Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 15.02.2024

1. Звільнення працівників з ініціативи роботодавця: два випадки 

 Чи можна звільнити працівника з ініціативи роботодавця:

а) який перебуває на окупованій території, а підприємство перереєстровано і працює в Україні?

б) якщо є наказ про призупинення дії трудового договору під час агресії з боку російської федерації?

Звільнення за ініціативою роботодавця працівника, який перебуває на окупованій території, а підприємство перереєстровано і працює в Україні?

Якщо під час воєнного стану підприємство змінило релокацію через бойові дії за місцем його розташування або через окупацію території і з якихось причин з підприємством виїхали не всі працівники (з сім’ями), а деякі залишилися, то з часом у роботодавця і виникає питання про звільнення таких працівників.

Тож провести звільнення таких працівників роботодавець може з власної ініціативи керуючись п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП: відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. 

Для припинення дії трудового договору за даною нормою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

Тобто, якщо працівник протягом 4 місяців інформував роботодавця про причини своєї відсутності, зазначені підстави припинення трудового договору не можуть застосовуватися.

При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Таким чином, роботодавець зможе звільнити працівників, які перебувають на окупованій території лише тих, що не виходять на зв’язок, та  при одночасному виконанні двох вищезазначених умов. 

Нагадаємо, що весь час відсутності працівників на роботі роботодавець має табелювати літерним позначення «І» (інші причини не явки) або ж літерною позначкою «НЗ» (час відсутності працівника з невідомих причин).

 Звільнення працівника з ініціативи роботодавця, якщо є наказ про призупинення дії трудового договору під час агресії з боку російської федерації

Час призупинення дії трудового договору з працівником не дає йому права на стаж для надання днів щорічної основної відпустки, оскільки це не передбачено ст. 9 Закону про відпустки.

Отже, немає законодавчих підстав для нарахування днів компенсації за невикористану відпустку за період, коли працівник не працював з інших причин, ніж передбачено ст. 82 КЗпП та ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Тож, працівник за період призупинення дії трудового договоруне має права на дні щорічної основної відпустки, відповідно і на їх компенсацію при звільненні. До компенсації підлягають невикористані дні щорічної відпустки н абуті працівником до призупинення дії трудового договору.

Нагадаємо: дні, що підлягають компенсації, визначаються за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону про відпустки).

Законодавством не заборонено припиняти трудові відносини з працівником під час призупинення трудового договору. Алезвільнення працівника під час призупинення дії трудового договору можливе за заявою працівника або за його власним бажанням, або за угодою сторін, але не з ініціативи роботодавця. А вже на підставі заяви роботодавець видає відповідний наказ, а бухгалтер проводить остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП) з дотриманням вимог визначених ст. 47 КЗпП.

Згідно з абз. 6 п. 2 Порядку №100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. 

Тому при проведенні розрахунку компенсації за невикористану відпустку календарні дні, що припали на період призупинення дії трудового договору потрібно виключити з розрахункового періоду.

Розрахунок самої ж компенсації розраховується за Порядком №100.

Нагадаємо, що розрахунок працівника, в даному випадку, коли немає розрахункового періоду, потрібно проводити з окладу встановленого на момент звільнення або МЗП, якщо оклад менше МЗП.

 

2. Працівник з інвалідністю не пройшов медкомісію 

На підприємстві працює працівниця — особа з інвалідністю. У серпні 2022 року вона мала пройти комісію для підтвердження інвалідності, але не зробила цього, бо перебуває за кордоном та працює дистанційно. Чи враховується вона у норматив працевлаштування осіб з інвалідністю?

Постанова КМУ від 08.03.2022 №225 встановила спеціальні правила щодо тих фізосіб, яким уже було встановлено інвалідність і які потребують щорічного огляду.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості скерування осіб з інвалідністю та осіб, яким установлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317.

При цьому інвалідність і ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжуються до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше повторного огляду не провели.

Отже, для осіб, термін переогляду інвалідності яких припав на цей період і які не можуть пройти обстеження й оформити скерування на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж пів року після його припинення/скасування.

Чи треба отримувати нову довідку, чи її чинність теж продовжується?

Відповіді на це запитання в нормативних документах наразі немає. Нагадаємо, що правила складання довідки прописані в наказі МОЗ від 30.07.2012 №577, до якого під час воєнного стану зміни не вносили.

Але довідка складається під час оформлення виписки з акта огляду МСЕК. А огляди у разі автоматичного продовження не проводяться. Ось і очільник МОЗ у 2022 році наголошував, що «людям з інвалідністю (дітям у тому числі) під час дії воєнного стану не потрібно повторно проходити медико-соціальну експертизу, щоби продовжити довідку про інвалідність».

Це означає, що до кінця війни плюс ще пів року нову довідку можна буде не отримувати, дію старої довідки теж буде автоматично продовжено. Підтвердження цього знаходимо й ось у такому роз’ясненні від МОЗ:

«Що робити, якщо ви перебуваєте за кордоном під час дії воєнного стану й у вас завершився термін дії довідки про інвалідність?

У разі якщо такий термін завершився, його автоматично вважають продовженим на весь час дії воєнного стану на території України і впродовж 6 місяців після його припинення/скасування.

Так само продовжується термін дії відсотків втрати працездатності та індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю».

Отже, виходить, що якщо особа з інвалідністю перебуває за кордоном і працює дистанційно, то вона і досі (без проходження медкомісії) зберігає інвалідність. І роботодавець сміливо може враховувати її у норматив працевлаштування інвалідів (коли аналізує, чи виконує він цей норматив, чи ні).

 

3. Компенсація відпустки у 2024 році: граємо за новими правилами 

Після «вересневих» змін у Порядку № 100 компенсацію за невикористану відпустку вважаємо по-особливому. Але чи є клопіт у новому 2024 році? На жаль так. Цей «хвіст» не вдалося залишити і забути у 2023 році.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 №100 .

Згадати все 

З 12 вересня 2023 року в Порядку №100 відбулися важливі зміни щодо середньої зарплати. Зокрема, вони стосуються компенсації за невикористану відпустку. Внаслідок змін розрахунковий період для обчислення відпускної компенсації скоротився до місяців 2023 року. Але це стосується лише днів невикористаних відпусток, накопичених до 31 грудня 2023 року.

Зверніть увагу: всі зміни стосуються лише компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник іде у відпустку, а не забирає її грошима, суму відпускних розраховуємо без особливостей. І ще: зміни зачіпають лише визначення розрахункового періоду. А ось облік та неврахування певних періодів та виплат у ньому — все це залишилося, як і було.

