Штраф чи припис: на що чекати, коли Держпраці виявило порушення

Штраф чи припис: на що чекати, коли Держпраці  виявило порушення

За результатами перевірки Держпраці виявило порушення. Яке приймають рі­шення — штрафувати підприємство чи тільки виносити припис про порушення з ви­могою його усунути (без застосування штрафу в разі усунення порушення)?

Відповідно до п.п. 27—29 Порядку здій­снення державного контролю за дотриман­ням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.17 р. № 295 (далі — Порядок № 295), за наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень від підприємства (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційно­го відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної посадо­вої особи до відповідальності.  

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи щодо притягнення підприємства та його поса­дових осіб до відповідальності не вживаються.

Водночас за:

—              використання праці неоформлених пра­цівників;

—              несвоєчасну та не в повному обсязі випла­ту заробітної плати;

—              недодержання мінімальних гарантій в оп­латі праці

заходи щодо притягнення до відповідальності підприємства та його посадових осіб вживають­ся одночасно з внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного ін­спектування.

Поза тим, у разі усунення суб'єктом господа­рювання порушень законодавства про працю самостійно до дати початку інспекційного відві­дування штрафні санкцій, передбачені ст. 265 КЗпП України, не можуть бути застосовані.

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 рішення щодо накладення штрафу приймають Голова Держпраці, його заступники, начальники уп­равлінь і відділів Держпраці та їхні заступники (із питань, що належать до їх компетенції), на­чальники територіальних органів Держпраці та їхні заступники, керівники виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіаль­них громад та їхні заступники.

Не нарахували індексацію, але виправилися до перевірки — чи оштрафують роботодавця

Чи притягуватимуть до відповідаль­ності роботодавців, які на момент пе­ревірки Держпраці вже виправили порушення (зокрема, не нараховували індексацію в минулих періодах, але донарахували та випла­тили її пізніше)?

До суб'єкта господарювання не можуть застосуватися штрафні санкції, передбачені ст. 265 КЗпП України (у тому числі за пору­шення, пов'язані з нарахуванням індексації на заробітну плату), у разі самостійного усунення суб'єктом господарювання порушень.

Разом із тим посадові особи, винні в допуще­них порушеннях законодавства про працю, мо­жуть бути притягнуті до адміністративної, кримі­нальної або ж дисциплінарної відповідальності у межах строків, за які вказана відповідальність передбачена, навіть у разі самостійного виправ­лення допущених порушень законодавства про працю.

Через перенесення робочих днів порушили 16-денний строк між виплатою зарплати та авансу: чи буде штраф

Якщо підприємство виплатило зар­плату раніше встановленого терміну через перенесення робочих днів, у зв'язку із чим термін між виплатою зар­плати та авансу перевищує встановлений ст. 115 КЗпП строк у 16 днів, чи оштрафу­ють підприємство?

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП України зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсут­ності таких органів — представниками, обра­ними й уповноваженими трудовим колекти­вом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календар­них днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробо­чим днем, заробітна плата виплачується напе­редодні.

Отже, якщо в разі збігу дня виплати заробіт­ної плати з вихідним, святковим або неробочим днем її виплатили напередодні й це мало своїм наслідком перевищення 16-денного терміну між виплатою зарплати та авансу, це не є порушен­ням чинного законодавства про працю.

Не повністю виплатили добові: чи оштрафують за порушення законодавства про працю

Чи може Держпраці притягнути підпри­ємство до відповідальності за неповну виплату добових на відрядження (на­приклад, у разі, коли їхнє виплачують за вихід­ні дні у відрядженні)?

Статтею 12 Закону України "Про оп­лату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі - Закон про оплату праці) визначено: норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини пра­цівника, тощо) і гарантії для працівників (оп­лата щорічних відпусток; за час виконання дер­жавних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; пе­реведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю тощо), а також га­рантії та компенсації працівникам у разі пере­їзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи в польових умовах тощо встановлюються КЗпП та іншими актами за­конодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною 1 ст. 12 Закону про оплату праці та КЗпП України, є мінімальними державними га­рантіями.

На думку Міністерства соціальної політики України, наведену в його листі від 21.12.16 р. № 1732/0/101-16/28, відповідно до статті 12 Закону про оплату праці гарантії та компенса­ції працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями.

Абзацом 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встанов­лено: юридичні особи та фізособи-підприємці, які використовують найману працю, несуть від­повідальність у вигляді штрафу в разі недотри­мання мінімальних державних гарантій в оп­латі праці в десятикратному розмірі мінімаль­ної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного пра­цівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на викладене вважаємо: невипла­та добових за час відряджень є недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, що може мати наслідком накладення штраф­них санкцій відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Водночас така відповідальність настає у такому випадку, якщо добові зовсім не нарахо­вують. У разі неповної виплати добових (тобто певна оплата добових здійснюється, але в розмірі меншому, ніж передбачено законодавством або колективним договором) встановлена відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Забули повідомити про прийом на роботу — який буде штраф

Підприємство прийняло на роботу пра­цівника, але подати повідомлення про прийняття на роботу забули. Який буде штраф?

