Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 26.07.2023

Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 26.07.2023

 

1. Працівника перевели на іншу посаду: чи змінюється розрахунковий період?

Працівника прийнято на посаду економіста з неповною зайнятістю (0,5 ставки) 01.04.2022. А з 01.03.2023 його перевели на посаду бухгалтера на цьому ж самому підприємстві, але на повну ставку. З 26.06.2023 працівник йде в щорічну основну відпустку. Чи впливає факт переведення на розрахунок відпускних?

Обчислення відпускних

При розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускних (компенсації за невикористану відпустку) слід керуватися Порядком № 100*. Розрахунковий період, за який обчислюють середньоденну відпускну зарплату, — це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

При переведенні працівника на іншу посаду (без звільнення) трудові відносини з ним не припиняються. Тому відраховувати розрахунковий період починаючи з моменту переведення не потрібно. Визначайте розрахунковий період у загальному порядку згідно з Порядком № 100. Якщо переведення відбулося всередині розрахункового періоду, то до розрахунку увійде період як до переведення, так і після. У нашому випадку розрахунковим періодом буде червень 2022 року — травень 2023 року.

Якщо переведення працівника на іншу посаду відбулося без звільнення, то розрахунковий період для обчислення відпускних не змінюється

Що стосується роботи працівника в умовах неповного робочого часу, то цей факт також не впливає на розрахунок відпускних. Адже до розрахункового періоду включається період роботи з неповною зайнятістю. Так само під час розрахунку відпускних враховується зарплата за час роботи на 0,5 ставки.

Тривалість відпустки

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки* робочий рік відлічується з дня укладення трудового договору. При переведенні не відбулося звільнення і прийняття, тобто трудовий договір не переукладався. Відповідно і відлік робочого року залишається незмінним і стартує з дати укладання трудового договору, незважаючи на переведення.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Тож у ситуації, що розглядається, перший робочий рік — це період з 01.04.2022 по 31.03.2023. Відповідно з 01.04.2023 для працівника почався другий робочий рік

Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Робота на умовах неповного робочого часу, незалежно від того, хто був ініціатором такого режиму роботи, не спричиняє обмежень обсягу трудових прав працівників. Саме тому, працюючи неповний робочий день, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 № 318/13/116-12).

Жодних пропорційних розрахунків тут проводити не потрібно. Це випливає з положень ч. 3 ст. 56 КЗпП, де зазначено, що робота працівника на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу його трудових прав.

А ось де знадобиться пропорційний розрахунок, так це у випадку, якщо тривалість щорічної основної відпустки за посадою, яку обіймав працівник до переведення відрізняється від тієї, яка встановлена для посади, на яку працівника було переведено (протягом робочого року). У цьому випадку доведеться обчислювати кількість днів заробленої відпустки за кожною посадою окремо, пропорційно відпрацьованому часу на кожній з них.

ВИСНОВКИ

• Якщо переведення працівника на іншу посаду відбулося без звільнення, то цей факт не впливає на розрахунковий період.
• При переведенні на іншу посаду в межах одного підприємства (роботодавця) відлік робочого року залишається незмінним.
• Розрахунок відпускних у разі, коли працівник працював у режимі неповного робочого дня, проводимо на загальних підставах.

 

2. Працівників звільнили минулого року: чи можна виплатити їм борг за зарплатою

У 2022 році підприємство не мало змоги виплачувати заробітну плату, тому деяких працівників звільнили, не виплативши зарплати. Чи можна у 2023 році виплатити зарплату звільненим минулого року працівникам на їхні зарплатні рахунки? Чи можна погашати борги за зарплатою не у хронології, тобто спочатку закрити 2023 рік і за можливістю погашати борги за 2022-й?

Підприємство зобов’язане виплатити зарплату звільненим працівникам. Не заборонено перерахувати належні працівникові кошти на зарплатний картковий рахунок. Але немає жодної гарантії, що карткові рахунки не закриті чи не заблоковані, або працівники не загубили своїх карток.