Механізм розрахунку відпускної компенсації, який працює з 01.01.2024, має багато особливостей: якщо працівник звільняється у січні, якщо звільнення припадає на лютий та пізніші місяці, якщо працівник-новачок або не мають заробітку у певних періодах. Давайте розберемо все по порядку. У рамках цієї статті розглянемо загальні випадки при звільненні працівника у січні-2024 та наступних місяцях.

Звільнення у січні-2024 

Почнемо з нагоди, коли працівник звільняється у січні 2024 року. При розрахунку відпускної компенсації у разі є одна особливість. І щоб її краще відчути, розглянемо приклад.

Приклад 1. Працівник звільняється з 18.01.2024. Йому потрібно компенсувати 9 календарних днів щорічної основної відпустки за робочий рік 2023/2024, у тому числі 1 день за частину, яка припала на 2024 рік. Також компенсації підлягають 10 календарних днів додаткової соцвідпустки на дітей за 2023 рік та ще 10 – за 2024 рік. Зарплата за 2023 рік становить 185 000 грн.

Далі у таблиці для наочності наведено умови прикладу та її рішення.

Розрахунок відпускної компенсації при звільненні у січні 2024 року 

Показник	Період, за який надають компенсацію відпустки
	До 31.12.2023	З 01.01.2024
Тривалість щорічної основної відпустки	8 календарних днів	1 календарний день
Тривалість додаткової соцвідпустки на дітей	10 календарних днів	10 календарних днів
Розрахунковий період	Січень — грудень 2023
Заробіток, що враховується під час розрахунку	185000 грн
Середньоденна зарплата	185000 грн : 365 к. дн. = 506,85 грн
Сума компенсації	506,85 грн х 29 к. дн. = 14698,65 грн

Визначаємо розрахунковий період днів відпустки. У цьому випадку для них усіх це січень — грудень 2023 року. Тільки для зароблених до 31.12.2023 – за спецнормою 2023 року (повні місяці 2023 року, які передують місяцю звільнення). А для накопичених з 1 січня 2024 року — за загальною нормою (12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення).

А тому лайфхак: у разі звільнення працівника у січні 2024 року рахуйте одну середньоденну зарплату незалежно від того, коли придбано право на дні відпустки, тому що розрахунковий період буде однаковим .

У нашому випадку загальна середньоденна зарплата становить 506,85 грн. Загальна кількість днів відпусток, що їх слід компенсувати, — 29. Тому сума відпускної компенсації становить 14698,65 грн.

Звільнення з лютого-2024 та пізніше 

А ось для розрахунку відпускної компенсації починаючи з лютого 2024 року потрібно буде рахувати дві різні середні зарплати. Одну — для визначення суми компенсації за календарні дні відпустки, накопичені станом на 31 грудня 2023 року. Розрахунковий період становитимуть повні календарні місяці 2023 року. Другу — для визначення суми компенсації за дні невикористаної відпустки, що накопичилися з 1 січня 2024 року. Розрахунковим періодом буде 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення.

Більше того, потрібно ще й порахувати кількість днів відпустки за кожен період: окремо накопичених на 31 грудня 2023 року та окремо — з 1 січня 2024 року. Тому радимо провести для всіх працівників інвентаризацію днів відпустки, зароблених станом на 31.12.2023. Це значно полегшить подальшу роботу.

Нині ж приклад.

Приклад 2. Працівник звільняється 29 березня 2024 року. Він працює на підприємстві вже кілька років. Станом на 31 грудня 2023 року він має 11 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки та ще 6 календарних днів – за час роботи у 2024 році по день звільнення. Також йому належить компенсувати 20 календарних днів додаткової соцвідпустки на дітей: по 10 за 2023 та 2024 календарні роки.

У цьому випадку маємо два різні розрахункові періоди. Тому в таблиці наведено розрахунки.

Розрахунок відпускної компенсації при звільненні у березні 2024 року 

Показник	Період, за який надають компенсацію відпустки
	До 31.12.2023	З 01.01.2024
Тривалість щорічної основної відпустки	11 календарних днів	6 календарних днів
Тривалість додаткової соцвідпустки на дітей	10 календарних днів	10 календарних днів
Розрахунковий період	Січень — грудень 2023	Березень 2023 - лютий 2024
Заробіток, що враховується під час розрахунку	180540 грн	181300 грн
Середньоденна зарплата	180540 грн : 365 к. дн. = 494,63 грн	181300 грн : 366 к. дн. = 495,36 грн
Сума компенсації	494,63 грн х 21 к. дн. = 10387,23 грн	495,36 грн х 16 к. дн. = 7925,76 грн

Розрахунковий період для днів відпусток, зароблених на кінець 2023 року, становитимуть місяці 2023 року (від січня до грудня). Тут працює особлива норма. По суті, розрахунок середньої зарплати для виплати компенсації за дні відпустки, не використані до 31 грудня 2023 року включно, «заморозився» на рівні виплат 2023 року.

А ось для днів, зароблених у 2024 році, діятиме загальне правило. Тому розрахунковим періодом буде березень 2023 — лютий 2024 року.

Заробіток, що враховується при розрахунку середньої зарплати для відпускної компенсації, є таким:

- За 2023 рік - 180540 грн;

- За період з березня 2023 по лютий 2024 - 181300 грн.

Отже маємо дві різні середньоденні зарплати та відповідно дві суми відпускної компенсації. Але нарахувати працівникові компенсацію треба загальною сумою, яка становитиме 18312,99 грн (10387,23 + 7925,76).

ВИСНОВКИ

• При розрахунку компенсації за невикористану відпустку враховуємо рік набуття права на відпустку, що компенсується. Якщо таке право придбано до 31.12.2023, то розрахунковий період становитимуть місяці 2023 року. А якщо з 01.01.2024, то розрахунковий період — загалом це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористану відпустку.
• Для розрахунку відпускної компенсації у січні 2024 року рахуємо одну загальну середню зарплату.
• При обчисленні компенсації, починаючи з лютого 2024 року, потрібно буде вважати дві різні середні зарплати: одну — для днів відпустки, накопичених на 31.12.2023, другу — для днів відпустки, накопичених з 01.01.2024.

