністю

Вид відповідальності	Вид порушення	Чим загрожує	Підстава
Фінансова	Інші порушення у сфері праці	Мінімальна зарплата, тобто 7100 грн; Повторне порушення — 2 мінімальні зарплати, тобто 14200 грн	ч. 2 ст. 265 КЗпП
Адміністра­тивна	Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праціІнші порушення у сфері праці	20—40 нмдг, тобто 340—680 грн; 30—100 нмдг, тобто 510—1700 грн	ч. 5 ст. 41 КпАП ч. 1 ст. 41 КпАП
Кримінальна	Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого	100—200 нмдг, тобто 1700—3400 грн; виправні роботи на строк до двох років; обмеження волі до двох років	ч. 1 ст. 271 КК

Частина шоста статті 24 КЗпП дає право роботодавцю відмовити у працевлаштуванні, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє виконувати роботи, що передбачає посадова чи робоча інструкція.

Роботодавець має право відмовити в роботі працівнику з інвалідністю:

• якщо за висновком МСЕК особа з інвалідністю не зможе виконувати професійних обов’язків за станом здоров’я;
• є загроза здоров’ю і безпеці праці інших осіб;
• здоров’я особи з інвалідністю може погіршитися через трудову діяльність, зміну її характеру та обсягу.

Підстава — частина третя статті 17 Закону № 875-XII.

Випробування

У мирний час особам з інвалідністю, направленим на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, не встановлюють випробування, коли приймають на роботу (ч. 3 ст. 26 КЗпП).

Сама МСЕК не направляє на роботу осіб з інвалідністю. Вона складає та корегує ІПР, у якій визначає види реабілітаційних заходів та строки їх виконання.

Працевлаштуванню осіб з інвалідністю сприяє Державна служба зайнятості. Вона шукає роботу відповідно до рекомендацій МСЕК. Враховують не лише кваліфікацію та знання, а й побажання особи (ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875). Також служба зайнятості може за рахунок Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю надати роботодавцям дотацію. Це допоможе створити спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищувати кваліфікацію та перепідготовку в порядку, що встановлює КМУ (ч. 4 ст. 18-1 Закону № 875).

А коли можна встановити випробування? У мирний час можете встановити лише тоді, коли особа з інвалідністю працевлаштовується самостійно, без допомоги служби зайнятості.

У період дії воєнного стану можете встановити випробування, коли укладаєте трудовий договір із будь-яким працівником, зокрема й із працівником з інвалідністю, якого направила служба зайнятості (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).

Робочий час

Працівник з інвалідністю може працювати на умовах повного чи неповного робочого часу. Якщо в довідці МСЕК та ІПР зазначили, що працівник має працювати на умовах неповного робочого часу, дотримайте рекомендацій медиків. Узгодьте з працівником тривалість робочого часу та режим роботи. Отримайте заяву від працівника та підготуйте наказ про встановлення режиму неповного робочого часу.

Приклад. Нормальна тривалість робочого часу працівників — 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП). Тривалість роботи 39 годин на тиждень і менше є роботою на умовах неповного робочого часу.

Не нехтуйте цим обов’язком. Якщо не встановите неповного робочого часу та за переогляду МСЕК зафіксує, що здоров’я працівника погіршилося внаслідок перевтоми на роботі, керівнику загрожує кримінальна відповідальність за статтею 172 Кримінального кодексу.

Якщо довідка МСЕК та ІПР не містять засторог про тривалість робочого часу працівника з інвалідністю, він може працювати на умовах повного робочого часу.

А якщо працівник просить встановити йому неповний робочий час без медрекомендацій? Роботодавець зобов’язаний задовольнити таке прохання. Якщо працівник з інвалідністю звернувся з заявою встановити йому неповний робочий час, не відмовляйте. Навіть якщо це не медична рекомендація, а просто бажання працівника. Підстава — стаття 172 КЗпП.

Надурочні роботи та робота вночі

Якщо умови роботи на посаді чи за професією передбачають роботу в нічний час або надурочну роботу, перевірте медичні рекомендації в довідці МСЕК та ІПР. Немає заборон? У мирний час працівник з інвалідністю може працювати вночі чи надурочно, але попередньо має надати згоду на таку роботу (ст. 172 КЗпП).

У період дії воєнного стану можете за згодою залучати до роботи працівників з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (ч. 1 ст. 8 Закону № 2136).

А якщо працівник не надав письмової згоди? КЗпП не вимагає, що має бути саме письмова згода. Однак заява працівника — документальне підтвердження того, що працівник з інвалідністю погодився на такі умови праці.

Відпустки

Працівники з інвалідністю мають право на щорічну основну відпустку більшої тривалості, а також на відпустку без збереження зар­плати, яку роботодавець зобов’язаний надати на прохання працівника (табл. 2).

Таблиця 2

Тривалість відпусток працівників з інвалідністю

Вид відпустки	Тривалість (к. дн.)	Підстава
Щорічна основна	I та II групи — 30 III група — 26	Ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки)
Без збереження зарплати	І та ІІ групи — до 60 III група — до 30	П. 6, 7 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки

А якщо працівник з інвалідністю просить надати повну щорічну відпустку у перші пів року роботи? Маєте задовольнити його прохання (п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки). Надавайте щорічну відпустку у зручний для працівника час (п. 2 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки). Тож коли складаєте графік відпусток на наступний рік, врахуйте його побажання. 

Звільнення

Законодавство забороняє звільняти особу з інвалідністю за ініціативою адміністрації з мотивів інвалідності. Виняток — за висновком МСЕК стан здоров’я особи з інвалідністю перешкоджає виконувати професійні обов’язки, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб, або через роботу погіршується здоров’я особи з інвалідністю (ч. 3 ст. 17 Закону № 875). На практиці трудовий договір у цьому разі розривають на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП.

Працівник з інвалідністю бажає звільнитися за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності? Тоді роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

Не відраховуйте у працівника з інвалідністю коштів за використану наперед відпустку, якщо він до закінчення робочого року звільняється:

Пільги та гарантії у сфері праці особам з інвалідністю

• за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію, зокрема по інвалідності (ст. 38 КЗпП);
• у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, який перешкоджає продовжувати дану роботу (п. 2 ст. 40 КЗпП).

Підстави — стаття 127 КЗпП, стаття 22 Закону про відпустки.

Строковий трудовий договір розривайте достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконувати роботу за договором (ст. 39 КЗпП).

А якщо звільнити за скороченням штату? Не поспішайте. Особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи мають переважне право:

• залишатися на роботі за скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці;
• працевлаштовуватися в разі ліквідації підприємства.

Переважне право застосовуйте за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації (п. 5 ст. 42 КЗпП).

 

3. Як ділити, переносити чи продовжувати відпустку: шість кейсів і зразки

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) унормовує, в яких випадках роботодавець:

• може поділити відпустку на прохання працівника;
• зобов’язаний перенести чи продовжити відпустку на вимогу працівника чи Закону про відпустки;
• може перенести відпустку з власної ініціативи.

Як правильно це оформити — далі.

Як ділити щорічну відпустку

Працівник може взяти щорічну відпустку повної тривалості або відпочивати частинами — кілька разів на рік.

Щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 к. дн. (ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки). Іншу частину щорічної відпустки працівник може ділити хоч по одному дню, якщо згоден роботодавець.

Закон про відпустки не вимагає, щоб перша частина щорічної відпустки була тривалістю 14 к. дн.

Закон про відпустки передбачає можливість ділити тільки щорічні відпустки. Як правило, інші види відпусток — навчальні, учасникам бойових дій, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, — не ділять.

Роботодавець не зобов’язаний ділити відпустку на частини, якщо це негативно вплине на робочий процес. Мінсоцполітики дотримує такої самої позиції (лист від 05.07.2013 № 290/13/116-13).

Роботодавець може:

• не погодитися ділити відпустку так, як бажає працівник;
• запропонувати свої умови поділу;
• не поділити відпустку взагалі.

Якщо працівник і роботодавець домовилися поділити щорічну відпустку до того, як затвердили графік відпусток, зафіксуйте це в графіку.

Якщо працівник просить поділити відпустку після затвердження графіка, прохання надати частину відпустки викладає в заяві. Якщо роботодавець згоден, вказує про це в резолюції, кадровик готує наказ. Якщо роботодавець не згоден — також вказує про це в резолюції на заяві.

Розгляньмо на кейсах запитання, які часто постають у ваших колег.

Скільки вихідних має припадати на щорічну основну відпустку, коли її ділять У законодавстві відсутня норма, скільки вихідних днів має охопити щорічна відпустка. Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховують у календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки). Працівник отримає відпускні за всі календарні дні, зокрема за вихідні, що припали на час щорічної відпустки. Тому якщо працівник хоче більше: відпочити   проситиме оформити подільну частину відпустки на робочі дні, наприклад з понеділка по п’ятницю грошей   поділить відпустку так, щоб на неї припало якомога більше вихідних, наприклад із п’ятниці по неділю (по суті, це законний спосіб отримати за дні від­пус­тки грошову компенсацію, навіть якщо у працівника тривалість щорічної відпустки 24 к. дн.)       На деяких підприємствах роботодавці наполягають, щоб у працівника з 24 к. дн. відпустки 6 к. дн. припали на вихідні. Роботодавець має право вирішувати, чи згодитися поділити щорічну відпустку на частини.

 

Чи можна надавати частину щорічної основної відпустки тільки у вихідні Це не заборонено. Але радимо, щоб хоча б один день частини щорічної відпустки припадав на робочий день. Приміром, з п’ятниці по неділю або з суботи по понеділок. Закон про відпустки не забороняє на прохання працівника надавати частину щорічної відпустки виключно на вихідні дні за графіком роботи. Формально порушення немає. Водночас інспектор праці під час перевірки може зауважити: оскільки дні щорічної відпустки припадають виключно на дні щотижневого безперервного відпочинку, то роботодавець замінює частину щорічної відпустки грошовою компенсацією. Отже, така відпустка не виконує свого призначення, що містить преамбула до Закону про відпустки: відпустки надають, щоб працівники відновили працездатність, зміцнили здоров’я, виховували дітей та всебічно розвивалися.

Як перенести чи продовжити відпустку на виконання Закону про відпустки

Не всі відпустки можна перенести чи продовжити.

Продовжують чи переносять
Щорічні відпустки — основну, додаткову за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткову за особливий характер праці, інші щорічні додаткові відпустки	Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи

Так скеровують стаття 11 та частина сьома статті 20 Закону про відпустки.

Стаття 11 Закону про відпустки визначає підстави, коли продовжують чи переносять відпустки.

Чи повинен роботодавець перенести щорічну відпустку, заплановану графіком, якщо попросить працівник? Ні, тому що Закон про відпустки не містить такої норми. Утім, роботодавець може задовольнити прохання працівника.

Роботодавець зобов’язаний перенести відпустку на вимогу працівника, якщо:

• письмово не повідомив працівника про щорічну відпустку мінімум за два тижні до терміну, встановленого графіком відпусток (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки);
• несвоєчасно виплатив працівнику зарплату за час відпустки (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки).

