ЗАКОН УКРАЇНИ Про недержавне пенсійне забезпечення (витяг)
Стаття 20. Особливості створення та функціонування
корпоративних і професійних пенсійних фондів
1. Сплата пенсійних внесків фізичними особами до
корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною, якщо
інше не передбачено законом. Колективним договором може
передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду
роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до
інших пенсійних фондів.
{ Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4225-VI ( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
2. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить
усім працівникам юридичної особи, що є засновником або
роботодавцем - платником такого фонду. Роботодавець не має права
будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у
корпоративному пенсійному фонді.
Юридична особа, яка є засновником або роботодавцем -
платником корпоративного пенсійного фонду, зобов'язана сплачувати
пенсійні внески на користь усіх своїх працівників, крім тих, які
подали письмові заперечення проти цього, працюють сезонно або
проходять випробування при прийнятті на роботу.
{ Частина друга статті 20 в редакції Закону N 4225-VI ( 4225-17 )
від 22.12.2011 }
3. Об'єднання юридичних осіб або фізичних осіб за родом їх
професійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати
право фізичних осіб на самостійну участь у пенсійних фондах
будь-якого виду.
4. Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи фізичних
осіб за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від
сплати пенсійних внесків до корпоративного або професійного
пенсійного фонду за власний рахунок, якщо інше не передбачено
законом.
{ Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4225-VI ( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
5. { Абзац перший частини п'ятої статті 20 виключено на
підставі Закону N 4225-VI ( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
Роботодавець має право встановлювати однаковий відсоток
відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх
працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати
прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної
плати залежно від віку працівників та (або) від їх стажу роботи на
даному підприємстві із встановленням однакового відсотка
відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи
працівників.
Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду мають
право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без
обмежень.
6. Засновники професійного пенсійного фонду мають право
сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх
членів - фізичних осіб. При цьому розмір таких відрахувань та
умови їх формування і використання встановлюються в порядку,
визначеному частиною п'ятою цієї статті.
7. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків
до пенсійного фонду не може бути:
умовою здійснення роботодавцем відрахування пенсійних внесків
на користь цих працівників до пенсійного фонду;
підставою для обмеження прав таких працівників у трудових
відносинах з роботодавцем.
8. У разі припинення участі у корпоративному чи професійному
пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні учасникові
такого фонду пенсійні кошти не можуть бути вилучені вкладниками
таких фондів.
9. У разі припинення юридичної особи, яка є засновником або
роботодавцем - платником корпоративного пенсійного фонду,
обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються її
правонаступникові.
Злиття, приєднання пенсійних фондів здійснюється в порядку,
встановленому Національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
{ Частина дев'ята статті 20 в редакції Закону N 4225-VI
( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
10. Юридичні особи, що входять до складу засновників
корпоративного або професійного пенсійного фонду або є
роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду, а
також юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного
фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення
сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року,
повідомивши про це Національну комісію, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг, учасників фонду,
адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють
управління активами, у строк протягом семи календарних днів після
прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є
внесення відповідних змін до колективного договору, якщо у
колективному договорі передбачено сплату таких пенсійних внесків.
{ Абзац перший частини десятої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4225-VI ( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці
першому цієї частини, зазначені юридичні особи, крім одноосібного
засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення
про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за
власні кошти, такі юридичні особи виходять із складу засновників
або припиняють участь у пенсійному фонді з обов'язковим
повідомленням про це національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за умови виконання
вимог, передбачених частинами восьмою - десятою статті 8 цього
Закону.
Учасники фонду можуть не припиняти сплати пенсійних внесків
на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення,
прийнятого засновником або роботодавцем-платником.
У разі коли після закінчення строку, передбаченого в абзаці
першому цієї частини, юридична особа, що є одноосібним засновником
корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення
сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією
юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації з
дотриманням вимог цього Закону.
Дія цієї частини не поширюється на внески до корпоративних
та професійних пенсійних фондів, які сплачуються роботодавцями як
обов'язкові додаткові відрахування на користь окремих категорій
громадян, визначених законами України. { Абзац п'ятий частини
десятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4225-VI ( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
11. У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду
компанія з управління активами або банківська установа має право
здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за
умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому
законодавством.
При цьому витрати, пов'язані з виконанням функцій
адміністрування та управління активами такого пенсійного фонду,
здійснюються за рахунок такого засновника.
12. Національний банк України має право самостійно
здійснювати адміністрування, зберігання та управління активами
створеного ним корпоративного пенсійного фонду на підставі
відповідних ліцензій. При цьому витрати, пов'язані з виконанням
таких функцій, здійснюються за рахунок засновника.
Особливості здійснення діяльності із зберігання та управління
активами корпоративного пенсійного фонду Національного банку
України та нагляду за цією діяльністю встановлюються Національною
комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг.
{ Статтю 20 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом
N 4225-VI ( 4225-17 ) від 22.12.2011 }
