Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!
Як карантин може вплинути на робочий процес, як правильно діяти в таких ситуаціях і на що саме треба звернути увагу?

Введеня карантину вносить зміни у робочий процес.

Які дії роботодавця за законодавством?

Джерело: https://biz.liga.net/all/all/opinion/karantin-chto-delat-rabotodatelyu

Загроза епідемії коронавірусу (COVID-19) в Україні сьогодні вже не обмежується тривожними повідомленнями телевізійних новин чи активними обговореннями в соціальних мережах, а має безпосередній вплив на наше життя через запровадження карантину, закриття кордонів та інших обмежувальних заходів.

Як карантин може вплинути на робочий процес, як правильно діяти в таких ситуаціях і на що саме треба звернути увагу?

Спробуємо розібратися в цих питаннях з точки зору законодавства.

Ключові моменти

- Карантин запроваджений на всій території України.

- Період: з 12 березня до 3 квітня 2020 року. 

- Підстава: постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.

Так що ж таке карантин?

Згідно Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Які саме заходи запроваджуються?

- Заборона на відвідування закладів освіти її здобувачами (дошкільні, загальноосвітні, вищі навчальні заклади).

- Проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

На території Києва передбачено запровадження додаткових заходів:

- обмеження проведення спортивних заходів на території міста;

- призупинення роботи театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів;

- призупинення роботи розважальних центрів;

- призупинення роботи розважальних зон в шопінг-молах;

- забезпечення обмеження проведення масових заходів на території Києва ( більше 60 осіб), до участі в заходах допускати лише осіб, які пройшли термометрію;

- забезпечити недопущення до роботи працівників підприємств та установ з ознаками інфекційного захворювання.

Окрім того, відповідно до Указу Президента № 87/2020 від 13 березня 2020 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо закриття з 0 годин 00 хв 17 березня 2020 року протягом наступних двох тижнів пунктів пропуску через державний кордон України для здійснення регулярного пасажирського сполучення, а також припинення з 0 годин 00 хв 16 березня 2020 року протягом наступних двох тижнів в’їзду на територію України іноземців та осіб без громадянства.

Як вказані заходи можуть вплинути на робочий процес? Що робити роботодавцям у ситуації, що склалася?

По-перше, якщо сфера діяльності пов'язана з освітнім процесом, масовими заходами, міжнародними пасажирськими перевезеннями, і наявна необхідність призупинити роботу.

Варіанти дій:

 1. Якщо наявна згода працівника, то на цей період може надаватися відпустка як щорічна (поза графіком), додаткова (якщо працівник має на таку право), так і без збереження заробітної плати.

Важливо! Відправлення працівника у відпустку може відбутися лише за його згодою.

2. Якщо такої згоди немає, то:

- працівнику доцільно забезпечити можливість виконання іншої роботи, що безпосередньо не пов'язана з проведенням заборонених заходів (наприклад, працівники сфери освіти можуть проводити дистанційне навчання, розробляти начальні плани);

- якщо немає можливості реалізувати перший варіант, то підприємство зобов'язане оголосити простій. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). 

По-друге, що робити працівникам, котрі не мають можливості забезпечити догляд за дітьми, які не можуть відвідувати освітні заклади.

Законодавство дає на вибір кілька варіантів:

1. Відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до п. 31 ст. 25 Закону України "Про відпустки" відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку – матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Тобто, роботодавець зобов'язаний надати таку відпустку за заявою працівника. До такої заяви надається копія свідоцтва про народження дитини та документ, що підтверджує зупинення навчального процесу (довідка навчального закладу чи копія наказу про зупинення навчального процесу). При цьому, тривалість відпустки обмежується періодом карантину. Якщо період карантину продовжуватиметься чи скорочуватиметься, то й тривалість відпустки також може мінятися.

2. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

Хто має право на таку відпустку:

- жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину;

- матір особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

- одинока матір чи батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

- особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи чи один із прийомних батьків тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Тривалість такої відпустки 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

3. Запровадження надомної чи дистанційної роботи.

Звичайно,відправити всіх працівників у відпустку, може бути далеко не найкращим рішенням для бізнесу. Сьогодні, для значної кількості робітників є можливість запровадити надомну роботу. Умови надомної роботи повинні бути закріплені у трудовому договорі. Якщо письмовий трудовий договір при прийнятті на роботу не укладався, то надомну роботу можна оформити шляхом написання відповідної заяви та видання наказу роботодавця з вказівкою на те, що робоче місце працівника знаходитиметься за домашньою адресою. Якщо трудовий договір укладався в письмовій формі, то такі зміни потрібно відобразити в тексті трудового договору.

Сьогодні порядок надомної праці регулюється Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Державної служби з питань праці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року №275. Умови та порядок його застосування роз'яснено у листі Міністерства соціальної політики України від 19 лютого 2019 року № 30/1/204-19.

Таким чином, для тих працівників, хто може виконувати свою роботу віддалено, без постійного перебування в офісі, може застосовуватись режим роботи вдома.

Хоча законодавство про надомну працю видавалося ще у той час, коли робота вдома не могла здійснюватися через інтернет, проте, сьогодні, завдяки розвитку інформаційних технологій, значну кількість роботи можна якісно виконувати, не виходячи з дому.

У європейських країнах, де також запроваджено карантинні заходи, багато компаній сьогодні застосовують режим надомної роботи для більшості працівників з метою запобігання поширення коронавірусу. На сьогодні, такою опцією вже користуються багато великих компаній в Україні: НАК "Нафтогаз України", МАУ, УкрзалізницяУкрспирт, JTI Україна та багато інших.

4. Встановлення неповного робочого часу.

Стаття 56 Кодексу законів про працю закріплює можливість встановлення за згодою працівника та роботодавця неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Однак, роботодавець зобов'язаний встановити режим неповного робочого часу на прохання:

- вагітної жінки,

- жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї, відповідно до медичного висновку.

Такий режим встановлюється за заявою працівника на підставі відповідного наказу роботодавця з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

Також варіантом виходу з ситуації може бути використання щорічної відпустки, відпустки без збереження заробітної плати строком до 15 днів. Оформлення листка непрацездатності може мати місце у разі хвороби, а також для догляду за дитиною, яка захворіла під час карантину.

P.S. Найбільшою проблемою в будь-яких нестандартних ситуаціях завжди була паніка, тому зберігайте спокій та дотримуйтесь рекомендацій щодо профілактики інфекційних захворювань.


адвокат, советник TOTUM LF


developed on Flash-point created by Vladimir Bondarenko