Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!

Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 22.02.2023

1. Чи можуть документи підприємства підписуватися особистими ключами працівників

Ситуація. Є контрагенти, які підписують електронні документи особистими електронними підписами, які містять тільки П. І. Б. підписанта і не містять відомостей про юридичну особу. Чи можна без негативних податкових наслідків приймати такі електронні, якщо сам документ містить назву організації контрагента, посаду та П. І. Б. підписанта? Спробуємо розібратися.

Питання досить поширене. А також його аналоги: «в електронному документі надрукована назва підприємства, а посада і П. І. Б. не вказані, але сертифікат електронного ключа містить ці реквізити, чи це проблема?». Тож розшукаємо відповіді в законодавстві.

Чи можна особистим підписом

Одразу скажемо: ми вважаємо, що первинні документи, які надаються контрагенту, не можна підписувати особистими електронними підписами, які отримані як на звичайну фізичну особу. Вони мають підписуватися тільки електронними підписами, які були отримані на підприємство (його представника).

Тепер розберемося, чому так.

Відповідно до вимог ЦКУ (ст. 207) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Тобто підписувати документи, які надаються підприємством третім особам, повинна особа, яка має право діяти від імені підприємства.

Сертифікат електронного ключа дозволяє чітко ідентифікувати, належить ключ фізичній чи юридичній особі (представнику юридичної особи). Електронні підписи посадових осіб або інших працівників юридичної особи обов’язково містять інформацію про юридичну особу. А надавачі електронних послуг, перед тим як надати ключі електронного підпису посадовим особам або працівникам юридичної особи, обов’язково перевіряють повноваження цих осіб діяти від імені підприємства (ст. 22, 23 Закону про електронні довірчі послуги*).

Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Якщо первинний документ підписується особистим ключем директора, виданим йому як на звичайну фізичну особу (а не директора підприємства), то фактично цей документ буде підписано не від імені підприємства, а від імені звичайної фізичної особи (з якою у вас, власне, ніякого правочину і немає).

Те що така особа, наприклад, значиться у ЄДР як підписант підприємства, ніякого значення не має. Він може бути підписантом одночасно ще у декількох підприємств, бути ФОП, вчиняти правочини як звичайна фізособа. Підписуючи документи особистим електронним підписом (а не електронним підписом, отриманим на посадову особу юридичної особи), він фактично діє як фізична особа, а не як керівник підприємства.

Тому якщо документи будуть підписані особистими електронними підписами осіб, виданими як на звичайну фізичну особу, а не на підприємство, то такий документ буде вважатися підписаним не уповноваженою на це особою (не від імені підприємства).

Власне, це може призвести до юридичних спорів щодо виконання зобов’язань за правочинами, які фактично підписані не від імені підприємства.

Тепер подивимося на вимоги, які висувають безпосередньо Закон про бухоблік* та Положення № 88**.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88.

Обов’язковим реквізитом первинного документа є (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблікп. 2.4 Положення № 88):

«особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Цими ж нормативними документами встановлено, що електронні документи мають відповідати вимогам Закону про електронні документи*. Останній, у свою чергу, говорить, що вимоги до електронного підпису встановлюються Законом про електронні довірчі послуги.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV.

До речі, зверніть увагу:

З 31.12.2023 на нас очікують зміни в питанні використання кваліфікованих електронних підписів*. Змінить свою назву і сам Закон про електронні довірчі послуги

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» від 01.12.2022 № 2801-IX.

Але до 31.12.2023 маємо керуватися ще старими (діючими) нормами Закону. А Закон про електронні довірчі послуги встановлює наступне.

По-перше, він говорить про те, що електронна взаємодія юридичних і фізичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях мають містити власноручний підпис, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг (ч. 2 ст. 17 Закону).

Отже, електронні документи, які надаються підприємством третім особам (у т. ч. і первинні бухгалтерські документи, які надаються контрагентам) повинні бути підписані електронним підписом, який отриманий у кваліфікованого надавача електронних послуг за договором про кваліфіковані електронні  довірчі послуги.

Тобто повинні підписуватися кваліфікованим електронним підписом (КЕП) або удосконаленим електронним підписом, отриманим у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг за договором про кваліфіковані електронні довірчі послуги*.

* На період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється (за низкою винятків) використання удосконалених електронних підписів, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг (п.п. 2 п. 2 постанови КМУ від 17.03.2022 № 300). Тобто не обов’язково ключ зберігати на токені чи в хмарі. Можна користуватися удосконаленими електронними підписами, які зберігаються на звичайних флешках, на жорсткому диску комп’ютера тощо.

Це має важливе значення і для виконання вимог щодо зберігання електронних первинних документів. Електронні первинні документи мають зберігатися протягом того ж часу, що і їх паперові аналоги. Якщо документ підписано електронним підписом, отриманим за договором про кваліфіковані електронні довірчі послуги, то навіть після закінчення строку дії ключа кваліфікованого електронного підпису можна буде чітко ідентифікувати, коли і ким був підписаний документ.

По-друге, як ми зазначали вже вище, Закон про електронні довірчі послуги передбачає, що сертифікат ключа має чітко ідентифікувати, належить ключ фізичній або юридичній особі.

Електронний підпис посадової особи (керівника/бухгалтера) або працівника юридичної особи має місти реєстраційні дані такої юридичної особи.

Тобто електронні документи підприємства, які надаються підприємством третім особам (у тому числі контрагентам), мають підписуватися електронними підписами, отриманими саме на таке підприємство.