Роботодавець повинен перенести на інший період або продовжити щорічну відпустку чи додаткову відпустку працівникам з дітьми, якщо:

• відпустка збіглася з належно засвідченою тимчасовою непрацездатністю працівника;
• працівник під час відпустки виконував державні або громадські обов’язки і на підставі законодавства його звільняли від основної роботи зі збереженням зарплати;
• настав строк відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка збіглася з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Працівник сам обирає — продовжити чи перенести відпустку.

Якщо працівник хоче перенести відпустку, новий період погоджує з роботодавцем. Працівник не має права самостійно продовжити відпустку (лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12). Самовільне використання відпустки — прогул (п. 24 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).

Якщо продовжуєте/переносите щорічну відпустку, дотримайте правила, щоб одна частина щорічної відпустки була мінімум 14 к. дн. Ця вимога не стосується перенесення чи продовження відпустки на дітей.

Вказати новий період відпустки можна в один із трьох способів:

Спосіб	Що вказати	Коментар
Ідеальний	Конкретні дати початку й закінчення відпустки	Видавати новий наказ про відпустку не доведеться. Лише нагадайте бухгалтеру виплатити відпускні перед новою відпусткою
Добрий	Лише місяць	За три тижні нагадайте працівнику, щоб подав заяву про відпустку з точними датами. Наприклад, якщо відпустка — у вересні, нагадайте про неї 10 серпня. За два тижні до відпустки ознайомте працівника з наказом про відпустку
Припустимий	Фразу «інший період»	Є ризик, що кадровик забуде про відпустку, а працівник не використає її до кінця робочого року. Тоді включіть невикористані дні відпустки до графіка на наступний рік

Розберемо, як застосовувати норми законодавства на кейсах.

Як перенести відпустку через тимчасову непрацездатність  Продовжити/перенести відпустку можна з наступного дня після дати, коли закінчиться тимчасова непрацездатність працівника. Роботодавець може дізнатися про це на вебпорталі ПФУ, якщо в е-лікарняному відсутня інформація про продовження тимчасової непрацездатності. Працівник має звернутися до кадровика. Той визначить, чи має право працівник продовжити чи перенести відпустку, та порахує кількість днів відпустки, що збіглися з хворобою. Автоматично відпустку не продовжують і не переносять — працівник пише заяву, а роботодавець видає наказ. Працівник не матиме права продовжити чи перенести відпустку, якщо хворів не він, а його дитина чи інший родич, за яким працівник доглядав. У такому разі оплатіть працівнику лікарняний за дні хвороби, що припали на період після відпустки.  Період відпустки, що збігся з хворобою, можна поділити на частини: однією продовжити відпустку, іншу — перенести. Пропишіть у ПВТР, що працівник має повідомити кадровика або безпосереднього керівника про відкриття е-лікарняного упродовж години після того, як він відвідав лікаря.

 

Як перенести відпустку, якщо працівник виконував державні або громадські обов’язки Роботодавець переносить або продовжує щорічну відпустку та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, якщо працівник виконував державні або громадські обов’язки, і на підставі законодавства роботодавець увільняв працівника від основної роботи зі збереженням зарплати (п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). Законодавство не містить єдиного переліку випадків, в яких роботодавець увільняє працівника від роботи. Найпоширеніші випадки — в Таблиці. У яких випадках роботодавець увільняє працівника від роботи Категорії працівників та підстава увільнення Норма законодавства Громадяни України, щоб виконати обов’язки, пов’язані із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, яких направляють ТЦК, Центральне управління або регіональний орган СБУ, підрозділ Служби зовнішньої розвідки України на медогляд, медобстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах, лікування Ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; далі — Закон № 2232 Військовозобов’язані та резервісти, яких призвали на збори Ч. 11 ст. 29 Закону № 2232 Члени комісій з питань приписки до призовних дільниць, призовних та військово-лікарських комісій при відповідних ТЦК, лікарі і середній медперсонал, технічні працівники та обслуговуючий персонал, яких направляють для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медогляду і повторного огляду громадян, а також для відправлення призваних на збірні пункти, за основним місцем роботи Ч. 6 ст. 43 Закону № 2232 Депутати місцевих рад на час сесій, засідань постійних комісій рад, щоб здійснювати депутатські повноваження, із відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи за рахунок місцевого бюджету Ч. 3 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР     На підставі заяви працівника та документа, що підтверджує, що працівник виконував державні чи громадські обов’язки, підготуйте наказ про продовження чи перенесення частини щорічної відпустки або відпустки працівникам, які мають дітей.

 

Як перенести відпустку, якщо настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами Щорічну та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, переносять чи продовжують, якщо у працівниці настало право на відпустку з вагітності та пологів (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). З огляду на тривалість відпустки з вагітності та пологів мінімум 126 к. дн., доцільно не продовжити, а перенести відпустку на період, коли закінчиться відпустка з вагітності та пологів. На підставі заяви працівниці та листка непрацездатності видайте наказ про продов­ження чи перенесення відпустки.

 

Як перенести відпустку, якщо настало право на відпустку у зв’язку з навчанням Щорічну та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, переносять чи продовжують, якщо у працівника настало право на навчальну відпустку (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). На підставі заяви працівника та довідки-виклику роботодавець видає наказ про продовження чи перенесення відпустки.

Що зробити далі? На підставі наказу про продовження чи перенесення відпустки внесіть зміни до розділу «Відпустки» особової картки працівника (форма П-2). Зразок запису — в Додатку 1.

Якщо відпустку продовжили, закресліть однією рискою дату закінчення відпустки, зазначте нову, вкажіть реквізити наказу.

Якщо перенесли — вкажіть фактичну кількість днів, що використав працівник, і реквізити наказу. Якщо в наказі про перенесення відпустки вказали лише місяць, внесіть інформацію про новий період відпустки пізніше, на підставі нового наказу про відпустку. Щоб не забути про новий період щорічної відпустки, впишіть його у графік відпусток, якщо є така графа.

Запис про перенесення щорічної відпустки в особовій картці П-2 — в Додатку 2.

Додаток 1	Додаток 2
Запис про продовження щорічної відпустки в особовій картці П-2	Запис про перенесення щорічної відпустки в особовій картці П-2

За потреби кадровик, безпосередній керівник або інша відповідальна особа складає на працівника скоригований табель обліку використання робочого часу та передає бухгалтеру.

Як перенести щорічну відпустку з ініціативи роботодавця

Як виняток, роботодавець може перенести щорічну відпустку працівника за чотирьох одночасних умов:

• відпустка за графіком може негативно позначитися на роботі підприємства;
• працівник письмово погодився перенести відпустку;
• працівник зможе використати мінімум 24 к. дн. відпустки до закінчення робочого року;
• профспілка/уповноважений представник трудового колективу погодила/погодив це.

Якщо переносять щорічну відпустку, новий період встановлюють за згодою між працівником і роботодавцем (ч. 3, 4 ст. 11 Закону про відпустки).

Насамперед, безпосередньому керівнику доцільно попередньо усно запитати працівника, чи згоден він перенести відпустку. Якщо так, безпосередній керівник пише роботодавцю доповідну записку про необхідність перенести відпустку. Доцільно, щоб працівник зазначив у ній, що згоден перенести відпустку, зазначив дату й підпис (див. Додаток 3).

Додаток 3

Доповідна записка роботодавцю про необхідність перенести відпустку

В Інструкції з діловодства підприємства рекомендуємо прописати, щоб безпосередній керівник подавав роботодавцеві доповідну записку про перенесення щорічної відпустки зі згодою працівника та відміткою кадровика про те, чи зможе працівник використати 24 к. дн. щорічної відпустки до закінчення робочого року.

Авжеж, роботодавець погодиться перенести відпустку працівнику в інтересах бізнесу, якщо дотримані вимоги законодавства. У резолюції він доручить кадровику:

• визначити, чи зможе працівник використати 24 к. дн. відпустки до закінчення робочого року, якщо кадровик не вказав цю інформацію на доповідній записці;
• отримати згоду профспілки/представника трудового колективу.

Направте голові профспілки, а якщо її немає на підприємстві — упов­новаженому представнику трудового колективу подання роботодавця (див. Додаток 4). Коли профспілка чи уповноважений представник погодить перенесення відпустки працівнику, готуйте наказ (див. Додаток 5). Як підстави до наказу зазначте:

• доповідну записку безпосереднього керівника працівника,
• згоду працівника, що він зазначив на доповідній записці або в окремому документі;
• копію протоколу або витяг з протоколу засідання профспілки чи уповноваженого представника трудового колективу зі згодою перенести відпустку.

Додаток 4	Додаток 5
Подання роботодавця про перенесення відпустки голові профспілки / уповноваженому представнику трудового колективу	Наказ про перенесення відпустки з ініціативи роботодавця

У наказі обґрунтуйте, чому переносите відпустку, та зазначте період, на який переносите відпустку.

Якщо наказ про надання відпустки видали, але вона ще не розпочалася, скасуйте його в наказі про перенесення відпустки.

Коли роботодавець підпише наказ, зареєструйте його в Журналі реєстрації наказів із кадрових питань тимчасового строку зберігання. Якщо йдеться про перенесення відпустки працівнику, який працює зі шкідливими чи важкими умовами праці, — тривалого строку зберігання. Ознайомте працівника з наказом під підпис або іншим способом, що передбачили у трудовому договорі.

Внесіть від руки зміни до графіка відпусток. Для таких випадків у графіку відпусток передбачте графу «Перенесення відпустки» зі стовпчиками: дата й номер наказу, нова дата.

Якщо у працівника вже почалася щорічна відпустка, то через виробничу потребу роботодавець не може її перенести. Тут може йтися про іншу процедуру — відкликання працівника зі щорічної відпустки. Стаття 12 Закону про відпустки регламентує правила відкликання та форс-мажорні обставини, за яких правомірно відкликати працівника з відпустки.

 

4.  Навчальна відпустка: чи можна відмовити? 

Хтось здобуває вищу освіту до початку трудової діяльності, а хтось — одночасно з нею. Для останніх законодавство передбачає надання оплачуваних навчальних відпусток. Чи може роботодавець відмовити працівникові у такій відпустці чи не сплатити за нього? Давайте про це поговоримо.

Право на навчальну відпустку 

Оплачувані відпустки згідно з навчанням у вищих навчальних закладах передбачені ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки ) та ст. 216 КзпПр .

Так, додаткові оплачувані відпустки надають працівникам, які без відриву від виробництва успішно навчаються у вишах на вечірній та заочній формах навчання. Вони надаються за основним місцем роботи (див. ст. 217 КЗпП ) на підставі заяви працівника та довідки-виклику з вишу.

Яку тривалість навчальної відпустки встановлено ст. 216 КЗпП для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, ви можете побачити в таблиці нижче.

Тривалість навчальної відпустки для студентів та аспірантів вузів 

№ п/п	Підстава надання навчальної відпустки	Курс навчання	Форма навчання	Тривалість навчальної відпустки
1	Установчі заняття, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінок, заліків та іспитів	I та II	Вечірня	20 календарних днів
			Заочна	30 календарних днів
		III та наступні	Вечірня	30 календарних днів
			Заочна	40 календарних днів
2	Складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту	Не має значення	Вечірня та заочна	30 календарних днів
3	Підготовка та захист дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи	-	Вечірня та заочна	4 місяці
4	Підготовка та складання вступних іспитів до аспірантури	-	-	10 календарних днів на кожен іспит ( раз на рік )
5	Успішне виконання індивідуального плану підготовки під час навчання в аспірантурі без відриву від виробництва	-	-	30 календарних днів

Майте на увазі! Якщо працівник отримує другу (наступну) вищу освіту за заочною або вечірньою формою навчання, то тривалість відпустки для нього визначається як для осіб, які навчаються на третьому та наступних курсах ВНЗ ( ч. 2 ст. 15 Закону про відпустки ).

