Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!
Гарантії працівників, вибраних до складу профспілкових органів

Запитання:

Які гарантії діяльності виборних профактивістів?

 

Відповідь: 

 Деякі правові аспекти діяльності осіб, обраних до профспілкових органів

 На сьогодні в України прийнято низку законодавчих актів, які регулюють порядок обрання (переобрання) працівників підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) на виборні посади, надання їм прав і гарантій та накладення дисциплінарних стягнень. Ці питання, зокрема, унормовано Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законами України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2365-III, «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року № 2460-XII, «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI, «Про організації роботодавців» від 24 травня 2001 року № 2436-III, «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі — Закон № 1045) та іншими нормативно-правовими актами.

Розглянемо порядок обрання та переобрання працівників підприємств на виборні посади органів професійних спілок, їх права та гарантії, а також особливості накладення на них дисциплінарних стягнень

 Загальні положення

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках установлюється виключно Конституцією і законами України.

Статтею 12 Закону № 1045 передбачено, що професійні спілки, їх об’єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Професійні спілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

 Звернути увагу

Забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об’єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об’єднань (частина третя ст. 12 Закону № 1045).

Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об’єднаннями (частина друга ст. 13 Закону № 1045).

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів (положень). Статути профспілок відповідно до статті 14 Закону № 1045 приймаються з’їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України. У зазначеній статті викладено вимоги до статутів профспілкових організацій всіх рівнів, зокрема, статут профспілки повинен містити організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу. В частині десятій статті 16 Закону № 1045 зазначено, що профспілка, її організації, об’єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов’язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом.

 Порядок обрання до виборних органів профспілки

 До виборних органів профспілкової організації підприємства обираються члени профспілки відповідно до положень, зазначених в статуті. Кожен член профспілки може обирати та бути обраним до будь-якого виборного органу своєї профспілки та виборного органу об’єднання профспілок, до якого входить ця профспілка.

 Звернути увагу

Роботодавці не можуть бути членами жодних виборних органів профспілки (частина шоста ст. 7 Закону № 1045).

У частині обрання та роботи членів виборних органів більшість статутів профспілок схожі між собою. У пункті 5.3 Статуту профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України (далі — Статут профспілки хіміків) зазначено, що «Виборні профспілкові органи всіх рівнів обираються на строк повноважень — п’ять років. Проведення звітів і виборів в установлені Центральною радою профспілки терміни є обов’язковими».

Формування виборних профспілкових органів, контрольно-ревізійних комісій здійснюється знизу доверху через висування кандидатур та обрання їх безпосередньо на зборах, конференціях, з’їзді або прямим делегуванням, згідно з встановленою відповідним органом нормою для кожної профспілкової організації, з правом відкликання та заміни на вимогу відповідного органу або організації, яка делегує кандидатуру (п. 5.4. Статуту профспілки хіміків).

У разі формування профспілкового органу безпосередньо на зборах, конференції, з’їзді порядок виборів, форма голосування, кількісний склад його визначаються зборами, конференцією, з’їздом. У такому ж порядку обираються делегати на профспілкові конференції, з’їзди. Делегати можуть обиратися на період повноважень виборного органу (пп. 5.5 і 5.6 Статуту профспілки хіміків).

У пункті 5.8 Статуту профспілки хіміків зазначено, що до складу відповідних виборних профспілкових органів за посадою входять голова і його заступники.

Ці норми містяться в більшості статутів профспілок.

 Перевибори членів виборного органу

У пункті 5.9 Статуту профспілки хіміків зазначено: «Якщо керівник або інші члени виборного органу не виконують своїх обов’язків і положень цього Статуту, зокрема:

— не виконують постанов і рішень профспілкових органів;

— вчиняють дії, що обмежують права профспілки;

— за своїми діловими та морально-етичними якостями не можуть на необхідному професійному рівні виконувати обов’язки керівника, членів виборного органу,

то відповідний або вищий виборний профспілковий орган може поставити питання про перевибори».

У пункті 5.10 Статуту профспілки хіміків наведено процедуру дострокового переобрання виборних органів профспілкової організації:

— профкому — на особисті письмові вимоги не менше третини членів профспілки, за рішенням відповідного або вищого профспілкового органу;

— обласної ради — на вимогу 1/3 первинних організацій, які об’єднують не менше третини членів профспілки, або президії Центральної ради профспілки;

— Центральної ради профспілки — за рішенням не менше третини первинних організацій, які об’єднують не менше 1/3 членів профспілки;

— у разі, коли більшість складу профспілкового органу заявила про свою відставку або припинила діяльність з інших причин.

Якщо робота профспілкового комітету або його керівників визнана незадовільною в період повноважень, профспілкові збори (конференція) вирішують питання про продовження повноважень або дострокове переобрання профспілкового комітету чи його керівників.

Дисциплінарні стягнення

 За порушення трудової дисципліни згідно зі статтею 147 КЗпП до працівника може бути застосовано лише один з таких заходів стягнення:

— догана;

— звільнення.

Для окремих категорій працівників законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення.

У частині першій статті 1471 КЗпП зазначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими щодо органів, указаних у частині першій статті 1471 КЗпП.