Тому в будь-який спосіб повідомте працівників, що перераховуєте їм зарплатні борги, й уточніть, чи можна перерахувати належні їм кошти на колишні зарплатні рахунки.

Факт непроведення розрахунку в день звільнення є порушенням законодавства про працю. У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП), за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

Отже, слід не лише перерахувати борг звільненим працівникам, а й виплатити середній заробіток за весь час затримки. Але з 19 липня 2022 року — не більше ніж за шість місяців.

Ці борги радимо погасити насамперед, аби:

• працівники не мали підстав звертатися до суду;
• на момент перевірки не було боргу перед звільненими працівниками.

 

3. Ділимо робочий день на частини

При звичайному режимі роботи роботодавець може «розвести» дві половини робочого дня якнайбільше на 2 години . Саме стільки становить максимальна тривалість перерви для відпочинку та їди відповідно до ст. 66 КзпПр .

Якщо ж, враховуючи специфіку роботи працівника, двох годин обмаль, то є сенс замислитися над поділом робочого дня на частини.

Поділ робочого дня на частини дає змогу встановити перерву між двома частинами робочого дня тривалістю понад 2 години.

Така збільшена перерва не включається до складу робочого дня і не оплачується.

Чи всім можна ділити? Розповідаємо.

Чи всім дозволено?

Режим із поділом робочого дня на частини найчастіше використовується у торгівлі, на транспорті, сільгосппідприємствах тощо. Приклад — водії автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Для них можливість встановлення робочого дня з розподілом зміни на дві частини та умови такого розподілу прямо передбачені п. 2.8 Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку від 07.06.2010 № 340 .

Цікавий момент. До 02.04.2020 право поділу робочого дня було обмежене та допускалося виключно на роботах з особливими умовами та характером праці у порядку та випадках, передбачених законодавством. Однак із зазначеної дати такі обмеження були скасовані . Сьогодні сторони трудового договору можуть самостійно визначати потребу у розподілі робочого дня. Дозволяє це реалізувати гнучкий режим робочого дня, особливості застосування якого визначено ст. 60 КзпПр .

Як працює?

З попередньої статті ви знаєте, що гнучкий режим робочого дня — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначено правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої норми тривалості робочого дня.

Встановлюють гнучкий режим за письмовим погодженням між працівником та роботодавцем ( ч. 1 ст. 60 КЗпП ).

При гнучкому режимі робочий час працівника ділиться на фіксований і змінний .

Протягом змінного часу працівник на власний розсуд визначає періоди роботи у межах встановленої норми тривалості робочого дня.

У фіксований час працівник повинен бути на робочому місці та виконувати свої посадові (робітники) обов'язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини . Це прямо зазначено у п. 1 ч. 4 ст. 60 КзпПр .

Приклад. Підприємство потребує обов'язкової присутності на робочому місці касира з понеділка по суботу з 10:00 до 12:00 та з 19:00 до 22:00, оскільки в цей час проводитиметься оприбуткування готівкової виручки. Касир необхідний повну зайнятість (тижнева норма робочого дня — 40 годин).

За таких умов касиру можна встановити шестиденний робочий день з гнучким

режимом робочого часу, з поділом робочого дня на частини та зобов'язати дотримуватися тривалості щоденної роботи, визначеної ст. 52 та 53 КЗпП для шестиденки, а саме у понеділок — п'ятницю — 7 годин, у суботу — 5 годин.

Фіксованим буде час у понеділок — суботу з 10:00 до 12:00 та з 19:00 до 22:00.

Годинник змінного часу може бути встановлений у понеділок — п'ятницю, наприклад, так: з 9:00 до 10:00, з 12:00 до 13:00, з 18:00 до 19:00.

З понеділка до п'ятниці касир має відпрацювати встановлені 7 годин. При цьому 5 годин, а саме з 10:00 до 12:00 та з 19:00 до 22:00, він повинен бути на робочому місці. Інші 2 години роботи розподіляє на власний розсуд у межах змінного часу.