Кількість календарних днів, які включаємо до розрахунку відпускних у 2024 році 

Початок відпустки  (місяць 2024 року)	Розрахунковий період*	Кількість календарних днів у розрахунковому періоді*	Кількість святкових та неробочих днів на місяці (згідно зі ст. 73 КЗпП)**	Кількість календарних днів, що включаються до розрахунку відпускних в умовах військового стану***
1	2	3	4	5
Січень	Січень — грудень 2023 року	365	-	365
Лютий	Лютий 2023 року - січень 2024 року	365	-	365
Березень	Березень 2023 - лютий 2024 року	366	1	366
Квітень	Квітень 2023 - березень 2024 року	366	-	366
Травень	Травень 2023 - квітень 2024 року	366	3	366
Червень	Червень 2023 року - травень 2024 року	366	2	366
Липень	Липень 2023 року - червень 2024 року	366	1	366
Серпень	Серпень 2023 - липень 2024 року	366	1	366
Вересень	Вересень 2023 року - серпень 2024 року	366	-	366
Жовтень	Жовтень 2023 - вересень 2024 року	366	1	366
Листопад	Листопад 2023 року - жовтень 2024 року	366	-	366
грудень	Грудень 2023 року - листопад 2024 року	366	1	366
* Розрахунки наведені виходячи з умови, що: - Розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю, на який припадає початок відпустки; — у розрахунковому періоді не було періодів, протягом яких працівник згідно із законодавством або з інших поважних причин не працював та за ним не зберігався середній заробіток або частково зберігався. ** Наразі військовий стан продовжено лише до 05:30 14.02.2024. У період дії військового стану не застосовуються норми про святкові та неробочі дні ( ст. 73 КЗпП ). Такі дні є звичайними календарними днями (робочими чи вихідними). *** Якщо воєнний стан буде продовжено до кінця 2024 року.

 

4. Контроль та відповідальність за ненадання соцвідпустки на дітей

Працівниця має двох дітей до 15 років. Копії свідоцтва про народження є в особовій справі. Але працівниця ніколи не зверталась з заявою про надання додаткової соціальної відпустки на дітей, не приносила довідку, що батько не користується такою відпусткою. Через це у роботодавця виникли деякі питання:

Питання:

Чия має бути ініціатива працівника чи роботодавця запропонувати піти у додаткову відпустку?

1. Чи має роботодавець обов'язок контролю за тим, кому які додаткові відпустки треба надати?

2. Чи є обов'язок роботодавця виплачувати компенсацію за ненадання додаткової відпустки при звільненні, якщо не було прохання у заяві?

3. Яка відповідальність за ненадання додаткової відпустки, якщо не було заяви працівника з проханням надати таку відпустку?

 Відповідь: 

Чия має бути ініціатива – працівника чи роботодавця запропонувати піти у додаткову відпустку?

Стаття 19 Закону про відпустки передбачає надання додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Отже, граничний вік дитини, який враховується при визначенні права працівниці на додаткову відпустку на дітей становить 15 років. При цьому надання такої відпустки прив’язане саме до календарного року. Тож додаткова відпустка на дітей має надаватися в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після.

Таким чином, працівниця має право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому діти досягають граничного віку, тобто 15 років, а починаючи з року, наступного за роком, у якому діти досягли граничного віку, вона втрачає право на отримання такої відпустки.

Тож може бути два варіанти: Працівниця може звернутися із заявою до роботодавця з проханням надати їй додаткову відпустку на двох дітей за відповідний період (періоди) та надати окрім свідоцтва на дітей, довідку з місця роботи батька дітей про те, що він не скористався цим правом раніше (таке право батько має з 09.05.2021 р.). До цієї дати право на таку відпустку мала тільки мати, тому за попередні роки (до 2021 р.) підтверджуюча довідка не потрібна. 

Також ініціатором може виступати і роботодавець, який вже знає про те, що у працівниці є діти. Він може запитати у неї інформацію про наявність дітей, і у разі надання такої інформації, надати їй відпустку з метою зменшення витрат при виплаті компенсації у разі звільнення.

 Чи має роботодавець обов'язок контролю за тим, кому які додаткові відпустки треба надати?

Так, роботодавець може здійснювати контроль за тим, які види додаткових відпусток надавати працівникам, тому що під основні та додаткові відпустки створюється (звісно, не всіма роботодавцями) резерв відпусток і він має планувати свої витрати.

Але без отримання інформації від працівників роботодавець не зможе надати їм відповідні відпустки. Тому роботодавець може інформувати працівників про їхні права та про те, що вони повинні надати йому відповідну інформацію для реалізації цих прав. 

Нормативними документами не передбачено відповідальність роботодавця за відсутність такого контролю. Закон про відпустки є доступним для всіх, тож працівники мають можливість самостійно дбати про реалізацію своїх прав і надавати роботодавцю необхідну інформацію.

 Чи є обов'язок роботодавця виплачувати компенсацію за ненадання додаткової відпустки при звільненні, якщо не було прохання у заяві?

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку у разі звільнення. Тоді незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки, згідно із ст. 24 Закону про відпустки. Додаткова відпустка на дітей/компенсація розраховується за правилами розрахунку щорічної відпустки/компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Тому, якщо працівниця надала роботодавцю копії свідоцтва про народження дітей, роботодавець зобов’язаний буде при звільненні виплатити працівниці компенсацію при звільненні. При цьому прохання в заяві не зазначається. Але потрібно пам’ятати, що перед тим, як виплачувати компенсацію за додаткову  відпустку на дітей, працівниця має надати своєму роботодавцю довідку з місця роботи батька дітей про те, що він не скористався цим правом раніше. Таке право батько має з 09.05.2021, до цієї дати право на таку відпустку мала тільки мами, тому за попередні роки (до 2021 р.) підтверджуюча довідка не потрібна. 

Роботодавець у день звільнення має провести остаточний розрахунок (з виплатою всіх належних сум) при звільненні за ст. 116 КЗпП з дотриманням умов викладених у ч. 1 ст. 47 КЗпП.

Як бачимо, у роботодавця є свій інтерес в тому, щоб вчасно надавати відпустки працівникам, які мають дітей – тоді не доведеться виплачувати великі суми компенсацій при звільненні, а витрати на оплату цих відпусток будуть рівномірно розподілені протягом звітних років.

 Яка відповідальність за ненадання додаткової відпустки та відсутність її компенсації, якщо не було заяви з проханням надати таку відпустку?

Якщо працівник надавав роботодавцю інформацію про дітей, а йому ця відпустка не надавалася і при звільненні не були компенсовані дні відпустки, то відповідальність настає за несвоєчасний розрахунок при звільненні. При проведенні розрахунку в інші строки, ніж визначено ст. 116 КЗпП, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців (ст. 117 КЗпП). 

Несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником може призвести до штрафів, а саме:

• посадових осіб роботодавця можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн);
• до роботодавця можуть застосувати фінансову відповідальність у вигляді штрафу згідно зі ст. 265 КЗпП. При затримці розрахунку не більше місяця штраф становитиме 1 МЗП згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. При затримці виплати більш ніж на один місяць,-  штраф 3 МЗП, установленої на момент виявлення порушення, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Звертаємо увагу, якщо роботодавець не виплатить належних працівникові коштів у день звільнення і середнього заробітку за час затримки розрахунку, то колишній працівник має право звернутися до суду, на підставі ст. 233 КЗпП.

