Київська міська професійна спілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості
В ЄДНОСТІ НАША СИЛА!!!
Розірвання трудового договору в зв’язку з нез’явленням на роботу протягом більш, як чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ст. 40 КЗпП України)

Запитання:

  • Як розривають трудовий договір у зв’язку з нез’явленням на роботу протягом більш, як чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ст. 40 КЗпП України), якщо тимчасова непрацездатність не є наслідком трудового каліцтва, виробничого захворювання? 
  • Чи необхідно мати згоду працівника на звільнення? 
  • Чи можна звільнити в даному випадку працівника під час тимчасової непрацездатності?

 

Відповідь:

Відповідно до п. 5 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (наприклад, при хворобі на туберкульоз – 10 місяців). За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Це єдина підстава, за якою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається в період непрацездатності працівника (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

При розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця (ст. ст. 40, 41 і 45 КЗпП) згода працівника не вимагається. Слід відзначити, що розірвання трудового договору з працівниками з ініціативи роботодавця є його правом, а не обов’язком. Відповідно до ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 ст. 40 і пунктами 2 і 3 ст. 41КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Але у випадку, коли працівник, якого роботодавець має намір звільнити на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП хворіє, розгляд подання допускається за письмовою заявою працівника, в якій він може висловити свої зауваження щодо звільнення, свою думку щодо розгляду питання в його відсутності. Від його імені може виступати інша довірена особа, у тому числі адвокат.

Склалася така судова практика, яка допускає звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП тільки в тому разі, коли роботодавець має вагомі пояснення стосовно того, що виробнича ситуація вимагає прийняття на цю посаду високопродуктивного кваліфікованого працівника, без якого виробництво обійтися не може, розподілити функції хворого працівника між іншими працівниками неможливо, а також немає можливості прийняти на цю посаду іншого працівника з такою ж кваліфікацією за строковим договором відповідно до п. 3 ст. 23 КЗпП. Вважається також недоцільним звільняти працівника на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП тоді, коли роботодавець знає, що до відновлення (хоча і часткової) працездатності працівника залишилося мало часу. Саме це і випливає із обставин, описаних у запитанні.

Трапляються непоодинокі випадки, коли працівники виходять на роботу, а через декілька днів стан їх здоров’я погіршується і такі працівники знову ідуть на лікарняний. Найчастіше це трапляється при хронічних серцево-судинних захворюваннях, онкології тощо. В такому разі комісія соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємства разом з роботодавцем можуть звернутися з відповідним запитом до Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), яка надає висновок може чи ні працівник продовжувати виконувати свої функції (роботу), а також встановлює відсоток втрати працездатності. Якщо МСЕК дійде висновку, що працівник не може виконувати свою роботу, то йому пропонується інша робота відповідно до стану здоров’я. Якщо такої роботи на підприємстві немає або працівник відмовляється від переведення на легшу роботу, роботодавець може розірвати трудовий договір з хворим працівником на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП - виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше одного середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

developed on Flash-point created by Vladimir Bondarenko