Отже, знову доходимо висновку, що якщо первинний документ буде підписаний особистим ключем (виданим як на фізичну особу), то буде вважатися, що документ був підписаний не від імені юридичної особи.

Чи будуть негативні податкові наслідки, якщо ми проведемо господарську операцію за таким документом?

Тут варто зазначити, що наразі первинні документи не є підтвердженням здійснення господарської операції (див. визначення первинного документа в ст. 1 Закону про бухоблік). Тобто самі по собі недоліки в їх оформленні не є свідченням того, що господарської операції не було.

Якщо в цілому цей документ дозволяє ідентифікувати операцію, він підписаний іншою стороною (а значить, контрагент підтверджує факт здійснення операції), а також іншими первинними документами або даними обліку можна довести, що операція була — то не визнати таку господарську операцію немає підстав.

Чи обов’язкові реквізити «посада» і «прізвище»

А якщо в електронному документі надрукована назва підприємства, а посада і П. І. Б. не вказані, але сертифікат електронного ключа містить ці реквізити, чи це проблема?

Тут варто врахувати, що Закон про бухоблік та Положення № 88 як обов’язкові реквізити первинного документа називають окремо:

— посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто реквізит «посади і прізвища осіб» і реквізит «підпис» є окремими реквізитами, кожен з яких є обов’язковим. А отже, те що електронний підпис містить електронні дані про посаду і прізвище підписанта, зовсім не означає, що в самому первинному документі не мають заповнюватися ці реквізити. Вони мають там бути. Інше питання: чи завадить їх відсутність ідентифікації операції і підписантів? Оскільки інші реквізити первинного документа (зокрема, електронний підпис) дозволяють чітко ідентифікувати підписантів документа, вважаємо, підстав не визнавати такий документ (операцію за ним) немає (див. останній абзац ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік). Хоча не виключено, що податківці знайдуть привід причипитися до такого документа, тож краще не «ігнорувати» ці реквізити.

Про те, до чого чіпляються податківці в первинних документах, ви можете дізнатися в статті «Первинка: що у ній цікавить податківців?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50.

ВИСНОВКИ

  • Первинні документи, які надаються контрагенту, мають підписуватися тільки електронними підписами, які були отримані на підприємство (його представника).
  • Якщо документи будуть підписані особистими електронними підписами осіб, виданими як на звичайну фізичну особу, це може призвести до юридичних спорів щодо виконання зобов’язань за правочинами, які фактично підписані не від імені підприємства.
  • Щодо негативних податкових наслідків, то наразі первинні документи не є підтвердженням здійснення господарської операції, тобто самі по собі недоліки в їх оформленні не є свідченням того, що господарської операції не було.
  • Якщо в цілому цей документ дозволяє ідентифікувати операцію, він підписаний іншою стороною (а значить, контрагент підтверджує факт здійснення операції), а також іншими первинними документами або даними обліку можна довести, що операція була — то не визнати таку господарську операцію немає підстав.

 

2. Добові у закордонному відрядженні

Навіть під час війни підприємства продовжують направляти своїх працівників у відрядження, у тому числі закордонні. А де відрядження, там і добові. У цій статті розглянемо найактуальніші питання, що виникають у зв’язку з виплатою працівникам добових під час службових поїздок за кордон.

Добові витрати — це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи, понесені нею у зв’язку з відрядженням та не підтверджені документально (п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ). Їх виплата є однією із соціальних гарантій відрядженим працівникам, передбачених ст. 121 КЗпП.

Нашу розмову про закордонні добові почнемо з встановлення їх розміру.

Розмір добових

Ані мінімального, ані максимального розміру добових для закордонних (як, втім, і для внутрішньоукраїнських) відряджень працівників підприємств небюджетної сфери чинне законодавство не визначає.

Використовувати як мінімальну можна суму добових, установлену для бюджетників. Але це необов’язково. Із цим погоджується Мінекономіки у листі від 27.01.2022 № 4711-06/4121-01.

Але якщо мінімальної межі немає, то, виходить, можна встановити добові у розмірі 1 грн? На нашу думку, ні. Адже в такому разі ця виплата перестане відповідати визначенню добових: їх виплата повинна компенсувати працівнику ті витрати, які він несе у зв’язку із перебуванням поза своїм місцем проживання, насамперед витрати на харчування.

Що стосується максимального розміру добових, то тут все залежить від щедрості роботодавця. Але пам’ятайте про небезпеку потрапити під обкладення ПДФО і ВЗ, якщо розмір добових перевищить неоподатковувану межу (див. нижче).

Конкретний розмір добових роботодавець визначає самостійно у внутрішніх документах, що регулюють питання відрядження працівників.

Це можна зробити у Положенні про службове відрядження або в окремому наказі керівника про встановлення суми добових.

Розмір добових витрат може бути визначений у єдиній сумі незалежно від будь-яких факторів. А можна встановити добові залежно від:

— країни (населеного пункту), до якої відряджають працівника;

— періоду, на який припадає відрядження (курортний сезон чи ні), — якщо здійснюються поїздки до населених пунктів, які перебувають у курортній зоні;

— включення вартості харчування у готельний рахунок або проїзний документ (забезпечення працівника харчуванням за рахунок приймаючої сторони).

Також підприємство має право встановити окремі правила розрахунку добових, якщо працівник направляється у службову поїздку пізно ввечері або повертається з неї рано-вранці.

Якщо у внутрішньому документі підприємства немає спеціальних застережень, що зменшують суму добових залежно від умов відрядження, то добові виплачують у повному розмірі. Визнавали це й податківці (див. лист ДПСУ від 31.03.2012 № 5742/6/15-1415).

