Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!
Праця родичів на одному підприємстві

Запитання:

На підприємстві недержавної форми власності дозволялася спільна праця близьких родичів, але після зміни керівництва усно було встановлено обмеження на таку працю. Начальником відділу працює батько, а в його безпосередній підлеглості працює його син. Як бути?

 

Відповідь: 

 

Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації (далі – підприємства) недержавної форми власності осіб, які є близькими родичами свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв‘язку з виконанням трудових обов‘язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному (ч. 1 ст. 25-1 КЗПП України). Перелік близьких родичів в таких випадках є специфічним і вичерпним. Він не співпадає з переліком, передбаченим законодавством про шлюб і сім‘ю, а також цивільним законодавством, тому довільному тлумаченню не підлягає. Безоглядне застосування аналогії з іншими законодавчими актами щодо визначення кола близьких родичів в цих випадках буде помилковим.

Таке обмеження може встановлюватися тільки письмово в нормативному документі підприємства (наприклад: рішення зборів акціонерів та/або статут підприємства; правила внутрішнього розпорядку підприємства, які згідно із ст. 142 КЗПП затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету; колективним договором, а в кінцевому результаті це супроводжується виданням наказу по підприємству).

В цих випадках на підставі ст. 25-1 КЗПП та керуючись переліченими документами, адміністрація  відмовляє у прийнятті близьких родичів на одне і те ж підприємство у безпосередню підпорядкованість або підконтрольність. На інші посади (роботи), які не пов‘язані зазначеними вище особливостями, обмеження розповсюджуватися не може, бо це вже виходить за межі дії ст. 25-1 КЗПП, а тому буде порушенням конституційного права громадян на працю.

Праця родичів, які є працівниками вищестоящих органів (підприємств, холдінгових компаній тощо) обмеженню не підлягає по відношенню до їх родичів - працівників дочірніх підприємств, відокремлених підлеглих підрозділів, відділків тощо, окрім випадків, наприклад, призначення керівником холдінгової компанії свого близького родича на посаду керівника або головного бухгалтера дочірнього підприємства.

Під безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю треба розуміти випадки, коли одна посада за своїми функціями залежить від іншої або підконтрольна їй (наприклад: директор підприємства є близьким родичем головного бухгалтера цього ж підприємства або касир – близький родич головного бухгалтера; начальник адміністративно-господарського відділу і прибиральниці (якщо вони йому підлеглі), а також наведений у запитанні приклад і так далі). Але тією ж прибиральницею може працювати близька родичка директора, його заступників або головного бухгалтера. Близькі родичі керівника або іншої посадової особи підприємства можуть працювати на посадах в підрозділах, які відповідно підпорядковані заступникам директора, іншим посадовим особам. Не можна в цих випадках розширено тлумачити повну підпорядкованість всіх посад одному керівнику підприємства. Для того існують накази про перерозподіл певних обов‘язків між керівником та його заступниками, а також розмежування функцій структурних підрозділів, їх підпорядкованість відповідним заступникам керівника.

Нормативний документ, яким встановлюється обговорюване обмеження, повинен чітко зазначати відповідні  підпорядковані або підконтрольні зв‘язки посад, професій, робіт, на яких не допускається спільна праця близьких родичів. Це допоможе уникнути конфліктних ситуацій при їх працевлаштуванні.

Обмеження на укладення договорів підряду (трудових угод, тобто договорів цивільно-правового характеру) з близькими родичами не розповсюджуються, тому що вони не є трудовими договорами.

Якщо після працевлаштуванні за трудовим договором з‘ясувалося, що на підпорядковану або підконтрольну посаду було прийнято близького родича, то роботодавець вправі звільнити цього працівника на підставі ст. 7 КЗПП (порушення встановлених правил прийому на роботу) тільки за умов, коли:

-         працівник відмовився від переведення на підставі ст. 32 КЗПП на іншу вакантну непідпорядковану або непідконтрольну посаду;

-         на підприємстві до прийняття родича на роботу вже діяло таке обмеження, яке не порушує трудових прав громадян, воно встановлене відповідним нормативним документом підприємства і прийняте компетентним органом.

         Так вважає одна частина юристів з посиланням на ст. 25-1 КЗПП і на постанову Пленуму Верховного Суду України від 6.11.92р. № 9 (з наступними змінами та доповненнями) “Про практику розгляду судами трудових спорів”.