 Звернути увагу

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Для осіб, обраних до виборних органів профспілок, законодавством установлюються гарантії, зокрема щодо звільнення. Згідно зі статтею 118 і частиною п’ятою статті 252 КЗпП працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві. У зазначеній статті КЗпП наведено неповний перелік організацій. В наш час існує багато громадських та інших організацій (зі своїми статутами, правами та особливостями), які мають свої виборні органи та штатні посади. На ці посади відповідно до штатного розпису можуть прийматися працівники, за їх згодою, у зв’язку з переходом на виборну посаду в іншу організацію (п. 5 ст. 36 КЗпП).

Отже, у разі обрання до складу виборних профспілкових органів працівника, який працював на підприємстві за умовами трудового договору (ст. 21 КЗпП), він має бути звільнений за пунктом 5 статті 36 КЗпП у зв’язку з обранням на виборну посаду. Після закінчення строку повноважень працівникові надається попередня робота (посада) або за його згодою інша рівноцінна робота (посада). При цьому слід урахувати, що рівноцінною, виходячи із практики застосування норм статті 118 КЗпП, уважається робота, яка відповідає кваліфікації працівника, набутим ним навичкам, його здібностям, продуктивності праці тощо. Розмір заробітної плати при цьому має другорядне значення.

 Звернути увагу

Поняття «рівноцінна робота» не завжди тотожне з поняттям «підходяща робота» (суть останньої визначено в Законі України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII). Цього не враховують роботодавці та особи, які бажають повернутися на попередню посаду після закінчення строку повноважень на виборній посаді, що викликає додаткові індивідуальні трудові спори. 

 Гарантії та права виборних осіб

  Членам виборних профспілкових органів, що працюють на штатних посадах у цих органах, і ті, які не звільнені від своїх виробничих чи службових обов’язків, передбачених трудовим договором (ст. 21, 24, 139 і 142 КЗпП), законодавством установлені права і гарантії. У главі ХVІ «Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями» КЗпП, зокрема, визначено право працівників брати участь в управлінні підприємством і встановлено гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів.

Інколи представники організацій роботодавців не визнають право працівників брати участь в управлінні підприємствами будь-якої форми власності через своїх представників.

У частині першій статті 245 КЗпП зазначено, що працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

 Звернути увагу

Власник або уповноважений ним орган (роботодавець) зобов’язаний створювати умови, які б забезпечували участь працівників в управлінні підприємствами. Службові особи підприємств зобов’язані у встановлений строк розглядати критичні зауваження і пропозиції працівників і повідомляти їх про вжиті заходи (частина друга ст. 245 КЗпП). 

 Відповідно до статті 246 КЗпП первинні профспілкові організації на підприємствах та в їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, — через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом № 1045 та статутом професійної спілки.

 Первинна організація профспілки — добровільне об’єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (ст. 1 Закону № 1045).

Профспілковий представник — керівник профспілки, її організації, об’єднання профспілок, профспілкового органу, профорганізатор або інша особа, уповноважена на представництво статутом або відповідним рішенням профспілкового органу (ст. 1 Закону № 1045).

 Якщо на підприємстві діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладення колективного договору здійснюється об’єднаним представницьким органом у порядку, визначеному частиною другою статті 12 КЗпП. При цьому мають бути враховані гарантії для осіб, обраних у зазначені вище виборні органи, повноваження яких унормовані статтями 247–251 КЗпП, особливо статтею 252 КЗпП. В останній, зокрема, зазначено, що працівникам підприємств, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

 Якщо на підприємстві створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об’єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов’язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об’єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору (частина друга ст. 12 КЗпП).

 Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є (частина друга ст. 252 КЗпП).

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства (у т. ч. структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків дотримання загального порядку, допускається відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).

Звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв’язку зі станом здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов’язано із станом здоров’я (частина четверта ст. 252 КЗпП).

Працівникам, звільненим у зв’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота або за згодою працівника інша рівноцінна робота (частина п’ята ст. 252 КЗпП).

У пункті 6 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 pоку № 9 зазначено, що вимушений прогул виборного працівника після закінчення строку повноважень унаслідок відмови в прийнятті на роботу має бути оплачений за положеннями частини другої статті 235 КЗпП.

Таким чином, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату цьому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Коли такого виборного працівника поновити на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, згідно з пунктом 18 указаної постанови суд визнає звільнення неправильним і зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, а у відповідних випадках — правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (частина друга ст. 235 КЗпП). Одночасно суд визначає його звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП у зв’язку з ліквідацією підприємства. Таким чином, на такого працівника мають бути поширені гарантії законодавства про зайнятість, передбачені для вивільнюваних працівників.

Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів не менш як 2 год. на тиждень (частина шоста ст. 252 КЗпП).

На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів (ст. 151 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР). Ця законодавча норма має бути врахована при розробленні проекту колективного договору підприємства.

За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.

Таким чином, законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема статутами (положеннями) підприємств, громадських організацій, об’єднань громадян, акціонерних товариств для працівників, які обираються на виборні посади, встановлені певні права та надані гарантії діяльності, які мають знати і дотримувати як працівники підприємств, так і роботодавці.

developed on Flash-point created by Vladimir Bondarenko