Важливо! Встановлення добових залежно від посади працівника буде дискримінаційним. Тож так робити не слід.

Розмір добових для відряджень за кордон може бути визначений у гривнях або в іноземній валюті. Але щоб ця сума не оподатковувалася, необхідно враховувати норми ПКУ. Про них далі.

Неоподатковувана сума добових

Згідно з абзацом п’ятим п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ для відряджень за кордон неоподатковуваний розмір добових становить 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день. Однак якщо не хочете зв’язуватися з оподаткуванням добових, не варто встановлювати їх на граничному рівні 80 євро. Пояснимо.

Річ у тім, що відповідно до п. 5 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» для відображення витрат суму в інвалюті перераховують у гривні за курсом НБУ на дату здійснення операції. Тобто суму добових у межах виданого валютного авансу відображають в обліку за курсом НБУ, що діяв на день такої видачі.

Водночас п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ наказує визначати граничний неоподатковуваний розмір добових за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, у розрахунку за кожен календарний день відрядження.

Таким чином, якщо граничний неоподатковуваний розмір добових, визначений на конкретний день закордонного відрядження, виявиться меншим, ніж сума добових за цей день за курсом на дату авансу, виникне дохід, що обкладається ПДФО і ВЗ. Розглянемо, як це працює, на прикладі.

Приклад 1. Працівниця підприємства направлена у відрядження у м. Краків. Строк відрядження — 3 дні (з 23 по 25 січня 2023 року). Розмір закордонних добових, установлений на підприємстві, — 80 євро. Сума добових за період відрядження — €240 (€80 х 3 дн.). Аванс на відрядження видано в євро 18.01.2023.

Курс НБУ становив:

18.01.2023 — 39,6897 грн/€;

23.01.2023 — 39,5581 грн/€;

24.01.2023 — 39,7519 грн/€;

25.01.2023 — 39,7226 грн/€.

Розрахунки наведемо у таблиці нижче.

Розрахунок оподатковуваного розміру добових

Дата 

Курс НБУ на день видачі авансу, грн/€ 

Сума добових на дату авансу, грн 

(€80 х гр. 2) 

Курс НБУ на конкретний день відрядження, грн/€

Сума добових, що не підлягає оподаткуванню, грн (€80 х гр. 4)

Оподатковуваний дохід, грн (додатна різниця

гр. 3 - гр. 5)

1

2

3

4

5

6

23.01.23

39,6897

3175,18

39,5581

3164,65

10,53

24.01.23

3175,18

39,7519

3180,15

25.01.23

3175,18

39,7226

3177,81

Зверніть увагу! Неоподатковувана сума добових, розрахована згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ на 23.01.2023 (3164,65 грн), менше зафіксованої у бухобліку суми добових, виданих у межах авансу (3175,18 грн). Це означає, що у працівниці виник дохід у розмірі 10,53 грн (3175,18 грн - 3164,65 грн).

Щоб уникнути появи оподатковуваного доходу, доцільно встановлювати граничний розмір закордонних добових у сумі менше 80 євро.

Також наголосимо: щоденний розрахунок, наведений у таблиці вище, здійснюється виключно з метою визначення суми оподатковуваного доходу фізособи. Причому робити це має сенс, тільки якщо добові встановлені:

— у розмірі, що дорівнює або перевищує 80 євро (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті);

— у розмірі, близькому до граничної неоподатковуваної суми у 80 євро, якщо курс НБУ в періоді відрядження мав значні коливання порівняно з курсом, за яким добові було відображено в бухобліку.

Добові внутрішньоукраїнські vs закордонні

Прямуючи у закордонне відрядження або повертаючись із нього, працівник деякий час може перебувати на території України. Причому у воєнний час через відсутність авіасполучення така ситуація зустрічається значно частіше, ніж раніше. При цьому виникає питання: з якого дня виплачувати добові за закордонними нормами?

Підпункт «а» п.п. 170.9.1 ПКУ встановлює максимальний розмір неоподатковуваних закордонних добових без прив’язки до періоду перебування на території України та дати перетину кордону відрядженою особою. Ба більше, граничні норми добових установлені на кожен день відрядження, а не на кожен день перебування в Україні чи за кордоном.

Звідси напрошується висновок: госпрозрахункове підприємство може самостійно обирати, які саме добові (внутрішньоукраїнські чи закордонні) платити за час перебування в Україні у разі відрядження за кордон. Головне — зафіксувати своє рішення у Положенні про службові відрядження.

Однак податківці, схоже, вважають інакше. У своїй консультації (див. БЗ 103.17) вони вимагають спиратися на норми п. 16.2 розд. ІІІ «бюджетної» Інструкції № 59*, з яких випливає:

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 № 59.

— якщо відряджений працівник по дорозі в іноземну державу або назад із неї має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (іншому житловому приміщенні) на території України — добові за період проїзду територією України відшкодовують за нормами, встановленими для внутрішньоукраїнських відряджень. При цьому добові з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю) на території України під час закордонного відрядження та до першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі) на території України при поверненні із закордонного відрядження (включно) відшкодовують за закордонними нормами;

— якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем останньої/першої пересадки (останньої/першої зупинки у готелі) на території України — добові за відповідний день вибуття або прибуття відшкодовують за нормами, встановленими для відряджень за кордон;

— якщо пересадки на інший транспортний засіб (зупинки у готелі) на території України під час прямування у відрядження або з нього не було, добові відшкодовують за закордонними нормами за кожен день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття.

Проте ми вважаємо, що керуватися цими нормами (як й іншими нормами Інструкції № 59небюджетники зобов’язані лише в тому випадку, якщо продублюють їх у своєму внутрішньому Положенні про службові відрядження.