Вищезазначеного штрафу та нарахування середнього заробітку за час затримки під час воєнного стану можна уникнути, якщо роботодавець доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Проте таке звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати залишкову саму суму компенсації.

Втім, навряд чи вдасться притягнути роботодавця до відповідальності, якщо працівник, який має дітей, вже звільнився, а під час роботи він не надавав інформації про дітей і не просив надати йому цю відпустку. Не було подано документів – не було й підстав надавати відпустку, і вини роботодавця в цьому немає. 

 

5. Чи оплатять лікарняний із позначкою про порушення режиму лікування

Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тимчасової непрацездатності, порушують встановлений лікарем режим, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації або без поважних причин не з’являються у призначений строк на медогляд, у т. ч. лікарсько-консультативної або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), втрачають право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності із дня порушення на строк, встановлений рішенням органу, який призначає таку допомогу.

Тобто у випадках коли лікар встановив факт, що пацієнт порушив призначений ним режим лікування, він формує новий медичний висновок, у якому зазначає дату і вид порушення режиму лікування.

Це передбачене в Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я, затвердженому наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066. Такий лікарняний є підставою для припинення страхової виплати.

До порушень режиму лікування можуть відносити:

• відмову від огляду МСЕК і госпіталізації;
• невиконання рекомендацій лікаря;
• самовільне залишення закладу охорони здоров’я;
• навмисне заподіяння шкоди своєму здо­ров’ю або симуляцію хвороби тощо.

Нагадуємо, що підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Його формують в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі інформації про медичний висновок у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’яз­кового державного соціального страхування.

Рішення про призначення страхової виплати ухвалює роботодавець. Він же контролює правильність її нарахування, своєчасність виплати, ухвалює рішення про відмову у призначенні або припинення, розглядає підставу і правильність видачі відповідних документів.

Джерело: інформація на сайті ГУ ПФУ у Вінницькій обл.

 

6. Відправляєте працівника у відрядження — ознайомте з кошторисом витрат 

У відрядження у межах України та за кордон працівника підприємства направляє керівник або його заступник. Для цього оформлюють наказ або розпорядження, в якому зазначають:

• мету виїзду;
• завдання (за потреби);
• пункт призначення;
• строк (дата вибуття у відрядження і дата прибуття з відрядження);
• джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження;
• інші ключові моменти — після затвердження технічного завдання і кошторису витрат.

Якщо направляєте працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням, обов’язково додайте його копію з перекладом і, за наявності, програму заходів.

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум і мети використання коштів, наданих на відрядження. Їх фіксують у наказі або розпорядженні керівника.

Перед відрядженням працівника слід ознайомити з інформацією, зокрема, про те, які витрати, пов’язані з перебуванням у службовому відрядженні, відшкодовують.

Для цього відрядженого працівника ознайомлюють:

• із кошторисом витрат

або

• довідкою-розрахунком на виданий/перерахований аванс у довільній формі.

Працівника також слід ознайомити з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження.

Джерело: лист Мінфіну від 23.11.2023 № 08030-16/В-1741/2164

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

23 листопада 2023 року № 08030-16/В-1741/2164

Міністерство фінансів України розглянуло [...] звернення [...] щодо службових відряджень і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (далі — Інструкція № 59), направлення працівника підприємства у відрядження у межах України та за кордон здійснює керівник цього підприємства або його заступник і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (у разі потреби), пункт призначення, строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти, після затвердження технічного завдання (за потреби) і кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія з перекладом та за наявності програма заходів.

Водночас Інструкцією № 59 визначено, що керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, які запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника.

З метою ознайомлення відряджуваного працівника з інформацією, зокрема про те, які витрати, пов’язані з перебуванням у службовому відрядженні, відшкодовуються, підприємство, що відряджає працівника, зобов’язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий/перерахований аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження.

З повагою Заступник Міністра Р. Єрмоличев

 

7. Працівник помер: як звільнити та виплатити зарплату 

Звільнення 

Звісно, ​​померлого працівника треба звільнити. А точніше припинити з ним трудові відносини. Це слід зробити з дати його смерті. Її беруть із свідоцтва про смерть. При цьому саме звільнення оформлюють «заднім числом»: наказ видають поточною датою, незалежно від того, скільки часу минуло з смерті працівника. Наприклад, у день, коли роботодавець отримав копію свідоцтва про смерть.

Оформлення припинення трудового договору із померлим працівником має ще кілька особливостей. Вони наведені на схемі нижче.

Остаточний розрахунок 

Строки остаточного розрахунку. Переходимо до виплати сум, зароблених працівником за життя. Вони можуть складатися, зокрема, із зарплати за час за датою звільнення та відпускної компенсації. Також нюанси можуть бути з відпускними та лікарняними.

Відразу звернемо вашу увагу на практичний момент. Відповідно до ст. 116 КЗпП провести остаточний розрахунок із працівником слід у день звільнення. Це можливе лише після видання наказу про припинення трудових відносин. Але майже завжди між фактичною датою смерті працівника та датою надання роботодавцю свідоцтва про його смерть є певний проміжок часу (тиждень, місяць, іноді й більше). Тому виплатити всі належні працівникові суми у його смерті (фактичний день припинення трудового договору) неможливо. Нехай вас це не лякає. Ситуація життєва і не тягне у себе відповідальності для роботодавця.

Зарплатня.У місяці, на який припала смерть працівника, зарплату нараховують за загальними правилами. Тобто за всі відпрацьовані ним дні цього місяця з урахуванням доплат, надбавок, премій, які йому належать. Якщо місяць відпрацьований не повністю, то зарплату розраховують пропорційно до відпрацьованого часу, тобто виходячи з кількості відпрацьованих днів.

Чи потрібно проводити доплату до МЗП? У цьому питанні керуються загальними правилами. Нагадаємо: доплату до мінімалки нараховують, якщо за повністю відпрацьований місяць (повністю виконану норму праці) сума нарахованої працівникові зарплати менша за мінзарплату. Якщо працівник не виконав повністю норму робочого дня, то розрахунки проводять пропорційно до відпрацьованого часу.

Відпускна компенсація. Пам'ятайте про невикористані дні відпусток: щорічного та соціального додаткового працівникам, які мають дітей. Якщо на день звільнення такі залишки є, то за них обов'язково нараховують компенсацію. І припинення трудового договору через смерть працівника не виняток із цього правила.