Для студентів вишів, де навчальний процес має свої особливості, законодавство може встановлювати іншу тривалість навчальних відпусток. Зокрема, постановою КМУ від 28.06.97 № 634 визначено тривалість оплачуваних та неоплачуваних навчальних відпусток, що надаються понад відпустки, наведені в таблиці вище, для осіб, які навчаються творчим професіям (музиканти, актори, режисери та ін.), та для майбутніх філолог .

Врахуйте, що вищезазначеними законодавчими актами встановлено максимальну тривалість навчальних відпусток. У той самий час планування навчального процесу належить до компетенції вузів. Тому у довідці-виклику може бути зазначена тривалість відпустки меншою за гарантовану законодавством для відповідного року навчання.

Коли працівникові можна відмовити 

Оплачувані навчальні відпустки надають за основним місцем роботи ( ст. 217 КзпПр ). За сумісництвом студент може претендувати лише на відпустку без збереження заробітної плати на підставі п. 14 ст. 25 Закону про відпустки (див. лист Мінсоцполітики від 12.09.2016 № 1294/13/84-16 ).

Також пам'ятайте, що право на оплачувані учбові відпустки мають виключно студенти вечірньої та заочної форм навчання. Якщо ваш працівник поєднує роботу з навчанням на денній або дистанційній формах навчання, оплачувана навчальна відпустка йому не надається . При цьому не плутайте дистанційну форму здобуття вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, які можуть застосовуватись за різних форм. Дистанційна сесія у студента вечірньої чи заочної форми навчання не є підставою для відмови у наданні йому навчальної відпустки. 

А чи може роботодавець за основним місцем роботи відмовити у наданні навчальної відпустки студенту вечірньої чи заочної форми навчання, який приніс довідку-виклик із вишу?

За загальним правилом ненадання навчальної відпустки у зв'язку з виробничою необхідністю неприпустимо Про це свого часу говорило Мінпраці (див. лист від 06.09.2005 № 09-402 ).

Але із загального правила є винятки. Вони встановлені ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136 ).

Так, у період дії військового стану роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до 3 років), якщо працівника залучено до виконання:

- робіт на об'єктах критичної інфраструктури;

- робіт з виробництва товарів оборонного призначення;

- Мобілізаційного завдання (замовлення).

Тобто таким працівникам може бути відмовлено у наданні навчальної відпустки під час військового стану. Наприклад, цю норму можна поширити на медпрацівників (див. роз'яснення Держпраці від 06.02.2024 ).

Окрім того, абзац третій ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 дозволяє роботодавцям у період дії військового стану надавати будь-які відпустки понад щорічні основні (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки у зв'язку з усиновленням дитини) без збереження заробітної плати . Але врахуйте, що це не поширюється на керівних працівників установ та закладів освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ та закладів, а також на педагогічних, науково-педагогічних та науковців. А от будь-яким іншим працівникам-студентам у період дії військового стану роботодавець замість оплачуваної навчальної відпустки має право надати неоплачуваний.

Водночас, на думку Мінекономіки, роботодавець зобов'язаний обґрунтувати необхідність надання оплачуваних відпусток без збереження зарплати та документально підтвердити настання обставин, які її спричинили

Щоправда, які саме документи мають підтверджувати обґрунтованість такого рішення, Мінекономіки не повідомило.

Важливо! На наш погляд, приймати рішення щодо надання навчальних відпусток без оплати окремим працівникам не можна. Усі працівники повинні бути в рівних умовах (див. ст. 21 ^КЗпП ) . Інакше Держпраці може вважати дії роботодавця дискримінаційними щодо окремих осіб. І це є порушенням трудового законодавства.

Більше того, нерівність можливостей для навчання є однією з форм психологічного та економічного тиску, що входить у поняття «мобінг». У свою чергу здійснення мобінгу заборонено на законодавчому рівні ч. 4 ст. 2 ² КЗпП.

І не забувайте, що роботодавці зобов'язані створювати працівникам необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (див. ст. 202 КЗпП ). Тому рішення про відмову у наданні навчальної відпустки або про надання її без оплати не повинні ставати нормальною практикою.

ВИСНОВКИ

• Оплачувана навчальна відпустка надається за основним місцем роботи працівникам-студентам, які успішно навчаються у вузах на вечірній та заочній формах здобуття вищої освіти.
• Роботодавець може відмовити у наданні навчальної відпустки працівникові, залученому до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, робіт із виробництва товарів оборонного призначення, а також до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
• У період дії військового стану навчальну відпустку може бути надано без збереження заробітної плати. Це не поширюється на педагогів, науковців та керівників освітніх установ (закладів, частин).

5. Робота + хвороба в один день: як сплатити лікарняний 

На директора підприємства оформлено лікарняний листок з 8 по 14 лютого 2024 року. Проте 8 лютого 2024 року він працював (підписував звітність за допомогою ЕЦП). Чи потрібно нараховувати лікарняні за такий день тимчасової непрацездатності? Як заповнити заяву-розрахунок?

Чи немає тут помилок? 

На сьогоднішній лікарняний лист може бути виписаний працівникові або в електронній або паперовій формі. Кожна їх має свої особливості формування.

Е-лікарняний.Електронні лікарняні формуються на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Формує такий медвисновок лікар, який проводить медичний огляд хворого та засвідчує факт непрацездатності працівника:

- у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я (e-Health);

- У день звернення пацієнта .

При цьому в медукладенні відразу вказуються ( п. 1 розд. ІІ Порядку № 1066 *):

- дата та час його формування;

- суть висновку лікаря про тимчасову непрацездатність пацієнта;

- термін дії медичного висновку (дата його початку та дата завершення).

* Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затверджений наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066 .

На підставі медукладення автоматично формується е-лікарняний в Електронному реєстрі листків непрацездатності.

Зверніть увагу! Не допускається формування медукладення, початок терміну дії якого починається раніше/пізніше дати його формування в електронній системі охорони здоров'я (e-Health) ( п. 3 розд. ІІІ та пп. 7, 9 розд. ІV Порядку № 1066 ).

Це можливо лише у виняткових випадках. Їх лише шість.

Виняток 1.Якщо тимчасова непрацездатність виникла за кордоном (у медв'язні проставляється відповідна відмітка). Тоді термін дії медустанови встановлюється відповідно до дат тимчасової непрацездатності, зазначених у документах, що підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Виняток 2.Якщо це перший медвисновок випадку тимчасової непрацездатності, створений закладом охорони здоров'я.

Виняток 3.Якщо це медвисновок категорії «Вагітність та пологи», який не було сформовано у 30 тижнів вагітності. У такому разі медвисновок категорії «Вагітність та пологи» формується з певною пацієнткою дати в період від початку 30 тижнів вагітності та до дня пологів (включно).

Виняток 4.Якщо непрацездатна особа не ідентифікована. Після проведення ідентифікації лікар має сформувати новий медвисновок вже ідентифікованому пацієнтові.

Виняток 5.Якщо медичне обслуговування проводилося не за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики. У цій ситуації медвисновок формується не пізніше наступного дня з дати встановлення лікарем факту тимчасової непрацездатності.

Виняток 6.У разі технічної неможливості сформувати медвисновок у встановлений термін. У такому разі медвисновок формується не пізніше п'яти днів з дати встановлення лікарем факту тимчасової непрацездатності особи.

Розглянута ситуація перестав бути виняткової визначення дати формування медукладення.

Тому якщо наш хворий працівник звернувся до лікаря у четвер 8 лютого 2024 року (чи о 8:00, чи о 20:00, це не має значення), і лікар у цей день засвідчив тимчасову непрацездатність працівника (створив відповідний медвисновок), то е-лікарняний такого працівника мав бути сформований 8 лютого 2024 року. Тобто так, як і описано в ситуації, що розглядається.

Створити медвисновок 8 лютого 2024 року та вказати в ньому іншу дату формування такого документа (наприклад, 9 лютого 2024 року, оскільки 8 лютого працівник уже відпрацював повний робочий день) лікар не міг. Це не передбачено Порядком №1066 .

Отже, немає помилки в тому, що на працівника був оформлений е-лікарняний у той же день, коли він був на роботі (відпрацював робочий день).

Паперовий лікарняний.Щодо паперових листків непрацездатності, то вони також видаються в день встановлення непрацездатності, крім випадків лікування у стаціонарі ( п. 2.5 Інструкції № 455 *).

* Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455 .

Водночас у п. 2.6 Інструкції № 455 зазначено, що особам, які звернулися по медичну допомогу та визнані непрацездатними після завершення робочого дня, листок непрацездатності може видаватися, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Тобто якщо після відпрацьованого дня працівник звернувся до лікаря і не повідомив, що цього дня працював, то за умови встановлення непрацездатності йому відкриють паперовий листок лікарні днем ​​звернення. Якщо працівник сповістить лікаря про те, що працював у день звернення, то паперовий листок непрацездатності йому відкриють з дня, наступного за днем ​​звернення (за його згодою).

Врахуйте, що ці два варіанти є помилкою. Адже лікарняний вважатиметься виданим з дотриманням вимог Інструкції №455 .

Тому, маючи е-лікарняний (або паперовий листок непрацездатності), датований 8 лютого 2024 року (вдень, коли працівник був на роботі), комісія (уповноважений) щодо призначення страхових виплат повинна його розглянути у загальному порядку та винести рішення про призначення страхових виплат за такому лікарняному.

Але постає питання — чи призначати лікарняні працівникові за такий день?

Зарплата чи лікарняні? 

Складається цікава ситуація: одного дня (08.02.2024) наш працівник одночасно і працював, і був тимчасово непрацездатним*.

* Термін дії медичного висновку є періодом тимчасової непрацездатності ( п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1066 ).

Виходить, він має отримати за такий день і зарплату, і лікарняні? Ні це не можливо. Тоді яку виплату вибрати?

Відповідь знаходимо у ч. 1 ст. 15 Закону про соцстрахування *. У цій нормі зазначено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

* Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV .

Якщо ж працівник не втрачає у зарплаті, то й лікарняні не отримує.

Тобто, оскільки за 08.02.2024 працівник отримає зарплату, то лікарняні йому призначать починаючи з другого дня тимчасової непрацездатності (з 09.02.2024).

А от за чий рахунок буде виплачено такі лікарняні — розберемо далі.

За чий рахунок лікарняні? 

Як правило, дні тимчасової непрацездатності працівника роботодавець оплачує так:

- Перші 5 днів - за свій рахунок;

- Починаючи з 6-го дня - за рахунок ПФУ.

У цьому відлік календарних днів тимчасової непрацездатності (перші п'ять календарних днів рахунок коштів роботодавця) починається з дати видачі листка непрацездатності . Навіть якщо день відкриття лікарняного співпав із відпрацьованим днем ​​працівника.

Такої думки дотримувався свого часу ФСС (див. лист від 10.09.2018 № 6-14/Н-1231з-1589 ). Сподіваємось, його підтримує і ПФУ. Адже законодавство у цьому питанні з того часу не змінилося.