Відповідно до ч. З ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформлено­го наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації держав­ної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на ро­боту в порядку, встановленому КМУ

Порядок повідомлення ДФС та її тери­торіальним органам про прийняття працівни­ка на роботу затверджено постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіаль­ним органам про прийняття працівника на робо­ту". Відповідальність за фактичний допуск його до роботи без відповідного повідомлення ДФС для посадових осіб підприємств, установ та ор­ганізацій незалежно від форми власності, фізич­них осіб — підприємців, які використовують най­ману працю, визначена ч.ч. З та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП): штраф від 500 до 1000 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн), при повторному порушенні — від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян (від 17000 до 34000 грн).

Фактичний допуск працівника до роботи без повідомлення ДФС при тому, що особа про­довжує працювати, є триваючим порушенням, а тому, за нормами ч. 1 ст. 38 КпАП, посадова особа може бути притягнута до адміністратив­ної відповідальності не пізніше як через 2 міся­ці з дня його виявлення. Відповідні роз'яснення надано в листі Держпраці України від 29.04.16 р. № 5043/4/4.1-ДП-16.

На практиці виявлення інспектором праці під час інспекційного відвідування працівника, сто­совно якого суб'єктом господарювання було видано наказ про укладення трудового дого­вору, табелюється його робочий час, нарахо­вується заробітна плата та подаються щомісяч­ні Звіти з ЄСВ, матиме такі наслідки:

1)              буде винесено припис інспектора праці, яким зобов'язано повідомити територіальний орган ДФС про прийняття працівника на робо­ту у встановленому порядку;

2)              може бути складено протокол, згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП, за фактичний допуск працівника до роботи без повідомлення ДФС.

У цьому разі відсутні підстави для застосу­вання штрафної санкції в 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, передбаченої ст. 265 КЗпП України. Адже цей штраф накла­дають лише в разі фактичного допуску праців­ника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного ви­конання роботи повний робочий час, установ­лений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Натомість, якщо інспектором праці під час інспекційного відвідування виявлено праців­ника, стосовно якого видано наказ (розпоря­дження) про укладення трудового договору, але звітність із ЄСВ не подавалась, та заробітна плата, згідно з розрахунково-платіжними бух­галтерськими документами, не нараховувалась, є підстави розглядати питання щодо можли­вого накладення штрафної санкції, відповідно до ст. 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудо­вого договору(контракту).

Працівників Держпраці не допустили до перевірки — як це фіксують

Якщо працівників Держпраці не допус­тили до перевірки, у який спосіб про це необхідно складати акт? Чи повинні бути під час складання акта про недопущення до перевірки присутні працівники поліції? Чи можуть представники Держпраці фіксувати на відео факт недопуску до перевірки?

Відповідно до пункту 16 Порядку № 295 у разі створення суб'єктом господарювання пе­решкод у діяльності інспектора праці (зокре­ма, у разі відмови в допуску до відвідування), складають акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного ін­спектування із зазначенням відповідних причин. Акт за можливості підписує керівник підпри­ємства або інша уповноважена особа. Копію акта надсилають органам, яким підпорядкова­но підприємство (за наявності), для вжиття за­ходів з усунення перешкод.

Присутність працівників поліції не є обов'язковою під час складання акта про не­можливість проведення інспекційного відві­дування. Разом із тим присутність працівників поліції є бажаною, оскільки вони можуть за­свідчити факт створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці шля­хом недопущення до проведення інспекційно­го відвідування.

Доказом недопущення інспектора праці до інспекційного відвідування можуть бути будь- які докази, не заборонені чинним законодав­ством, у тому числі показання свідків або інші докази, зокрема запис, зроблений засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, факту недопу­щення до інспекційного відвідування.

Як часто можуть перевіряти з питань дотримання законодавства про працю

Як часто можуть перевіряти підприєм­ство з питань дотримання законодав­ства про працю? Скільки може тривати перевірка?

Пунктом 5 Порядку № 295 встановлено підстави для проведення інспекційних відвіду­вань та організації невиїзних інспектувань.

Зокрема, інспекційні відвідування прово­дяться:

1)                      за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2)                      за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин:

3)                      за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань із пи­тань виявлення неоформлених трудових від­носин, прийнятим за результатами аналізу ін­формації, отриманої із засобів масової інфор­мації, інших джерел, доступ до яких не обмеже­ний законодавством, та джерел, зазначених у пп.пп. 1, 2, 4—7 п. 5 Порядку № 295;

4)                      за рішенням суду, повідомленням правоохо­ронних органів про порушення законодавства про працю;

5)                      за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені в ході виконання ними контрольних повно­важень ознак порушення законодавства про працю.

Не встановлено обмежень щодо кількості ін­спекційних відвідувань інспекторами праці за наявності законних підстав їх проведення.

Відповідно до п. 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспек­тування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — двох робочих днів.