Розрахунок проводять, як і всім, – за середньою зарплатою згідно з правилами Порядку № 100 *. Але пам'ятайте: важливо правильно визначити розрахунковий період . Якщо наказ про припинення трудового договору видано в іншому, наприклад наступному місяці після місяця смерті працівника, то відлік місяців розрахункового періоду все одно проводять від місяця, в якому працівник помер (фактичної дати смерті) .

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 №100 .

Наприклад, наказ видано 05.02.2024, а день смерті працівника 29.01.2024. Тоді розрахунковим періодом для обчислення відпускної компенсації у загальному випадку буде січень-грудень 2023 року.

Відпускні. Працівник помер у період оплачуваної відпустки? Перераховувати відпускні не потрібно. Це не передбачено чинним законодавством.

Також при виплаті сум остаточного розрахунку не потрібно утримувати відгуляні наперед відпускні. Йдеться про ситуацію, коли померлий працівник використав зайві дні відпустки (за ще не відпрацьований час). Це один із випадків, прямо передбачених законодавством, коли утримання за перегуляну відпустку із зарплати не проводять ( ст. 22 Закону про відпустки *).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР .

Якщо до відпустки працівникові надавали матдопомогу на оздоровлення, то утримувати її не потрібно.

Лікарняні. Трапляються випадки, коли в день смерті працівник перебуває на лікарняному. Пам'ятайте: такий лікарняний треба сплатити загалом. При цьому оплаті підлягає і останній день хвороби, який припадає на дату смерті.

Зверніть увагу: лікарняні за перші п'ять днів хвороби, які оплачує роботодавець, можна виплатити за остаточного розрахунку з померлим працівником членам його сім'ї. А ось допомогу від ПФУ доведеться почекати та виплатити лише тоді, коли вона надійде на спецрахунок. Така затримка не вважатиметься невчасною виплатою.

Кому видати гроші? 

Суми зарплати, відпускної компенсації, лікарняних та інших виплат, які належать працівникові, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім'ї. А якщо їх немає — такі суми входять до складу спадщини ( ч. 1 ст. 1227 ЦКУ *, ч. 6 ст. 83 КЗпП та ч. 6 ст. 24 Закону про відпустки ).

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV .

З норм ч. 2 ст. 3 СКУ * сім'ю складають особи, щодо яких одночасно виконуються такі три умови:

1) спільне проживання. Хоча подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина і чоловік з різних поважних причин не проживають разом. Також неповнолітня дитина відноситься до сім'ї своїх батьків і тоді, коли разом із ними не проживає;

2) загальний побут;

3) взаємні правничий та обов'язки.

* Сімейний кодекс України від 10.01.2022 № 2947-III .

Також ч. 4 ст. 3 СКУ передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кревної спорідненості, усиновлення, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним принципам суспільства.

Наприклад, сестра померлого працівника, яка проживає окремо (не проживала спільно і не була пов'язана з померлим працівником загальним побутом), не є членом сім'ї. Отже, такому родичу не можна видавати належні виплати, що належать померлому працівникові. До речі, те саме стосується і повнолітніх дітей померлого працівника.

Члени сім'ї, які звертаються за виплатою, підходять за всіма параметрами? Щоб отримати виплати, вони мають надати документи:

- заяву з проханням виплатити належні померлому працівникові суми;

- свідоцтво про смерть працівника;

- свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження (про усиновлення);

- Документи, що підтверджують факт спільного проживання з померлим (наприклад, паспорти з місцем реєстрації, довідки про склад сім'ї тощо).

Якщо належні суми виплатити нікому, можна діяти так:

1) зберігати кошти, належні працівнику, на рахунку роботодавця та враховувати їх як кредиторську заборгованість до появи спадкоємців;

2) звернутися до нотаріуса, який веде діяльність у нотаріальному окрузі за місцем виконання зобов'язання.

У цьому випадку роботодавець вносить належні померлому працівникові суми на депозит нотаріуса і таким чином погашає свій борг ( ч. 1 ст. 537 ЦКУ ). Але зробити це можна лише після закінчення терміну, відведеного до прийняття спадщини спадкоємцями. Загалом — це 6 місяців ( ст. 1270 ЦКУ ).

А чи можна перерахувати суми із остаточного розрахунку на зарплатну картку померлого працівника? Краще цього не робити. Адже зарплата померлого працівника має бути виплачена саме членам його сім'ї чи спадкоємцям. До того ж, можуть виникнути певні ризики. Наприклад, складнощі зі зняттям готівки, а також банк може заблокувати картку, коли дізнається про смерть свого клієнта. А в такому разі ці суми вже входять до складу спадщини померлого та будуть отримані членами сім'ї чи іншими особами лише після прийняття спадщини.

ВИСНОВКИ

• Припинити трудові відносини із померлим працівником слід з дати його смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть. Наказ видають поточною датою, незалежно від цього, скільки часу минуло з смерті працівника.
• Законодавство не зобов'язує роботодавця видавати копію наказу звільнення родичам. А ось трудову книжку їм видати треба.
• Зарплату за відпрацьований у місяці смерті час виплачують у загальному порядку (з дотриманням правила МЗП-межі).
• Компенсацію за невикористану відпустку померлому працівнику виплачують у загальному порядку. Відлік місяців розрахункового періоду проводять від місяця, коли працівник помер (фактичної дати смерті).
• Якщо працівник помер у період оплачуваної відпустки, то перераховувати відпускні не потрібно. Також не потрібно утримувати відгуляні наперед відпускні.
• Якщо працівник помер на лікарняному, то лікарняні за перші п'ять днів хвороби за рахунок роботодавця можна виплатити за остаточного розрахунку членам його сім'ї. А ось допомогу від ПФУ слід почекати та виплатити лише тоді, коли вона прийде на спецрахунок.
• Виплатити належні померлому працівникові кошти слід його родичам, тобто особам, які із ним спільно проживали, вели спільний побут, мали взаємні правничий та обов'язки.

 

8. Порядок надання статусу дитини, яка потерпіла внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

З початку збройної агресії російської федерації проти України дитинство тисяч українських дітей затьмарене бідою, болем, розлукою, втратами. Діти зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. У цій консультації розповідаємо про статус дитини, яка потерпіла внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Хто має право на здобуття статусу

Право на здобуття статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської федерації не досягла 18 років (повноліття) та в результаті:

• отримала поранення, контузію, ушкодження;
• зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства;
• була викрадена;
• незаконно вивезено за межі України;
• залучалася до участі у військових формуваннях;
• незаконно утримувалася, у тому числі у полоні.