Авансуємо добові

Добові включають у загальну суму авансу і видають працівнику до початку відрядження. Як визначити, скільки валюти видавати як добові?

Добре, якщо норми добових установлені підприємством у валюті, у якій видають аванс. Тоді просто цю суму множимо на заплановану кількість днів відрядження.

А якщо валюта авансу інша? У цьому разі встановлені розміри добових витрат необхідно спочатку перерахувати у валюту авансу.

Так, якщо добові для відряджень за кордоном установлені…

…у гривнях У цьому випадку роботодавцю слід норму добових поділити на встановлений НБУ курс гривні до валюти авансу і помножити на кількість днів перебування у відрядженні.

Приклад 2. Працівник направлений у закордонне відрядження тривалістю 5 днів. Норма закордонних добових згідно з наказом керівника підприємства становить 2800 грн на день. Аванс видають у євро. Офіційно встановлений НБУ курс гривні до євро на день видачі авансу — 39,6351 грн/€.

Суму добових, що підлягає виплаті у складі авансу, визначають так:

2800 грн : 39,6351 грн/€ х 5 дн. = €353,22.

… в одній іноземній валюті, а аванс видають в іншій. У такій ситуації необхідно на дату виплати авансу визначити крос-курс валют як відношення курсу гривні до валюти, в якій установлено розмір добових, до курсу гривні до валюти, в якій видаватиметься аванс. Потім норму добових витрат множать на попередньо розрахований крос-курс і кількість днів перебування у відрядженні.

Приклад 3. Працівник підприємства направлений у відрядження за кордон строком на 6 днів. Наказом керівника підприємства встановлено виплату закордонних добових у розмірі $70 на день. Аванс видають у євро.

Офіційно встановлений НБУ курс на дату видачі авансу становить:

— гривні до долара США 36,5686 грн/$;

— гривні до євро 39,5361 грн/€.

Визначаємо крос-курс євро до долара:

36,5686 грн/$ : 39,5361 грн/€ = 0,925 €/$.

Сума закордонних добових, що підлягає виплаті у складі авансу, дорівнює:

$70 х 0,925 €/$ х 6 дн. = €388,50.

Зауважимо, що такий перерахунок добових здійснюють для визначення суми авансу, яку слід видати працівнику. Дізнатися ж остаточну суму добових за час конкретного відрядження можна тільки після того, як працівник прозвітує про нього. Адже він може затриматися у службовій поїздці чи, навпаки, повернутися раніше. Крім того, працівник може не мати необхідних документів, що підтверджують суму добових. Про те, які це документи, читайте далі.

Документальне підтвердження добових

Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ добові визначають:

— у разі відрядження до країн, в’їзд громадян України на територію яких не вимагає наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

— при відрядженні до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Зверніть увагу! Наразі навіть при службових поїздках до «візових» країн відмітки про перетин кордону в закордонному паспорті не обов’язкові. Звісно, за умови, що є інші документи, які підтверджують факт перебування працівника за кордоном (транспортні квитки, рахунки готелів тощо). Якщо таких документів немає, то відмітки в закордонному паспорті будуть дуже доречними.

При цьому до авансового звіту працівнику слід додати ксерокопії сторінок паспорта (або документа, що його замінює) з прізвищем та відмітками про перетин кордону. Ці копії завіряє відділ кадрів чи головний бухгалтер підприємства.

Крім того, у разі відсутності у працівника первинних документів, що підтверджують факт перебування у закордонному відрядженні, п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 59 дозволяє додавати до авансового звіту довідку Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України. У ній мають бути зазначені пункт пропуску, дата та час перетину кордону відрядженим працівником, серія, номер, тип та назва паспортного документа. Вважаємо, якщо така довідка задовольняє бюджетників, підійде вона й госпрозрахунковим підприємствам.

Пам’ятайте: відсутність підтвердних документів призводить до необхідності оподаткування добових.

Перерахунок інвалютних добових при гривневому авансі

Про те, що для небюджетників немає заборони на видачу авансу в гривні, ми писали у статті «Як видати аванс на закордонвідрядження, якщо немає валютного рахунку» // «Податки & бухоблік», 2019, № 56. При цьому гривневий аванс на закордонне відрядження можна видати:

— готівковими грошовими коштами;

— у безготівковій формі — шляхом перерахування на корпоративну платіжну картку (КПК) або на особисту картку працівника.

І тут виникає питання: як правильно перерахувати та відобразити у бухобліку суму добових, установлених в інвалюті, якщо аванс видали у гривні?

Насамперед згадаємо, яким чином здійснюється облік операцій, коли аванс на відрядження за кордон виданий в іноземній валюті. Проавансовані інвалютні витрати перераховують за курсом НБУ на дату видачі авансу (п. 6 НП(С)БО 21). У свою чергу, інвалютні витрати (включаючи добові) понад суму авансу відображають за курсом НБУ на дату затвердження авансового звіту.

Але у разі видачі авансу у гривні все інакше.

Видача готівкової гривні. Якщо аванс видали готівковою гривнею, то в момент його видачі перераховувати нічого, адже немає валютної операції. Тільки на дату затвердження авансового звіту з’являться підстави відобразити в обліку понесені працівником валютні витрати, включаючи добові, встановлені в іноземній валюті. Отже, й перерахувати добові гривні потрібно за курсом НБУ на цю дату.

