Роз’яснення щодо оподаткування додаткових благ для працівника (квиток в театр) .

КВИТОК В ТЕАТР ДЛЯ ПРАЦІВНИКА: ЗАОЩАДЖУЄМО НА ПОДАТКАХ

Квиток у театр — подарунок. Проте він може мати зарплатний відтінок, скажімо, як винагорода за високі показники праці, якщо це перед­бачено колективним або трудовим договором, або незарплатний характер. В останньому випадку це не що інше як додаткове благо. Поглянемо, як такий подарунок оптимальніше оподаткувати та зафіксувати в обліку.

пдфо

Якщо квиток — зарплатний подарунок, то всю його вартість оподаткуйте ПДФО із урахуванням натурального коефіцієнта (пп. 164.2.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). У ф. № 1ДФ ма­теріалізовану виплату показуйте точнісінько так само, як і зарплату, тобто з ознакою "101".

Незарплатний подарунок для працівника не що інше як додаткове благо. Підтвердження — у пп. 14.1.47 ПКУ Неоподатковуваний розмір по­дарунка дорівнює 25 % мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.39 ПКУ). Тобто у 2019 р. - 1043,25 грн.

Тож якщо подаруєте працівнику квиток у те­атр вартістю не більше ніж 1043,25 грн, тоді не плататимете ПДФО і військовий збір.

Та тут є свої хитрощі, якщо подарунок біль­шої вартості. Торік, на думку контролерів, якщо ціна презенту перевищувала неоподатковува­ний розмір, потрібно було оподатковувати всю його вартість. Причому застосовувати прави­ла як для додаткового блага, тобто враховува­ти натуральний коефіцієнт (див. ІПК ДФСУ від 28.02.18 р. № 810/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 01.10.18 р. № 4263/ІПК/28-10-27-01-11/).

Але з 01.01.19 р. до пп. 165.1.39 ПКУ внесено зміни. Законодавці чітко прописали: негрошові подарунки потрібно оподатковувати ПДФО тільки в сумі перевищення неоподатковувано­го розміру

У нашій ситуації це квитки вартістю 500—800 грн. Тож цю суму ані ПДФО, ані військовим збором не оподатковують. Неоподатковану суму подарунка показуйте у ф. № 1ДФ із ознакою доходу " 160".

Військовий збір

Підхід до обкладення виплати військовим збо­ром простий: утримуєте ПДФО, буде і військо­вий збір. Виняток лише в тому, що об'єкт опо­даткування розраховують без збільшення його на натуральний коефіцієнт (див. ІПК ДФСУ від 01.10.18 р. № 4263/ІПК/28-10-27-01-11).

єсв

Надаєте подарунок — сплатіть ЄСВ. Ризиковано апелювати до того, що незарплатні виплати ЄСВ не обкладають. Позиція ДФСУ фіскальна: "...вар­тість подарунків, безоплатно переданих праців­никам (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування єдиного внеску ..." (кате­горія 301.03 ЗІР). Та все-таки ЄСВ легко уникну­ти, якщо на підприємстві працює тільки один із подружжя. Ощасливте іншого члена подружжя — непрацівника, і тоді ву а ля — ЄСВ немає.

бухоблік

Якщо квитки — зарплатне виплата, то нараху­вання подарунка фіксують по кредиту субрахун­ку 661 'Розрахунки за заробітною платою". До того ж дебетують витратні рахунки залежно від того, де зайнятий працівник (23,91,92,93,94).

Видачу подарунка в негрошовій формі пока­зують так:

—                     Дт 661 Кт 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Інакше кажучи, прове­дення, що є аналогом операції з продажу пода­рунка працівнику;

—                     Дт 943 "Собівартістьреалізованих вироб­ничих запасів " Кт28 "Товари" або 209 "Інші ма­теріали" — на списання вартості квитка.

Дехто запитає: а чому видачу подарунка не можна показати проводкою: Дт 661 Кт 28 (209). Відповідь проста: така проводка за бортом Інструкції про застосування Плану рахун­ків бухгалтерського обліку активів, капіта­лу, зобов'язань і господарських операцій під­приємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

Якщо подарунок — незарплатна виплата, то його нарахування показуйте через субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності", тобто проводкою: Дт 949 Кт 663 "Розрахунки за ін­шими виплатами".Театральні квитки є витра­тами того звітного періоду, у якому вони здій­снені (п. 7 П(С)БО 16 "Витрати"). Тобто в пе­ріоді нарахування витрат.

Розглянемо два числові приклади. У першому (таблиця 1) подарунком буде незарплатна виплата, у другому (таблиця 2) — зарплатна.

Підприємство виготовляє меблі. Посадовий оклад оббивальника — 12 тис. грн. Працівник відпрацю­вав цілий місяць, тож отримає повний оклад. Окрім того, підприємство вирішило його за­охотити квитком в театр вартістю 500 грн.

Розглянемо два випадки оподаткування такого квитка та визначимо, який із них вигідніший як для працівника, так і для підприємства.