Чи може орган Держпраці визнавати цивільно-правовий договір трудовим? (роз’яснення).
Чи може орган Держпраці визнавати цивільно-правовий договір трудовим.
Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС України про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до Положення № 96 контролюючим органом, який здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю роботодавцями є Держпраці.
Таким чином, інспектори праці здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю, в тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначено у п. 5 Порядку № 295. Однією з таких підстав є інформація Пенсійного фонду України про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця більше року, та про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.
Наявність визначеної кількості осіб, які надають послуги або виконують роботи на підставі цивільно-правових договорів, може свідчити про спробу підміни трудових відносин цивільними. В такому випадку інспектор праці при здійсненні інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин вивчає документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, та спілкується з працівниками.
У разі виникнення питань щодо можливої наявності трудових відносин без укладення трудового договору інспектор праці відповідно до пп. 3 п. 11 Порядку № 295 один або у присутності свідків має право ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати щодо зазначених запитань усні та/або письмові пояснення, з яких може бути отримано інформацію про укладення цивільно-правових договорів.
При наданні для вивчення цивільно-правових договорів, укладених із фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання, інспектор праці аналізує їх зміст на предмет наявності ознак трудового договору.
Підставами для того, аби визнати цивільно-правові відносини фактично трудовими, можуть свідчти такі факти:
- особа виконувала систематичнои доручення посадових осіб суб’єкта господарювання, а обсяг її обов’язків збігався з колом обов’язків за відповідною посадою;
- особа керувалася внутрішніми положеннями суб’єкта господарювання, дотримувалася правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, працювати у виданому спецодягу, спецвзутті, користуватися необхідними засобами індивідуального захисту тощо;
- особа отримувала матеріальну допомогу та щомісячні виплати, як і працівники;
- час роботи особи зазначали в табелі;
- вимога з боку замовника щодо виконання робіт з дотриманням технологічної дисципліни, забезпечення необхідної якості роботи.
Однак, слід звернути увагу на те, що органи Держпраці не мають повноважень визнавати цивільно-правовий договір трудовим договором.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що цивільно-правовий договір насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні цивільно-правових договорів із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