Гривневий аванс на особисту карту працівника. Усі кошти, зараховані на особистий рахунок працівника, вважаються виданими йому під звіт, незалежно від того, були вони використані у відрядженні чи ні. Тому тут ситуація така сама, як і при видачі гривневого авансу готівкою.

При перерахуванні гривні на особисту картку працівника валютної операції немає. Вона з’являється на дату затвердження авансового звіту. Тому перерахунок добових, установлених в іноземній валюті, у гривню здійснюємо за курсом НБУ на цю дату (п. 5 НП(С)БО 21). Докладніше див. у статті «Закордонні добові в гривні на особисту картку: як перерахувати?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 52.

При перерахуванні авансу на особисту картку працівника слід мати на увазі, що банк може стягувати комісію за зняття готівки, конвертацію валюти тощо. Відповідно така комісія зменшить залишок власних коштів працівника на рахунку. Згідно з п. 4 розд. І Інструкції № 59 роботодавець зобов’язаний компенсувати такі витрати (за наявності документального підтвердження). Причому, на нашу думку, без включення сум відшкодування до оподатковуваного доходу працівника, адже такі витрати безпосередньо пов’язані з відрядженням. Детальніше див. у статті «Відшкодовуємо витрати на відрядження (ч. 2)» // «Податки & бухоблік», 2021, № 64.

Гривневий аванс на КПК. А тут ситуація зовсім інша. Судіть самі.

Передача КПК підзвітній особі ще не означає передачу їй самих грошей.

Гроші на рахунку підприємства є власністю такого підприємства. Тільки кошти, зняті у банкоматі готівкою або витрачені для проведення безготівкових розрахунків з використанням КПК, вважаються виданими під звіт.

Зазвичай свої добові працівники знімають із застосуванням КПК готівкою у банкоматі за кордоном. Саме в цей момент має місце видача авансу. Причому цей аванс фактично видається не у гривні, а в інвалюті! У свою чергу, у разі видачі авансу в іноземній валюті витрати визнають на дату затвердження авансового звіту, але за курсом НБУ на дату авансу (п. 6 НП(С)БО 21).

Таким чином, суму добових, установлених в іноземній валюті, перераховують за курсом НБУ на день зняття відрядженим готівки у банкоматі за кордоном за допомогою КПК. Детально про застосування КПК за кордоном див. у статті «Використання платіжних карток у відрядженнях» // «Податки & бухоблік», 2021, № 64 (ср. 025279800).

Якщо працівник не знімав свої добові з рахунку підприємства (наприклад, використовував за кордоном власні валютні кошти), перерахунок добових здійснюємо на день затвердження авансового звіту. При цьому погашення заборгованості перед працівником здійснюють у гривні (див. абзац другий п. 19 розд. ІІІ Інструкції № 59).

Зверніть увагу: з 1 квітня 2023 року набудуть чинності зміни до ПКУ щодо документального підтвердження витрат на відрядження та надання працівниками авансових звітів. Про це див. у статті «Підзвітна революція» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12.

ВИСНОВКИ

  • Конкретний розмір добових роботодавець визначає самостійно у Положенні про службові відрядження або в окремому наказі керівника підприємства.
  • Для відряджень за кордон неоподатковуваний розмір добових становить 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, у розрахунку на кожен такий день.
  • У разі відсутності підтвердних документів добові включаються до оподатковуваного доходу відрядженого працівника.
  • При перерахуванні гривневого авансу на особисту картку працівника перерахунок добових, установлених в іноземній валюті, здійснюють на дату затвердження авансового звіту.

 

3. Неприбутковий звіт — 2022: порядок і строки подання

За підсумками 2022 року неприбуткові організації (НПО) мають відзвітувати перед податківцями. Для них установлена своя звітність — неприбутковий Звіт*. Куди та в які строки подавати неприбутковий Звіт? Про це й поговоримо.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553.

Хто і що подає?

Неприбутковий Звіт повинні подавати усі НПО, визначені п. 133.4 ПКУ (п. 46.2 ПКУ). При цьому неприбутковими можуть бути тільки юрособи, створені та зареєстровані згідно із законами України, що регулюють діяльність відповідних НПО (п. 4 Порядку ведення реєстру НПО, затвердженого постановою Кабміну від 13.07.2016 № 440). Тобто відокремлені підрозділи та/або філії (що не мають статусу юрособи) неприбутковий Звіт не подають.

По суті, НПО звітують перед податківцями за допомогою Звіту замість декларації з податку на прибуток. 

Зауважте! У загальному випадку можна не подавати податкову звітність, якщо в ній відсутні показники, які підлягають декларуванню (п. 49.2 ПКУ). Проте обов’язковим додатком до Звіту (його невід’ємною частиною) є фінансова звітність (п. 46.2 ПКУ). А позаяк у фінзвітності практично завжди є якісь показники, то Звіт теж треба подавати, навіть якщо була відсутня діяльність. Ба більше, податківці заявляють, що навіть нульові показники підлягають декларуванню (див. лист ДФСУ від 12.02.2020 № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, БЗ 102.20.02). Тому порожній неприбутковий Звіт все одно обов’язково слід подати фіскалам.

Куди та як подаємо неприбутковий Звіт?

Неприбутковий Звіт подають до податкового органу за місцем податкової адреси НПО. Податковою адресою для неприбутківця буде його місцезнаходження, зафіксоване в ЄДР (п. 45.2 ПКУ). Тобто Звіт неприбутківця приймає той податковий орган, який обслуговує територію, на якій зареєстрована НПО. У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району НПО, Звіт подають за новим місцезнаходженням (див. БЗ 102.20.01). Тобто звичайне правило щодо подання звітності до кінця року за старим місцем тут не застосовується.

