Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!
Переведення працівника на інше підприємство: що потрібно знати

Переведення працівника на інше підприємство: що потрібно знати

Звільнення за переведенням — як воно відбувається?

При звільненні в порядку переведення безпосередньою підставою припинення трудового договору є п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України — переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Особливістю такого звільнення є те, що необхідне клопотання того підприємства, куди працівник переводиться (тобто нового, а на стадії оформлення документів — запланованого нового місця роботи). Крім цього, працівнику слід подати заяву власнику підприємства, з якого він звільняється, адже закон вимагає згоди попереднього роботодавця на припинення трудового договору в порядку переведення на інше підприємство.

Незважаючи на те що, по суті, ініціатором звільнення в порядку переведення майже завжди виступає працівник, відповідно до закону він начебто лише дає свою згоду, а переведення здійснюється за погодженням між керівниками підприємств.

Тож на практичне питання, що іноді постає: чи можна не відпустити працівника в порядку переведення, якщо він подав лист на переведення та відповідну заяву? — слід відповісти позитивно: оскільки підставою для припинення трудових відносин є переведення за домовленістю між керівниками, то такої домовленості керівники можуть і не досягнути. У таких випадках доцільно надіслати керівникові підприємства, що запрошує працівника, відповідь, що підприємство заперечує проти переведення цінного працівника. Звичайно, працівник у такому разі теж має право звільнитися за власним бажанням на загальних засадах.

В КЗпП немає чіткої процедури переведення працівника за його згодою на інше підприємство. Тому Мінсоцполітики наводило рекомендації щодо оформлення такого переведення у листі від 25.09.2013 р. № 175/06/186-13.

Виходячи з цих рекомендацій, алгоритм дій роботодавців та працівника наступний:

Крок 1

Найпершим документом, який має бути оформлено в такому разі, є лист-запит від нового працедавця старому.

Інакше кажучи, власник або уповноважений ним орган підприємства, куди переводиться працівник, повинен надіслати відповідний лист-запит власникові або уповноваженому ним органу підприємства, на якому працює працівник, з проханням звільнити того з роботи на підставі переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП.

Типової форми такого запиту немає. Тож він повинен бути оформлений за правилами вітчизняного діловодства. Крім даних про те, хто і кому надсилає цей лист, в ньому має міститися прохання звільнити конкретного працівника за переведенням. Також у листі доцільно зазначити бажану дату звільнення працівника.

Зверніть увагу: зазначаючи таку дату, на думку Мінсоцполітики, новий (майбутній) працедавець бере на себе зобов’язання про прийняття на роботу такого працівника з урахуванням зазначеного в листі-запиті строку.

Крок 2

Працівник зобов’язаний подати за старим місцем роботи заяву про звільнення його в порядку переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП.

Таким чином, мабуть, на думку Мінсоцполітики, підтверджується згода працівника на таке переведення. Також працівник повинен подати заяву про прийняття його на роботу в порядку переведення за новим місцем роботи.

Крок 3

Старий працедавець на підставі заяви від працівника і листа-запиту від нового працедавця оформляє наказ про звільнення працівника з відповідною датою і формулюванням.

Крок 4

Новий працедавець оформляє наказ про прийняття працівника на роботу, зазвичай, наступним після його звільнення числом.

Перерви між періодами роботи у старого та нового працедавця у такого працівника, як правило, бути не повинно. Це одна з особливостей звільнення за переведенням, що дозволяє тим працівникам, які мають критичний безперервний стаж за професією, зберігати такий стаж. При цьому з листа Мінсоцполітики випливає, що між працівником і новим працедавцем може бути обумовлена інша дата прийняття на роботу (КЗпП у цьому випадку вимоги про відсутність перерви не встановлює).

Зразки формулювання заяв про звільнення за переведенням, наказу і запису у графі «відомості про роботу» трудової книжки наведено в таблиці.

Не забуваємо! В останній робочий день (день звільнення) старий роботодавець зобов’язаний:

1) видати працівникові належно оформлену трудову книжку;

2) провести з ним розрахунок (якщо у день звільнення працівник не виходив на роботу, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ст. 116 КЗпП).

На вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати:

  • копію наказу про звільнення;
  • довідку про його роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Аналогічну довідку треба надати обов’язково, якщо новому роботодавцю перераховується сума компенсації за невикористану відпустку (про що далі).

Новий роботодавець, крім оформлення наказу про прийняття на роботу, проведення інструктажу про правила трудового розпорядку і запису до трудової книжки тощо, має повідомити про новоприйнятого працівника податківців.

Гарантії працівника, звільненого за переведенням

Працівник, що звільнений за переведенням, має ряд гарантій, зокрема, такі:

  • працівникові, запрошеному на роботу в порядку переведення, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч. 5 ст. 24 КЗпП);
  • такому працівникові не може бути встановлено випробувальний термін (ч. 3 ст. 26 КЗпП);
  • можливість збереження стажу, який надає право на щорічну основну відпустку.

 

developed on Flash-point created by Vladimir Bondarenko