Щодо аналізованої ситуації це означає, що роботодавець повинен:

— сплатити власним коштом лише перші 4 календарні дні тимчасової непрацездатності працівника. Тобто 09.02.2024 – 12.02.2024 (за відпрацьований день 08.02.2024 працівник отримає зарплату);

- Призначити допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок ПФУ починаючи з 6-го дня хвороби. Тобто за 13.02.2024 – 14.02.2024.

Але як тоді заповнити заяву-розрахунок?

Заповнюємо заяву-розрахунок 

Починаючи з 01.01.2023 роботодавці заповнюють та подають заяви-розрахунки на порталі ПФУ.

Нагадаємо, що після того, як роботодавець заповнить загальну частину заяви-розрахунку та визначить, за якими лікарняними листами він хоче заявити страхові кошти, він має вказати дані щодо таких листків непрацездатності.

Зокрема, зазначити:

- кількість днів, що підлягають оплаті (всього);

— кількість днів, що підлягають сплаті за рахунок коштів ПФУ.

У ситуації тимчасова непрацездатність працівника тривала з 8 по 14 лютого 2024 року (всього 7 к. дн. — згідно з лікарняним листом). Водночас за перший день тимчасової непрацездатності (08.02.2024) працівникові лікарняні не нараховувалися (оскільки цього дня він працював).

У такому разі в заяві-розрахунку вказуємо:

- Кількість днів, що підлягають оплаті (всього), - "6". Тобто кількість календарних днів, за які працівнику було нараховано лікарняні. Це: 9, 10, 11, 12, 13 та 14 лютого 2024 року ( без відпрацьованого дня 08.02.2024 );

— кількість днів, що підлягають сплаті за рахунок коштів ПФУ, — «2». Це дні тимчасової непрацездатності, починаючи з 6-го дня після початку страхового випадку (відповідно до лікарняного листа). А саме: 13 та 14 лютого 2024 року.

Як правило, така розбіжність між кількістю днів тимчасової непрацездатності, зазначеною в лікарняному листку, та кількістю днів, що підлягають сплаті, визначеним роботодавцем, дуже цікавить пенсійників.

Щоб заспокоїти фахівців ПФУ та переконати їх у тому, що тут немає жодної помилки, радимо у полі «Причина розбіжності суми — інша»:

— вказати причину такої розбіжності (наприклад, вказати «08.02.2024 працівником відпрацьовано повний робочий день»);

- прикріпити сканкопію протоколу комісії (уповноваженого) щодо призначення страхових виплат та сканкопію розрахунку лікарняних у форматі PDF.

ВИСНОВКИ

• Якщо день відкриття лікарняного співпав із відпрацьованим робочим днем ​​працівника, то за такий день лікарняні не призначають (працівнику нараховують зарплату).
• У такій ситуації лікарняні за рахунок роботодавця нараховують із другого дня непрацездатності. При цьому відлік перших п'яти днів здійснюють з дати першого дня тимчасової непрацездатності, вказаної у лікарняному листку.
• У заяві-розрахунку вказують кількість днів, що підлягають сплаті, без урахування відпрацьованого працівником робочого дня.

 

6. Неоплачувані дні лікарняних сумісника: як оформити та показати в табелі та Д1 

Якщо працівник реалізував своє право на допомогу з тимчасової непрацездатності за основним місцем роботи, то за сумісництвом він його не отримає. Як роботодавцю працівника-сумісника оформити дні неоплачуваної хвороби? Як їх показати у Д1 Податкового розрахунку?

Оплата днів хвороби 

Допомога з тимчасової непрацездатності. Призначення та здійснення страхових виплат із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності відбуваються за правилами, встановленими Законом про соцстрахування *.

* Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV .

Допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами застрахованим особам надається за основним місцем роботи АБО за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому КМУ ( абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування )

Як правило, працівник користується правом на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності за основним місцем роботи, оскільки він є пріоритетним. Тоді за сумісництвом така допомога йому не надається. І лише у разі нереалізації такого права за основним місцем роботи допомога надається за сумісництвом.

Тобто допомога з тимчасової непрацездатності (у зв'язку з вагітністю та пологами) може бути надана працівникові за сумісництвом лише у разі отримання мотивованої відмови у її наданні за основним місцем роботи.

Зауважте, це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього сумісництва. А якщо працівник має кілька сумісницьких місць роботи? Правило застосовуємо однаково: посібник надається за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом. І тут мають на увазі одне з місць роботи за сумісництвом.

Оплата за перші 5 днів хвороби. У випадку тимчасової втрати працездатності (наприклад, хвороба працівника) оплату перших п'яти днів здійснює роботодавець, а починаючи з шостого дня — фінансує ПФУ. Оплату перших 5 днів хвороби за рахунок роботодавця регулює Порядок №440 *.

* Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, що не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 № 440 .

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, здійснюється як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом ( п. 2 Порядку № 440 )

На цьому також наголошувало Мінсоцполітики у листі від 15.02.2023 № 494/0/290-23/54 .

Наприклад, якщо працівник, який працює за сумісництвом, захворіє, то за основним місцем роботи він отримає оплату за перші п'ять днів хвороби та починаючи з шостого дня допомогу з тимчасової непрацездатності (при реалізації права на допомогу у основного роботодавця). За сумісництвом роботодавець йому сплатить лише перші 5 днів хвороби, а починаючи з шостого дня непрацездатність сплачена не буде.

Як роботодавцю, у якого працівник працює за сумісництвом, оформити неоплачувані дні хвороби працівника? Про це розповімо докладно.

Лікарняний сумісник: чи включати до рішення про призначення допомоги? 

Як правило, коли працівник надає роботодавцю лікарняний або роботодавець бачить його в кабінеті на сайті пенсійного із статусом «готов до сплати», то він має взяти його в роботу. Але, з огляду на переважне право на допомогу з тимчасової непрацездатності за основним місцем роботи, з лікарняним сумісником є ​​нюанси.

Тож якщо з основного місця роботи є мотивована відмова про надання допомоги з тимчасової непрацездатності (сумісник надав її), то тоді лікарняний сумісник пройде всі етапи у роботодавця, як і в загальному випадку. А якщо він реалізував своє право на допомогу за основним місцем роботи? Тоді діємо відповідно до виду страхового випадку.

Ігноруємо для призначення. Якщо за лікарняним сумісником допомога передбачається за рахунок ПФУ з першого дня тимчасової непрацездатності (наприклад, лікарняний для догляду за дитиною) або це лікарняний у зв'язку з вагітністю та пологами, то вважаємо, що його можна просто ігнорувати для розгляду про призначення допомоги. До наказу/рішення/протоколу про призначення його не включаємо. Адже пріоритетне право на отримання допомоги — за основним місцем роботи.

Беремо до роботи. Якщо ж із страхового випадку допомога з тимчасової непрацездатності виплачується працівникові з шостого дня непрацездатності, тоді беремо лікарняний у роботу. По ньому виносимо рішення про призначення оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця . Дні хвороби з шостого дня ігноруємо.

У разі позитивного рішення про призначення оплати перших 5 днів хвороби просимо працівника-сумісника надати довідку про зарплату за основним місцем роботи. Така вимога прописана у п. 30 Порядку № 1266 *.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 .

Ця довідка необхідна контролю сумарної зарплати, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом. Адже сумарна зарплата не може перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Додатково інформуємо працівника, що починаючи з шостого дня хвороби допомога не буде нарахована.

Але в будь-якому випадку лікарняний сумісник підтверджує на законодавчому рівні його відсутність на роботі з поважної причини, навіть якщо він не оплачується.

Тепер розглянемо, як роботодавцю позначати неоплачені дні хвороби сумісника у табелі.

Табель обліку робочого часу 

У табелі обліку використання робочого часу для відображення періоду оплачуваних лікарняних використовують літерний код "ТН" (або цифровий "26").

Для неоплачуваних лікарняних передбачено спеціальний літерний код «ПН» (або цифровий «27») — «Неоплачувана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством».

Якщо оплачуються лише перші 5 днів хвороби з допомогою коштів роботодавця, цей період відбиваємо кодом «ТН», і з шостого дня вказуємо код «ПН». Так,

дні неоплачуваної хвороби суміснику позначаємо в табелі обліку робочого часу буквеним кодом «ПН» — тимчасова неоплачувана неоплачувана

Чи можна взагалі не фіксувати у табелі неоплачувану хворобу? Чи не радимо так робити. Щодо табеля, то просто ігнорувати неоплачувані дні лікарняного сумісника не потрібно. Адже надалі працівник може піти у відпустку, захворіти та не позначення у табелі неоплачуваних днів хвороби вплине на виплати, які розраховують із середнього заробітку.

Дані з табеля є підставою для заповнення Д1 Податкового розрахунку.

Додаток Д1 Податкового розрахунку 

У Д1 лікарняні завжди показуємо окремо від зарплати зі спеціальним кодом категорії застрахованої особи у графі 08. Для звичайних працівників – «29», а для працівників з інвалідністю – «36». При цьому, зокрема, у графі 10 зазначаємо місяць, на який припадають дні хвороби, у графі 12 — кількість днів тимчасової непрацездатності (як оплачуваної, так і ні). Також заповнюємо графи із сумовими показниками відповідно до днів хвороби.

Отже, незважаючи на те, що працівнику-суміснику допомогу з тимчасової непрацездатності не нараховуємо,

неоплачувані дні тимчасової непрацездатності обов'язково відображаємо у Д1 Податкового розрахунку у графі 12

Навіщо це потрібно робити? Для того щоб надалі при розрахунку лікарняних, у разі їх оплати, неоплачувані дні тимчасової непрацездатності викинути з розрахунку середньоденної зарплати.

Приклад . Працівник Устименко І. І. (зовнішній сумісник, неповна зайнятість) з 26 січня по 2 лютого 2024 року хворів (сформований е-лікарняний). У лютому йому нараховано зарплату 7600 грн, лікарняні за перші 5 днів хвороби у сумі 885,15 грн. Право на допомогу з тимчасової непрацездатності реалізовано працівником за основним місцем роботи .

З лікарняним роботодавець почав працювати у лютому (призначив оплату за 5 днів та нарахував її). Відповідно й у Д1 такий лікарняний треба показувати у лютому 2024 року.

У рядку з лікарняними за січень 2024 року у графі 12 зазначено 6 календарних днів хвороби, хоча сплачено лише перші 5 із них. У графу 16 внесено нараховану суму лікарняних за 5 днів за рахунок роботодавця. Нехай вас це не бентежить. Адже працівник у лютому хворів на 6 днів, а оплаті підлягали лише 5.

Рядок із лікарняними за лютий 2024 року містить лише кількість днів непрацездатності з 1 по 2 лютого без сумових значень, тобто 2 календарні дні.

ВИСНОВКИ

• Допомога з тимчасової непрацездатності (включно з доглядом за хворою дитиною) застрахованим особам надається за основним місцем роботи АБО за сумісництвом.
• Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, здійснюється як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
• У табелі обліку робочого часу дні оплачуваних лікарняних позначають буквеним кодом "ТН", а дні неоплачуваних лікарняних - буквеним кодом "НН".
• Кількість днів тимчасової непрацездатності сумісника відображаємо у Д1 у графі 12, незважаючи на те, що працівнику-суміснику допомогу з тимчасової непрацездатності не нараховуємо.

