Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 01.03.2023

1. Призупинили трудовий договір? А що скаже суд?

Призупинення дії трудового договору — новий механізм, який дозволяє поставити на паузу трудові відносини між працівником та роботодавцем. Якщо ви теж не пройшли повз призупинення і маєте відповідний наказ — радимо ознайомитися зі свіжою судовою практикою. Вона вас здивує.

Призупинення дії трудового договору

Можливість призупиняти дію трудового договору з’явилася у нашому законодавстві з 24.03.2022. Саме тоді був прийнятий Закон № 2136*, який встановив особливі правила для трудових відносин на період війни.

З самого початку ст. 13 цього Закону визначала призупинення дії трудового договору як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

При цьому у своєму роз’ясненні від 23.03.2022 Мінекономіки підкреслювало, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є «абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи».

Цю умову для призупинення вже законодавчо було закріплено завдяки липневим новаціям, які були запроваджені Законом № 2352*.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ

Простіше кажучи, поставити трудовий договір на паузу можна у випадку, коли обидві його сторони: і роботодавець, і працівник, не мають можливості працювати.

Ось тут якраз і виникає головна проблема призупинення. Адже, як показує судова практика, саме тут більшість роботодавців припустилися помилок.

Суди проти призупинення

Більша частина судових рішень з питань призупинення трудового договору в основному на користь працівників.

Чому? Тому що, на думку суддів, роботодавці використовують призупинення тоді, коли не було для цього підстав. Адже основний аргумент, на якому ґрунтуються всі справи на користь працівників, — не доведені підстави для застосування призупинення.

Відсутня абсолютна неможливість надання і виконання роботи. Як зазначають суди, абсолютна неможливість надання та виконання роботи полягає у тому, що роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник — не може виконувати роботу. Зокрема, це неможливість забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе.

До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, на думку суддів, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору (постанова Івано-Франківського апеляційного суду у справі від 07.02.2023 № 352/973/22).

Війна, форс-мажор, відсутнє фінансування. Жодні аргументи про те, що зараз війна в країні, що є лист ТПП про форс-мажор, що відсутнє бюджетне фінансування, тому немає змоги оплатити працю працівників, не допомогли (рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі від 15.11.2022 № 753/7997/22, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2022 № 352/973/22). На думку суддів, це не є підставою для призупинення трудового договору.

Підприємство не зупинило діяльність. Аналізуючи матеріали справи, суди обов’язково дивляться на те, чи продовжує працювати підприємство і чи працюють інші працівники.

Так, наприклад, судом було встановлено, що підприємство як працювало, так і працює у звичному режимі, зі штатом працівників, усі виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва і майно не знищені, не пошкоджені, адже в м. Прилуки активних бойових дій не відбувалось. При цьому сама працівниця бажає та може виконувати покладені на неї обов’язки. Тому і призупинення було безпідставним (рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі від 29.09.2022 № 742/1751/22).

Аналогічним було рішення суду щодо скасування призупинення, введеного АТ КБ «Приватбанк». Роботодавець пояснював, що призупинення було вимушеним, адже не було можливості забезпечити працівника роботою через зменшення обсягів самої роботи. При цьому працівник вказував на те, що він має можливість працювати, крім того, всі відділення банку в м. Полтава продовжували працювали постійно та не припиняли своєї роботи. Відповідно суд став на бік працівника (рішення Київського районного суду м. Полтави у справі від 25.01.2023 № 552/5908/22).

Зменшення обсягів роботи. Зменшення обсягів роботи є спірною підставою для призупинення.

З одного боку, деякі суди вважають, що воно не свідчить про абсолютну неможливість надання та виконання роботи і не є підставою для призупинення (постанова Вінницького апеляційного суду у справі від 01.12.2022 № 149/1089/22). Тим паче, що зменшення обсягів роботи в цій справі не було пов’язано безпосередньо із бойовими діями.

З іншого боку, іноді суди вважають, що призупинення, викликане зменшенням обсягів роботи, є правомірним (рішення Шишацького районного суду Полтавської області у справі від 05.10.2022 № 551/448/22). Заради справедливості, слід відмітити, що в цьому судовому рішенні зменшення обсягів роботи все ж було викликано бойовими діями у місті Охтирка, у зв’язку з чим відбулося руйнування житлового фонду, а отже, значно (в рази) зменшився обсяг наданих підприємством послуг з водопостачання.

Як бачимо, рішення суддів прямо залежить від того, наскільки об’єктивною і вимушеною була неможливість надання роботи і відповідно її виконання працівниками.

Коли суд на боці роботодавця

Як же тоді роботодавцям вдавалося вигравати справи?

У них були для цього вагомі аргументи.

