Роз’яснення: фуршет або шведський стіл: чи можна обійтись без оподаткування.

ФУРШЕТ АБО ШВЕДСЬКИЙ СТІЛ: ЧИ МОЖНА ОБІЙТИСЬ БЕЗ ОПОДАТКУВАННЯ

(Коментар до ІПКДФСУ від 05.09.18 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)

 Тривалий час податківці тішили лояльним підходом щодо наслідків частування на фуршетах, "шведських столах": оподатковуваного доходу в таких випадках не виникає. Усі звикли до цієї усталеної позиції й упевнено проводи­ли подібні заходи без сплати податку на дохо­ди й військового збору. Тож поява протилеж­них роз'яснень, як-от у коментованій ІПК, не на жарт збентежила... Зараз ми розберемося, що й до чого в цій суперечливій "фуршетній" історії.

Особливість стягнення податку на доходи в тому, що об'єкт оподаткування неодмінно має бути "закріплений" за конкретною люди­ною — за отримувачем доходу. Тобто недостат­ньо просто перерахувати до бюджету податок від певної суми, яка в розумінні ПКУ є оподат­ковуваним доходом. Необхідно, аби була фіз- особа — платник податку, якого можна було б зафіксувати у звітності як одержувача доходу. А на фуршеті, де всі вільно обирають страви і напої, самі себе обслуговуючи, украй склад­но визначити, хто саме та на яку суму отримав гастрономічне задоволення. І саме цим — не­можливістю персоніфікувати дохід — фіска­ли й аргументували відсутність оподатковува­ного доходу в разі проведення такого фуршету.

До речі, лояльна позиція звучала не тільки щодо поодиноких випадків проведення бан­кетів із запрошеними гостями, а й стосовно ор­ганізації харчування співробітників на підпри­ємстві. Зокрема, у листі ДФСУ від 22.03.17 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15 стверджується: "...якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за прин­ципом "шведського столу" <...> вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт оподаткування та база нарахування єдиного внеску (редакційний коментар — у га­зеті "Все про бухгалтерський облік" № 44 за 2017 рік, стор. 11).

Проте вже наприкінці минулого року вітер повіяв у інший бік... Відповідаючи на запит щодо харчування працівників за принципом "шведського столу", податківці зазначили: дохід, отриманий фізичною особою як до­даткове благо у вигляді вартості безоплат­ного харчування <...> обкладається подат­ком на доходи фізичних осіб і військовим збо­ром на загальних підставах, та є базою нара­хування єдиного внеску (ІПК від 26.12. 17 р. № 3151/ІПК/28-10-01-03-11). Однак підприємс­тво, якому це було адресовано, через суд до­моглося скасування вказаного роз'яснення! І ось коментований сьогодні документ якраз і є тією ІПК, яку фіскали видали на заміну ска­сованої. І що б ви думали? Податківці зовсім не відмовилися від ідеї обкладення податком на доходи, військовим збором та єдиним вне­ском! Вони просто змінили термінологію щодо виду доходу: це інший дохід, а не додаткове благо. І на противагу минулим листам ДФСУ в коментованій  ІПК категорично заявляє: неможливість персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звіль­нення працівника від сплати відповідних подат­ків та зборів. Вочевидь, цим хотіли сказати, що підприємство мусить організувати відповідний облік: хто з працівників на яку суму спожив хар­чування, себто мусить забезпечити персоніфі­кацію. І як не прикро, заперечити тут складно. Так, ця справа непроста й потребує додаткових ресурсів, але все-таки реальна. Адже й справ­ді — немає нічого неможливого.

Отже, наші практичні поради у світлі такого нового віяння.

1.           Якщо вас цікавить не систематичне харчу­вання працівників, а організація фуршету на прийомі, презентації, святковому заході, корпо­ративній вечірці тощо, то є всі шанси, що тут по­даткова поставиться лояльно — варто звернути­ся за письмовою консультацією, описавши свій випадок. Бо схоже, що саме в щоденному забез­печенні співробітників харчуванням за принци­пом "шведського столу" фіскали угледіли спро­бу мінімізувати оподаткування витрат на оплату праці, посилаючись на знеособленість доходу.
2.           Якщо у вас стабільне, систематичне харчу­вання співробітників, будьте готові до зазіхань фіскалів щодо обкладення податком на доходи (через натуркоефіцієнт), військовим збором та єдиним внеском. Якщо не готові відстоювати неперсоніфікованість (зокрема, у суді), але не хочете морочитись із точним обліком, можете або просто ділити загальну вартість фуршетного столу порівну, або ж розбивати на приблиз­но однакові суми "навмання". Не виключаємо, що знайдуться й ті, хто розноситиме між спів­робітниками лише частину вартості фуршетного столу, документуючи, що решта продуктів залишилася неспожитою.

3. Якщо рішення контролерів про сплату по­датків із вартості фуршету вирішите оскаржити в суді, то візьміть на замітку ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Там сказано: в адмінсправах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування пра­вомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, контроле­рам доведеться визначати платників податків та розміри отриманих ними доходів. Іншими словами, фіскальний орган муситиме доводити факт того, що конкретна людина під час фур­шету спожила продуктів на певну суму (і ця сума має бути визначена достовірно, а не взя­та "зі стелі")! Як ви розумієте, зробити це їм буде вкрай проблематично, тож підприємство матиме всі шанси виграти справу.