7. Працівник не виходить на роботу: чи можна звільнити за прогул?

Працівник уже півроку не виходить на роботу, не відповідає на дзвінки, його немає за місцем проживання. Листи з повідомленням повертаються через відсутність адресата. Щотижня складаються акти про відсутність на роботі. Як довго потрібно в табелі проставляти позначку «НЗ» та чекати на його повернення? Чи можна звільнити працівника за прогул?

Звільнення за прогул 

Приписом п. 4 ч. 1 ст. 40 КзпП передбачено таку підставу розірвання трудових відносин з ініціативи роботодавця, як прогул (зокрема відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня) без поважних причин .

Ось тут і криється головна «фішка» цієї основи. Для звільнення за прогул роботодавець повинен встановити причину відсутності працівника та визнати її такою, яка не спричинена поважними причинами. А для цього працівник повинен як мінімум з'явитися і від нього слід отримати письмові пояснення відсутності або оформити акт про відмову в їх наданні.

У нашому випадку від працівника вже давно немає жодних звісток. Відповідно, ні пояснень відсутності, ні заактованої відмови їх надавати, ні визнання причин відсутності неповажними — всього цього теж немає. Тому за прогул такого працівника звільнити не можна.

Але є інший, реальніший варіант.

Звільнення за тривалу відсутність 

В описаній ситуації можна розглянути іншу підставу для звільнення – п. 8 ³ ч. 1 ст. 36 КзпП . Приписом цієї законодавчої норми дозволено припинити трудовий договір у разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.

Тут варто бути пильними! Для звільнення з цієї підстави повинні бути одночасно дотримані дві умови :

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;

2) відсутність у роботодавця інформації про причини такої відсутності також понад 4 місяці поспіль.

Пам'ятайте, що періоди відсутності не підсумовуються. Потрібно рахувати саме 4 місяці безперервно.

Важливою є наявність доказів відсутності працівника. Це можуть бути листи на електронну та звичайну «паперову» пошту, дзвінки на мобільний телефон, повідомлення в месенджери, а також складені за наслідками всіх цих дій акти.

Ще одне підтвердження – позначки «НЗ» у табелі обліку робочого часу. Як довго їх ставити? Законодавство не містить обмежень. Але якщо мають намір звільнити працівника на підставі п. 83 ^ч . 1 ст. 36 КЗпП, то вистачить 4 місяців безперервної відсутності при дотриманні описаних вище умов.

І ще один важливий та корисний для роботодавця момент.

У цьому випадку, на відміну від звільнення за прогул, причина відсутності на роботі не має значення.

Тобто, навіть якщо згодом з'ясується, що причина була поважною, на факт звільнення це не вплине.

Хоча у кожній конкретній ситуації слід враховувати обставини. Так, наприклад, радимо взяти до уваги думку фахівців Мінекономіки, викладену у листі від 29.03.2023 № 4706-05/13504-07 : працівників, звільнених на підставі п. 8 ³ ч. 1 ст. 36 КЗпП , щодо яких встановлено факт позбавлення особистої волі внаслідок збройної агресії проти України, слід поновити на роботі.

ВИСНОВКИ

• Для звільнення працівника за прогул має бути доведено його відсутність без поважних причин.
• Щоб звільнити працівника за п. 8 ³ ч. 1 ст. 36 КЗпП , поважність причини не має значення.
• Працівника можна звільнити, якщо одночасно виконано дві умови: працівник відсутній на робочому місці понад 4 місяці поспіль та у роботодавця відсутня інформація про причини такої відсутності також понад 4 місяці поспіль.

 

8. Як припинити трудові відносини у зв’язку зі смертю працівника: алгоритм і зразки 

Звільнити з роботи, виключити зі списків чи припинити трудовий договір — яке саме формулювання застосовувати, коли готуєте кадрові документи в разі смерті працівника? Такі запитання досить часто виникають у кадровиків, яким довелося документувати цю непросту, але доволі поширену під час війни ситуацію.

Формулювання пунктів наказу з кадрових питань мають бути чіткими, конкретними, відповідати нормам КЗпП або іншим правовим актам (абз. 2 п. 7 гл. 9 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5).

Трудове законодавство оперує термінами «звільнення» або «припинення трудового договору». Вони не тотожні. Термін «припинення трудового договору» характеризує стан трудового договору між працівником і власником, а «звільнення з роботи» — стан працівника. Трудовий договір укладають, змінюють, припиняють. Працівника приймають на роботу, переводять на іншу роботу, звільняють з роботи. У разі смерті працівника трудовий договір припиняють на підставі пункту 8-2 частини першої статті 36 КЗпП. За цією ж підставою припиняють трудовий договір з працівником, якого суд визнав безвісно відсутнім або оголосив померлим.

Використовувати іншу термінологію, як-от «виключення зі списків у зв’язку зі смертю», — неправильно.

Далі розглянемо алгоритм дій кадровика.

1. Отримайте документ, що підтверджує смерть працівника

Родичі померлого мають надати на підприємство свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису про смерть (ч. 1 ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI).

Зробіть дві копії свідоцтва та засвідчте їх.

Якщо відділ кадрів має печатку — засвідчте відмітку відбитком печатки.

Копії знадобляться:

• для оформлення наказу;
• призначення допомоги на поховання.

2. Оформте кадрові документи

Наказ

Припинення трудового договору оформлюють наказом/розпорядженням роботодавця.

Наказ можна оформити за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держстату від 05.12.2008 № 489, або за формою, відмінною від типової.

Підстава для наказу — лише свідоцтво про смерть. Зразок наказу — в Додатку 1.

Додаток 1

Наказ про припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника

Видати наказ про припинення трудового договору на підставі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о) — помилка. Таке свідоцтво видає заклад охорони здоров’я для реєстрації смерті в органах РАЦС.

Навіть якщо працівник помер на робочому місці й лікар «Швидкої допомоги» констатував смерть у присутності свідків, наказ про припинення трудового договору видавайте лише за наявності свідоцтва про смерть.

Зареєструйте наказ у Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого (75 р.) зберігання. Рекомендований літерний індекс — к/тр.

Ознайомити з наказом згадану в ньому особу неможливо. Тож, якщо оформили наказ за типовою формою П-4 — залиште відмітку про ознайомлення з наказом порожньою. У формі наказу, відмінній від типової, такої відмітки не проставляйте взагалі.

ВАЖЛИВО

З якої дати припинити трудовий договір із померлим працівником

Датою припинення трудового договору буде дата смерті працівника, визначена у свідоцтві про смерть, незалежно від дати видання наказу та від того, працював у цей день померлий чи ні (перебував у відпустці, хворів, мав вихідний день тощо). Такої позиції дотримує Мінсоцполітики у листі від 10.06.2015 № 230/06/186-15

Підсумковий табель

Особа, відповідальна за ведення табеля обліку використання робочого часу померлого працівника (далі — табель), оформлює на нього підсумковий табель і передає його до бухгалтерії.

Як правило, наказ про припинення трудового договору видають не одразу після смерті працівника, а через деякий час. Наприклад:

• працівник помер внаслідок тривалої хвороби чи під час відпустки, або тривалий час не з’являвся на роботі і з ним не вдавалося встановити зв’язок, а близькі вчасно не повідомили роботодавця про смерть працівника;
• роботодавцеві стало відомо про смерть працівника, але не було підстав припинити трудові відносини — свідоцтва про смерть.

Навіть якщо відомо, що працівник помер, особа, відповідальна за ведення табеля, має продовжувати щоденно вносити до табеля позначки, що відповідають причині відсутності працівника на роботі. І лише після того, як видасте наказ про припинення трудових відносин із померлим працівником, припините щодня табелювати працівника та складати підсумковий табель.

Для того щоб у табелі відображали достовірні дані про дату припинення трудового договору, працівник кадрової служби повідомляє необхідну інформацію особі, відповідальній за ведення табеля.

Особова картка П-2

У графі «Дата і причина звільнення (підстава)» особової картки працівника, яку ведуть за типовою формою П-2, затвердженою наказом Держкомстату, Міноборони від 25.12.2009 № 495/656, зазначте дату та причину припинення трудового договору, дату й номер відповідного наказу.

У графі «Працівник кадрової служби» особової картки працівник, відповідальний за кадрове діловодство, зазначає свою посаду, прізвище та ініціали, ставить особистий підпис.

Графа «Підпис працівника» особової картки залишається незапов­неною.

Зазвичай коли працівник отримує трудову книжку у зв’язку зі звільненням, він розписується в особовій картці та у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (ч. 4 п. 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мін’юсту від 29.07.1993 № 58, далі — Інструкція № 58).

У ситуації, що розглядаємо, отримати підпис працівника в особовій картці неможливо.

Трудова книжка

Трудову книжку померлого працівника заповнюйте за загальними правилами, що визначає Інструкція № 58, та з урахуванням спеціальних вимог, викладених у пункті 4.3 Інструкції № 58. Скористайтеся зразком (див. Додаток 2).

Додаток 2

Запис до трудової книжки про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю

Усі внесені до трудової книжки працівника записи про роботу, заохочення й нагороди засвідчує роботодавець або спеціально уповноважена ним особа. Запис скріплюйте печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).

ВАЖЛИВО

Що робити, якщо померлий працівник має відкриті листки непрацездатності?

Якщо до настання смерті працівник хворів і йому відкрили лікарняний, призначте допомогу з тимчасової працездатності до дати смерті за загальними правилами.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачують членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)

3. Видайте трудову книжку

У разі смерті працівника трудову книжку видають на руки його найближчим родичам під розписку або надсилають поштою на їх вимогу (п. 4.3 Інструкції № 58).

Для того щоб отримати трудову книжку померлого працівника, чоловік, дружина або інший член сім’ї надає кадровику:

• паспорт або інший документ, що підтверджує особу;
• документ, що підтверджує родинний зв’язок із померлим — свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження тощо.

Якщо за наданими документами неможливо з’ясувати родинний зв’я­зок, наприклад, діти померлого змінювали прізвище, ім’я або по батькові, то особа має надати інші документи — свідоцтва про одруження та/або розлучення, свідоцтво про зміну прізвища, імені, по батькові тощо.

Трудову книжку померлого працівника видавайте на підставі письмової заяви члена сім’ї з доданими до неї копіями документів, що підтверджують родинний зв’язок (див. Додаток 3).

Родичі можуть надати засвідчені нотаріально копії необхідних документів або оригінали, які засвідчили у встановленому на підприємстві порядку.

Родич надає розписку, що одержав трудову книжку, в якій зазначає прізвище, ім’я, по батькові, адресу, паспортні дані, дату отримання трудової книжки із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові померлого працівника, проставляє особистий підпис (див. Додаток 4).

Додаток 3	Додаток 4
Заява члена родини про отримання трудової книжки померлого працівника	Розписка члена родини померлого працівника про отримання його трудової книжки

У графі «Дата і підстава видачі працівнику трудової книжки при звільненні» Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них зазначте дату видачі трудової книжки родичу, а в графі «Розписка працівника в отриманні трудової книжки» зробіть відмітку.