Інші заперечують проти цих дій адміністрації, посилаючись на те, що з тексту ст. 25-1 КЗПП не випливає такої додаткової (не передбаченої ст. ст. 36 – 39, 40, 41, 45 КЗПП) підстави для розірвання трудового договору, як наявність обмеження на спільну працю близьких родичів. Але треба пам‘ятати, що ст. 25-1 КЗПП теж є законодавчою нормою, на що не звернули увагу прибічники такої думки. Відповідних пропозицій (окрім зміни законодавства) щодо вирішення цієї проблеми від них не надходило. Остаточно такі дебати можуть вирішувати тільки судові органи при розгляді трудових спорів.

Розглянемо інший варіант, коли обмеження приймається належним чином після того, як на підприємстві вже спільно певний час працюють близькі родичі на підлеглих або підконтрольних посадах.

Власник в цьому випадку, виходячи з конкретних обставин, своїм наказом (розпорядженням) може вивести з-під контролю або підпорядкованості відповідну посаду, а при неможливості проведення такої структурної реорганізації на підприємстві – попереджає не менше ніж за 2 місяці одного із працівників-родичів (з урахуванням вимог ст. 42 КЗПП) про наступне звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗПП  у зв‘язку з реорганізацією праці, скороченням чисельності працівників викликаної введенням зазначеного обмеження (по аналогії з випадками незгоди працівника укласти договір про повну матеріальну відповідальність, п. 19 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України). В цьому випадку йдеться саме про скорочення чисельності, тому що штатна посада не скорочується, а на роботу буде прийнято працівника (після звільнення попередника), який не є близьким родичем.

За таких обставин працівник (один з родичів) може за своєю ініціативою розірвати трудовий договір на підставі ст. ст. 38 або 39 КЗПП або за згодою сторін трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 КЗПП.

На підприємствах державної форми власності порядок введення обмежень на спільну працю родичів встановлюється законодавством (ч. 2 ст. 25-1 КЗПП). До державної форми власності необхідно відносити і комунальну власність, яка є різновидом державної форми власності (у розумінні трудового законодавства).

Постанова Ради Народних Комісарів УРСР від 4.06.33р. (із змінами від 3.11.80р.) “Про суміщення посад і служби родичів в установах, підприємствах і організаціях суспільного сектору”, яка суттєво обмежувала спільну роботу родичів, діє тільки в межах, що не суперечать чинному законодавству України на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09. 91р. “Про правонаступництво України”.

 Не можуть розповсюджуватися обмеження спільної роботи родичів навіть на підприємствах державної та комунальної форм власності на:

-         спеціалістів сільського господарства;

-         працівників лінійних підприємств залізничного транспорту (окрім головних бухгалтерів і касирів);

-         працівників плавскладу експлуатаційних підприємств морського та річкового флоту (з тими ж виключеннями);

-         працівників дорожньо-експлуатаційних підприємств (з тими ж виключеннями), працівників з обслуговування лінійних і стаціонарних споруд зв‘язку, радіо, телебачення; працівників пересувних будівельних формувань (з тими ж виключеннями);

-         лікарів установ охорони здоров‘я; наукових і педагогічних працівників, лекторів та бібліотекарів всіх наукових, учбових, і виховних установ;

-         артистів, художників та музикантів; працівників польових геологічних експедицій, партій, загонів тощо;

-         спеціалістів лісового і водного господарства, освіти, медичних працівників, працівників культурно-просвітницьких установ, працівників громадського, які працюють в сільській місцевості, а також працівників ставкових та озерних господарств по розведенню риби.

Ст. 12 Закону України “Про державну службу” також встановлює заборону спільної роботи близьких родичів в державних установах. Але при цьому теж значну роль відіграє умова підкотрольності і підлеглості посад і робіт.

Взагалі встановлення обмежень на спільну роботу близьких родичів, як показує практика, має негативні наслідки, коли втрачаються спільні інтереси розвитку підприємства, не приймаються висококваліфіковані працівники; знищуються позитивні традиції трудових династій; молодь втрачає можливість спільно і плідно працювати і вчитися на помилках своїх старших родичів, не переймає їх позитивний досвід. А для боротьби із всілякого роду зловживань та порушень вимог законодавства існують наглядові та контролюючі органи. В цих ситуаціях багато що залежить від сумлінності працівників, спільно працюючих із своїми близькими родичами, від їх намірів та функціональних обов‘язків працівників, а також завдань підприємства.

developed on Flash-point created by Vladimir Bondarenko