Бойові дії та загроза для життя і здоров’я. Суд став на бік роботодавця, в якого підприємство неодноразово піддавалося ракетним та бомбовим ударам. Відповідно такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання, при цьому неможливо забезпечити безпечні умови праці (постанова Житомирського апеляційний суд у справі від 18.08.2022 № 279/1611/22).

Як вказують суди, наявність загрози для життя за здоров`я працівника, внаслідок чого роботодавець не має можливості гарантувати безпеку останнього, відсутність можливості виконувати вказану роботу дистанційно є підставою для призупинення дії трудового договору навіть при наявності бажання працівника і далі продовжувати працювати на свій власний ризик (рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі від 17.01.2023 № 303/7508/22).

Простіше кажучи, там, де здійснюються обстріли, є пошкодження виробництва чи руйнування приміщень тощо, суди поблажливо ставляться до роботодавців щодо призупинення трудових договорів з працівниками.

Відсутність умов для продовження роботи. Але не обстрілами єдиними. Суди вважають достатнім аргументом для призупинення об’єктивно відсутню можливість у роботодавця надати роботу. Наприклад, було призупинено дію трудового договору з працівником через закритий повітряний простій над Україною та загрозу обстрілу інфраструктури (постанова Дніпровського апеляційного суду у справі від 06.10.2022 № 199/1909/22).

Або, наприклад, суди врахували, що робота підприємства залежить від використання значної кількості різноманітної хімічної речовини, яка отримувалась із задіянням інфраструктури АТ «ДніпроАзот», роботу якого було призупинено. Отже, підприємство було позбавлено можливості здійснювати свою діяльність через відсутність сировини, відповідно і призупинення трудового договору з працівниками було цілком обґрунтовано.

Навіть те, що мінімальна кількість працівників все ж продовжує працювати, не вплинуло на рішення суду і призупинення було визнано законним. Адже, як пояснює роботодавець, вони були виведені на роботи для виконання деяких технологічних, профілактичних та ремонтних робіт, а також задля збереження та роботоздатності інфраструктури, яка не була пошкоджена вогневим ураженням. До речі, такі аргументи успішно використовуються в більшості судових рішень, де суди ставали на бік роботодавців (рішення Томашпільського районного суду Вінницької області у справі від 03.02.2023 № 146/1202/22, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі від 13.01.2023 № 207/3009/22).

Звідси висновок: не впевнені, що є підстави для призупинення — не ризикуйте. Як бачите, для призупинення повинні бути вагомі аргументи, які мають підтвердити, що у роботодавця і працівника була дійсно абсолютна неможливість надання і виконання роботи.

 

2. Організація отримала допомогу в грошових коштах: кому звітувати?

 Громадська організація одноразово отримала цільову гуманітарну допомогу від Мінсоцполітики в грошових коштах (в гривнях). Яку (куди) звітність про отримання та розподіл даних коштів (крім звітів для Мінсоцполітики) має подати громадська організація? Чи має бути включена така громадська організація до реєстру отримувачів гуманітарної допомоги?

Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги. Отримувач гуманітарної допомоги має бути зареєстрований у спеціальному Єдиному реєстрі.

Мінсоцполітики є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання гуманітарної допомоги та керується Законом  "Про гуманітарну допомогу". Мінсоцполітики здійснює, зокрема визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою (ст. 5 Закону № 1192).

Отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, які зареєстровані в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:

•        підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;

•        благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом "Про благодійну діяльність та благодійні організації";

•        громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;

•        релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом "Про свободу совісті та релігійні організації";

•        реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.

Отже, стає зрозумілим, що в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги мають зареєструватися і підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними держустанови та органи місцевого самоврядування, тобто окрім громадських, благодійних та інших організацій.

Окрім того, ГО має щомісячно звітувати перед Мінсоцполітикою  про наявність і розподіл гуманітарної допомоги до повного її використання, тобто отримані/розподілені кошти в національній валюті. Інших звітів щодо цієї гуманітарної допомоги подавати не потрібно.

 

3. Чи допускати до роботи мобілізованого працівника, якщо у військовому квитку відсутні відмітки про звільнення зі служби

Працівника звільнили з військової служби. Але у військовому квитку немає запису, що його виключили зі списків особового складу військової частини. Чи допускати працівника до роботи без такого запису?

Не радимо. Працівника увільнили від роботи на час військової служби. Підстави припинити увільнення та допустити працівника до роботи відсутні.

Працівники, яких звільнили з військової служби, у військовому квитку мають запис про виключення зі списків особового складу військової частини. Відсутність такого запису може свідчити, наприклад, про те, що працівник-військовослужбовець отримав відпустку або самовільно залишив військову частину.