Подати Звіт неприбутківець може одним із таких способів (п. 49.3 ПКУ):

— особисто або через уповноважену особу;

— поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (згідно з п. 49.5 ПКУ дата відправлення має бути не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання, тобто цього року — не пізніше 24.02.2023);

— засобами електронного зв’язку в електронній формі (актуальний ідентифікатор форми — J0101911).

Строки подання неприбуткового Звіту

Загальні строки. Для НПО, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і внесені до неприбуткового Реєстру, установлено річний податковий (звітний) період (п.п. 133.4.7 ПКУ). Відтак, неприбутковий Звіт треба подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.3 ПКУ, див. БЗ 102.04). А отже, Звіт за 2022 рік неприбутківець повинен подати не пізніше 01.03.2023 (останній день подання). У цей строк мають вкластися НПО, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки.

Воєнні строки. Якщо на граничну дату подання Звіту неприбутківець не має можливості виконувати податкові обов’язки, тоді граничні строки будуть іншими (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А саме протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення таких можливостей. Це за ситуації, коли можливість виконувати податкові обов’язки у НПО відновиться протягом воєнного стану (ВС). А от якщо до кінця ВС можливість виконувати податкові обов’язки так і не відновиться – подати Звіт неприбутківцю необхідно протягом 6 місяців після закінчення ВС.

При цьому відсутність можливості платнику слід підтвердити у встановленому порядку при порушенні НПО-умов. Якщо неприбутківець порушив умови п. 133.4 ПКУ, він зобов’язаний подати Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося посеред року) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.3 ПКУ). У такому разі Звіт подається протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ).

За залишок року (з місяця, що настає за місяцем порушення, по 31 грудня включно) НПО-порушник повинен звітувати як прибутківець. Тобто щоквартально подавати декларацію з податку на прибуток (наростаючим підсумком) з квартальною фінзвітністю і сплачувати податок на прибуток (див. БЗ 102.04).

Зауважте! Під час ВС не вважається порушенням НПО-умов з п. 133.4 ПКУ і не може спричинити втрату неприбуткового статусу допомога армії та іншим структурам, переліченим у п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ .

При ліквідації. Якщо НПО ліквідовується протягом року, Звіт слід подати за урізаний річний період — тобто з початку року до дати ліквідації. Податківці радять подавати такий Звіт у паперовому вигляді із самостійно проставленою відміткою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша). Адже можливість подати Звіт з відміткою «Ліквідаційний» в електронній формі наразі не реалізована. При цьому свої дії можна пояснити у доповненні до Звіту згідно з п. 46.4 ПКУ.

Подається останній (ліквідаційний) Звіт у загальні строки, встановлені для річного звітного періоду (60 календарних днів). При цьому, якщо НПО ліквідована в середині 2022 року, подати останній Звіт можна і раніше загальних строків. Головне, щоб не пізніше 01.03.2023 (див. БЗ 102.20.02).

Відповідальність за неподання неприбуткового Звіту

Неприбутковий Звіт у розумінні п. 46.1 ПКУ є податковою декларацією. Тому за його неподання/несвоєчасне подання загрожує штраф у розмірі 340 грн, а при повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі 1020 грн (п. 120.1 ПКУ). Така ж відповідальність світить і за подання неприбуткового Звіту без фінансової звітності, яка є додатком до нього.

Оскільки тоді неприбуткову звітність не визнають податковою декларацією — визнають неподаною (пп. 48.3, 48.7 ПКУ, див. БЗ 102.22).

Увага! Штрафний карантинний мораторій за п. 52підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що звільняє від штрафів, не діє 

Водночас через воєнні дії для платників, які у період ВС не мають можливості виконати свій податковий обов’язок (у тому числі з подання податкової звітності) введено пом’якшувальні правила. Такі платники (зокрема, НПО) звільняються від відповідальності, передбаченої за це ПКУ. Але за умови (!) належного виконання своїх обов’язків протягом 6 місяців після закінчення ВС, а якщо можливість відновилася раніше — протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

А ось від адміністративної відповідальності звільнень немає. Податківці в такому разі зазвичай застосовують адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 1631 КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн (а за повторне порушення протягом року — від 170 до 255 грн).

ВИСНОВКИ

  • Неприбутковий Звіт повинні подавати усі неприбутківці, визначені п. 133.4 ПКУ.
  • За 2022 рік НПО треба подати неприбутковий Звіт не пізніше 01.03.2023 (останній день подання).
  • За неподання/несвоєчасне подання неприбуткового Звіту НПО загрожує штраф у розмірі 340/1020 грн.

 

4. Повідомлення про прийняття працівника: кодекс правил

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту. З’явилося воно ще у 2015 році. Проте запитання на кшталт на кого подавати, а на кого ні, коли подавати, як виправити помилки та що буде за неподання, постійно звучать на практиці. Тож сьогодні пропонуємо знову повернутися до теми повідомлень.

Хто та на кого подає?

Форма Повідомлення про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту (далі — Повідомлення) затверджена постановою № 413*.

Постанова КМУ «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17.06.2015 № 413.

Розроблена ця постанова на виконання двох законодавчих норм: (1) ч. 4 ст. 24 КЗпП та (2) ч. 1 ст. 23 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX (далі — Закон № 1667).

Частина 4 ст. 24 КЗпП зобов’язує будь-якого роботодавця повідомляти орган податкової служби про прийняття працівника на роботу. Відповідно до її положень працівник не може бути допущений до роботи без одночасного виконання таких окремих умов:

— без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням), та

— без повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу.

