Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 06.01.2023
1. Чи порушуються умови неприбутковості при наданні допомоги ЗСУ
За звичайних умов нормами ПКУ передбачено, що громадські організації, благодійні фонди можуть без податкових наслідків використовувати зібрані кошти лише на утримання організації та виконання передбачених установчими документами завдань.
Однак в умовах воєнного стану неприбуткові організації незалежно від ознаки неприбутковості, та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами, під час війни протягом дії воєнного стану, можуть здійснювати благодійну підтримку Збройних Сил України, і не лише ЗСУ.
Так, відповідно до внесених до ПКУ змін на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією цілей та діяльності, визначених її установчими документами,за умови що такі послуги, майно добровільно надані Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави.
За матеріалами ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області
2. Про виправлення помилок у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), визначені п. 133.4 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.
Норми визначені абзацом дев’ятим п. 46.2 ПКУ.
У разі якщо неприбутковою організацією виявлено помилку у раніше поданому Звіті, така організація має право подати:
- Звіт з позначкою «звітний новий» – у разі подання такого Звіту в терміни, визначені п. 49.18 ПКУ для подання податкової декларації;
- Звіт з позначкою «уточнюючий» – у разі його подання після строку, визначеного п. 49.18 ПКУ.
Внесення змін до поданого Звіту здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ для внесення змін до податкової звітності.
Пунктом 50.1 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Звіт з позначками «звітний новий» та «уточнюючий» повинен містити повну інформацію про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний (податковий) період.
Крім того, у разі порушення вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулось пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
Такі неприбуткові організації у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту проставляють відмітку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
У Звіті зазначається сума самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яка розраховується за ставкою 18 відс. від суми коштів, витрачених не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відображається у рядку 06 частини II Звіту.
У разі допущення зазначених порушень неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
Таким чином, при самостійному виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту (далі – додаток ВП), який подається у складі Звіту (звітного або звітного нового) зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, оскільки у частині І Звіту відображаються доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов’язання.
Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, то у частині ІІ уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 07 – 10 частини «Виправлення помилок» Звіту – суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 зазначається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду. У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюється.
Якщо виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, здійснюється у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (рядки 07 – 09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 07 – 09) Звіту.
Водночас у разі необхідності уточнення показників, які відображаються у частині I Звіту, неприбутковою організацією також може бути поданий Звіт з позначкою «звітний новий», навіть якщо це не призводить до визначення податкових зобов’язань.
Однак, у разі якщо неприбутковою організацією помилково було нараховано та сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то у рядку 06 Звіту проставляється «нуль». Порівнюючи рядок 06 з відповідним рядком Звіту, який уточнюється, у рядку 07 Звіту визначається сума зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
На підставі п. 46.4 ПКУ неприбуткова організація може подати доповнення до Звіту з поясненням заповнення показників частини ІІ Звіту, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого Звіту.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
3. Рахунки з ЄСВ на 2023 рік залишаються незмінними для всіх областей та м. Києва
2 січня Держказначейство розмістило реєстр рахунків для сплати податків та зборів на 2023 рік. А от за повідомленням податківців з Офісу великих платників рахунки з ЄСВ залишаються незмінними
2 січня Держказначейство повідомило про повне завантаження нових рахунків для сплати податків та зборів з 1 січня 2023 року.
Проте у повідомленні Держказначейства не згадувалося про рахунки з ЄСВ. Також досі немає інформації від ДПС.
Але податківці з Офісу великих платників зауважили, що:
• по-перше, оновлення рахунків було проведено через введення окремих кодів класифікації доходів бюджету 14030601 «Сигарили» та 11021700 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі». Вони почали діяти з 01.01.2023 р.;
• по-друге, податківці підкреслили, що рахунки з ЄСВ не змінилися, а діють минулорічні.
Тож можна зробити висновок, що рахунки з ЄСВ залишаються незмінними. Зауважимо, що через війну ДПС закрила Реєстр рахунків для сплати ЄСВ. Але додала цю інформацію у рубрику Рахунки податків та зборів.
4. Електронні відомості про трудову діяльність
З 06.11.2022 запрацювала в новій редакції ч. 2 ст. 20 Закону № 2464. Оновлена норма зобов’язує роботодавця подавати відомості про працівника щодо:
— переведення на іншу роботу (посаду);
— звільнення;
— поновлення на роботі;
— призупинення/поновлення дії трудового договору;
— присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії;
— складення присяги;
— належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам;
— належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок.
Зазначені відомості подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення.
Крім того, було визначено, що у разі смерті роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою відомості про припинення у разі трудового договору подаються Державною службою зайнятості.
Увага! Порядок та строки подання зазначених відомостей (і роботодавцями, і Державною службою зайнятості) повинен встановити Пенсійний фонд за погодженням із Мінекономіки. Наразі його немає. Чекаємо.
5. Коли дозволені трудові перевірки під час війни?
Позапланові заходи державного нагляду у період дії воєнного стану здійснюються з конкретних трудових порушень
Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці нагадує, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:
• за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
• за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;
• за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
• у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;
• звернення профспілок за дорученням працівника.
6. Лікарняні у 2023 році: що там новенького?
З появою електронних лікарняних в особистих кабінетах страхувальників на вебпорталі Пенсійного фонду багато хто з роботодавців звернув увагу на наявність такої опції, як заява-розрахунок. Таку заяву можна сформувати в особистому кабінеті, зберегти, навіть роздрукувати… та й, власне, це все, що можна було з нею зробити у 2022 році.
Перехід під контроль пенсійників питань виплати непрацездатних допомог змусив їх «допиляти» свій ресурс. Тож починаючи з 01.01.2023 заяву-розрахунок можна подавати через відповідний інтерфейс в особистому електронному кабінеті страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду.
Ніякого додаткового програмного забезпечення для цього залучати не доведеться.
Разом з тим також пропонується перебачити можливість подаяння страхувальниками заяв-розрахунків у паперовій формі. Та повернемося до варіанта подання заяв-розрахунків за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду.
Під час формування заяви використовуватиметься інформація з електронного листа непрацездатності. Максимальна кількість листків непрацездатності в одній заяві-розрахунку становитиме 200 штук.
За потреби сформовану заяву-розрахунок можна буде переглядати, коригувати. А ще до неї можна додати коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів.
Увага! Як і раніше, заяви-розрахунки за паперовими лікарняними та е-лікарняними формуватимемо окремо.
Пенсійний фонд повідомляє, що якщо вам потрібно сформувати заяву-розрахунок за паперовим листком непрацездатності, то на вебпорталі в особистому кабінеті в пункті меню «Заяви-розрахунки» це слід зробити в режимі ручного введення даних з прикріпленням сканованої копії такого паперового лікарняного листка.
Щодо строків у 2023 році. Скоротився строк розгляду документів для призначення допомоги по вагітності та пологах. З 2023 року він становить 3 робочих дні з дня надходження листка непрацездатності. А ось для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності документи можуть розглядатись до 10 робочих днів.
Строк подання заяви-розрахунку повинен визначити Пенсійний фонд. Чекаємо на появу порядку фінансування, який замінить соцстрахівський Порядок, затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 № 12.
Допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачуємо:
1) застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), — у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
2) застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, — протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.