У наказі про увільнення від роботи визначають строк увільнення «на період проходження військової служби». Тобто за відсутності підтвердження про звільнення працівника з військової служби відсутні підстави припинити увільнення та допустити працівника до роботи. Немає й підстав звільнити строковика, якщо такого прийняли на час військової служби основного працівника.

Не допускайте працівника до роботи, допоки він не надасть підтвердження, що звільнився з військової служби. Видавати наказ для цього не потрібно. Якщо є підстави передбачати, що працівник оскаржуватиме дії роботодавця щодо недопуску до роботи:

•        заактуйте факт звернення працівника на підприємство та відсутність у військовому квитку відміток, які свідчать про звільнення з військової служби;

•        складіть письмове повідомлення працівнику, в якому зазначте, що для допуску до роботи просите надати військовий квиток із відповідними відмітками, щоб мати підстави припинити увільнення.

Отримайте підпис працівника на примірнику повідомлення, що залишається у кадровій службі. Якщо працівник відмовиться поставити підпис, складіть акт.

 

4. Навчальна відпустка під час простою

З 1 лютого 2023 року на підприємстві запроваджено простій. Один із працівників, який заочно навчається у виші, надав до відділу кадрів довідку-виклик на сесію. Чи можна надати йому навчальну відпустку під час простою?

Кому надають відпустку?

Навчальну відпустку надають працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Право працівників на навчальну відпустку при суміщенні роботи з навчанням у закладах вищої освіти закріплено у ст. 215, 216 КЗпП і ст. 15 Закону про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Конкретна тривалість навчальної відпустки залежить від рівня акредитації вишу, форми навчання (вечірня, заочна), курсу, а також від мети (підстави) її надання (настановні заняття, складання заліків та іспитів, підготовка та захист дипломної роботи тощо).

Навчальна відпустка студентів вишів може тривати від 10 днів до 4 місяців. При цьому платність навчання, джерело його фінансування, а також відповідність освіти профілю діяльності роботодавця для цілей надання такої відпустки жодного значення не мають.

Підставами для надання навчальної відпустки є:

1) довідка-виклик із закладу освіти (за формою № Н-5.01, затвердженою наказом МОН від 23.06.2022 № 583), яка є достатнім підтвердженням того, що працівник навчається успішно. Вимагати від працівника надати ще й довідку про відсутність академічної заборгованості роботодавець не має права (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2013 № 563/13/116-13);

2) заява на ім’я керівника підприємства про надання йому додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням. У заяві працівник обов’язково зазначає дату початку відпустки та її тривалість, яка повинна «вписуватися» в період, вказаний у довідці-виклику.

На підставі заяви та довідки-виклику роботодавець видає наказ про надання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням.

Чи можна під час простою?

У період простою працівник залишається у трудових відносинах з роботодавцем. А тому він цілком правомірно може скористатися навчальною відпусткою. До речі, щорічна відпустка у цьому випадку також не є виключенням (див. статтю «Працівник у простої: чи надавати відпустку?» // «Оплата праці», 2023, № 3).

Фахівці Держпраці у своїх роз’ясненнях зазначають, що керівник підприємства зобов’язаний надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив заклад освіти у довідці-виклику. Запровадження простою не може бути підставою для відмови працівникові в наданні оплачуваної навчальної відпустки.

Майте на увазі: право на навчальну відпустку працівник має тільки за основним місцем роботи. Надання такої відпустки за сумісництвом чинним законодавством не передбачено (див. лист Мінсоцполітики від 12.09.2016 № 1294/13/84-16).

За дні навчальної відпустки працівник отримає відпускні, обчислені за загальними правилами, згідно з нормами Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

 

5.  Як неприбутковій організації отримати витяг із Реєстру?

Для отримання витягу з Реєстру неприбутковій організації необхідно подати Запит в е-формі через Е-кабінет або у паперовому вигляді до будь-якого органу ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

ДПСУ повідомляє, що відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) можуть звернутися до контролюючого органу із Запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.

У Запиті зазначають код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково має бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого Запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг із Реєстру містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг із Реєстру або Повідомлення надсилають поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручають платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків. У разі подання Запиту в електронному вигляді орган ДПС надсилає витяг із Реєстру на адресу електронної пошти платника податків.

Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно комунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість надсилання платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Датою надходження Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС.

Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, надіслані листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

При цьому повідомляємо, що для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», сервісне обслуговування платників податків, зокрема надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування, здійснюють органи ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

Таким чином, для отримання витягу з Реєстру неприбутковій організації необхідно подати в установленому порядку Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі через Електронний кабінет або у паперовому вигляді до будь-якого територіального органу ДПС незалежно від місця обліку платника податків.