Куди звертатися

Для отримання статусу потрібно звернутися із заявою до найближчої служби у справах дітей:

• за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи;
• за місцем звернення;
• якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/не зареєстроване чи задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією;
• за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Хто може звертатися

• законний представник дитини (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина (з 14 років);
• представник органу опіки та піклування (у разі, якщо дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють);
• родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха).

Перелік необхідних документів

Для набуття статусу дитини, яка потерпіла внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, подаються:

• заява про надання статусу;
• згоду на обробку персональних даних;
• засвідчені в установленому порядку копії таких документів:

1)    свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що засвідчує особу дитини;
документа, що посвідчує особу заявника;

2)    документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (усиновлювача, опікуна);

3)    справки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

4)    паспорти громадянина України у формі книжечки (у разі наявності);

5)    паспорта ID або закордонного (у разі наявності);

6)    витягу з регістру територіальної громади (у разі наявності).

Додатковий перелік документів у разі, якщо дитина:

отримала поранення, контузію чи каліцтво: 

• виписка з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров'я десятого перегляду, здобутих в період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів;

зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася (зокрема в полоні):

• заяву про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування);
• висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності);

зазнала психологічного насильства:

• висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах;
• копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім'ї загиблого”;
• копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або копія документа, що підтверджує смерть особи за вищезазначених обставин, в разі загибелі батьків дитини або одного з них з числа цивільних осіб.

Термін розгляду документів

Рішення про надання/відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.

Підстави для скасування статусу

Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:

• встановлення недостовірних відомостей у поданих документах;
• непідтвердження обставин, у ході досудового розслідування в кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути обжаловано у суді.

Досягнення особливою повноліття не є підставою для скасування статусу.

За матеріалами: Координаційний центр з надання правничої допомоги

 

9. Як оплачувати роботу у вихідні дні під час воєнного стану?

Під час війни не застосовуються способи компенсації за роботу у вихідний день. У разі роботи працівника у вихідний день оплата здійснюється за фактично виконану роботу, як у робочий день

Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці у Телеграм повідомляє, що відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Таким чином, не застосовуються способи компенсації за роботу у вихідний день, передбачені статтею 72 КЗпП.

У разі роботи працівника у вихідний день оплата здійснюється за фактично виконану роботу, як у робочий день.

 

10.  Довідник зарплатних показників – 2024 

Розмір прожиткового мінімуму у 2024 році

 

Соціальні та демографічні групи населення	Розмір прожиткового мінімуму*, грн
Діти віком до 6 років	2563
Діти віком від 6 до 18 років	3196
Працездатні особи	3028
Особи, які втратили працездатність	2361
Загальний показник	2920
* Визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX .

Розмір мінімальної зарплати у 2024 році 

Період 2024 року	Розмір мінімальної зарплати*, грн:
	місячний	погодинний
Січень березень	7100	42,60
Квітень - грудень	8000	48,00
* Визначено ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX .

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2024 році 

Період 2024 року	Максимальна величина бази нарахування ЄСВ*, грн
Січень березень	106500
Квітень - грудень	120000
* Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірів мінімальної зарплати.

Мінімальний та максимальний розмір страхового внеску у 2024 році

Період 2024 року	Мінімальний місячний розмір ЄСВ, грн (за ставкою 22%)	Максимальний місячний розмір ЄСВ, грн (за ставкою 22%)
Січень березень	1562	23430
Квітень - грудень	1760	26400

Розміри податкової соціальної пільги (ПСП) у 2024 році

Вигляд ПСП (норма ПКУ)	Граничний розмір зарплати, що дає право на застосування ПСП 2024 року	Розмір ПСП
Звичайна ( п.п. 169.1.1 )	4240 грн	1514 грн
Звичайна на дітей ( п.п. 169.1.2 )	Для одного з батьків — 4240 грн х кількість дітей віком до 18 років; для другого - 4240 грн	1514 грн х кількість дітей віком до 18 років
Підвищена на дітей ( пп. «а» та «б» п.п. 169.1.3 )	Для одного з батьків — 4240 грн х кількість дітей віком до 18 років; для другого - 4240 грн	2271 грн х кількість дітей віком до 18 років, на яких надається ПСП
Підвищена ( пп. "в" - "е" п.п. 169.1.3 )	4240 грн	2271 грн
Максимальна ( п.п. 169.1.4 )	4240 грн	3028 грн

Розміри обмежувальних показників для лікарняних та декретних для основних працівників у 2024 році

Вид обмеження	Початок тимчасової непрацездатності	Мінімальна середньоденна зарплата, грн	Максимальна середньоденна зарплата, грн.
Лікарняні
Спеціальне	Січень березень	х	233,25 (7100 мзп : 30,44)
	Квітень - грудень		262,81 (8000 мзп : 30,44)
Загальне	Січень		3301,58 (15 х 6700 мзп : 30,44)
	Лютий - квітень		3498,69 (15 х 7100 мзп : 30,44)
	Травень - грудень		3942,18 (15 х 8000 мзп : 30,44)
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
Спеціальне	Січень березень	233,25 (7100 мзп : 30,44)	466,49 (2 х 7100 мзп : 30,44)
	Квітень - грудень	262,81 (8000 мзп : 30,44)	525,62 (2 х 8000 мзп : 30,44)
Загальне	Січень	233,25 (7100 мзп : 30,44)	3301,58 (15 х 6700 мзп : 30,44)
	Лютий березень	233,25 (7100 мзп : 30,44)	3498,69 (15 х 7100 мзп : 30,44)
	Квітень	262,81 (8000 мзп : 30,44)	3498,69 (15 х 7100 мзп : 30,44)
	Травень - грудень	262,81 (8000 мзп : 30,44)	3942,18 (15 х 8000 мзп : 30,44)

Розмір добових, неоподатковуваний ПДФО та ПС у 2024 році

Територія відрядження	Неоподатковуваний розмір добових у 2024 році
У межах України	Не більше 710 грн
За кордон	Не більше 80 євро*
* За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.

Матеріальна допомога у 2024 році

Вид допомоги	Граничний розмір неоподатковуваного доходу, грн на рік
Нецільова благодійна допомога, яку надають резиденти — юридичні або фізичні особи на користь платника податку протягом звітного податкового року, сукупно ( п.п. 170.7.3 ПКУ )	4240
Благодійна допомога на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні, побутові та інші потреби згідно з переліком, визначеним постановою КМУ від 26.11.2014 № 653 , які виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 ПКУ ( п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ )	Не більше 3550000*
* Розмір такої неоподатковуваної благодійної допомоги дорівнює 500 розмірам мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року.
Допомога на поховання померлого працівника, яка надається його роботодавцем за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) ( п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ )	8480

 

11.  За яких умов вартість участі у семінарі не є доходом працівника?

У разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є роботодавець, інтереси якого представляє працівник, то сума, сплачена за участь у семінарі, не є доходом такого працівника

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2024 році – 7100,00 грн х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.17 ПКУ).

Згідно з пп. 165.1.37 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Таким чином, сума коштів, сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2024 році – 21300,00 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

У разі порушення зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях.

У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар – це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Конференція – це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).

Отже, у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18%.

 

12.  Дії зарплатного бухгалтера

Старт нового податкового (бюджетного) року — не лише підготовка річної звітності і декларування податків. Із 1 січня 2024-го зростає мінімальна зарплата, яку доведеться застосовувати у зар­платних нарахуваннях. Також припиняється або розпочинається застосування деяких пільг або сплата податків. Нагадаємо ці моменти, а також запропонуємо чекліст, щоб у перші дні нового року ви не плуталися в розрахунках.

Застосовуйте з 1 січня новий розмір мінімальної зарплати

Мінімальна зарплата у місячному розмірі у 2024 році зростає двічі:

• із 1 січня — 7100 грн;
• із 1 квітня — 8000 грн (ст. 8 Закону про Держбюджет-2024). Востаннє її підвищували з 01.10.2022 — до 6700 грн.

Перегляньте посадові оклади у штатних розписах

Нормативно-правові акти з оплати праці вже тривалий час не вимагають обов’язково встановлювати посадові оклади на рівні не нижчому за мінімальну зарплату. Залишилася вимога про мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку). Він не змінюється упродовж 2024 року і має бути не менше ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 — 3028 грн.

Якщо у штатному розписі посадові оклади вищі за цей показник, підвищувати їх не зобов’язані. Тому можете залишити на 2024 рік той штатний розпис, що переглядали востаннє. Але тоді необхідно буде перевіряти, чи маєте щомісяця доплачувати працівникам до рівня мінімальної зарплати.

Якщо посадові оклади встановлювали на рівні не нижчому за мінімальну зарплату або ж за колгодовором чи положенням про оплату праці на підприємстві сформували тарифну сітку, за якою періодично переглядаєте посадові оклади, тоді січень 2024-го — час перезатвердити посадові оклади у штатному розписі.

Зважте, посадові оклади всіх працівників у мінімальному розмірі — це порушення статті 96 Кодексу законів про працю України і статті 6 Закону про відпустки. Адже оплату праці слід диференціювати залежно від складності роботи і рівня посади.

Доплачуйте до рівня мінімальної зарплати

Зарплата працівника, який відпрацював місячну норму праці, не може бути нижчою за мінімальну зарплату. Якщо це так, доплачуйте до рівня мінімальної зарплати (ч. 3 ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Уважно стежте за дотриманням цієї норми, коли звільняєте працівників у перші дні січня 2024-го. За відпрацьовані робочі дні нараховуйте працівникові під час звільнення зарплату з розрахунку, щоб денний заробіток був не менший, ніж обчислений із мінімальної зарплати.

Донараховайте до мінімального ЄСВ

Коли місячний заробіток, на який нараховуєте ЄСВ, не перевищує мінімальної зарплати, донараховуйте ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). У січні — березні 2024-го він становить 1562 грн.

Сума донарахування ЄСВ = (Мінімальна зарплата – фактично нарахована зарплата) × ставка ЄСВ (22%)

Правило працює стосовно основних працівників і внутрішніх сумісників. Не працює:

• для зовнішніх сумісників;
• працівників —
  • осіб з інвалідністю;
  • які працюють за трудовим договором із нефіксованим робочим часом;
  • які весь місяць були у відпустці без збереження зар­плати, з якими призупинили трудовий договір або база нарахування ЄСВ за місяць дорівнює нулю з іншої причини;
  • яких прийняли на роботу не з першого робочого дня або звільняєте не останнім робочим днем звітного місяця.

ЄСВ з високих зарплат нараховуйте в межах максимальної бази

ЄСВ, нарахований за місяць, не може перевищувати добутку максимальної бази нарахування і ставки ЄСВ (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ). Максимальна база нарахування ЄСВ — 15 розмірів мінзарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). У січні — березні 2024-го вона дорівнює 106 500 грн.

Якщо місячна зарплата працівника у січні 2024-го, приміром, 120 000 грн, ЄСВ нараховуйте лише на суму 106 500 грн.

Середню зарплату обчислюйте з розміру мінзарплати

Коли для розрахунку відпускних та компенсації за невикористану відпустку (далі — компенсація) треба застосувати показник мінзарплати, беріть її розмір на дату обчислення (п. 4 Порядку № 100). Це стосується ситуації, коли немає заробітку в розрахунковому періоду і розмір посадового окладу нижчий за мінімальну зарплату.

Приміром, у січні 2024-го рахуєте відпускні (компенсацію) працівникові, який увесь 2023 рік перебував у відпустці без збереження зарплати. У розрахунок беріть розмір мінзарплати 7100 грн (за умови що посадовий оклад працівника менший за цей розмір).

Коли обчислюєте лікарняні (декретні), зважайте на розмір мінзарплати на день настання страхового випадку (п. 2, 28, 29 Порядку № 1266). Тому для е-лікарняних, що їх відкрили в січні 2024-го, беріть мінімальну зарплату 7100 грн.

Обмежуйте лікарняні (декретні)

Мінімальну та максимальну суму декретних, а також максимальну суму лікарняних обчислюйте з нового розміру мінзарплати. Є також обмеження в сумі лікарняних (декретних) для працівників, у яких за останніх 12 місяців перед страховим випадком страховий стаж менший за шість місяців. Їх обчислюйте кратно до розміру мінзарплати на час настання страхового випадку.

Сплачуйте податки вчасно

Бюджетний період для всіх бюджетів починається щороку 1 січня (ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України; БК).

2024 року вперше маємо ситуацію, коли 1 січня — не вихідний, а звичайний робочий день. Адже в період воєнного стану святкові дні скасували.

Через регламент роботи органів Держказначейства немає можливості зарахувати/перерахували кошти на казначейські рахунки або з них 01.01.2024. У цей день проводять регламентні роботи, пов’язані з початком бюджетного року. Цієї дати СЕП НБУ відключена від системи Держказначейства.

Із 02.01.2024 органи Держказначейства працюватимуть у звичайному режимі. Тому податки, збори, ЄСВ та інші платежі на казначейські рахунки розпочинайте сплачувати із 2 січня.

Банки не зупиняють роботу і приймають платежі 01.01.2024 (Постанова № 170).

Тому платіжні інструкції на сплату податків можна було подати до банку 1 січня, але на казначейські рахунки їх зарахували б 2 січня.