Якщо на підставі заяви родича померлого працівника відправляєте трудову книжку поштою, у графі «Дата і підстава видачі працівнику трудової книжки при звільненні» зазначте дату й номер квитанції листа та зробіть відмітку.

У графі «Розписка працівника в отриманні трудової книжки» зазначте дату отримання трудової книжки поштою, за поштовим повідомленням про вручення.

Заяву про видання трудової книжки померлого працівника з доданими копіями документів, розписку в отриманні трудової книжки або квитанцію про поштове відправлення, опис поштового відправлення з відміткою поштового відділення та повідомлення про вручення поштового відправлення зберігайте у спеціальному конверті, прикріпленому до внутрішнього боку останньої сторінки обкладинки Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

4. Виплатіть суми, належні померлому 

Суми зарплати, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, які належали померлому працівникові, але не були ним одержані за життя, передають членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини (ст. 1227 Цивільного кодексу України; далі — ЦК).

Також членам сім’ї, а в разі їх відсутності — спадкоємцям виплачують грошову компенсацію за всі не використані померлим дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки на дітей (ч. 6 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закону про відпустки). Відрахування із зарплати за невідпрацьовані дні відпустки в разі смерті працівника не провадять (ч. 3 ст. 22 Закону про відпустки).

Члени сім’ї — особи, які мешкали разом з працівником і були пов’язані з померлим кровними узами або шлюбом.

Законодавство не визначає, чи має хтось із членів сім’ї переважне право отримати суми, які померлий працівник не одержав за життя. За таких умов радимо видати зазначені суми тому з членів сім’ї, хто звернеться на підприємство першим. Якщо звернуться кілька членів сім’ї, не поспішайте з виплатою. Якщо між родичами є спір щодо того, хто має отримати кошти, порадьте рідним померлого звернутися до суду й виплатіть кошти згідно із судовим рішенням.

Якщо в померлого працівника немає сім’ї, зазначені суми входять до складу спадщини. Спадкоємці отримають їх лише після того, як вони пред’являть свідоцтво про право на спадщину (ст. 1227 ЦК).

Документом, який підтверджує право особи на спадщину від померлого працівника, є свідоцтво про право на спадщину, видане відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ.

5. Завершіть особову справу

Після припинення трудового договору з померлим працівником до його особової справи долучіть копію наказу про припинення трудового договору та засвідчену копію свідоцтва про смерть.

До внутрішнього опису документів особової справи, який оформ­люють ще на стадії її первинного формування:

• внесіть відомості про долучені документи;
• оформте підсумковий запис про кількість документів, уміщених до особової справи.

Підсумковий запис засвідчте підписом відповідальної особи із зазначенням дати.

Особову справу померлого працівника зберігайте в кадровій службі протягом двох років після припинення трудового договору у зв’язку зі смертю, після чого передайте до архівного підрозділу/архіву підприємства.

 

9. Податкова дала дозвіл на «шведський стіл» без ПДФО 

ДПС учергове змінила свою позицію щодо оподаткування «шведського столу». Цього разу — на користь платника.

Яка актульна позиція податкової

«Шведський стіл» для працівників і представників контрагентів не потрібно оподаткувати ПДФО, військовим збором та ЄСВ — такого висновку дійшла податкова (ІПК № 471). Роз’яс­нення податківці надали на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 (справа № 160/17538/21):

…вартість харчування, яким забезпечуються працівники юридичної особи та працівники його контрагентів впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, а тому також звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Звернімося також до чинного роз’яснення (ЗІР, категорія 103.02) — висновок щодо ПДФО та військового збору такий самий:

Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.17 Податкового кодексу України (ПК) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПК для оподаткування прибутку підприємств.

Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у т. ч. одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПК, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

На чому податківці наполягали раніше

Ще недавно податківці доходили протилежного висновку: «шведський стіл» для працівників потрібно оподаткувати ПДФО, військовим збором та ЄСВ. Вони зазначали, що норми підпункту 164.2.17 Податкового кодексу України (ПК) не містять посилань на те, що доходи, які платник податку одержав у вигляді безоплатного харчування, не оподатковують ПДФО. Можна лише говорити, що такі доходи не є додатковим благом.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПК (пп. 164.2.20 ПК). Окрім того, дохід, визначений у статті 163 ПК, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Отже, неможливість, на думку юридичної особи, персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою звільнити працівника від сплати відповідних податків і зборів. Щодо ЄСВ — види виплат, що їх здійснюють за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховують ЄСВ, встановлені в Переліку № 1170. І в ньому не передбачені витрати на безоплатне харчування.

ДПС і раніше давала подібні роз’яснення. Зокрема, щодо корпоративів вона стверджувала, що коли корпоратив проводять:

…виключно для своїх працівників, тобто… є можливість персоніфікувати працівників, які скористалися правом участі у проведених заходах, то відсутність такої персоніфікації не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів.

У цій ІПК податківці погоджувалися, що вартість безоплатного відвідування корпоративних заходів не є додатковим благом, але наполягали, що її потрібно оподаткувати ПДФО та військовим збором як інший дохід. Цікаво також, що тоді ДПС вважала, що ЄСВ нараховувати не потрібно, адже такі кошти не включають до заробітної плати або суми винагороди за ЦПД.

Щоправда, настанов, як саме розподілити витрати між працівниками, ДПС ніколи не надавала. Тож доводилося ділили порівну на всіх. Але чи коректно це? Тут суди зазвичай ставали на бік платників. Наприклад, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткове благо має бути персоніфіковане та пов’язане з конкретною фізособою. Але зверніть увагу — в названих ІПК не йшлося про додаткове благо, податківці наполягали на іншому доході.

Які наші висновки

Як бачимо, позиція ДПС достатньо мінлива. На нашу думку, ІПК № 471 та чинне роз’яснення у ЗІР можна брати до уваги й не оподатковувати «шведський стіл».

Якщо ж персоніфікації уникнути не можна, є варіант — провести частування як подарунок конкретним працівникам. Наприклад, у вигляді запрошення. Але це спрацює радше для разових заходів, коли вартість подарунка не перевищує 1775 грн (у 2024 році). Адже в підпункті 165.1.39 ПК встановлений граничний розмір вартості подарунків у негрошовій формі, якого не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, якщо вартість таких подарунків не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, таку вартість не оподатковують ПДФО. Коли вартість негрошового подарунка перевищує зазначений граничний розмір, суму перевищення потрібно оподаткувати.

 

10.  З 1 квітня мінімальний розмір ЄСВ становитиме 1760 грн: нагадування від ДПС 

З 1 квітня 2024 розміри ЄСВ становитимуть: мінімальний єдиний внесок – 1760 грн за місяць (22 % МЗП ві 8000 грн), а максимальний розмір ЄСВ – 26 400 грн за місяць (22% від 15 МЗП)

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області нагадують, що розмір єдиного внеску залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної зарплати з 1 квітня 2024 року становитиме 8000 гривень.

Відповідно, з 1квітня 2024 розміри єдиного внеску становитимуть: 

• мінімальний єдиний внесок – 1760 грн за місяць (22 % мінімальної зарплати 8000 грн); 
• максимальний єдиний внесок – 26400 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат). 

Нагадаємо, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування – це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі. 

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

 

11.  ЄСВ-штрафи: війна війною, а відповідальність за розкладом

За останні 4 роки у нас було два великі звільнення від штрафів за порушення щодо нарахування, сплати та звітності щодо ЄСВ. Але треба пам'ятати, що вже півроку все стало на старі штрафні рейки. 

Карантинне звільнення 

Ще у 2020 році до Закону про ЄСВ * внесли зміни, завдяки яким понад три роки не застосовували штрафні санкції за певні порушення. Так, згідно з приписом п. 9 ^11.1 розд. VIII Закону про ЄСВ тимчасово штрафні санкції не застосовували за порушення, скоєні в період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершився COVID-карантин , встановлений КМУ. Йдеться про такі порушення, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ :

- Несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;

— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);

- Несвоєчасне подання звітності до податкових органів.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI .

Крім того, на цей період платникам ЄСВ не нараховували пеню, а нарахована пеня за ці періоди підлягала списанню ( п. 9 ¹¹ .2 розд. VIII Закону про ЄСВ ).

Отже, на період дії COVID-карантину було дозволено не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов'язки платників ЄСВ щодо сплати цього внеску та звітності щодо нього.

Але з 01.07.2023 карантин на час боротьби з коронавірусом скасували. Тому мали припинити діяти звільнення від ЄСВ-штрафів. Однак паралельно ще 2022 року почала діяти інша норма.

Військове звільнення 

З 17.03.2022 розпорядженням п. 9 ²¹ розд. VIII Закону про ЄСВ запроваджено звільнення від усіх штрафних санкцій, передбачених ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ . А також нарахування пені.

Причому спочатку такий штрафний мораторій вводили на період воєнного стану та ще + 3 місяці після його скасування/припинення. Але згодом картина змінилася. Ці штрафи не застосовуються до порушень, скоєних у період з початку дії військового стану до 01.08.2023 .

Загальна картинка 

Штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ та пеню нараховують за порушення, вчинені в період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

А ось за ЄСВ-порушення, скоєні в період з 01.03.2020 по 31.07.2023, штрафи не застосовують, а пеню не нараховують (нараховану – списують).

Це підтверджують податківці у консультації з підкатегорії 201.09 ЗІР ДПС .

Але з 01.08.2023 штрафи за ЄСВ-порушення застосовують як і раніше. За винятком тих, кому дозволено не сплачувати ЄСВ (наприклад, ФОП та суб'єкти господарювання з окупованих територій).

ЄСВ-штрафи 

А тепер нагадаємо, за що саме можуть покарати. Норма ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ передбачає, що податковий орган застосовує до платника ЄСВ штрафні санкції. Також за певні порушення передбачено адміністративну відповідальність для посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за ст. 165 ¹ КУпАП *. Яка саме? Про це докладно у табл. 1 нижче.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х .

Таблиця 1. Штрафи за ЄСВ-порушення 

Порушення	Розмір штрафу
За ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ
Ухилення від постановки на облік або несвоєчасного подання заяви про постановку на облік платниками ЄСВ, на які не поширюється дія Закону про держреєстрацію *	10 нмдг (170 грн)
* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV .
Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ	20% своєчасно не сплачених сум
Донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ	10 % суми за кожен повний або неповний звітний період, за який вона донарахована, але не більше ніж 50 % суми донарахованого ЄСВ*
* Детально про правила розрахунку штрафу податківці розповідають у консультації з підкатегорії 201.09 ЗІР ДПС .
Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ	Від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.)
Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які він нараховується	10% таких несплачених або невчасно сплачених сум
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі звітності з ПДФО чи ​​ЄП	Штрафи, передбачені ПКУ , за порушення порядку подання такої звітності, до складу якої входить ЄСВ-додаток
За ст. 165 1 КУпАП
Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 нмдг* (454 200 грн)	Від 40 до 80 нмдг (від 680 до 1360 грн.)
Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що перевищує 300 нмдг* (454 200 грн)	Від 80 до 120 нмдг (від 1360 до 2040 грн.)
* З метою обчислення межі несплачених або невчасно сплачених сум ЄСВ застосовують суму неоподатковуваного мінімуму, встановлену на рівні податкової соціальної пільги, для 2024 року — 1514 грн (див. консультацію з категорії 201.09 ЗІР ДПС ). Тобто 300 х 1514 грн. = 454 200 грн. У той самий час визначення суми штрафу застосовують нмдг у вигляді 17 грн.
Повторне* протягом року здійснення таких дій (як у сумі до 300 нмдг, і вище)	Від 150 до 300 нмдг (від 2550 до 5100 грн.)
* Повторним порушенням буде несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у т. ч. авансових платежів, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафу (до 365 або 366 днів для високосного року) і він застосований. При цьому для визначення повторності правопорушення відлік 365 днів (для високосного року — 366 днів) починається з дати винесення контролюючим органом такого рішення щодо застосування штрафу (див. консультацію із підкатегорії 201.09 ЗІР ДПС ).
Порушення порядку нарахування ЄСВ	Від 30 до 40 нмдг (від 510 до 680 грн.).
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ або подання недостовірних відомостей, що використовуються у Держреєстрі загальнообов'язкового держсоцстрахування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ та Законом № 1058 *
Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій із засобами ПФУ
Повторне за рік вчинення таких дій	Від 40 до 50 нмдг (від 680 до 850 грн.)
* Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV .

Штрафні особливості 

А тепер розберемося із деякими особливостями застосування штрафів за ЄСВ-порушення. Для цього у табл. 2 нижче ми зібрали популярні питання та відповіді на них з посиланням на консультації податківців, розміщені у підкатегорії 201.09 ЗІР ДПС .

Таблиця 2. Особливості застосування штрафів за ЄСВ-порушення 

Питання	Відповідь
Самостійне коригування в Об'єднаному звіті
Чи є відповідальність за самостійне коригування у додатках до Об'єднаного звіту недостовірних відомостей щодо застрахованої особи, які не стосуються сум нарахованого доходу та сум ЄСВ , але при цьому використовуються у Держреєстрі загальнообов'язкового держсоцстрахування?	Ні, за самостійне коригування таких відомостей фінансові санкції та адміністративну відповідальність не застосовують . У той же час, якщо надання недостовірних відомостей щодо застрахованої особи, що використовуються в Держреєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, виявлять за результатами перевірки , фінансову та адміністративну відповідальність мають право застосовувати як податкові органи, так і органи ПФУ
Чи є відповідальність за самостійне виправлення помилок у ЄСВ-звіті щодо сум нарахованого ЄСВ, які впливають на суму внеску ?	Так, за це передбачено штраф у розмірі 10 % донарахованої суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше ніж 50 % суми донарахованого ЄСВ. А також є адмінштраф у розмірі від 30 до 40 нмдг, а за повторне протягом року вчинення таких дій - від 40 до 50 нмдг
Строк сплати штрафу та відповідальність за несплату
Який термін сплати штрафної санкції?	Упродовж 10 календарних днів після надходження відповідного рішення. Це передбачено розпорядженням абз. 2 год. 14 ст. 25 Закону про ЄСВ
Чи є відповідальність за несвоєчасну сплату пені та штрафів, зазначених у рішенні контролюючого органу?	Ні. Однак рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. Якщо не сплатити зазначені у ньому суми протягом 10 календарних днів, а також не повідомити у цей термін контролюючий орган про оскарження рішення, то таке рішення передають державній виконавчій службі. Суми штрафів і пені стягують у тому порядку, як і суми недоїмки по ЄСВ, і входять у вимогу сплату боргу (недоимки), якщо їх застосування пов'язані з виникненням і сплатою недоимки. При цьому термін давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується
Скасування штрафу
Чи є можливість "списати" штрафи?	Так є. Для суми ЄСВ, нарахованої за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення чи скасування військового стану на території України. Якщо сплатити їх протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем ​​отримання вимоги про сплату недоїмки, то суми штрафів вважаються скасованими, а пеня не нараховується
Платники з ВОТ
Чи застосовується відповідальність за порушення ЄСВ-законодавства до платників з місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території (далі — СОТ) України?	Ні, не застосовується. Приписом п. 9 3 розд. VIII Закону про ЄСВ встановлено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом № 1207 *, зупиняється застосування до платників ЄСВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на СОТ України норм ст. 25 та 26 Закону про ЄСВ . Саме ці норми регулюють застосування відповідальності за ЄСВ-порушення. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1207 тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих РФ територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води та територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, що прилягають до сухопутної території України на тимчасово окупованих РФ територій поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води та територіальне море України, визнані в умовах військового стану ВОТ КМУ; 4) надра під вищевказаними територіями та повітряний простір над ними. Також слід пам'ятати, що перелік СОТ приведений у розд. ІІ Переліку № 309
* Закон України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207 . ** Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 .
Адмінштрафи
Протягом якого терміну можуть накладати адмінштраф на страхувальників, у тому числі у разі донарахування ЄСВ за наслідками самостійного виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах?	Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, — не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення , за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Враховуючи те, що Законом про ЄСВ передбачено граничний термін подання звіту та сплати внеску, термін правопорушення обчислюється: — у разі донарахування ЄСВ за результатами самостійного виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах, або неподання звітності, або несплати внеску — наступного дня граничного строку подання звітності або сплати ЄСВ; — у разі несвоєчасної подачі звітності, несвоєчасної сплати внеску — за датою фактичного подання звітності або фактичної сплати.

ВИСНОВКИ

• За ЄСВ-порушення, скоєні в період з 01.03.2020 до 31.07.2023, штрафи не застосовують, а пеню не нараховують (нараховану — списують).
• З 01.08.2023 штрафи за ЄСВ-порушення застосовують, як і раніше.
• До суб'єктів господарювання з місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території відповідальність за порушення ЄСВ-законодавства не застосовується.

 

12.  Які виплати перерахувати через підвищення мінімалки з 01.04.2024

Із 1 квітня маєте платити працівникам щонайменше 8000 грн за виконану місячну норму праці (ст. 3-1 Закону про оплату праці). Платити менше небезпечно. За це світить штраф — із квітня 2024 року в розмірі 16 000 грн (абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Підсумуйте оклад основного працівника разом із преміями, надбавками, доплатою за суміщення професій, розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, індексацією. Сума має бути не меншою за мінзарплату.

Якщо в результаті отримали меншу суму, проведіть доплату (ст. 3-1 Закону про оплату праці). Працівникові, який не виконав місячної норми робочого часу, виплачуйте мінімальну заробітну плату пропорційно до виконаної норми праці. Наприклад, якщо працівник відпрацює у квітні лише 160 годин за норми 176 годин, нарахуйте йому не менше ніж 7272,73 грн (8000,00 грн ÷ 176 год × 160 год).

Для працівників із погодинною формою оплати праці годинна тарифна ставка із 01.04.2024 має бути не меншою за 48,00 грн. Інакше доведеться робити доплату до мінзарплати в погодинному розмірі за кожну фактично відпрацьовану годину.

Працівникам, яким встановлені годинні тарифні ставки і які виконали місячну норму праці, а розмір нарахованої зарплати нижчий за мінімалку, дотягувати до 8000 грн не потрібно. Адже в цьому разі гарантією в оплаті праці є мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі.

Зауважимо, що посадовий оклад (тарифна ставка) працівника може бути і нижчий за мінзарплату. Він прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 6 Закону про оплату праці). У 2024 році — 3028 грн. Тож не потрібно переглядати штатний розпис через підвищення мінімалки. Виняток — на підприємстві посадові оклади (тарифні ставки) працівників прив’язані до мінзарплати. Тоді мусите внести зміни до штатного розпису або підготувати окремий наказ про підвищення розмірів посадових окладів (якщо це стосується всіх працівників підприємства або структурного підрозділу).

Мах і min ЄСВ

Через підвищення мінімалки зросте мінімальний страховий внесок. Він дорівнюватиме 1760 грн (8000 грн × 22%). Таку суму має сплатити роботодавець за працівника, який відпрацював всі робочі дні звітного місяця згідно з правилами трудового розпорядку або ж перебував у трудових відносинах повний календарний місяць (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Ця вимога стосується лише працівників за основним місцем роботи. Щоб її виконати, маєте визначити додаткову базу нарахування ЄСВ (мінзарплата – фактична база нарахування ЄСВ) і на неї нарахувати ЄСВ. Ці суми показуватимете у Додатку Д1 Податкового розрахунку.

Від розміру мінзарплати також залежить максимальна база нарахування ЄСВ. Вона дорівнює 15 мінімалкам. Тож із квітня нараховуйте ЄСВ на дохід у межах 120 000 грн (8000 грн × 15). Відповідно, максимальний ЄСВ дорівнюватиме 26 400 грн (120 000 грн × 22%).

Лікарняні й декретні

Орієнтуйтеся на нові мінімуми та максимуми для лікарняних і декретних (табл. 1). Їх теж зачепило зростання мінімалки.

Таблиця 1

Максимальні та мінімальні лікарняні і декретні у квітні — грудні 2024 року 

Показник	Розмір, грн
Мінімальний розмір декретних: • місячний; • денний	8000,00 262,81
Максимальний місячний розмір лікарняних і декретних	120 000,00
Максимальна денна зарплата, якщо страховий стаж за останніх 12 місяців менший ніж шість місяців: • для лікарняних; • декретних	262,81   525,62

Лікарняні не обмежені мінімальним розміром. А от декретні в розрахунку на місяць не можуть бути менші за мінімальну зарплату, встановлену на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).

Максимум для лікарняних і декретних у розрахунку на місяць дорівнює максимальній базі нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).

Додатково є обмеження для застрахованих осіб, страховий стаж яких за останніх 12 місяців перед страховим випадком менший за шість місяців:

• лікарняні не мають перевищувати розміру, обчисленого з мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку;
• декретні — розміру допомоги, обчисленого із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону № 1105).

Зауважимо, що хоча граничні розміри декретних зросли, однак переглядати суми допомоги, що їх нарахували до квітня 2024 року на наступні звітні періоди, не потрібно. Адже суму декретних за місяць порівнюють із мінімальною зарплатою в місяці, коли розпочався період вагітності та пологів, зазначений у лікарняному. Тому через підвищення мінімалки декретні не перераховуйте. Зважайте на нові обмеження, коли оплачуватимете лікарняні починаючи з квітня 2024-го.

За працівницю, яка перебуває у декретній відпустці, маєте сплатити мінімальний страховий внесок за кожен місяць відпустки.

Проінвентаризуйте суми ЄСВ, нараховані на декретні, аби перевірити, чи дотримали мінімального страхового внеску. Якщо база для нарахування ЄСВ відома і вона менша за мінзарплату в місяці отримання доходу, донарахуйте ЄСВ.

Аби порівняти суми лікарняних із мінзарплатою, їх відносять до тих місяців, за які нарахували лікарняні.

Щоб визначити суму донарахувань, від мінзарплати (8000 грн) відніміть суму лікарняних чи декретних, результат помножте на ставку ЄСВ. Донарахуйте ЄСВ за кожен місяць із квітня 2024 року, за який відомий остаточний дохід. Покажіть ці суми в Додатку Д1 до Податкового розрахунку за кодом типу нарахувань «13».

Донарахування робіть місяць у місяць. Наперед визначати додаткову базу ЄСВ не потрібно.

