Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про соціальний діалог в Україні»
ПРАЦЯ І ЗАРПЛАТА №23 (795) від 20 червня 2012р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України
щодо приведення їх у відповідність із Законом
України «Про соціальний діалог в Україні»
Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст.170; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 11—12, ст.44):
1) статтю 17 викласти в такій редакції:
«Стаття 17. Координаційні комітети сприяння зайнятості населення
Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості населення можуть створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості населення з однакової кількості представників сторін соціального діалогу, призначених або делегованих (обраних) відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні».
Порядок організації роботи координаційних комітетів визначається представленими в них сторонами відповідно до законодавства»;
2) абзац перший пункту 2 статті 21 викласти в такій редакції:
«2. Повноваження професійних спілок щодо забезпечення
захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами та колективними договорами, що укладаються відповідно до закону».
2. У Законі України «Про оплату праці» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст.121; 2004 р., № 6, ст.38):
1) у статті 5:
абзаци третій і четвертий частини першої викласти в такій редакції:
«генеральної угоди на національному рівні;
галузевих (міжгалузевих), територіальних угод»;
у частині другій слова «власники, об'єднання власників», замінити словами «роботодавці, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців»;
2) у статті 14:
частину першу викласти в такій редакції:
«Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів»;
у частині другій слова «галузевою або регіональною угодами» замінити словами «галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами»;
3) у частині першій статті 15 слова «та галузевими (регіональними) угодами» замінити словами «галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами»;
у статті 18 слова «регіональною угодами» замінити словами «(міжгалузевою) і територіальною угодами»;
у тексті Закону слова «власник або уповноважений ним орган» в усіх відмінках і числах замінити словом «роботодавець» у відповідному відмінку і числі.
7. У Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р № 45, ст.397; 2002.р., №11, ст.79):
1) у статті 20:
частину першу викласти в такій редакції:
«Профспілки, їх організації та об'єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом»;
після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:
«Участь у колективних переговорах з укладення угод на національному, галузевому, територіальному рівні беруть репрезентативні на відповідному рівні профспілки, їх організації та об'єднання.
Професійні спілки, їх організації та об'єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, визначеним Законом України «Про соціальний діалог в Україні», за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об'єднанням відповідного рівня (за згодою) для представлення своїх інтересів під час укладення угод. Надання повноважень оформлюється письмово».
У зв'язку з цим частини другу—п'яту вважати відповідно частинами четвертою—сьомою;
частину п'яту викласти в такій редакції:
«Кількість представників репрезентативних профспілок, їх організацій, об'єднань для.ведення колективних переговорів з укладення угод від імені працівників на національному, галузевому і територіальному рівні визначається пропорційно до кількості членів профспілок, яких вони об'єднують та інтереси яких представляють згідно з повноваженнями, наданими їм профспілками, їх організаціями, об'єднаннями, що не відповідають критеріям репрезентативності»;
2) у статті 21:
у частині другій слова «які стосуються соціально-економічних відносин» замінити словами «з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин»;
у частині третій слова «які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян» замінити словами «які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних
відносин»;
у частині четвертій слова «які стосуються соціально-трудової сфери» замінити словами «з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин»;
частину шосту викласти в такій редакції:
«Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та
інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. Якщо колективний договірне укладено, роботодавець зобов'язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом»;
3) статтю 24 доповнити частиною другою такого змісту:
«До складу правлінь та наглядових рад фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на відповідному рівні професійними спілками та їх об'єднаннями»..