Частина 1 ст. 23 Закону № 1667 вимагає від резидента Дія Сіті повідомляти податківців про укладення гіг-контракту з гіг-спеціалістом до початку виконання робіт (надання послуг) за таким гіг-контрактом.

Таким чином, відповідно до наведених норм, звичайні роботодавці інформують податківців про прийняття на роботу працівників за трудовими договорами (контрактами), а резиденти Дія Сіті – про прийняття на роботу працівників та укладення гіг-контрактів із гіг-спеціалістами.

Разом з тим не потрібно подавати Повідомлення у випадку прийняття за трудовим договором (контрактом): (1) керівника підприємства та (2) членів виконавчого органу господарського товариства, відомості про яких включені до ЄДР. Повідомленням про їх прийняття є відомості, отримані органами ДПСУ з ЄДР (абзац п’ятий постановляючої частини постанови № 413).

А чи потрібно подавати Повідомлення про укладення гіг-контракту з гіг-спеціалістом, який за ним буде виконувати функції директора? Логічно припустити, що ні. Адже відомості про таку особу будуть внесені до ЄДР. Проте оскільки прямо такий випадок не зазначено в постанові № 413, радимо подати.

Майте на увазі! Під час дії воєнного стану роботодавці та резиденти Дія Сіті не звільняються від обов’язку подання Повідомлення про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту.

Розглянемо, як зазначені вимоги реалізовані в формі Повідомлення.

А що там у Повідомленні?

Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту складається з двох частин. У першій зазначаємо тип Повідомлення (початкове або скасовуюче) та наводимо відомості про страхувальника (роботодавця чи замовника — резидента Дія Сіті). У другій частині зазначаємо інформацію про укладений трудовий договір (контракт)/гіг-контракт. Тут серед іншого зазначаємо в реквізиті:

«5. Категорія особи» — категорію особи, щодо якої подаємо інформацію. Так, страхувальникам пропонується використовувати категорію особи:

— «1» — для відображення інформації про укладення трудового договору з найманим працівником за основним місцем роботи;

— «2» — про укладення трудового договору з працівником за сумісництвом;

— «3» — про укладення гіг-контракту з гіг-спеціалістом;

— «4» — про укладення з особою цивільно-правового договору (ЦПД).

Цікавий момент. Обов’язок подавати Повідомлення на осіб за ЦПД (категорія «4») не визначений жодним з нормативних актів. З цим погоджується Мінекономіки у листах від 21.01.2022 № 4711-06/3082-07 та від 28.01.2022 № 4706-06/4356-01, підкреслюючи, що ні КЗпП на Закон №1667, ні цивільне законодавство не вимагають від будь-якої із сторін цивільно-правового договору інформувати ДПС про його укладення.

Тож на запитання «чи зобов’язані страхувальники інформувати про укладення з особою ЦПД» відповідь — ні, не зобов’язані. Разом з тим ви можете врахувати думку Мінекономіки про доцільність такого подання та інформувати про такі договори;

«7. Унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності)» — шукайте цей номер в одному з біометричних документів працівника/гіг-спеціаліста: в ID-картці чи в закордонному паспорті громадянина України (там, де фото, поле «Запис №/Record №»);

«9. Номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу» — гіг-контракти (як і інші ЦПД) не оформлюють наказом/розпорядженням. Тож цей реквізит заповнюємо виключно за рядками про укладення трудового договору.

Що стосується реквізитів «10. Дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу / дата укладення гіг-контракту / дата укладення цивільно-правового договору» та «11. Дата початку роботи / початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом / початку виконання робіт (надання послуг) особою на підставі цивільно-правового договору», то, як правило, дати, що в них зазначаються, не збігаються. І це зрозуміло. Адже Повідомлення повинно бути подане до допуску працівника до роботи за трудовим договором (до початку виконання робіт (надання послуг) за таким гіг-контрактом).

Куди подаємо та яким способом

Куди подаємо.

Подаємо Повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця/резидента Дія Сіті як платника ЄСВ.

При цьому податкова служба лише приймає від страхувальника Повідомлення. Далі інформація, що міститься в ньому, передається до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування. ДПС не надає роз’яснення стосовно законодавства про працю в частині подання Повідомлення (див. БЗ 201.10).

Способи подання.

У загальному випадку Повідомлення про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту подається засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

І тільки за відсутності технічної можливості подання зазначеним способом Повідомлення може надаватися у формі документа на папері разом із копією в електронній формі.

А ось варіанта подання виключно на папері не передбачено.

Строк подання

Резиденти Дія Сіті повинні повідомляти податківців про укладення гіг-контракту з гіг-спеціалістом до початку виконання ним робіт (надання послуг).

Роботодавцям потрібно подавати Повідомлення до ДПС після видання наказу про прийняття на роботу, але до фактичного допуску працівника до роботи.

А чи можна подати Повідомлення в день допуску працівника до роботи?

Так, якщо працівник приступить до роботи пізніше, ніж буде подане Повідомлення. Наприклад, якщо працівник починає свою роботу о 12:00, а Повідомлення надано о 08:00, то приписи ст. 24 КЗпП порушені не будуть. Із цим погоджуються фахівці Держпраці (див. роз’яснення).

Однак для того щоб уникнути можливих непорозумінь з інспекторами праці, все ж рекомендуємо подавати Повідомлення напередодні першого робочого дня працівника.

Зрозуміло, що під час війни роботодавець або резидент Дія Сіті із незалежних від них обставин, зокрема, через відключення електрики, не завжди можуть своєчасно подавати Повідомлення. Держпраці у листі від 28.03.2022 № 1340/4/4.1-зв-22 роз’яснило, що у такому випадку важливо мати підтвердження намагання вчинити такі дії, щоб уникнути відповідальності.