У суботу касир працюватиме лише у фіксований годинник. Змінного часу немає. Чому? Тому що відповідно до ст. 53 КЗпП максимальна тривалість роботи напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. А саме 5 годин складає фіксований час.

Робимо висновки?

ВИСНОВКИ

• У разі введення гнучкого режиму можна передбачити поділ робочого дня на частини.
• Поділ робочого дня на частини дає змогу встановити перерву між двома частинами робочого дня тривалістю понад 2 години.
• Час такої збільшеної перерви у робочий час не включається.

 

4. Як дізнатися загальний страховий стаж онлайн?

Для того щоб дізнатися свій загальний страховий стаж, потрібно подати до Пенсійного фонду України скановані копії трудової книжки та інші документи про трудову діяльність для перевірки та оцифрування

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розповідає, що для того щоб дізнатися свій загальний страховий стаж, потрібно подати до Пенсійного фонду України скановані копії трудової книжки та інші документи про трудову діяльність для перевірки та оцифрування.

Після обробки звернення інформація про загальний страховий стаж відображатиметься в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

 

5. В яких випадках ДПС вимагатиме від банку інформацію про кошти на рахунку?

В кого та у яких випадках працівники контролюючих органів мають право вимагати інформацію (довідку) про рух коштів на розрахункових рахунках у банках: у СГ та/або банківської установи?

Податківці в ЗІР зазначають, що відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – другим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Окрім того, контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Пунктом 57 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75 зі змінами та доповненнями (далі – Положення), визначено, що інформація, яка міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Згідно з п. 62 розд. IV Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Враховуючи вищенаведене, під час проведення перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи (в т. ч. банківські виписки), регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів.

При цьому інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податків контролюючі органи мають право безоплатно отримувати від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ лише на підставі рішення суду.

 

6. Тимчасова адміністрація в «Сенс Банку» припинена: банк працює далі, але вже як державний 

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб припинив тимчасову адміністрацію в АТ «Сенс Банк». У Банку новопризначений голова правління, і на сьогодні держава є повноцінним власником банку

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб припинив тимчасову адміністрацію в АТ "Сенс Банк", робота якої тривали менше ніж три доби.

Про це розповідає Економічна правда, посилаючись на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідне рішення прийняла виконавча дирекція Фонду. На сьогодні держава є повноцінним власником Банку.

За словами директора-розпорядника Фонду Світлани Рекрут, у межах тимчасової адміністрації в банку Фонд успішно завершив усі процедури і передав його акції державі.

"Було призначено подані Міністерством фінансів та погоджені Національним банком кандидатури членів Правління та Наглядової ради банку, а також підготовлено та укладено договір купівлі-продажу акцій банку. І головне – було забезпечено безперебійну операційну діяльність банку та роботу усіх сервісів для клієнтів", – зазначила Рекрут. 

У Фонді додають, що отриманий результат є наслідком скоординованих дій Уряду, Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного депозитарію, депозитарних установ та колективу Банку.

Також за новопризначений голова правління АТ "Сенс Банк" Дмитро Кузьмін заявив, що його команда ставить собі за мету зберегти довіру клієнтів і сприяти подальшому сталому розвитку банку. 

Нагадаємо:

Україна стала власником 100% акцій "Сенс Банку", головою правління визначено Кузьміна Дмитра. 

Кабінет Міністрів у п’ятницю, 21 липня, ухвалив рішення придбати у повному обсязі акції "Сенс Банку" у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за 1 гривню. Таким чином банк стає державним під управлінням Міністерства фінансів.

У п’ятницю, 21 липня, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію в "Сенс Банк".

Напередодні правління Національного банку ухвалило рішення вивести з ринку "Сенс Банк" (до грудня 2022 року - "Альфа Банк Україна") та звернулось до Кабінету Міністрів з проханням націоналізації фінустанови.