Питання стосовно проекту Трудового кодексу України, які надійшли під час підготовки семінару

В результаті розгляду проекту Трудового кодексу України в первинних профспілкових організаціях Київської профспілки енергетиків виникли питання щодо його положень, які погіршують трудові та соціально-економічні права найманих працівників, а саме:

-    обмежуються права працівників юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва. Ст. 83 передбачає зменшення терміну попередження працівника про зміну істотних умов праці - до 2 тижнів (замість 2 місяців), а ст. 100 - попередження про наступне звільнення у зв'язку із скороченням - до 1 місяця (замість двох);

-    унеможливлюється робота комісій з трудових спорів. Починаючи з порядку її створення «за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавця та працівників» (ст. 421) і закінчуючи ст. 427, згідно з якою «У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим»;

-    зменшуються терміни, протягом яких виборний орган профспілкової організації повинен: розглянути питання щодо надання згоди на звільнення працівника - з 15 до 14 днів та надати рішення - з 3 до 1 дня;

-    з'являться можливість у роботодавця збільшувати тривалість робочого дня до 12 і більше годин, а тривалість роботи протягом тижня - до 48 годин (ст. 143);

-    не встановлений мінімальний термін, не пізніше якого адміністрація проводить консультації з виборним органом профспілкової організації щодо майбутнього скорочення (ст. 99);

-       ст. 101 під «виглядом» обов'язків роботодавця надає йому понадповноваження, які значно погіршать умови праці, а саме:

«1) обмеження або припинення прийняття на роботу нових працівників;

2)  обмеження надурочних робіт та робіт у вихідні дні;

3)   зупинення роботи окремих структурних підрозділів чи юридичної особи в цілому з наданням працівникам за їхньою згодою відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням на строк до двох місяців;

4)   запровадження для працівників окремих структурних підрозділів або юридичної особи в цілому режиму неповного робочого часу на строк, що не перевищує шести місяців, але не менше половини від норми робочого часу;

5)  поетапне звільнення працівників у зв'язку із скороченням»;

-    питання початку та закінчення роботи (ст. 141), графіків змінності та виходу на роботу (ст. 142), робота на умовах ненормованого робочого часу (ст.154) при відсутності колективних договорів встановлюються роботодавцем після консультацій з виборним органом профспілкової організації, а не погоджується з ним;

-     залучення працівників до роботи у вихідні дні (ст.160), та в дні державних та релігійних свят (ст. 162) не погоджується з виборним органом профспілкової організації, а тільки передається копія розпорядчого документу.