Розмір ЄСВ за себе для підприємців із 01.04.2024

Під час військового стану і ще протягом 12 місяців після його припинення/скасування всі ФОПи мають можливість не сплачувати ЄСВ за себе. Таке право має будь-який ФОП незалежно від того, на спрощеній він системі чи загальній, має чи не має найманих працівників, отримує дохід чи не отримує доходу.

Але якщо підприємець вирішив платити ЄСВ за себе, він мусить його сплачувати у розмірах:

• єдинник — не менше ніж 1760 грн (8000 грн × 22%) і не більше ніж 26 400 грн (120 000 грн × 22%);
• загальносистемник — 22% чистого доходу, але не менше ніж 1760 грн (8000 грн × 22%) і не більше ніж 26 400 грн (120 000 грн × 22%).

Трудові штрафи

Зростуть і розміри трудових штрафів, встановлених у статті 265 КЗпП (табл. 2). Вони прив’язані до розміру мінзарплати, встановленого законодавством на момент виявлення пору­шення.

Таблиця 2

Штрафи за порушення законодавства про працю у квітні — грудні 2024 році 

Вид порушення	Відповідальність		Розмір штрафу, грн
	загальний розмір	юрособи та ФОПи — платники ЄП першої — третьої груп
Допустили працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)	· 10 МЗП* за кожного працівника, стосовно якого вчинили порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП);                      · 30 МЗП за повторне порушення протягом двох років із дня виявлення попереднього	Попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП)	80 000
Оформили працівника на неповний робочий час або за трудовим договором із нефіксованим робочим часом, тоді як працівник виконує роботу протягом усього робочого часу
Виплатили заробітну плату (винагороду) без нарахування і сплати ЄСВ та податків
Порушили встановлені строки виплати працівникам зарплати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплатили їх не у повному обсязі	3 МЗП (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП)		24 000
Не дотримали встановлених законом гарантій та пільг працівникам, яких залучили до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, Законом № 1975, Законом № 3543	4 МЗП за кожного працівника, стосовно якого вчинили порушення (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП)	Попередження (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП)	32 000
Не допустили контролерів до перевірки з питань додержання законодавства про працю, створювали перешкоди в її проведенні	3 МЗП (абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП)		24 000
Не допустили контролерів і створювали перешкоди у проведенні перевірки з питань виявлення порушень щодо: · фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); · оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором із нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу; · виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків	16 МЗП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП)		128 000
Перевищили встановлену статтею 21-1 КЗпП допустиму кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом. Вели недостовірний облік робочого часу працівника за трудовим договором із нефіксованим робочим часом стосовно роботи, яку він фактично виконує	3 МЗП за кожного працівника, стосовно якого вчинили порушення (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП)		24 000
Порушили інші вимоги законодавства про працю	· 1 МЗП за кожне порушення (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП);                              · 2 МЗП за кожне повторне порушення протягом року (абз. 11 ч. 2 ст. 265 КЗпП)		8 000
* МЗП — мінімальна заробітна плата.

Щоб уникнути штрафу, виконайте припис про усунення порушень у повному обсязі та у встановлений строк. Таке послаблення діє на період військового стану (ст. 16 Закону № 2136).

Ще один варіант — сплатіть 50% штрафу протягом 10 банківських днів із дня, коли вам вручили постанову про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого у статті 265 КЗпП. У такому разі постанову вважатимуть виконаною (ч. 5 ст. 265 КЗпП).

 

13. Зміни в оподаткуванні за Законом № 3603 

Законом № 3603 парламент уніс зміни до Податкового коде­ксу України (ПК) та Закону про аудит. 15 березня 2024 року Закон офіційно опублікували¹. Тож він набрав чинності з 16.03.2024, окрім деяких його положень.

¹ У «Голосі України» від 15.03.2024 № 52.

У цій статті проаналізуємо основні зміни щодо податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизу та єдиного податку (ЄП). Визначимо дати, з яких ці зміни діють.

Вибір податкового статусу — за допомогою держреєстратора

Обрати податковий статус (неприбуткова організація, платник ПДВ, платник ЄП) тепер можна не лише під час держреєстрації створення юрособи або фізичної особи — підприємця (ФОП), а  й коли вносите зміни до відомостей про юрособу/ФОПа, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) (під час держреєстрації цих змін).

Відповідних уточнень зазнали пункти (підпункти) ПК:

• 133.4.1 — щодо статусу неприбутківця;
• 183.7 — щодо статусу платника ПДВ;
• 298.1.1 та 299.4 — щодо статусу єдинника.

Тобто починаючи з 16.03.2024 суб’єкт господарювання може обрати податковий статус за допомогою держреєстратора, коли створює юрособу/ФОПа або вносить зміни до ЄДР.

Податок на прибуток

Коли підприємство надає благодійну допомогу неприбутковим організаціям, сума цих витрат обмежена 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

На суму понад 4% оподатковуваного прибутку попереднього року підприємство має збільшити свій фінансовий результат до оподаткування (пп. 140.5.9 ПК).

У Законі № 3603 передбачено, що збільшувати фінансовий результат за підпунктом 140.5.9 ПК не потрібно суб’єктам держсектору, коли вони безоплатно передають органам виконавчої влади (до сфери управління яких вони належать) нематеріальні активи:

• створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів держбюджету в межах виконання —
  • проєктів інформатизації;
  • програм електронного управління;
• отримані за результатами реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги.

Тобто з 16.03.2024 суб’єкти держсектору у повній сумі враховують такі безоплатні передачі у податкових витратах.

ПДФО

Законодавець уніс кілька корективів до ПДФО-правил стосовно окремих категорій платників податку.

1. До неоподатковуваної допомоги тепер належить благодійна допомога, яку виплачують (надають) благодійники, в т. ч. фіз­особи:

• військовослужбовцям (резервістам), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, якщо такі особи безпосередньо перебували в районах проведення цих заходів;
• на користь членів сімей таких військово­службовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва (абз. 16 пп. 165.1.54 ПК).

У такий спосіб усунули прогалину, через яку не оподатковували лише благодійну допомогу, яку надавали учасникам бойових дій (УБД) — військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’я­заним). Адже отримання статусу УБД триває довго, а військові потребують допомоги оперативно.

Проте і ця новація не залишається без проблем. Законодавець не пояснив, які саме документи підтверджують отримання поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я безпосередньо під час участі військового у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки.

До списку тих, хто може розраховувати на неоподатковувану благодійну допомогу за підпунктом 165.1.54 ПК, додатково внесли членів сімей:

• працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту;
• військовослужбовців (резервістів).

Окрім того, до платних послуг лікування, що їх також не оподатковуватимуть, включили обстеження і діагностику військових і членів їхніх сімей, інших осіб, перелічених у підпункті 165.1.54 ПК (абз. 2 пп. «а» пп. 170.7.8 ПК).

1. Скасували 30-денний строк для звернення фізособи, яка володіє або користується землею, для звіряння із ДПС даних, використаних для розрахунку загального мінімального податкового зобов’я­зання та/або річного податкового зобов’язання з ПДФО, зазначеного у відповідному податковому повідомленні-рішенні (абз. 2 пп. 170.14.6 ПК). Це право платник податку має, якщо не згоден із розміром, що визначила ДПС.
2. Уточнили, що декларанти за антикорупційним законом зобов’язані подавати податкову декларацію винятково у випадках, передбачених ПК (п. 179.11 ПК).

Перелічені зміни щодо ПДФО працюють із 16.03.2024 — наступного дня після опублікування Закону № 3603.

1. Не оподатковуватимуть ПДФО вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (пп. 165.1.67 ПК). Перелік таких клінічних випробувань та обсяги визначить МОЗ.

Ця зміна набере чинності з першого числа наступного місяця після опублікування Закону № 3603, тобто з 01.04.2024.

ПДВ

ставки

Ставки ПДВ майже для всіх платників залишили без змін. Але ставку 7% поширили також на операції з незареєстрованими лікарськими засобами. Так, за ставкою 7% оподатковуватимуть операції:

• ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у межах програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі — програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених МОЗ;
• подальшого безоплатного постачання таких лікарських засобів,
• ввезених на митну територію України, на користь надавачів медичних послуг, залучених до програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах та обсягах таких програм доступу (пп. «в» п. 193.1 ПК).

Ця норма діятиме з першого числа наступного місяця після опублікування Закону № 3603 — із 01.04.2024.

бюджетне відшкодування

Скоротили строки перевірок щодо бюджетного відшкодування ПДВ.

Так, платники, які мають право на бюджетне відшкодування та подали відповідну заяву, отримуватимуть його, якщо ДПС узгодить заявлену до відшкодування суму за результатами камеральної перевірки. Таку перевірку податкова має провести протягом 20 календарних днів (к. дн.) після граничного строку подання декларації з ПДВ або уточнюючого розрахунку (в разі його подання). Якщо такі документи подали пізніше — протягом 20 к. дн. після дня їх фактичного подання (п. 76.3, 200.10 ПК). Наразі строк проведення таких камеральних перевірок — 30 к. дн.

Строк для проведення документальної перевірки щодо надання бюджетного відшкодування зменшили із 60 к. дн. до 40 к. дн. після граничного строку подання декларації. Якщо декларацію подали після сплину граничного строку, 40 к. дн. лічитимуть після дня її фактичного подання (п. 200.11 ПК).

Загальний строк усіх перевірок щодо бюджетного відшкодування ПДВ не може перевищувати 40 к. дн. (п. 82.4 ПК).

Нові правила перевірок почнуть діяти з 1-го числа 4-го місяця, наступного за місяцем, у якому опублікували Закон № 3603, — із 01.07.2024.

Акцизний податок

Законодавець підкоригував нормування втрат і відходів підакцизної сировини та готової підакцизної продукції, а також встановив норми витрат на її виробництво. Так, у пункті 214.6 ПК встановили норми для тютюнових виробів, тютюну та його промислових замінників, тютюнової сировини, рідин, що їх використовують в електронних сигаретах.

Зміни зачепили також виробників спирту й алкогольних напоїв.

Щодо нафтопродуктів встановили, що наднормативні втрати оподатковуватимуть акцизом, лише якщо з таких обсягів пального не сплачували акцизу або сплачували за пільговою ставкою.

Зазначені зміни діють із 16.03.2024.

Детальніше проаналізуємо ці зміни в наступних номерах тижневика.

Єдиний податок

Внесли технічну правку щодо платників ЄП четвертої групи (сільгосптоваровиробників). Так, із ПК вилучили підпункт 293.9.7, що встановлював 50%-кову ставку податку для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, що їх використовують для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру.

Причина — суб’єкти господарювання, які розводять свійську птицю, не можуть бути платниками ЄП четвертої групи (пп. 291.5-1.1 ПК).

Інші зміни

Закон № 3603 також передбачає:

• податкові пільги щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких ухвалили рішення про обов’язкову евакуацію населення;
• взаємодію платника з органом контролю в режимі відеоконференції (окрім розгляду матеріалів перевірок і скарг на процедури взаємного узгодження);
• обмін інформацією між податковими органами та Центральним депозитарієм цінних паперів і депозитарними установами, уповноваженими обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств;
• сучасний порядок залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Окрім того, із 16.03.2024 не штрафуватимуть платників, які у платіжних документах зазначили неправильний бюджетний рахунок отримувача коштів, за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання (пп. 112.8.8-1 ПК).