Виправляємо помилки

Усі помилки — чи то у реєстраційному номері працівника/гіг-спеціаліста, чи то у виборі категорії особи тощо виправляють таким чином. Формують і подають до ДПС два Повідомлення: одне — з типом документа «скасовуюче» з помилковими рядками, інше — з типом документа «початкове» з правильними відомостями.

Зверніть увагу! У випадку, коли помилку потрібно виправити лише щодо одного працівника, а в Повідомленні було наведено інформацію щодо декількох працівників, наприклад трьох, то у скасовуючому/початковому Повідомленні слід зазначити лише того працівника, дані якого виправляються.

Чи можна виправити в уже поданому Повідомленні дату початку роботи? Вважаємо, що так. Заборони на такі дії постанова № 413 не містить.

Радує те, що штраф за виправлення помилок, допущених у поданих Повідомленнях, не застосовується.

Про це зазначило Мінсоцполітики у своєму листі від 22.06.2016 № 746/13/84-16 (ср. 025279800).

А як бути, коли Повідомлення подали, а працівник передумав працювати у цього роботодавця?

Якщо працівник і роботодавець до дня початку роботи за трудовим договором дійшли згоди анулювати його (працівник надав заяву про відмову працювати, виданий наказ про скасування наказу про прийняття на роботу) — подаємо до ДПС скасовуюче Повідомлення.

А якщо працівник не вийшов на роботу і не надав пояснень із цього приводу? Подавати скасовуюче Повідомлення у такому разі, на нашу думку, не можна. Адже трудовий договір уже набрав чинності і розірвати його можливо тільки з підстав, передбачених КЗпП.

Якщо не подати

Відповідальність за неподання Повідомлення до допуску до роботи може загрожувати лише роботодавцям (їх посадовим особам) стосовно прийняття на роботу працівників за трудовими договорами (контрактами).

У такому разі, вважаємо, повинна застосовуватись відповідальність як за порушення інших вимог трудового законодавства. З цим погоджуються й суди (див., наприклад, постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської обл. від 16.04.2020 у справі № 552/1355/20).

За таке порушення роботодавець може отримати штраф у розмірі однієї мінзарплати (у 2023 році — 6700 грн, абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Якщо ж порушення вчинене повторно протягом року, штраф зросте до двох мінзарплат (абзац одинадцятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Що стосується адмінвідповідальності, то до посадових осіб роботодавця (ФОП) може бути застосований адмінштраф від 510 до 1700 грн, ч. 1 ст. 41 КпАП.

Відповідальність за неподання Повідомлення про укладення гіг-контракту з гіг-спеціалістом законодавством не передбачена.

Також нічого не загрожує роботодавцеві та резиденту Дія Сіті у разі неподання Повідомлення про укладення звичайного ЦПД.

ВИСНОВКИ

  • Повідомлення про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту подають роботодавці та резиденти Дія Сіті.
  • Роботодавці зобов’язані подавати Повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
  • Резиденти Дія Сіті, що укладають гіг-контракт, повинні повідомляти податківців про укладення такого гіг-контракту з гіг-спеціалістом до початку виконання ним робіт (надання послуг).
  • Відповідальність за неподання Повідомлення передбачена лише для роботодавців стосовно працівників, з якими укладено трудові договори.

 

5. Чи платити ПДФО за навчання працівника для потреб фірми

Підприємство сплатило за інформаційно-консультаційні послуги на тему «Сертифікація Project Manager Professional (РМР)». Договір підписали між фірмою та контрагентом. Згідно з договором один працівник фірми проходить навчання. Чи потрібно сплачувати ПДФО та військовий збір?

Щоб відповісти на запитання, слід з’ясувати кілька моментів.

1. Із ким уклали договір про надання інформаційно-консультаційних послуг? Якщо послугу надає компанія — її отримує підприємство.

2. Хто підписав акт наданих послуг? Якщо посадова особа підприємства — послугу отримує підприємство.

3. Чи фігурує в укладеному договорі прізвище конкретного працівника? Це визначальний фактор.

4. Для чого знадобилося навчати працівника? Є виробнича потреба чи навчання певних категорій працівників передбачає система професійного розвитку тощо?

Податкове законодавство поширює звільнення від сплати ПДФО на такі випадки (види доходів):

  • сума, яку сплатила будь-яка юридична або фізична особа на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку. Така сума не має перевищувати трьох розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного/податкового року, за кожен повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки фізичної особи (пп. 165.1.21 Податкового кодексу України; ПК);
  • сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації/перепідготовкою платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПК).

Отже, звільнення від сплати ПДФО можливе лише у названих випадках, коли йдеться про навчання / підвищення кваліфікації. У розглядуваній ситуації фактично йдеться про іспит і отримання відповідного сертифіката.

Предметом договору є надання інформаційно-консультаційних послуг. Однак якщо у договорі зазначили прізвище конкретної особи і результат — отримання сертифіката, податківці можуть розцінити таку оплату як проведену на користь фізособи. Відповідно, оплату сертифікації на користь конкретного працівника визнають доходом у вигляді додаткового блага. Тоді утримайте ПДФО (ознака доходу «126») і військовий збір. ЄСВ не нараховуйте.

Якщо у договорі й акті наданих послуг немає будь-якої ідентифікації і не зазначено конкретно, на користь кого провадиться оплата, — персоналізованого доходу немає.