Перевірте оновлення бюджетних рахунків

Щороку на початку нового бюджетного періоду відкривають казначейські рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (п. 2.1 Порядку № 758). Проте коли немає змін у законодавстві щодо переліку бюджетних надходжень та/або порядку їх зарахування до відповідних бюджетів, діють рахунки з реквізитами попереднього бюджетного періоду.

Тому для всіх податкових надходжень, порядок зарахування яких до бюджетів або ставка не змінилися, діятимуть реквізити бюджетних рахунків минулого року.

Порядки адміністрування ПДФО, військового збору та ЄСВ із 2024 року не змінюються, тож Держказначейство перевідкриє бюджетні рахунки з тими самими реквізитами, що діяли у 2023 році.

Можете підстрахуватися і перевірити реквізити бюджетних рахунків на 2024 рік у тих файлах, що Держказначейство та ДПС розміщує на своїх вебпорталах. Вони підтягуватимуться в Електрон­ний кабінет ДПС і клієнт-банкінг.

Сплачуйте податки за новим місцем реєстрації

Якщо у 2023 році змінили місцезнаходження та реєстрацію як платника податків, до закінчення поточного бюджетного періоду (2023 рік) сплачуйте загальнодержавні податки і збори, що їх розподіляють між державним і місцевими бюджетами, за місцем попередньої реєстрації (ч. 8 ст. 45, ч. 5 ст. 78 БК).

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або ФОПа змінилася територія територіальної громади, такого платника податків обліковують:

• із кодами територій територіальної громади за КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням;
• до закінчення бюджетного періоду — з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, що їх розподіляють між державним і місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів (п. 10.2 Порядку № 1588).

ПДФО належить до податків, які розподіляють між державним і місцевими бюджетами. Тож якщо впродовж 2023 року перереєстрували бізнес в іншій територіальній громаді, починаючи з 01.01.2024 сплачуйте ПДФО до територіальної громади за новим місцем податкового обліку.

Це стосується і військового збору, порядок адміністрування якого аналогічний до справляння ПДФО.

Такі правила не стосуються ЄСВ, який не належить до податкових надходжень. ЄСВ сплачуйте до податкового органу за основним місцем обліку (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ). Тобто одразу після завершення перереєстрації сплачуйте ЄСВ за новим місцем обліку.

Податковий розрахунок із сумами ПДФО, військового збору та ЄСВ подавайте за новим місцезнаходженням, якщо змінили податкову адресу на іншу територіальну громаду.

Перегляньте застосування ПСП

Податкову соціальну пільгу (ПСП) застосовують із дня, коли отримали заяву від працівника про її застосування і документи, що підтверджують таке право (пп. 169.2.2 Податкового кодексу України; ПК). Роботодавець не зобов’язаний на початку кожного року отримувати від працівника заяву про застосування ПСП. Достатньо тієї, яку працівник подав під час працевлаштування.

Але працівникам із дітьми ПСП надають до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення цього віку — до кінця року, коли це сталося (пп. 169.3.3 ПК). Тому настання повноліття дитини у 2023 році означає втрату права на ПСП на цю дитину із 2024 року.

Якщо у працівника народилася друга дитина в січні 2024-го, і він подав копію свідоцтва про народження із заявою про застосування ПСП на дітей 31.01.2024, застосовуйте ПСП до зарплати січня 2024-го.

не оподатковуйте матдопомогу і добові за новими розмірами

Виплачуйте працівникам і не оподатковуйте із 01.01.2024:

• добові витрати на відрядження Україною — в межах 710 грн;
• нецільову благодійну допомогу, в т. ч. матеріальну, — 4240 грн.

Надавайте відпустки або виплачуйте компенсацію за правилами нового року

Працівник може в перші дні 2024 року взяти відпустку або звільнитися. У таких випадках орієнтуйтеся на нещодавні зміни у нормативних актах.

Окремо рахуйте середню зарплату для компенсації за відпустку, яку працівник набув до 31.12.2023

Компенсацію за невикористані відпустки, набуті за періоди до 31.12.2023, обчислюйте з виплат, нарахованих за місяці 2023 року. Нові правила розрахунку середньої зарплати для компенсації працюють із 12.09.2023 (Постанова № 957).

Коли йдеться про компенсацію за дні щорічної і дитячої відпусток, набутих із 01.01.2024, застосовуйте загальні правила — 12-місячний розрахунковий період, що передує місяцю виплати компенсації.

Коли виплачуєте компенсацію в січні 2024-го, матимете однаковий розрахунковий період для компенсації за дні відпустки, набуті за періоди до 31.12.202 і після 01.01.2024. Адже в такому разі розрахунковий період: січень — грудень 2023-го.

Якщо працівник звільняється 01.02.2024 і пізніше, обчислюйте вже дві середньоденні зарплати:

• першу — з розрахункового періоду січень — грудень 2023-го для оплати днів відпустки, набутої до 31.12.2023;
• другу — з 12-місячного розрахункового періоду для оплати днів відпустки, набутої з 01.01.2024. У ситуації зі звільненням 01.02.2024 — це лютий 2023-го — січень 2024-го.

Накопичуйте і надавайте окремі види відпусток

За календарний рік надавайте оплачувані відпустки (табл.):

Тривалість оплачуваної відпустки	Кому надавати
10 календарних днів (к. дн.)	Одному з батьків, які: мають двох або більше дітей віком до 15 років; мають дитину з інвалідністю; усиновили дитину
	Одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (в т. ч. в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі)
	Особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків (ст. 19 Закону про відпустки)
14 к. дн.	Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом № 3551 (ст. 16-1 Закону про відпустки)
16 к. дн.	Особам, віднесеним до категорії 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796)

Тобто фактично працівник може скористатися правом на такі відпустки за 2024 рік із перших днів нового року.

Також щороку надають відпустки без збереження зарплати:

• в обов’язковому порядку працівникам, які належать до пільгових категорій (ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки);
• за згодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки).

Відпустку встановленої тривалості надавайте сумарно за календарний рік.

Застосовуйте нові зміни щодо відпусток

Зміни у правилах надання окремих відпусток діють із 24.12.2023 — дати, коли набрав чинності Закон № 3494.

Тому із 24.12.2023:

• не зараховуйте до стажу роботи для щорічної основної відпустки період, коли працівник перебуває у відпустках без збереження зарплати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки);
• надавайте компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки на дітей за бажанням працівника, якого призвали на військову службу із 24.12.2023 та пізніше. Заяву працівник має подати не пізніше ніж останній день місяця, в якому його увільнили від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

Окрім того, із цієї дати не зберігайте за мобілізованими педагогічними працівниками середній заробіток.